Євроінтеграційний десант уряду Шмигаля
Історія успіху сьогоднішнього засідання Ради асоціації Україна-ЄС за участю Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, як і загалом візиту української делегації до Брюсселя, є показовою для аналізу ефективності роботи нинішньої урядової команди на треку ЄС та НАТО. Її результати вкотре доводять, що Україна переконливо виграє, коли замість спроб відкинути доробок попередньої влади та вигадати власний «зелений велосипед», влада руками професіоналів і досвідчених бюрократів забезпечує сталість політики, продовжує започатковані ініціативи та працює на фундаменті «інституційної пам’яті».
Слід справедливо високо оцінити роботу урядової команди на чолі з Прем’єр-міністром з просування у Брюсселі євроінтеграційного та євроатлантичного порядку денного:
- змістовна та якісна програма зустрічей - Прем’єр знайшов час і для майже десятка зустрічей з членами Єврокомісії, і євродепутатами (оцінки позитивні, особливо відзначають добре володіння англійською мовою), і Генеральним секретарем НАТО, і для окремого візиту до Люксембургу, що, з одного боку, свідчить про тепле ставлення та сприйняття Дениса Шмигаля в Брюсселі, а, з іншого, є підтвердженням справжнього, а не удаваного інтересу Глави Уряду до порядку денного ЄС та НАТО;
- чудова іміджева складова візиту, в Брюсселі тільки і говорять про «брата-близнюка» Президента Євроради Мішеля;
- виконано на належному рівні всю «обов’язкову програму» щодо публічних сигналів з боку України на адресу лідерів ЄС та НАТО, включаючи чіткі сигнали про План дій щодо членства в НАТО;
- досяг важливого рішення про виділення Україні 1,2 млн доз вакцин (приклад належної роботи);
- забезпечено досягнення низки важливих результатів за підсумками Ради асоціації, включаючи оновлення положень Угоди про асоціацію в торгівельній частині та огляду досягнення цілей Угоди, нові перспективи у секторальній інтеграції, доступ до освітніх програм ЄС, зокрема щодо навчання держслужбовців в Коледжі Європи в Натоліні, тощо;
- Прем’єр-міністр привезе до Києва конкретну дату візиту в Україну президента Євроради Шарля Мішеля зі згодою відвідати Донбас, що не вдалось або може і не хотілось зробити Банковій.
Після брюссельського успіху Шмигаля дуже важливо, щоб на Банковій його теж розділили, а не почали гратись у “короля гори”. Натомість бачимо іншу картину, адже ще до завершення Ради асоціації, з Банкової словами пафосної статті для НВ вже намагаються бігти попереду і продавати суспільству наратив, що успішна Рада - це не успіх Шмигаля та його урядової команди, а це перемога Зеленського. Хоча Зеленського у Брюсселі згадали хіба що у формі тролінгу під час прес-конференції з Генсекретарем НАТО.
Сцени ревнощів в Офісі Президента були б не лише зайвими, а й викривальними. Що заважало Главі держави здійснити свій візит до Брюсселя десь в ті ж часові рамки як і наші партнери з Молдови та Грузії? Що заважало йому почати політичний сезон з предметних домовленостей з лідерами ЄС у Брюсселі ще в січні, а не з Буковеля? Колись п’ятий президент здійснював візити до Брюсселя чи не раз на квартал. Так формувався євроінтеграційний успіх України останніх років, який сьогодні, і це добре, продовжують на рівні секторальних вимірів Уряду.
Додаткове застереження із свого досвіду: в Брюсселі не зможуть серйозно сприймати відданість України євроінтеграційному поступу, якщо на кожне наступне засідання Ради асоціації приїжджатиме новий Прем’єр-міністр країни.
Як підсумок: візит сприяв зародженню довіри до українського уряду з боку Брюсселя, що дуже важливо для просування нашого стратегічного курсу. Тепер потрібно докласти зусиль для її зміцнення шляхом виконання домовленостей.
Історія успіху сьогоднішнього засідання Ради асоціації Україна-ЄС за участю Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, як і загалом візиту української делегації до Брюсселя, є показовою для аналізу ефективності роботи нинішньої урядової команди на треку ЄС та НАТО. Її результати вкотре доводять, що Україна переконливо виграє, коли замість спроб відкинути доробок попередньої влади та вигадати власний «зелений велосипед», влада руками професіоналів і досвідчених бюрократів забезпечує сталість політики, продовжує започатковані ініціативи та працює на фундаменті «інституційної пам’яті».
Слід справедливо високо оцінити роботу урядової команди на чолі з Прем’єр-міністром з просування у Брюсселі євроінтеграційного та євроатлантичного порядку денного:
- змістовна та якісна програма зустрічей - Прем’єр знайшов час і для майже десятка зустрічей з членами Єврокомісії, і євродепутатами (оцінки позитивні, особливо відзначають добре володіння англійською мовою), і Генеральним секретарем НАТО, і для окремого візиту до Люксембургу, що, з одного боку, свідчить про тепле ставлення та сприйняття Дениса Шмигаля в Брюсселі, а, з іншого, є підтвердженням справжнього, а не удаваного інтересу Глави Уряду до порядку денного ЄС та НАТО;
- чудова іміджева складова візиту, в Брюсселі тільки і говорять про «брата-близнюка» Президента Євроради Мішеля;
- виконано на належному рівні всю «обов’язкову програму» щодо публічних сигналів з боку України на адресу лідерів ЄС та НАТО, включаючи чіткі сигнали про План дій щодо членства в НАТО;
- досяг важливого рішення про виділення Україні 1,2 млн доз вакцин (приклад належної роботи);
- забезпечено досягнення низки важливих результатів за підсумками Ради асоціації, включаючи оновлення положень Угоди про асоціацію в торгівельній частині та огляду досягнення цілей Угоди, нові перспективи у секторальній інтеграції, доступ до освітніх програм ЄС, зокрема щодо навчання держслужбовців в Коледжі Європи в Натоліні, тощо;
- Прем’єр-міністр привезе до Києва конкретну дату візиту в Україну президента Євроради Шарля Мішеля зі згодою відвідати Донбас, що не вдалось або може і не хотілось зробити Банковій.
Після брюссельського успіху Шмигаля дуже важливо, щоб на Банковій його теж розділили, а не почали гратись у “короля гори”. Натомість бачимо іншу картину, адже ще до завершення Ради асоціації, з Банкової словами пафосної статті для НВ вже намагаються бігти попереду і продавати суспільству наратив, що успішна Рада - це не успіх Шмигаля та його урядової команди, а це перемога Зеленського. Хоча Зеленського у Брюсселі згадали хіба що у формі тролінгу під час прес-конференції з Генсекретарем НАТО.
Сцени ревнощів в Офісі Президента були б не лише зайвими, а й викривальними. Що заважало Главі держави здійснити свій візит до Брюсселя десь в ті ж часові рамки як і наші партнери з Молдови та Грузії? Що заважало йому почати політичний сезон з предметних домовленостей з лідерами ЄС у Брюсселі ще в січні, а не з Буковеля? Колись п’ятий президент здійснював візити до Брюсселя чи не раз на квартал. Так формувався євроінтеграційний успіх України останніх років, який сьогодні, і це добре, продовжують на рівні секторальних вимірів Уряду.
Додаткове застереження із свого досвіду: в Брюсселі не зможуть серйозно сприймати відданість України євроінтеграційному поступу, якщо на кожне наступне засідання Ради асоціації приїжджатиме новий Прем’єр-міністр країни.
Як підсумок: візит сприяв зародженню довіри до українського уряду з боку Брюсселя, що дуже важливо для просування нашого стратегічного курсу. Тепер потрібно докласти зусиль для її зміцнення шляхом виконання домовленостей.