⚠️ Увага. Ситуація з антиукраїнською риторикою в Польщі продовжує погіршуватися.

Йдеться не про «всіх поляків» — у Польщі досі є люди, які підтримують Україну й нормально ставляться до українців. Проблема в іншому: те, що ще кілька років тому було риторикою політичного маргінесу, дедалі глибше заходить у мейнстрим.

Волинь сьогодні використовують уже не лише праві. Голова парламентського клубу Lewica Анна-Марія Жуковська 3 липня прямо заявила, що історія має бути елементом зовнішньої політики, і висунула Україні претензії щодо офіційних вибачень. У Konfederacji риторика ще жорсткіша: Кшиштоф Босак у червні вимагав «негайно відрізати» безумовне фінансування України, пов’язуючи відносини з Києвом з Волинню та історичною політикою. А Януш Корвін-Мікке ще раніше прямо говорив: «Це Україна є ворогом, а не Росія».

І тут треба чітко відділяти пам’ять від політичної маніпуляції. Волинська трагедія — реальна й страшна сторінка історії, а жертви заслуговують на встановлення імен, поховання та пам’ять. Але розповіді про «кілька сотень тисяч убитих» не відповідають навіть сучасним оцінкам польського IPN: інститут називає близько 40 тисяч загиблих на Волині.

Так само не треба перетворювати історію на примітивне «в усьому винен Бандера». Польський IPN сам пише, що наприкінці 1941 року Бандеру помістили до Заксенгаузена, де він перебував до 27 вересня 1944 року. Це не знімає відповідальності з конкретних структур і командирів ОУН-УПА, але твердження, що Бандера особисто керував подіями на Волині у 1943 році — іпсо.


А тепер головне — наслідки сучасної риторики. За даними KGP, лише за перше півріччя 2026 року громадяни України подали 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті — більш ніж на 30% більше, ніж роком раніше. Польський омбудсмен Марцін Вьончек також окремо говорить про тривожне зростання злочинів ненависті, особливо проти українців. Ми вже бачимо побиття, погрози та агресію, зокрема щодо дітей.

І паралельно сама польська ABW прямо повідомляє: російські спецслужби цілеспрямовано намагаються розпалювати польсько-українську ворожнечу. В одному лише розслідуванні йдеться про 47 епізодів, зокрема провокації біля місць пам’яті, пов’язаних з УПА.

Тому проблема давно вже не лише в історії. Коли політики перетворюють Волинь на передвиборче паливо, а російські служби підкидають у цей вогонь свої провокації, розплачуються за це звичайні люди на вулицях.

Ми продовжуємо звертатися до правозахисних та міжнародних структур. Але фізично захистити кожного українця в Польщі ми не можемо.

Напередодні Дня Незалежності України просимо вас бути особливо уважними. Не соромтеся української мови й символіки, але оцінюйте обстановку. Якщо поруч агресивна компанія — не потрібно доводити їй щось ціною власного здоров’я. У транспорті, ввечері на вулиці, біля барів, стадіонів та масових заходів будьте обережні. У разі загрози — людне місце, охорона, поліція.

Пам’ять про загиблих — так. Ексгумації та встановлення імен — так. Історичне дослідження — так.

Перетворення мертвих на передвиборче паливо для ненависті до живих українців — ні.

Бережіть себе. 🔱