8 червня о 10:30 за моєї участі відбудеться Перше засідання Ради з розвитку креативної економіки при Кабміні. Співголовою заходу стане Михайло Федоров, Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації.

У межах засідання озвучимо пропозиції для розвитку креативних індустрій та вирішення ключових проблем сектору. Також поговоримо про цілі діяльності Ради, формат роботи та плани на найближчий час.

Діалог відбудеться також за участі представників креативного сектору, адже без них вирішувати вагомі питання сфери нераціонально.

Ознайомитися з програмою та переглянути засідання зможуть всі охочі за попередньою реєстрацією: https://preview.mailerlite.com/v1k5t9

Долучайтесь 🙌🏼

🇺🇦🇬🇪Перший день робочого візиту із Прем’єром Денисом Шмигалем видався досить насиченим.

Серед питань, що піднімалися: посилення співпраці між Грузією та Україною для майже подвоєння товарообігу.

Радий знайомству з Міністеркою економіки та сталого розвитку Грузії Натією Турнавою. Разом обговорили розвиток туризму. А саме, збільшення туристичних потоків між країнами і започаткування роботи спільних туристичних комісій. Є чим поділитися та виступати спільно з точки зору промоції туризму в Грузію та Україну.

Також мав важливий діалог з Міністеркою культури, спорту та молоді Грузії Теєю Цулукіані.

Від нашої кооперації очікуємо:

- Спільних дій щодо захисту цінностей на окупованих територіях;
- Співпраці в сфері спільного виробництва фільмів;
- Домовилися розпочати комісію культури та науки;
- Підняли питання щодо допомоги України в завершенні реконструкції музею Лесі Українки в місті Сурамі.

Загалом атмосфера дружня і позитивна. Всі розуміють, що посилення роботи на міжнародній арені в трикутнику Україна-Молдова-Грузія – країн, які постраждали від російської агресії та мають спільну мету, – може зміцнити наші позиції у співпраці з нашими західними партнерами.

Під час зустрічі у Парламенті разом із колегами обговорили шляхи досягнення наших цілей у напрямку ЄС і НАТО – спільної мети обох країн.

Пройшли зустрічі не тільки в складі урядових делегацій, а й з патріархом всієї Грузії Іллєю ІІ. Зустріч Прем’єра із Патріархом дуже важлива для визнання однієї з найстаріших православних церков у світі – грузинської православної церкви України.

Попереду ще один день в Грузії ✌🏻

Останні події в УКФ, пов’язані з голосуванням членів Наглядової ради, які відхилили декілька важливих, на думку громадськості проектів, викликали хвилювання серед культурної спільноти. Далі – важливий лонгрід.

Зазначу, УКФ незалежна інституція від МКІП. Міністерство лише погоджує пріоритетні напрями діяльності УКФ, жодним чином не втручаючись у діяльність і рішення ні Наглядової ради (НР), ні Дирекції Фонду. Якщо ж згадати, як формується склад Наглядової Ради, то МКІП призначає тільки двох членів НР з дев’яти. Ще сім членів – по два представники від Офісу Президента, два від ГО і два від закладів культури. Кандидатуру голови НР рекомендують самі члени НР, яку ми погоджуємо або ні. Тобто два голоси від МКІП з дев’яти, а отже жодної мови про монобільшість не може йти.

Минулого року МКІП спільно з УКФ успішно реалізували амбітну програму з інституційної підтримки. Втім, після обрання нових членів Наглядової ради постали нові виклики. Пов’язані вони в основну чергу не тільки з якісним складом Наглядової ради, але і з неврегульованістю деяких питань в законі про УКФ.

Що я маю на увазі: НР за законом може схвалювати рішення експертів. Що означає схвалювати в даному випадку – це питання. Адже якщо може схвалювати, то може і не схвалювати. Процедури відхилення рішень експертів не прописано в законі. Це і викликає нерозуміння заявниками і культурною спільнотою в цілому процедури прийняття рішень Наглядовою радою щодо проектів.

Криза щодо системи підходів управління УКФ назрівала давно. І пов’язана вона не тільки с закидами на діяльність НР, але й ймовірними конфліктами інтересів деяких експертів, що оцінювали роботи учасників або самі чи опосередковано брали участь у набутті грантів. Тим не менш, не можна не звернути увагу на деяких членів НР, що найбільш активні стосовно питань, які мають відгук громадськості. Маю на увазі пана Сусленського та пана Тулузова, які були обрані саме від громадських організацій. Ті самі два представники від ГО.

Дякую за активність спільноти. Але виникає дисонанс у тому, що самі ГО голосували за обрання цих двох членів НР. Для мене є дивними ці співпадіння. А ще дивнішим є аналіз статуів ГО, які голосували за цих кандидатів, проти рішень яких в кінцевому результаті так збурилася культурна спільнота. Їхні статути написані «один в один».

Наразі триває трансформація системи аби інституція продовжувала працювати ефективно та незалежно. І тут важливо зберігти репутацію: як всьому УКФ, так і Наглядовій Раді. Якщо минула НР буквально автоматично затверджувала рішення експертів і була формальним органом, спроби цієї НР бути суб’єктом – не можна не вітати. Але з іншого боку, це заважає сталості роботи УКФ, затримує видачу і підписання угод. Так само як і вносить непорозуміння у спільноту щодо мотивів і характеру діяльності НР.

На додаток, це не може не відображатися на роботі колективу самого УКФ. Який відчуває нестабільність і зосереджений зараз не стільки на своїй прямій роботі, скільки на подальшому опрацюванні рішень НР і супроводженні аудиту, що проходить у фонді.

Задля сталості діяльності такої важливої інституції як УКФ, зі свого боку вважаю доцільним озвучити власну політичну точку зору і запропонувати для двох членів ради – пана Сусленського та пана Тулузова – проявити мудрість і подати у відставку, зосередившись на своїх інших активностях.

Якщо такий самовідвід відбудеться, закликаю громадськість зосередитись на тому, аби подавати від реально діючих ГО достойних кандидатів до Наглядової ради УКФ та голосувати за них. Аби уникнути на майбутнє повторення ситуації.

Також очевидно, що назрілі зміни до закону про УКФ мають відбутись. Адже вони дозволять зробити більш прозорі і зрозумілі для громадськості правила щодо взаємодії між експертами, членами Дирекції та Наглядовою радою. До того ж відсутній механізм контролю роботи Наглядової Ради. Як і механізм ініціації її розпуску, що теж потрібно змінювати.

Український культурний фонд – важливий і для держави як розвиток і підтримка культури, і для галузі та населення. Сталість та успішність в діяльності УКФ в інтересах всіх. Нова інституція, яка провадить діяльність прозоро, під пильними очима громадськості, проходить період оновлення своїх процедур і практик. Це нормальний процес. Але важливо, щоб цей процес інституцію зміцнював і посилював, а не дестабілізував роботу.

Зверну увагу, що грантові угоди на реалізацію проектів не підписувались в тому числі й через відсутність затвердженої форми грантової угоди. Що вже вирішено. І, до речі, етап відбору також завершено. Впевнений, ситуація з НР стабілізується і інституція розвиватиметься далі. Стало, успішно та незалежно.

❗️Сьогодні рівно рік на посаді міністра. Він став для мене роком кардинальних змін. Я побачив та відчув наскільки масштабних трансформацій потребує сфера культури, спадщини, мистецтв, креативних індустрій, національної пам’яті, туризму, етнічних/релігійних відносин, медіа. А ще – численні виклики інформаційної безпеки.

Навіть маючи досвід керівництва великими холдингами, опанувати нову професію було непросто. Державний сектор це абсолютно інше і, якщо ви хочете результату, справді потрібна максимальна віддача 24/7.

Але досвід менеджменту та системи цінностей ніхто не скасовував. І тут – виклик перший – як масштабувати нашу стратегію на спільноту не в тисячі, а мільйони людей.

Час пройшов швидко. Запуск нових ініціатив під час пандемії та карантину був дуже непростим. Були і затримки і несприйняття змін. Але з усією командою МКІП можна впевнено сказати – рік був результативним. І якоюсь мірою проривним.

«Велика реставрація», «Мандруй Україною», стратегія з медіаграмотності, з промоції читання, інституційна та державна підтримка, законодавчі зміни, формування розуміння цінності креативних індустрій… Можна довго перераховувати. Але наші комунікаційники запропонували мені зробити це все у звітній прес-конференції 😁 Тож все там. А тут залишу місце для подяки.

Вдячний команді – а це і міністерство, і ЦОВВ, і весь уряд, депутати та Президент. Без їхньої підтримки навряд чи б вдалося здійснити ті цілі, які ми ставили перед собою.

Прийшовши сюди, мав за мету перезапустити ставлення до культури, налагодити процеси і бачити постійні перемоги, які б стали статичними. Зробити максимум і діяти з думкою про майбутнє. Вірю, що попереду більше досягнень.

Місія МКІП – збільшити вагу культури та створити умови для перетворення її на ключовий елемент розвитку та усвідомлення власної ідентичності українського суспільства.

Тож попереду ще чимало роботи.

Все буде культура✌️🇺🇦

МКІП проти незаконного будівництва в історичному ареалі Одеси. Як відомо, земельна ділянка по вул. Рішельєвській, 47, 49, вул. Великій Арнаутській, 40 у Одесі («типографія Фесенка») з «Історико-архітектурним опорним планом, проектом зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси» розташовується у межах Центрального історичного ареалу м. Одеси й комплексної охоронної зони історичного центру міста.

Звернувся до Арсена Авакова з проханням надати охорону згаданим об’єктам територіальними підрозділами поліції. Тут ми виступаємо разом з головою Одеської ОДА Сергієм Гренивецьким. Адже поки триває судовий процес з розгляду нашої апеляції проти рішення на користь замовника будівництва ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» та генпідрядника ТОВ «МАРТЕН ГРУП», яких пов’язують з одним «відомим» одеським забудовником, – важливо не допустити свавілля щодо історичних пам’яток.

Вдячні поліції за миттєву реакцію на захист історичного ареалу м. Одеси й комплексної охоронної зони історичного центру міста.

Коли сьогодні говорять, що журналістика померла, я чомусь згадую рядки БГ про те, що рок-н-ролл мертвий. Але рок-н-ролл – живий 😄

І я не про пости в соцмережах, де кожен бачить себе журналістом. А про якісну журналістику, на якій виховувалось моє покоління, і яке зараз продовжується в Guardian, NYT. І українських медіа – в Liga, УП, НВ, телевізійних новинах ТСН та Факти. Та в багатьох інших прикладах, які насправді є.

Тому що журналістика – це й сміливість плисти проти течії: влади, позиції власників. Заради справедливості і пошуку правди бути готовим першим повідомити справжню новину. Часом у супротив системі спокус.

Радий, що бачу багато прикладів серйозного ставлення до даної професії в Україні. Адже це не просто корочка, перепрошую, «заслуженого» журналіста, чи члена спілки. Це – поклик. Він обо є, або...

З професійним святом👏✌️🇺🇦

❗️Пропоную КМДА підтримати МКІП у протидії хаотичній забудові

МКІП за підтримки ОДА, мерів історичних міст та національних заповідників закликають Верховну Раду невідкладно розглянути законопроекти про протидію хаотичній забудові.

Серед підписантів, що підтримують відповідні законопроекти, на жаль, відсутнє прізвище голови історичного міста, яке чи не найбільше цього потребує. Йдеться про Київ. Виникає дисонанс, адже саме Київський міський голова Віталій Кличко в інтерв'ю для Української Правди скаржиться, що у столиці знаходиться понад 3,5 тисячі об’єктів культурної спадщини, близько 10% з яких перебувають у критичному стані та потребують заходів для збереження.

Запропоновані зміни до законодавства унеможливлюють хаотичну забудову та корупцію. Але прозора, структурована система захисту культурної спадщини може викликати несприйняття з боку тих, хто зазвичай вирішує питання в обхід законних інтересів держави і суспільства.

Недосконалість законодавства у сфері охорони культурної спадщини призводить до руйнування та знищення унікальних історичних місць та пам'яток культури. Наразі в Україні склалася така ситуація, що деякі забудовники зважають лише на власну вигоду, нехтуючи статусом будівлі та місцем її розміщення. І чим вигідніший квадратний метр у районі – тим жадібнішими вони стають. Так і руйнуються історичні об’єкти, псується архітектурний ансамбль міста чи регіону. Зменшити кількість таких порушень можна шляхом законодавчих змін.

Нагадаю, найближчим часом у Верховній Раді України будуть зареєстровані законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини (№ 4561) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини та порушення традиційного характеру середовища (№ 4562).

Послаблення карантинних обмежень для закладів культури та гостинності – затверджено. Дане рішення було прийнято Кабміном 2 червня, а сьогодні оприлюднено

Це означає, що в найближчий час:

- Заклади культури та кінотеатри підвищать заповнюваність до 2/3 від загальної кількості місць. А у випадку негативного тесту на коронавірус (ПЛР чи експрес-тест) або вакцинацію кожного відвідувача та організаторів – обмеження наповненості не застосовуватимуться!

- Заклади громадського харчування зможуть працювати без часових обмежень, а також зможуть проводити бенкети, майстер-класи, публічні події тощо. Столики ж розміщуватимуться з дистанцією 1,5 м;

- Заклади, що надають послуги з розміщення (наметові містечка, трейлерні парки, бунгало, кемпінги) зможуть працювати в усіх зонах, окрім червоної.

- Дозволено проводити масові заходи (культурні, спортивні, розважальні, релігійні тощо) за участю не більше однієї особи на 4 кв. метри площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі) або наповненістю залів понад 2\3 місць.

Наголошу, що дані послаблення діятимуть лише в жовтій зоні. У червоній та помаранчевій можливі додаткові обмеження через підвищену захворюваність.

Дякую колегам за підтримку змін у постанови. Культура та креативні індустрії мають жити і процвітати, а не виживати. А боротьба за покращення умов для сфери продовжується 💪

🎬«Останній найманець» – перший знятий Netflix в Україні фільм, вже скоро можна буде побачити. Більшість зйомок проходили у Києві.

Серед головних акторів – Жан-Клод Ван Дам і Албан Іванов. Відповідальні за частину зйомок у нас – міжнародна кінокомпанія Apple Tree і вітчизняні Star Media.

Ця стрічка – перша, яка претендує на відшкодування кешрібейтів в Україні. Наступною, сподіваюсь, буде кінопроект «Інфініті» від CANAL+.

Вірю, що і в цьому і в наступних роках кількість зарубіжних кінопродюсерів, що зніматимуть в Україні кіно та отримуватимуть кешрібейти, буде тільки зростати.

https://www.facebook.com/netflixus/posts/10158372579583870

✌️Перше засідання Ради з розвитку креативної економіки при Кабміні – done ✅

Сьогодні затвердили склад Ради і одразу провели перше засідання. Вдячний за підтримку Мінцифрі та депутатам ВР.

Креативні індустрії – потужний сектор, який щороку нарощує темпи. У 2020-му динаміка перевершила очікування: порівняно із минулим роком сфера дизайну зросла на 31%, IT на 26%, реклама, маркетинг на PR на 5%. В той же час ПДВ впав у театральній та концертній діяльності на 53%, у демонстрації кінофільмів – на 45%. Пандемія, звичайно, мала свій відбиток, але креативні індустрії більшою мірою витримали виклики. І в деяких випадках навіть посилили позиції.

Чому розглядаємо саме креативні індустрії як шлях до економічного зростання? Ресурс, що вони потребують – людська творчість. Це те, що дійсно немає меж. Особливо за такої кількості талановитих і амбітних українців.

Рада потрібна для того, щоб:

* Підтримувати прямий діалог між владою і бізнесом;

* Озвучувати пропозиції щодо розвитку креативної економіки;

* Сприяти координації стейкхолдерів у всіх сферах креативних індустрій;

* Напрацьовувати секторальні програми та законодавство;

Серед найближчих планів щодо креативних індустрій:

* Працюємо над розробкою стратегії креативних індустрій спільно з експертами;

* Створення колаборації між НХП та готельними компаніями;

* Впровадження концепції креативних хабів;

* Запуск інвестиційних проектів.

Наша мета – сприяти творчій різноманітності та відкритості у всіх проявах, що слугуватимуть залученню ідей, капіталу, інновацій чи прогресивній діяльності креативних індустрій. Держава і креативні підприємці мають бути на одній хвилі і не просто співіснувати. Держава має бути корисною для креативних індустрій.

🇺🇦 Ми маємо усвідомлювати свою неповторність та унікальність. Наша культура, спадщина та історія в симбіозі дарує нам неперевершені креативні продукти. Які цікаві не лише жителям Україні, а й іноземцям. Пам’ятайте про цифри: креативні індустрії складають 4% доданої вартості країни. Такий потенціал можна і необхідно примножувати.

👍 МКІП – оновлюється! Презентуємо оновлену візуальну айдентику Міністерства культури та інформаційної політики України.

Новий стиль бренду покаже актуальну українську культуру як привабливу та зрозумілу для сучасних українців. Цей дизайн – фактично символізує нові стандарти комунікації як всередині міністерства, так і з партнерами та зацікавленими сторонами.

Ми будуємо простір для самоідентифікації українців через культуру, тому прагнемо розмовляти з людьми доброзичливо, але інформативно, показуючи себе як відкриту та орієнтовану на суспільство і людину установу. Саме такий підхід розвиває суспільство, зміцнює його, робить пластичним та усвідомленим. Як відомо, культура – це м’яка сила, що змінює світ. Далі буде!

🛥Швидкісні теплоходи – на річкові туристичні маршрути!

Разом з Держагенством з розвитку туризму розпочали вивчати можливість відновлення туристичних маршрутів Дніпром. Поки йдеться про промомаршрути Київ-Канів-Київ та Київ-Чорнобиль-Київ.

Вони мають складатися з подорожі Дніпром на відповідно обладнаних швидкісних теплоходах. Під час подорожі передбачається прохід шлюзів, кількагодинне перебування та екскурсія на локаціях, повернення до Києва.

Офіційний тендер на популяризацію річкових туристичних маршрутів вже оголошено ДАРТом.

Річкові маршрути – можливість розширити пропозицію для українців та іноземних гостей, разом із тим збільшивши потік туристів безпосередньо до важливих точок атракцій. Для держави це нетипова програма, але тим не менш дуже важлива.

Після реалізації пілотного проекту, розробимо рекомендації, як програму туристичних водних маршрутів Дніпром запустити в інших туристичних регіонах країни.

Саме в день, коли Україна увійшла у "зелену зону" карантину, зробив собі друге щеплення вакциною Astrazeneca. Закликаю всіх українців (тим більше, що центрів вакцинації стає все більше) робити щеплення. Ковід-19 ще не подоланий. А це означає, що, зокрема, нормальна робота сфери культури досі під загрозою.

Щеплення дасть можливість як працювати всім закладам культури спокійно, так і вам ходити в кінотеатри, музеї, подорожувати Україною та світом без перешкод.

Бережіть культуру. Бережіть себе

На форумі «Україна 30», присвяченому екології, презентував концепцію щодо розвитку Чорнобиля. А саме комеморації трагедії в Україні та комплексного розвитку Зони відчуження.

Чорнобиль – сторінка світової історії, яка й 35 років, і 100 років потому буде вплетена у наше життя. Зберегти місце, де сталася катастрофа – наша місія. Це про вшанування пам’яті і переосмислення, про нові сенси. А також про розвиток відповідального туризму в Чорнобиль.

З плином часу ставлення до Зони змінювалося. У сучасному світі в Чорнобиль їдуть розважатися.

Аби змінювати ставлення людей і законсервувати Чорнобиль – вперше зібрали точки зору науковців та фахівців, і сформували концепцію з його розвитку. Правильні наративи, усвідомлене сприйняття Зони, фокус на права людини – основа концепції. І звісно, як скелет – комеморація. Європейський підхід до подібних місць.

Чорнобиль – трагедія. Але він також став поштовхом для руху за незалежність та права людини. Тому має бути перезавантаження візії з виключно катастрофи.

❗️Серед шляхів вирішення цих проблем:

- Створення Центру прав людини;
- Формування державної комунікації щодо цієї теми з відмовою від риторики Чорнобиля як бренда;
- Широка державна підтримка культурних ініціатив, пов’язаних з тематикою;
- Розробка програми перетворення Зони відчуження на частину національної спадщини України та ЮНЕСКО, формування музейних просторів;
- Тренінги для журналістів з висвітлення теми;
- Розробка програми ліцензування супроводжуючих у Зоні.

❗️Тому подальші кроки:

- Схвалення Кабінетом Міністрів України проекту Концепції формування стратегії комеморації.
- Розробка за участю зацікавлених сторін та затвердження плану заходів з реалізації концепції.

Чорнобиль – унікальне місце, яке цікаве сотням тисяч людей. Аби майбутні покоління мали можливість бачити все на власні очі – діяти треба зараз. Комплексно і різносторонньо.

❗️Безпека журналістів є одним із ключових пріоритетів держави, оскільки це – гарантія свободи слова. Як бачимо, не дивлячись на всі зусилля Ради Європи, свавілля і порушення прав журналістів у Білорусі та Російській Федерації продовжуються. А отже потрібно застосовувати більш жорсткі засоби захисту.

Ми будемо продовжувати робити все можливе для забезпечення безпеки журналістів та ЗМІ. Саме тому на конференції «Розумна політика щодо штучного інтелекту. Виклики та можливості ЗМІ та демократії» підтримали Резолюцію Ради Європи для вирішення проблем, пов'язаних з цією сферою.

Цього разу конференція проводилася онлайн. Вперше після паузу з 2013 року. Цей захід – топова подія Ради Європи для міністрів, які відповідають за інформаційну політику та медіа.

Ми вже зробили робочу групу за участі Ради Європи, МВС, СБУ, Офісу Генерального прокурора, Нацполіції України, організацій громадянського суспільства, яка проводитиме моніторинг ефективності розслідування справ, щодо яких були надіслані повідомлення до Платформи Ради Європи для сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів.

Сьогодні планується ухвалити фінальну декларацію та чотири резолюції, у контексті теми заходу.

Об’єкт по Рішельєвській у Одесі має надскладну історію. Поки не відбувся судовий розгляд апеляції #МКІП проти рішення на користь забудовників, ми разом з Одеською ОДА намагаємось стримувати незаконне будівництво за допомогою поліції.

Щойно у відрядженні в Одесі був тут. Поспілкувався з громадськістю та жителями. Але наше міністерство однозначно виступає проти будівництва у тих обставинах, які є нині.

У чому нюанс. До сих пір ні МКІП, ні ОДА не бачили проекту будівництва. Відповідно жодного дозволу на те, щоб воно відбулось, – ніхто надавати не може. Однак поки забудовники користуються рішенням суду першої інстанції, ми продовжимо стримувати будівельні роботи допоки апеляцію МКІП не буде розглянуто.

Продовжуємо спільно з ОДА боротись за збереження історичної спадщини Одеси.