Франков був різним.

Франков захоплював. Його редакційні колонки в кінці 90-х та всі 2000-ні стали однією з головних причин, чому я почав писати про футбол - і згодом вирішив спробувати потрапити в спортивну журналістику. Саме вони виховали захоплення футболом - в день виходу журналу Футбол навіть в універі на парах читався він, а не слухались лекції.

Франков розчаровував. Маючи такий величезний вплив, він міг його використати зовсім по-іншому. Багато хто знає моє ставлення до Франкова та його поглядів зараз - звідси й перехід від захоплення до розчарування, але зовсім не хочеться багато говорити про це сьогодні.

Бо, що важливо, Франков дійсно був глибою. Він вплинув на цілі покоління вболівальників.

Не думаю, що колись ще в Україні буде в цій сфері фігура масштабу Франкова. Він як мінімум півтора десятиріччя був поза конкуренцією - з усіма своїми перевагами та недоліками.

Співчуття близьким. Світла пам'ять.