На війні загинув захисник України із Снігурівської громади
Дорога встелена квітами, «живим коридором» слави, на колінах, зі сльозами в очах та прапорами в руках жителі Снігурівської громади 9 серпня провели в останній земний шлях захисника України – Анатолія Степановича Ярмака.
Народився Анатолій Ярмак 14 серпня 1972 року в селі Плиски Чернігівської області, у багатодітній сім’ї геологів. У 1976 році родина Ярмаків переїжджає жити в село Чернянка Херсонської області.
Після закінчення Каховської районної вечірньої середньої школи Анатолій вивчився на слюсаря-ремонтника.
У 1994 року був призваний на строкову службу, яку проходив два роки. Після армії приїхав погостювати до свого товариша по службі Сергія в село Кобзарці, де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною – Валентиною. Так чоловік і вирішив переїхати на постійне місце проживання в село Кобзарці Баштанського району (колишній Снігурівський) Миколаївської області.
Подружжя Ярмакових у злагоді та турботі виховували трьох дітей. Також разом із ними проживала племінниця Анатолія, чоловік був її опікуном 8 років.
А. С. Ярмак був добрим, працьовитим, щирим та завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував.
У мирний час Анатолій Ярмак працював слюсарем у ПОСП «Веселий Кут-ІІІ».
2 лютого 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України боронити країну від агресора.
Анатолій Ярмак завжди відповідально виконував всі бойові завдання із захисту Батьківщини. За мирне українське небо та вільну землю він віддав найдорожче – своє життя. Солдат Ярмак загинув 17 березня 2023 року під час бою з окупантами отримав поранення несумісне з життям … Майже через п’ять місяців тіло загиблого воїна вдалося ідентифікувати і доставити додому.
Поховали мужнього воїна на кладовищі у с. Кобзарці з усіма військовими почестями під звуки трикратного салюту.
У загиблого військовослужбовця залишилися дружина, діти.
Не забудемо і не пробачимо той біль і горе, яке російські окупанти принесли на нашу землю. Баштанська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого солдата! Нехай Господь Бог допоможе вам перенести цю важку втрату. Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за свій народ, свою землю, свою Батьківщину! Нехай їхні душі знайдуть вічний спокій…
Дорога встелена квітами, «живим коридором» слави, на колінах, зі сльозами в очах та прапорами в руках жителі Снігурівської громади 9 серпня провели в останній земний шлях захисника України – Анатолія Степановича Ярмака.
Народився Анатолій Ярмак 14 серпня 1972 року в селі Плиски Чернігівської області, у багатодітній сім’ї геологів. У 1976 році родина Ярмаків переїжджає жити в село Чернянка Херсонської області.
Після закінчення Каховської районної вечірньої середньої школи Анатолій вивчився на слюсаря-ремонтника.
У 1994 року був призваний на строкову службу, яку проходив два роки. Після армії приїхав погостювати до свого товариша по службі Сергія в село Кобзарці, де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною – Валентиною. Так чоловік і вирішив переїхати на постійне місце проживання в село Кобзарці Баштанського району (колишній Снігурівський) Миколаївської області.
Подружжя Ярмакових у злагоді та турботі виховували трьох дітей. Також разом із ними проживала племінниця Анатолія, чоловік був її опікуном 8 років.
А. С. Ярмак був добрим, працьовитим, щирим та завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував.
У мирний час Анатолій Ярмак працював слюсарем у ПОСП «Веселий Кут-ІІІ».
2 лютого 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України боронити країну від агресора.
Анатолій Ярмак завжди відповідально виконував всі бойові завдання із захисту Батьківщини. За мирне українське небо та вільну землю він віддав найдорожче – своє життя. Солдат Ярмак загинув 17 березня 2023 року під час бою з окупантами отримав поранення несумісне з життям … Майже через п’ять місяців тіло загиблого воїна вдалося ідентифікувати і доставити додому.
Поховали мужнього воїна на кладовищі у с. Кобзарці з усіма військовими почестями під звуки трикратного салюту.
У загиблого військовослужбовця залишилися дружина, діти.
Не забудемо і не пробачимо той біль і горе, яке російські окупанти принесли на нашу землю. Баштанська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого солдата! Нехай Господь Бог допоможе вам перенести цю важку втрату. Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за свій народ, свою землю, свою Батьківщину! Нехай їхні душі знайдуть вічний спокій…