Державний Гімн України і тривожний сигнал повітряної тривоги…вони звучали одночасно, коли Рогатинська громада на колінах проводжала в останню дорогу загиблого захисника Ігоря Мартиняка зі села Заланова.

Війна знову прибула на Рогатинщину зі сльозами й страшним горем. Сини, мати, рідні та побратими, а з ними й уся громада, проводжали в останню дорогу батька, сина, чоловіка, близьку людину та друга, нашого захисника…

40-річний Ігор Мартиняк мобілізований до ЗСУ в перші дні повномасштабного вторгнення. Після навчань 26 квітня він вирушив на Запорізький напрямок. Служив молодшим сержантом 1 стрілецької роти 75 батальйону 102 окремої бригади Сил ТрО.
Тероборонівець із на псевдо «Тадей» загинув 6 листопада від рашистських куль після слів: «Слава Україні!». Це сталося під час бойових зіткнень з ворогом в районі населеного пункту Гуляйполе Запорізької області.

«Я почув тільки, як він вигукнув «Слава Україні!» і три постріли… Це були останні слова в його житті…», – згадує бойовий побратим на псевдо «Вінні».