Кожного дня ми прокидаємося, збираємося, їдемо в справах. Чи не кожного дня спускаємося в бомбосховище і молимося, щоб все було добре. І кожного дня, щогодини, щохвилини лунають постріли – наші захисники там, на фронті, своїми спинами прикривають буденність життя в тилу. «Кожний день – День ЗСУ» - це не гасло, не цитата, не фраза, це реальна оцінка. Бо ми маємо кожний наступний день завдяки нашим воїнам.

Наші хлопці і дівчата під палючим сонцем, під дощем, засипані снігом - на вістрі, на межі. В країні немає людей, котрі не думали б про них щодня - таким, принаймні, є моє переконання і мій особистий досвід.

Сьогоднішня дата не привід згадати, бо ми не маємо права забувати. Сьогодні свято героїв, свято тих, кому ми вдячні вже і будемо вдячні завжди. Бо наші воїни формують і теперішнє, і прийдешнє. Вони наші провідники в майбутнє, наші янголи-охоронці. Їм слава, їм дяка, їм уклін до землі, до тієї самої землі, яку вони боронять щомиті.