✈️ «AVENGER: МИСЛИВЕЦЬ НА “SHAHED”»

Йому 28 років. Його позивний - «Лящ». Уже три роки він захищає українське небо на американському зенітному ракетному комплексі Avenger.

Знайомтеся: Богдан. ✅

Коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення, Богдан перебував у Києві. Каже, що не чекав повістки, аби стати на захист країни. Навпаки - майже щодня приходив до територіального центру комплектування, щоб його мобілізували до війська.

Згодом пройшов підготовку в одній із країн-партнерів, де українських військових навчали інструктори, які багато років експлуатують ЗРК Avenger.

Сьогодні екіпаж Богдана полює на одну з найнебезпечніших повітряних загроз - російські ударні безпілотники. На новому напрямку його екіпаже вже збито до десятка дронів. Він каже, що Avenger - це мобільний зенітний ракетний комплекс малої дальності, головними перевагами якого є висока мобільність, швидка зміна позицій та здатність уражати повітряні цілі на відстані до близько 5 кілометрів.

Перед кожною бойовою роботою екіпаж оцінює повітряну обстановку та визначає, який засіб ураження буде найефективнішим.
- Більшість ворожих дронів ми знищуємо кулеметним вогнем. Ракети застосуємо теж, але за необхідності. Зазвичай калібру кулемета достатньо.

Богдан розповідає, що далеко не кожне бойове чергування завершується пуском ракети чи відкриттям вогню.
-Нерідко ворожі безпілотники знищуються ще на підльоті до нашої зони відповідальності дронами-перехоплювачами або мобільними вогневими групами.
ЗРК Avenger успішно інтегрувався в українську систему ППО. Екіпажі працюють не ізольовано, а як частина єдиної мережі, отримуючи інформацію про повітряну обстановку та взаємодіючи з іншими підрозділами.

Найбільше роботи у екіпажу Богдана під час масованих комбінованих атак, тоді ворог використовує усі типи дронів, зокрема «обманки» аби перевантажити ППО.
- У такі дні їхлетить дуже багато. Ніби хмара. А звук - з усіх сторін. Найважче, вибрати одну ціль для ураження. Тоді миттєво переходиш до обстрілу іншої.

Після Перемоги Богдан хоче повернутися до мирного життя. Каже, що планує вступити до інституту й здійснити свою давню мрію - працювати лісником на рідній Волині.
-Це ще зі школи було моєю мрією.

Наприкінці розмови він дякує українському народові за підтримку, а міжнародним партнерам - за допомогу, яка щодня рятує життя українців і допомагає захищати наше небо.

#повітрянісилиукраїни
#пвксхід

⁨Від порятунку на полі бою до реабілітації: у Медичних силах розповіли, як рятують і відновлюють поранених

Сучасна система медичного забезпечення Сил оборони України супроводжує пораненого військовослужбовця на всьому шляху — від порятунку на полі бою до лікування, реабілітації та повернення до служби або активного життя. Про розвиток військової медицини, реабілітацію поранених та кадрові виклики говорили учасники прес-конференції в агентстві «Укрінформ».
Офіцер відділу комунікацій Командування Медичних сил ЗСУ майор Станіслав Ясинський повідомив, що одним із головних викликів залишається дефіцит бойових медиків. Для часткового вирішення цієї проблеми значно посилено індивідуальну медичну підготовку самих військовослужбовців під час базової загальновійськової підготовки. Якщо на початку повномасштабного вторгнення вона тривала лише кілька годин, в 2024 році - 13 годин, то цього року її збільшити до 40. Це дозволить збільшити шанси пораненого на виживання, адже бойовий медик не завжди може оперативно дістатися до позицій. В тактичній медицині найбільш важливим елементом є повторюваність навичок і доведення їх до автоматизму - тож бойові медики підрозділів тренують власних бійців під час виходів на відновлення.
Провідний хірург Військово-медичного клінічного лікувально-реабілітаційного центру (м. Ірпінь) полковник медичної служби Ігор Прищепа наголосив, що сучасна система прицільної медичної евакуації дає змогу доставляти поранених безпосередньо до спеціалізованих центрів, де вони отримують висококваліфіковану допомогу. Цьому сприяють сучасне оснащення передових хірургічних груп, використання комп'ютерної томографії, ультразвукової діагностики та цифровізація медичної документації, що забезпечує безперервний супровід пацієнта на всіх етапах лікування.
Окремо Ігор Прищепа наголосив, що одним із найгостріших викликів для військової медицини залишається дефіцит хірургів, анестезіологів, операційних медичних сестер та анестезистів. За потреби порушується питання розбронювання окремих цивільних медичних працівників для роботи у військових медичних закладах.
Про сучасні можливості відновлення військовослужбовців розповів капітан медичної служби Ярослав Ярош, начальник відділення реабілітації та відновлювального лікування ВМКЛРЦ (м. Київ). За його словами, з моменту створення клініки у 2023 році допомогу тут отримали понад п'ять тисяч військовослужбовців, а окремі пацієнти після важких поранень і ампутацій змогли не лише повернутися до активного життя, а й продовжити військову службу. Зокрема, військовослужбовець А. після ампутації повернувся до служби й навіть знову почав займатися лижним спортом, а військовослужбовець Г. після тяжкої спінальної травми після реабілітації проходить службу офіцером цивільно-військового співробітництва.
«Усі наші пацієнти хочуть бути незалежними. Наше головне завдання — зробити так, щоб після завершення реабілітації людина була максимально самостійною та адаптованою до життя», — наголосив Ярослав Ярош.⁩

Хай квітне українське поле. Воїни подбають про все інше.

Фото - 34 окрема бригада морської піхоти "Борисфен"