🧩 Рука Андрія Деркача — Дямінов Станіслав Рустемович, керівник ТОВ "Укренергомонтаж холдинг"

Контррозвідка СБУ за сприяння Генерального прокурора запобігла шпигунському проникненню агента російських спецслужб до однієї з владних структур України. Він намагався організувати неофіційні переговори між представниками української та російської спецслужб щодо умов так званої мирної угоди. Агент погоджував свої пропозиції напряму з керівництвом російської воєнної розвідки (більш відомої як гру) та сподівався нав’язати їх українській стороні в інтересах кремля.

Однією з вимог ворожого поплічника було його призначення на керівну посаду, що дало б змогу приймати вигідні рф рішення у сфері енергетики, а також виявляти уразливі місця та засоби захисту критичної інфраструктури України. Ворог міг використати цю інформацію для завдання максимальної шкоди нашій державі.

Будучи експертом у галузі енергетики із досвідом роботи у профільних підприємствах, використовував свої зв’язки для просування власної кандидатури на ключові посади в українських енергетичних компаніях. Розвідувально-підривну діяльність агента координував співробітник 9-го управління департаменту оперативної інформації 5-ї служби фсб Рінат Аміров. Його куратором від російського гру був Асланбек Актеміров.

Йому оголосили про підозру за ч. 1 ст. 111 ККУ. Цікаво, що кандидатуру Демінова (уродженець Казані) на посаду НАЕК "Енергоатом" раніше просували зрадник Деркач та ексгендиректор (1987-1992) ЧАЕС Михайло Уманець .

Дямінов з Харкова у 1989-1990 він працював у кооперативі «Заря», у 1990-1991 —заступник директора з маркетингу за «Харківтракторозапчастина», у 1991 створює і очолює АТ «Станк»). Завдяки родинним зв’язкам з одним з керівників ЗАлК «Станк» отримала квоти на експорт алюмінію. Саме з цього почалось впровадження толінгової схеми на постачання з рф ядерного пального для Запорізької АЕС один з блоків-мільйонників якої був повністю орієнтований на забезпечення потреб ЗАлК в електроенергії.

«Станк», по суті, взяв в оренду один з блоків ЗАЕС, який постачав електроенергію на алюмінієвий комбінат, а за валюту, отриману від експорту алюмінію за кордон, фірма Дяминова купувала в рф топливні збірки для ЗАЕС. Тобто мова йде про звичайний бартер, але під більш-менш пристойною назвою – толінг. У 199 його діяльністю зацікавився корифей української корупції Павло Лазаренко, і наш герой був змушений виїхати до росії, залишившись у боргу практично перед всіма партнерами. За отриманими даними, очолюючи фірму «Станк», Дяминов активно займався розрахунками українських АЕС за поставлене з росії ядерне паливо, все виробництво якого розміщено в рф. У результаті цієї діяльності АТ «Станк» залишилась винна виробникам ЯП (на той час вони об’єдналися в концерн ТВЕЛ) близько 12 млн доларів. Дямінов виїхав з України, вивізши родину за кордон, а борги взяло на себе українське об’єднання АЕС «Енергоатом» (НАЕК «Енергоатом» було створено в 1996 році, — ред.)».

Після цього уривка можна припустити, що Дямінова у Росії прийняли як зазвичай приймають шпигунів після провалу – забезпечили теплим місцем і надали можливість продовжувати експерименти з толінговими схемами, наприклад з Вірменською АЕС. Але не на того натрапили.

У 1998 Дямінов заснував у Курчатові (Курська АЕС) підприємство «Енергоімпекс». Уже будучи директором ГУП «Средмашенерго» він уклав з Ленінградською АЕС через «Енергоімпекс» договір від 1 липня 2000 року про постачання за прості векселі на суму 360 млн руб, обмінені в цих цілях на векселі ВАТ «Машинобудівний завод», ядерного пального для ЛАЕС. Зобов’язання не були виконані, ЯП не поставлено. У результаті тривалих розбірок ЛАЕС з великим трудом вдалося повернути свої активи. У вересні 2000 року Дямінов був звільнений з Мінатома рф «за власним бажанням».

Хочемо додати, що іншому уродженцю Харкова — Іллі Левінсону — пощастило набагато більше. Попри кримінальні справи та обвинувачення у бізнесі з рф в військовій сфері цей пан вільно відвудує країни ЄС, а СБУ просто мовчить


💬 @ABleaks_bot
💕 Долучитись.