Який я зробив для себе новий і точніший висновок.
Досвід - це вплив події. І от вже сам вплив може бути різним, це як і свідомі висновки, так і несвідомі відчуття чи реакції психіки.
Значить досвід може бути усвідомленим і неусвідомленим. Коли подія на якій людина призупинилася, звернула увагу, якось почала інтерпретувати її і робити висновки - це усвідомлений досвід.
Але досвід може бути від події на яку ми і не звертали увагу, але ця подія вплинула на психіку людини (чи то дитячі травми, коли дитина ще не здатна приймати усвідомлений досвід і робити висновки, чи то травми війни, де можуть відбуватися безліч різних подій однозначно, і саме якась конкретно вплине на людину і залишить свій відбиток, але людина не буде знати, що її досвід на якому будуть базуватися її еаступнав поведінка чи рішення по життю, це була саме "ця конкретна" подія... та ін...).
ми можемо все життя в певних ситуаціях діяти якоюсь поведінковою моделлю. через те, що у нас насправді був досвід, але ми його не знали і не усвдомлювали, і лише під час психотерапії ми можемо вийти і розкрити цю подію, і спробувати отримати усвідомлений досвід.

Висновок - людині не обов"язково зупинятися на події і інтерпретувати її, для того, щоб це стало її досвідом. Події лише потрібно залишити вплив на людині - і цей вплив, не залежно від того буде від інтерпретований і проаналізований чи ні, і буде її досвідом.

О, це дуже класно, дякую, Романе!

Так, напевно, краще було б сказати “реакція” замість “уваги”. Будь-яка реакція на подію стає досвідом.

Якщо ця реакція потрапляє в свідомість (звертання уваги), то воно може перетворитися на знання. В іншому випадку це лишається в межах підсвідомості у вигляді іншого досвіду, наприклад, емоційного.

Але тим мудрішою стає людина, чим більше воно все переходить в свідомість і осмислюється.

саме так) Я просто звернув на це увагу коли йшлася мова про дітей, і що вони отримують досвід тоді коли можуть робити якісь висновки (про скляні двері), і подумав, що все ж досвід дитина отримує все ж з самого народження, просто він є саме емоційно-відчуттєвий і запам"ятовується все ж тілом/психікою, а не раціональними висновками, і тим не менш цей досвід все рівно впливає на дитину/людину)
Особисто мені все рівно, поки що, більше подобається формулювання, що "будь-який вплив події стає досвідом", але мабуть це вже з розряду "стакан наполовину пустий чи наполовину повний😄"
а так то незмінним залишається те, що, так, чим більше досвід стає усвідомленим, тим мудрішою стає людина😌