У Лозівській тергромаді проводитимуть в останню путь загиблого оборонця Маріуполя Давида Форті
Прощання відбудеться 9 грудня об 11.00 годині у селищі Орілька вулиця Заводська, 7.
Старший солдат, парамедик полку "АЗОВ" Давид Форті загинув 26 квітня під час виконання бойового завдання у місті Маріуполь на Азовсталі. До останнього подиху, пліч о пліч зі своїми побратимами, боєць обороняв місто від російських загарбників. 13 травня 2022 року Давиду мало виповнитися 23 роки. У нього залишилися батько Михайло Форті, мама Тетяна Брайко та двоє братів двійнят Сергій та Тимофій.
Давид народився та проживав у селищі Орілька. З 2005 по 2016 роки навчався в Орільському аграрно- технологічному ліцеї. З 2018 року пішов на службу до Національної Гвардії України. Брав участь в антитерористичній операції у Донецькій області. Має статус учасника бойових дій АТО.
Восени 2019 року вступив до лав Окремого загону спеціального призначення "АЗОВ". Юнак дуже цікавився медициною, тому пройшов навчання та став інструктором-парамедиком. Побратими відгукувались про Давида,як про дуже гарного та вмілого медика.
Давид навчався заочно в "Одеському державному університеті внутрішніх справ" на факультеті "Право". Мріяв переїхати до Києва, мати сім'ю та дітей.
На момент повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, 24 лютого, Давид знаходився у військовій частині ОЗСП "Азов”, у місті Маріуполь.
Указами Президента Давид Форті нагороджений медаллю "За військову службу України" та орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
"Хасан" -друг та побратим "Форта" сказав про нього: "Будучи парамедиком він завжди переживав за хлопців на позиціях, завжди витягував із тих місць, куди в принципі їхати суїцидальна ідея, але для нього пріоритетом завжди було життя пораненого. Щоразу, коли він повертався з евакуації, завжди говорив, що той день - його День народження, цитую: "танчик по мені відпрацював, літачок відпрацював, мінчик відпрацював - я живий, тоже у мене день народження". Але завжди Форт повертався до своєї роботи незважаючи ні на що. Я завжди, та й не тільки я, сила-силенна людей, будуть вдячні Форту за врятовані життя та підтримку у важкі часи."
- Вічно пам'ятатиму тебе. У моєму розумі ти зберігся ніжним, розміреним, мужнім, впертим, самовпевненим та сильним. Ти поруч... І завжди будеш - ангелом у мене за спиною, - мама Тетяна Брайко.
Прощання відбудеться 9 грудня об 11.00 годині у селищі Орілька вулиця Заводська, 7.
Старший солдат, парамедик полку "АЗОВ" Давид Форті загинув 26 квітня під час виконання бойового завдання у місті Маріуполь на Азовсталі. До останнього подиху, пліч о пліч зі своїми побратимами, боєць обороняв місто від російських загарбників. 13 травня 2022 року Давиду мало виповнитися 23 роки. У нього залишилися батько Михайло Форті, мама Тетяна Брайко та двоє братів двійнят Сергій та Тимофій.
Давид народився та проживав у селищі Орілька. З 2005 по 2016 роки навчався в Орільському аграрно- технологічному ліцеї. З 2018 року пішов на службу до Національної Гвардії України. Брав участь в антитерористичній операції у Донецькій області. Має статус учасника бойових дій АТО.
Восени 2019 року вступив до лав Окремого загону спеціального призначення "АЗОВ". Юнак дуже цікавився медициною, тому пройшов навчання та став інструктором-парамедиком. Побратими відгукувались про Давида,як про дуже гарного та вмілого медика.
Давид навчався заочно в "Одеському державному університеті внутрішніх справ" на факультеті "Право". Мріяв переїхати до Києва, мати сім'ю та дітей.
На момент повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, 24 лютого, Давид знаходився у військовій частині ОЗСП "Азов”, у місті Маріуполь.
Указами Президента Давид Форті нагороджений медаллю "За військову службу України" та орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
"Хасан" -друг та побратим "Форта" сказав про нього: "Будучи парамедиком він завжди переживав за хлопців на позиціях, завжди витягував із тих місць, куди в принципі їхати суїцидальна ідея, але для нього пріоритетом завжди було життя пораненого. Щоразу, коли він повертався з евакуації, завжди говорив, що той день - його День народження, цитую: "танчик по мені відпрацював, літачок відпрацював, мінчик відпрацював - я живий, тоже у мене день народження". Але завжди Форт повертався до своєї роботи незважаючи ні на що. Я завжди, та й не тільки я, сила-силенна людей, будуть вдячні Форту за врятовані життя та підтримку у важкі часи."
- Вічно пам'ятатиму тебе. У моєму розумі ти зберігся ніжним, розміреним, мужнім, впертим, самовпевненим та сильним. Ти поруч... І завжди будеш - ангелом у мене за спиною, - мама Тетяна Брайко.