забуті-розірвані стоси блокнотів ще тліють, бо в паперовому серці на згинах залишиться надія,
її озерна вода не змиє, її вітер міста не розвіє
,
бо я знаю — назавжди
і назавжди я вірю,
що у тебе є досі.
.
.
В тебе досі є мрії!