🇺🇳 🇺🇦 29 травня в Україні відзначається Міжнародний день миротворця Організації Об’єднаних Націй / On May 29, Ukraine celebrates the International Day of the United Nations Peacekeeper (ENG below)

Збройні Сили України з нагоди Міжнародного дня миротворців ООН вшановують військовослужбовців та військовослужбовиць національних контингентів у складі Місій ООН із підтримання миру – усіх, хто сміливо й самовіддано брав участь у захисті норм міжнародного права та встановленні миру.

Сьогодні українські воїни щодня у боях за незалежність України зі збройними силами російської федерації доводять, що Україна – відданий захисник демократичних цінностей та надійний союзник усіх, хто поділяє цінності свободи, суверенітету та верховенства права.

Саме за ініціативою України у 2002 році Генеральна Асамблея ООН одноголосно ухвалила резолюцію 57/129, якою проголосила 29 травня Міжнародним днем миротворців ООН.

Українські миротворці зробили вагомий внесок у підтримання міжнародного миру та безпеки, підтверджуючи справами високий статус держави-співзасновниці Організації Об’єднаних Націй. «Блакитні шоломи» ООН стали символом прагнення людства до загального миру.

У 1992 році незалежна Україна вперше заявила про себе як контрибутор у забезпечення миру та безпеки у світі. На звернення Генерального секретаря ООН Україною було направлено передову групу 240-го окремого спеціального батальйону ЗС України до колишньої Республіки Югославії. Вже у перші дні військовослужбовці опинилися в епіцентрі бойових дій та мужньо вистояли під обстрілами артилерії та снайперів у Сараєво.

Історія участі Збройних Сил України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки тривала 30 років. За цей час близько 45 000 українських військовослужбовців взяли участь у більш ніж 27 міжнародних операціях та місіях у різних регіонах планети.

Українські миротворці виконували завдання під егідою ООН, НАТО, ЄС та ОБСЄ у понад 27 міжнародних операціях та місіях на чотирьох континентах: на Балканах та в країнах колишньої Югославії – Югославія (1992–1995), Боснія і Герцеговина (1995–1999), Східна Славонія (1996–1998), Македонія (1995–1999), Хорватія (1996–2002), Косово (1998–2022); на Африканському континенті – Ангола (1996–1999), Сьєрра-Леоне (2001–2005), Ефіопія та Еритрея (2000–2008), Ліберія (2004–2018), Судан (2005–2011), Кот-д'Івуар (2010–2017), Демократична Республіка Конго (2000–2022), Південний Судан (2012–2022), район Аб'єй (2012–2022), Малі (2019–2022), узбережжя Сомалі (2013–2014); на Близькому та Середньому Сході й у Центральній Азії – Таджикистан (1994–2000), Ліван (2000–2006), Кувейт (2003), Ірак (2003–2011), Афганістан (2000–2001, 2007–2021); у Європі та Середземномор'ї – Кіпр (2013–2022), Грузія (1999–2009), Молдова/Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я (1998–2022), Середземне море (2007–2013); а також у Центральній Америці – Гватемала (1997).

Військовослужбовці ЗСУ проводили заходи з роз’єднання конфліктуючих сторін, відновлювали дороги та інфраструктуру, здійснювали розмінування місцевості, перевезення військ, персоналу місій та цивільних осіб, заходи медичної евакуації, забезпечували безпеку при проведенні виборів.

Миротворчими підрозділами було здійснено транспортування повітряним, морським і сухопутним транспортом понад 91 тисячі військовослужбовців, виконано більше 56 тисяч вильотів літаків і вертольотів, перевезено понад 200 тис. тонн вантажів.

Указом Президента України № 114/2022 від 07.03.2022 «Про відкликання національного контингенту і національного персоналу, які беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» всіх українських миротворців відкликано зі всього світу у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України. Станом на момент відкликання Україна була дев’ятою країною за кількістю військовослужбовців у миротворчих місіях ООН. Останній миротворчий контингент – 18-й окремий вертолітний загін із місії MONUSCО.

Завжди пам’ятаємо побратимів, які загинули під час виконання миротворчих завдань – 55 воїнів-миротворців віддали життя під час служби у Місіях ООН.

Інформаційна безпека — це частина бойової роботи. Одна невдала публікація може коштувати цілої операції

Днями у Києві відбулися курси професійної підготовки комунікаційників Сил територіальної оборони ЗСУ – представників військових частин і регіональних органів управління.

Представники Головного управління комунікацій Збройних Сил України у рамках заходу поділилися власним досвідом, наголошували, що сьогоднішня комунікація — це не додаткова функція, а частина системи управління.

"Змінилася логіка роботи з інформацією: від швидкого реагування до системного контролю кожного матеріалу, що виходить у публічний простір", - підкреслив начальник управління зв'язків з громадськістю ГУК ЗСУ полковник Юрій Повх.

"Керівник комунікаційного підрозділу — це помічник командира, радник і організатор інформаційної діяльності", — наголосив Юзеф Венскович. У цих словах — ключова зміна ролі військових комунікацій: від “висвітлення” до повноцінного управління інформаційною ситуацією.

Неодноразово спікери поверталися до теми відповідальності за офіційну інформацію. Офіційна комунікація у війську не може будуватися на перебільшеннях, маніпуляціях чи гонитві за переглядами. "Правда і лише правда. І вона має бути керованою в межах закону та військової необхідності".

Кожна публікація, кожне фото чи відео можуть мати наслідки, які виходять далеко за межі соцмереж. "Одна публікація може коштувати більше, ніж здається на перший погляд — інколи це питання безпеки всієї операції", - резюмував начальник відділу інформаційної безпеки Максим Дільмєєв.

Головний висновок звучав у розмовах після лекцій: інформація у сучасній війні давно стала елементом оборони. І працює ця система на всіх рівнях — від Генштабу до бригади-батальйону та окремого військового — має бути спільне розуміння відповідальності за кожне слово, кожен кадр і кожну публікацію.

#підготовкаЗСУ2026 #інформБезпека

"Якщо зараз не будемо воювати ми, є великий шанс воювати нашим дітям", — каже військовослужбовець 210 ОШП Олексій “Молот”.

Олексій — професійний військовий у четвертому поколінні. За його плечима — понад 28 років служби, миротворчі місії ООН в африканських країнах, а також служба на посаді головного сержанта Управління Командування Сухопутних військ ЗСУ. Відрядження у Конго запам’яталося “Молоту” тим, що тоді українські миротворці опинилися в епіцентрі бойових дій.

"У Конго нас було 95 бійців. І ми стали на шляху близько 4,5 тисяч повстанців. Та прямого зіткнення нам вдалося уникнути", — згадує Олексій.

Після виходу на пенсію у 2021 році Олексій міг залишитися осторонь великої війни, але домігся мобілізації. Він зазначає: сучасні технології повністю змінили правила бою, але холодний розум і витримка залишаються основою всього.

"Переможемо за рахунок української впертості та волелюбності. Ми люди вільні, у клітці жити не будемо", - впевнений "Молот".

За інформацією 210 окремого штурмового полку

#ветеран #ООН