31-річний солдат Микола Радзімовський загинув 23 вересня під час виконання бойового завдання поблизу села Сухий Ставок на Херсонщині.

Микола народився у Кривому Розі. Закінчив технічно-гірничний технікум. Останні 6 років жив і працював на Івано-Франківщині. Любив життя. Виховував дітей і бажав для родини мирного майбутнього.

Під час повномасштабної війни чоловік був мобілізований до лав 24-ї ОМБр імені короля Данила. Був водієм-оператором БТР.

"Напередодні його загибелі ми говорили по телефону: він піджартовував, наступного дня збирався у відпустку. Просив нікому з рідних не казати, хотів зробити сюрприз, але... Щось сказати – це зовсім нічого не сказати про таку світлу, добру, життєрадісну, сміливу, сильну духом людину із золотими руками. Писав вірші, маючи в очах багато болю, про який хотів би розповісти, але не встиг", – розповів брат загиблого Юрій.

Поховали захисника в селі Микуличин Івано-Франківської області. У Миколи залишилися батьки, брати, сестра, дружина і двоє синів.

🇺🇦 Герої не вмирають!