📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою

Солдат Ігор Сергійчук загинув 15 квітня 2022 року в бою з російськими окупантами під Попасною на Луганщині. Бійцю був 41 рік.

Ігор народився у місті Рава-Руська Львівської області. Закінчив місцеву школу. Цікавився технікою, самостійно навчився її ремонтувати. Працював майстром з ремонту побутової техніки.
Під час повномасштабного російського вторгнення Ігор добровільно пішов до військкомату, щоб приєднатися до Збройних сил України. Був мобілізований до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Служив на посаді санітара. Разом із побратимами боронив Луганщину.

«Він був люблячим батьком. Спокійний, врівноважений. Дбайливий господар і майстер на всі руки», – розповіла дружина загиблого Катерина.

«Він був надзвичайно турботливим батьком, хорошим господарем, доброзичливим сусідом і вірним чоловіком. Співчуття родині. Нехай земля йому буде пухом. Вічна пам‘ять!» – написала знайома Віра Бігун.

Посмертно солдат Сергійчук нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали захисника у рідному місті.

В Ігоря залишилися дружина і донька.

📌❗️Найближчими днями очікуємо на Луганщині масованих атак рашистів

орки мають на меті виконати наказ путіна - вийти на адмінкордони Луганської області.
Вони вже стягнули до нас велику кількість живої сили та техніки, вже зараз фіксуємо збільшення кількості обстрілів, як артилерійських, так і авіа.

Наші захисники готові дати відсіч🇺🇦

📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою

Захисник Сергій Вручинський загинув 11 червня 2022 року під час виконання бойового завдання біля селиша Врубівка на Луганщині. Життя 30-річного бійця обірвав ворожий артилерійський обстріл.

Сергій родом з міста Звягель, раніше - Новоград-Волинський, Житомирської області. Закінчив там школу і професійний ліцей.

У 2010-2018 роках служив у 30-й окремій механізованій бригаді Збройних сил України. Коли в 2014 році почалася російсько-українська війна, Сергій у складі своєї бригади брав участь в АТО/ООС на Донбасі.

2019 року звільнився з армії, одружився та переїхав до Івано-Франківська. Працював менеджером з продажу.

З початком повномасштабної війни Сергій повернувся до ЗСУ. Цього разу захищав Україну у лавах 108-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Обіймав посаду старшини з матеріального забезпечення.

«Ми прожили разом занадто коротких, але безмежно щасливих 3 роки. Сім'я завжди була для Сергія на першому місці. Мріяли, що після перемоги будемо разом виховувати нашого синочка. Війна знищила все, на жаль.. Любимо тебе, і сумуємо», – розповіла дружина загиблого Юлія.

Поховали військовослужбовця на Алея Слави міського кладовища в селі Чукалівка поблизу Івано-Франківська.

У Сергія залишилися мама Неля, батько Володимир, сестра Тетяна, дружина Юлія і син Дмитрик, який народився через 2 місяці після загибелі тата.

📌❗️Загострення у Білогорівці та на Кремінському напрямку: росіяни атакують «хвилями» за підтримки авіації

орки НЕ вийшли на адмінкордони Луганщини. Інформація, яку розповсюджують рашисти не відповідає дійсності.

Наші захисники тримають оборону🇺🇦

📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою

Гранатометник Андрій Стьопенко загинув 20 червня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Миколаївка на Луганщині. Ворожий артилерійський обстріл обірвав життя 21-річного воїна.

Андрій народився у селі Куликівка Чернівецької області в багатодітній родині. У 2018 році закінчив Чернівецький професійний будівельний ліцей. Після навчання пройшов строкову військову службу у прикордонних військах. У грудні 2021 року демобілізувався та повернувся додому. У вільний час любив грати в футбол, кататися верхи.

Під час повномасштабного вторгнення Андрій приєднався до лав 109-го батальйону 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України. Був гранатометником. За словами побратимів, він був добрим, відповідальним і надійним товаришем.

«Кажуть, Бог забирає найкращих. Одна мить – і все змінилося. Плаче серце і болить душа, не вгасає біль розлуки, сумуємо… Світ став порожнім без Тебе. Ти був для нас опорою, порадником, гарним сином і найкращим братом. Завжди, в першу чергу, Ти турбувався про нас, а потім вже про себе. Щодня ми вчимося жити по-новому… без Тебе. Ми не віримо, що Ти не з нами. Ти просто пішов!…Ти поїхав!… надовго-надовго… назавжди…. Хай над твоєю могилою співають пташки, хай твій спокій оберігають краплинки роси – то наші сльози. Спи спокійно, Ти заслужив Божого тепла і Царства Небесного! Нам дуже його не вистачає. Він дуже-дуже позитивний, завжди допомагав усім, прагнув бути прикладом для свого племінника Давида», – розповіла сестра загиблого Анна.

Поховали захисника у рідному селі.

Вдома на Андрія чекали батьки і чотири сестри.

📌 ❗️Ворожих літаків стало більше: росіяни бомблять наші позиції на Луганщині з неба

Не дивлячись на величезну кількість атак - українські захисники дають гідну відсіч, ворог не просувається.

📌 #UAразом
Це дуже особливе відео…
Минулоріч ми святкували День Єднання вперше, крокували проспектом Сєвєродонецька та іншими луганськими містами, і здається, що закарбовували у пам’яті кожну деталь…

До широкомасштабного вторгнення лишався тиждень…

Це вже наша дев‘ята напружена зима. Без рідних міст та селищ, людей, яких ми втратили…
Ми плануємо короткочасно, десятки разів змінюємо житло, під нашим (чужим) ліжком тривожна валіза, ми цілодобово захищаємося. Ми напоготові. Війна нас виховала. Це страшно, що ми з холодним спокоєм сприймаємо новини про загострення і черговий наступ росіян. І це теж виховання війни.

Такої сили, яку зараз демонструють українці, світ ще не бачив…як і дух єдності українців, з яким ми щоранку прокидаємося.
Ми згуртовані і маємо волю до Перемоги.
Наша могутня армія боронить не лише нас, а і всю Європу!

Всі разом, щодня, ми працюємо, кожен на своєму фронті, на Перемогу!

Сьогодні по усій країні майорять жовто-блакитні прапори, а мільйони українців одночасно співають Гімн нашої держави! Щоб увесь світ побачив: ми прагнемо миру! І він обов’язково буде на наших умовах.
Ми гідно витримаємо всі випробування, ми громадяни, які боротимуться до останнього - до Переможного фіналу!
Ми українці, які не зраджують пам’ять загиблих героїв!

Ми знаємо ціну війні…
Нас не злякати! Ми єдині! Слава Україні!

#бути_добру