Тихше, тихше - каже він,
Вітром стелиться весь лин.
Мовчки, тихо – шепота:
Вибачте. Пробачте. Я...
За бездарною рукою,
За дурною головою –
Кажу. Пишу. Промовля…
Вибачте. Пробачте. Я...
За бездарного письма,
Й за письменника дурного.