Українська громада в Стамбулі продовжує підтримувати родини українських захисників, які пережили втрату або досі чекають на своїх близьких. Ці зустрічі - не просто дипломатичні чи інформаційні візити, а спроба дати людям простір для відновлення. Такі поїздки мають різну мету - від відпочинку до боротьби за правду. Для родин полонених або зниклих безвісти ключовим залишається - бути почутими. Втім, для родин загиблих виклик інший - навчитися жити далі.

https://youtu.be/PRVLRnKNuNE

В окупованому Криму пішов із життя Зекерʼя Рефат оглу Акієв - батько члена Меджлісу кримськотатарського народу Ділявера Акієва. Дженазе (чин похорону) відбудеться 07 липня 2026 року о 14:00 за адресою: Кʼурманський район , с. Новоолексіївка, вул. Нова, 25.

Вночі Сили безпілотних систем атакували в Азовському морі вісім танкерів тіньового флоту РФ, що везли бензин до Криму. Про це повідомив командувач СБС Роберт “Мадяр” Бровді. Усі танкери перебувають під міжнародними санкціями, їхня вантажопідйомність — по 7 тисяч тонн. Також під ударом були суховантаж і пором.

Також за даними Генштабу, уражено два залізничні мости у районах населених пунктів Роздольне та Ічкі АР Крим. Об'єкти використовуються противником для військової логістики, перекидання особового складу, озброєння та боєприпасів.

Українська освіта сьогодні змінюється під тиском нової реальності - війни, постійного стресу та травматичного досвіду дітей. Саме тому в Україні впроваджують програми постконфліктної освіти та травмоорієнтованої педагогіки. Їхня мета - не лише навчати, а й допомагати дітям та молоді адаптуватися до життя в умовах тривоги та невизначеності. Особливий акцент роблять на інклюзивному середовищі та практичній підготовці майбутніх педагогів і психологів.

https://youtu.be/j111pPa5lzY

Як сьогодні реалізується закон, які рішення вже ухвалені та що ще необхідно зробити для повного відновлення прав корінних народів України?

“За нашими підрахунками, ще потрібно ухвалити близько 14 підзаконних актів і внести зміни приблизно до 15 законів, щоб цей закон не лежав на полиці, а реально працював”, - наголошує голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв.

Повну розмову з Сінавером Кадировим, Ескендером Барієвим та Рефатом Чубаровим дивіться дивіться у PRIME: Муждабаєв.

https://youtu.be/gkkFBJ1gSMI

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді повідомив, що в ніч на 9 липня українські безпілотники уразили 12 російських танкерів, один суховантаж і один буксир.

За його словами, лише за останні 96 годин під ударами вже опинилися 35 танкерів, суховантажів і спеціальних плавзасобів.

Загалом цієї ночі уразили 45 військових цілей у тимчасово окупованому Криму та на півдні ТОТ. Серед них - Сакська ТЕЦ, три склади та бази ПММ, два об'єкти матеріально-технічного забезпечення, станція РЕБ «Житель», комунікаційні вежі, транспорт і паливозаправники.

Повномасштабна війна змусила українців по-новому подивитися на себе, свою країну та власну ідентичність. Для Антона Дробовича ці зміни відбувалися не в кабінетах і дискусіях, а безпосередньо під час служби у війську. Він згадує атмосферу Києва перших місяців вторгнення, коли бої точилися зовсім поруч, а військові готували оборону буквально біля житлових кварталів. Саме тоді особливо гостро прийшло усвідомлення того, що таке своя земля та що саме доводиться захищати.

https://youtu.be/GYue1AGb8Js

Сьогодні українці почали по-новому дивитися на власну культурну спадщину. Інтерес до лекцій про мистецтво, історію та втрачені культурні цінності зріс у рази. Для багатьох це стало не лише способом пізнання, а й емоційною опорою під час війни. Люди намагаються знайти спокій, перестати думати про тривоги й обстріли та відчути зв’язок із власною культурою.

https://youtu.be/4k3IFnSeXh0

Українська традиційна культура для Вікторії Степанової - не просто професія, а справа життя. За освітою вона режисерка народних свят і обрядів, а останні роки присвятила вивченню традиційного українського одягу. Особливу увагу дослідниця приділяє саме автентичному сільському вбранню, яке формувало образ українців протягом століть. Через лекції, колекціонування та відтворення старовинних речей вона прагне повернути людям знання про власну культурну спадщину.

https://youtu.be/3RvPmnChHzA

Російська агресія стала найважчим випробуванням для України за весь період незалежності. Втім саме в ці критичні дні українське суспільство продемонструвало безпрецедентну згуртованість. За словами політолога Олексія Гараня, саме єдність людей, волонтерський рух та підтримка армії стали одним із головних чинників, які дозволили державі вистояти.

https://youtu.be/STRmrRPqmXE

Українська освіта переходить до профільної старшої школи та нових стандартів навчання. Ідея реформи полягає в тому, щоб дати старшокласникам більше можливостей для вибору власного освітнього шляху та майбутньої професії. Водночас експерти застерігають, що без якісної профорієнтації профільне навчання може втратити свій головний сенс.

https://youtu.be/wCOZNSzbRjk

Війна стала переломним моментом для мовної самоідентифікації українців. І хоча хвилі українізації спостерігалися ще з 90-х років, саме останні події змусили багатьох переосмислити значення мови. Йдеться не лише про комунікацію, а про державність і культурний кордон. Українська мова дедалі більше сприймається як елемент національної безпеки.

https://youtu.be/HNanfH76ogc

За роки російської окупації екологічна ситуація та стан культурної спадщини в Криму досягли критичної межі. Про це в ефірі телеканалу ATR говорили з природоохоронцем Олексієм Василюком:

“Більшість всіх екологічних проблем, які виникли в Криму в зв'язку з окупацією, це є забруднення. Забруднення моря, забруднення річок і несанкціоновані звалища. ... Російська збройна машина, військова машина, винна в усьому, що відбувається в Криму” — Олексій Василюк.

Повну розмову з Олексієм Василюком, а також із провідним науковим співробітником КІСД Денисом Яшним та проєкт-менеджеркою КІСД Ельмірою Аблялімовою дивіться у PRIME: Муждабаєв.

https://youtu.be/B8HBfAQdolQ

Марлен Джербінов став представником Криму в Раді ветеранів при Уряді України.
16 липня відбулося голосування за представника Криму до Ради ветеранів при Уряді України. Перемогу здобув колишній заступник командира 61-го окремого стрілецького батальйону ОК “Північ” Марлен Джербінов.
За результатами голосування учасників виборів із Асоціації комбатантів України Джербінов отримав 57 голосів. Ексклюзивний коментар за посиланням.

Йосиф Зісельс двічі проходив через радянські ув’язнення за свої погляди та правозахисну діяльність. Однак репресії не змусили його відмовитися від власних переконань, а навпаки стали підтвердженням того, що боротьба за свободу та права людини була правильною. Саме цей досвід остаточно зміцнив його світогляд.

https://youtu.be/xWf6CmGoN4o

Після початку повномасштабного вторгнення Марічка Глитень опинилася у США, хоча її переїзд не був пов’язаний із війною. Ще до цього вона виграла престижну стипендію на навчання в американському коледжі, а згодом почала працювати у сфері комунікацій та маркетингу. Саме робота у Вашингтоні відкрила для неї новий напрямок діяльності - адвокацію інтересів України в Конгресі США. Сьогодні вона співпрацює з провідними українськими організаціями в Америці та допомагає просувати рішення на підтримку нашої держави.

https://youtu.be/Q5TChGnDBVE

Декомунізація та деколонізація - це не лише про перейменування вулиць чи демонтаж пам’ятників. За словами голови громадської організації “Деколонізація. Україна” Вадима Позднякова, ці процеси безпосередньо впливають на формування української національної ідентичності. Адже публічний простір, у якому живуть люди, формує світогляд і ставлення до власної історії.

https://youtu.be/4X5cjN9v6Ec

У Києві презентували книгу “Заповітний дім”, присвячену пам'яті громадської діячки, військової та Народної Героїні України Аміни Окуєвої. Видання поєднало авторські казки її матері Ірини Нікіфорової, відомої також як Аіша Камінська, та одну історію, написану самою Аміною ще за життя. Робота над книгою розпочалася вже після повномасштабного вторгнення. Авторка зізнається, що писала її під час повітряних тривог, коли ночі Києва здригалися від російських атак. Так народилася книга, яка стала не лише спогадом про доньку, а й особистою розмовою про пам'ять, любов і силу.

https://youtu.be/Rp2kzv55Kvo

Від першої садиби - до цілого кримськотатарського села. У Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогові розпочали створення нової експозиції, яка представить традиційну архітектуру різних регіонів Криму. Символічний старт будівництва дали до Дня кримськотатарського прапора.

https://youtu.be/2eS8PtjioJQ

Російська агресія завдала українському довкіллю збитків на трильйони гривень. Знищені ліси, забруднені водойми, ґрунти та атмосфера, пошкоджені природоохоронні території. Враховуючи масштаб цих злочинів, міжнародне право вже має механізми, які можуть стати підставою для відшкодування завданої шкоди та притягнення Росії до відповідальності.

https://youtu.be/hOq4bswGBXg