З першого дня повномасштабної війни Олександр Шпіть став до лав Лозівської територіальної оборони. Був водієм зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артелерійського взводу вогневої підтримки військової частини А7290.
Поблизу населенного пункту Благодатне 21 січня виконував бойове завдання з відбиття збройної агресії російської федерації. Внаслідок стрілецького бою з ворогом отримав осколкове поранення не сумісне з життям. Зупинилося серце молодого воїна.
Олександру був 31 рік. Він не встиг одружитися, створити сім’ю та народити дітей. Мав багато планів на майбутне.
Вдома залишились мама Раїса Федорівна та батько Олександр Григорович.
Вічна пам'ять!
Герої не вмирають!