ЗА НАМИ ПРАВДА - НЕПЕРЕМОЖНА ЗБРОЯ, ЯКОЇ НЕ МАЄ ВОРОГ
І знову сумна звістка: 13 грудня 2022 року в бою з російськими окупантами поблизу населеного пункту Кремінне Сєвєродонецього району Луганської області геройськи загинув наш земляк Микола Вітошко. Народився майбутній захисник України 1 квітня 1987 року в селі Малий Стидин, закінчив місцеву школу, згодом навчався у Рівненському державному гуманітарному університеті на вчителя біології. До війни працював водієм, разом з дружиною виховував двох дітей. Був мобілізований 11 жовтня 2022 року, ставши воїном десантно-штурмового батальйону. Користувався авторитетом серед своїх побратимів, в усьому допомагав їм, постійно підтримуючи бойовий дух. На превеликий жаль, наша громада втратила ще одного Героя і відданого сина України, який відважно боронив нашу територіальну цілісність та незалежність. Низько вклоняємося та схиляємо голови в глибокій скорботі перед родиною загиблого. Співчуваємо, памятаючи, що за нами правда - зброя, якої не має ворог, і ця зброя робить нас непереможними! З нами правда, а, значить, - і Бог.
Вічна пам’ять Герою!
Вчора, 16 грудня 2022 року, з ним урочисто попрощалися на Майдані Шевченка в м. Костопіль, звідки поховальний кортеж попрямував до домівки Миколи в рідне село. На колінах, «живим коридором», обабіч дороги з квітами, державною символікою та сльозами на обличчі, тіло загиблого воїна проводжали односельці та жителі громади, побратими, духівники та представники влади.
Поховали Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн у виконанні духового оркестру.
Вічна Слава Герою!
І знову сумна звістка: 13 грудня 2022 року в бою з російськими окупантами поблизу населеного пункту Кремінне Сєвєродонецього району Луганської області геройськи загинув наш земляк Микола Вітошко. Народився майбутній захисник України 1 квітня 1987 року в селі Малий Стидин, закінчив місцеву школу, згодом навчався у Рівненському державному гуманітарному університеті на вчителя біології. До війни працював водієм, разом з дружиною виховував двох дітей. Був мобілізований 11 жовтня 2022 року, ставши воїном десантно-штурмового батальйону. Користувався авторитетом серед своїх побратимів, в усьому допомагав їм, постійно підтримуючи бойовий дух. На превеликий жаль, наша громада втратила ще одного Героя і відданого сина України, який відважно боронив нашу територіальну цілісність та незалежність. Низько вклоняємося та схиляємо голови в глибокій скорботі перед родиною загиблого. Співчуваємо, памятаючи, що за нами правда - зброя, якої не має ворог, і ця зброя робить нас непереможними! З нами правда, а, значить, - і Бог.
Вічна пам’ять Герою!
Вчора, 16 грудня 2022 року, з ним урочисто попрощалися на Майдані Шевченка в м. Костопіль, звідки поховальний кортеж попрямував до домівки Миколи в рідне село. На колінах, «живим коридором», обабіч дороги з квітами, державною символікою та сльозами на обличчі, тіло загиблого воїна проводжали односельці та жителі громади, побратими, духівники та представники влади.
Поховали Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн у виконанні духового оркестру.
Вічна Слава Герою!