Сьогодні культовому кінотеатру «Жовтень», про який знає кожен киянин, 90 років. Саме 29 січня 1931-го у «Жовтні» пройшов перший кіносеанс.

За роки існування будівля кінотеатру була спочатку зруйнована війною, а у наш час – спалена. Ці випадки показали, що жителі міста не можуть уявити Києва без «Жовтня». Як колись, так і зараз.

Унікальність кінотеатру не тільки в його історії, але й в афіші. Він став осередком артхаусного та фестивального кіно й фільмів для справжніх кіноманів. «Жовтень» не боявся показувати «непопулярне» кіно і приймав виклики, підтримуючі авторські проекти. Цю традицію «Жовтень» продовжує і сьогодні.

Влучним подарунком до дня народження «Жовтня» буде придбання квитків на фільм 😉 До того ж, нещодавно вийшло дві нових українських стрічки: «Пік страху» та «Все буде Ок». А для сімейного перегляду «Фабрика снів», або ж класика від Хаяо Міядзакі.

Вихідні попереду, тож сходіть на сеанс) Хто б що не казав, але перегляд фільму у кінотеатрі має особливу атмосферу.

Проїздом біля жовтого корпусу згадалось…Восьмий клас радянської школи. Мені було в кайф писати твори та сидіти в бібліотеці) Все ж, дідусь був журналістом, а батько писав та редагував сценарії. Яблуко від яблуні так би мовити. Здавалося, вибір університету очевидний, але...

У тому віці я не усвідомлював, що це й час найважливішого вибору юності.
Тому історія #минулемайбутнє про те, як обрати майбутню професію, навіть якщо хтось каже, що інша – більш перспективна.

Свій шлях до журналістики я почав ще у школі: писав до багатотиражної газети у видавництві «Преса України», а згодом вступив до клубу юних журналістів.

В журналістику та ймовірність вступу в профільний ВНЗ батьки не вірили і бажали мені більш прогнозованого майбутнього. З огляду на мою прихильність до гуманітарних наук вони вважали, що надійнішим для сина був би педагогічний інститут чи навіть військово-медична академія. А вже тільки потім прийняття рішення про професію.

З батьківським вибором я формально погодився та паралельно і тихенько таки подав документи на факультет журналістики Київського держуніверситету (тоді ще в жовтому корпусі). Тато дізнався про моє рішення вже після того, як я склав перший іспит.

Чи було лячно? – так. Чи колись я шкодував? – ніколи. Навпаки воно дозволило втілити мрії та ідеї, які я мав з 14-15 років. Не озираючись на вподобання інших, довіра до внутрішнього вибору допомогла і далі рухатись в улюбленій професії.

До чого це все?

Якщо цей пост читає молодь – звичайно, дослухайтесь до порад, але рішення завжди залишайте лише за собою. Зважуйте всі «за» і проти» суттєво раніше до вступу у ВНЗ. Не йдіть туди, куди вас тягнуть інші. І головне – вірте своїм відчуттям. Ваше життя на та і ваше, щоб саме ви були відповідальним за нього. І якщо вам зараз 15 – вже час дослухатись до себе і вірити собі, бо і потім хтось вирішуватиме за вас.

Далі вибір покаже, наскільки правильним він був. Але почути себе – в будь-якому випадку вже особиста перемога.

А якщо цей текст читають батьки – підтримуйте будь-який вибір своїх дітей. Це зміцнить їхню впевність в своїх силах та зробить надзвичайно щасливими.

❗️Доля однієї з майбутніх перлин міста – Гостинного двору – вже багато років не байдужа киянам та громадськості.

Враховуючи, що концепцію подальшого розвитку об’єкта ще не було презентовано, я виступив з ініціативою створити Музей сучасного мистецтва та культурний хаб саме на базі Гостинного Двору. Розмови про логічність і актуальність такої ідеї у спільноті тривають вже чимало років. Реалізація у межах проекту Великої Реставрації. І відповідно звернувся до Прем’єра щодо передачі його на баланс МКІП.

Багато років Гостинний Двір просто руйнувався. А через позицію і рішення попередніх держдіячів, які вочевидь були не на користь об’єкту, я розумію занепокоєння громадськості. Саме тому публічно заявляю: Гостинний Двір у жодному випадку не буде переданий під приватну забудову.

Сьогодні зустрівся з активістами та юристами, які вже багато років, у тому числі і в судах, роблять чимало для захисту Гостинного Двору. І МКІП готові співпрацювати над порятунком об’єкта разом.

Для того, щоб ні у кого не виникало сумнівів, кожен наш крок обов’язково обговорюватиметься із громадськістю і буде висвітлюватись публічно.

Міністерство вже у діалозі з громадськими організаціями, які прагнуть спільно сприяти створенню Музею сучасного мистецтва та його належному функціонуванню, за аналогом досвіду європейських країн. Зокрема, з ГО «Музей сучасного мистецтва», яка представляє інтереси професійної спільноти: художників, кураторів, критиків, мистецтвознавців, музейників. Плануємо підписати Меморандум між сторонами найближчим часом.

Щоб вберегти Гостинний Двір від долі чергового ТРЦ в історичному серці столиці та розуміючи необхідність ефективної музейної інституції сучасного мистецтва, переконаний, що звернення до Кабінету Міністрів щодо передачі Гостинного двору до МКІП – державна позиція, яка дозволить реставрувати та відновити Гостинний Двір, а також створити і Музей сучасного мистецтва, і один із кращих культурних хабів країни.

Сподіваюсь, що Уряд підтримає нашу ініціативу.

❗️Щодо дискусій, які провокуються довкола Гостиного Двору. Відновлю хронологію подій.

Як тільки Фонду держмайна вдалося повернути будівлю у власність держави – одразу постало питання щодо концепції Гостиного Двору: культурний хаб чи черговий ТРЦ. За рік КМДА, яке воліло отримати цей об’єкт у комунальну власність, – проекту концепції так і не оприлюднило.

Коли на Уряді постало питання схвалення рішення щодо передачі місту Гостиного Двору – я попросив невеликої паузи аби підписати між МКІП та КМДА меморандум щодо розміщення на його території культурного хабу та деяких міських музеїв. Меморандум(!), як намір про співпрацю, – не угоду.

Майже по спливу місяця стало очевидно, що в КМДА не поспішають пристати на цю ідею. Тож я виступив з ініціативою та звернувся до Прем’єра щодо передачі Гостиного Двору на баланс МКІП для створення у рамках проекту Велика Реставрація Музею сучасного мистецтва та культурного хабу.

Як тільки про це стало відомо в КМДА – меморандум у нашій редакції було підписано миттєво. Але ми не стали чекати роки і ініціатива щодо передачі Гостиного двору МКІП почала втілюватись.

Наразі ми очікуємо на рішення Уряду. Сподіваємось, воно буде ухвалено на користь МКІП, що дасть нам правові підстави для боротьби з рейдерами, а також для повноцінної реалізації концепції Музею сучасного мистецтва із залученням громадськості.

У цьому році відзначаємо 150 років з Дня народження видатної української поетеси Лесі Українки. Вона стала однією з провідних культурних діячів України кінця ХІХ – початку ХХ століття. Але чи багато ми знаємо про саму Лесю Українку і про її спадок, окрім «Лісової пісні» та вірша «Contra spem spero»? Про її родину, та звідки виник псевдонім?

До ювілею письменниці МКІП та Держагентство з питань мистецтв та мистецької освіти запускає проект «150 імен Лесі», який розповідатиме про багатогранність життя Лесі Українки. Її оточення, сім’ю, послідовників, подорожі і, звичайно, творчість. Впродовж 2021-го року відбудуться численні події і заходи, що розкриють особистість поетеси. До реалізації задіяні літературознавці, митці, театрознавці, 20 музейних інституцій та фондів й інші експерти.

«150 імен Лесі» – перш за все, це допомога українцям познайомитись із цілісним образом Лариси Косач-Квітки. І поновити інтерес до читання праць Лесі Українки.

Слідкуйте за новинами 😉

#150роківлесіукраїнки, #150іменлесі

❗️Напередодні річниці Чорнобильської катастрофи за головування Прем’єра відбулося перше засідання Оргкомітету з відзначення 35-х роковин. Зокрема, обговорили план заходів.

Протягом квітня проведемо соціальну кампанію на ТБ та у соцмережах, відкриємо експозицію #35_років_уроків та інформаційну виставку на Хрещатику.

26 квітня відбудеться Всеукраїнська хвилина мовчання, а також концерт-реквієм на «Дузі». У наших планах провести трансляцію концерту, окрім телебачення, ще й на будівлях адміністрацій 4-х міст України.

Час минає дуже швидко, але пам'ятати про події Чорнобильської трагедії та вшановувати загиблих повинен кожен українець. На ознаку вдячності за власні врятовані життя та врятоване майбутнє своєї країни.

❗️Рішення РНБО про санкції щодо трьох телеканалів, що називають себе українськими – давно зріло в суспільстві та у більшості журналістської спільноти. Йдеться про «NewsOne», «ZIK», «112 Україна» та їхнього бенефіціара – Тараса Козака, (хоча всі при цьому називали їх «медведчуківськими»)

Цей кейс є винятковим(!), але вчасним. І не тільки через інформаційний тероризм і загрозу безпеці України цих інструментів пропаганди Кремля. Але й через масові порушення журналістських стандартів, фейки та маніпуляції.

Впевнений, у Москві вже готують методички про «наступ на свободу слова в Україні» та «знищення вільної преси». Хочу попередити: ці телеканали – не звичайні телевізійні мовники. Це по суті іноземна пропагандистська машина, яка була сформована в Україні і опосередковано профінансована Москвою, де про свободу слова вже давно не йдеться, а окремі журналісти стали солдатами Кремля.

Тому рішення РНБО – симетричне на щоденні інформаційні та пропагандистські атаки на нашу свободу та незалежність. Це логічне завершення розслідування Тимчасової слідчої комісії, у якій я брав участь ще під час роботи народним депутатом. Тоді ми з’ясовували, як відбувалися оборудки під час зміни власників телеканалів 112, ZIK та NewsOne, які сьогодні належать одній людині – правій руці Медведчука, депутату Тарасу Козаку. Радий, що наші напрацювання стали кроком до встановлення цілковитої прозорості структури власності українських телеканалів та завадили інформаційної монополізації в інтересах окремих політичних сил.

А свобода слова та права людини для цієї країни – ключове. Їх і варто відстоювати аби не допустити загрозу національній безпеці, безпеці громадян нашої країни та порушення європейських стандартів.

#СильнаУкраїнаПротиПропаганди #FightPropaganda

📌 Міністерство культури та інформаційної політики направить до компанії YouTube рішення РНБО України щодо санкцій проти телеканалів «NewsOne», «ZIK», «112 Україна» з проханням закрити їхні сторінки на YouTube.

Адже ці канали – в ефірному, супутниковому, чи в інтернет-трансляціях – представляють інформаційну загрозу національній безпеці України, оскільки є не ЗМІ, чи звичайним мовником, а частиною пропагандистської війни Росії проти України.

Звісно, YouTube керується власною політикою щодо закриття каналів, але впевнений – популярна платформа має знати про те, хто саме і як саме фінансує і виробляє ворожий контент.

#СильнаУкраїнаПротиПропаганди #FightPropaganda

❗️Радо зустрів новину про те, що США підтримують наші зусилля з протидії зловмисному інформаційному впливу Росії. Особливо в той час, коли Україна стала полігоном для випробувань страшної зброї гібридної війни – хибної, викривленої інформації, фейків.

Нагадаю, МКІП розробляє стратегію протидії дезінформації. А раніше Президент Володимир Зеленський на Генасамблеї ООН заявив, що Україна готова ініціювати створення у Києві штаб-квартири міжнародного офісу з протидії дезінформації та пропаганді.

Впевнений, санкції проти кремлівських телеканалів – лише перший крок у становленні інформаційної безпеки України.

https://www.facebook.com/usdos.ukraine/posts/10158723530276936

Леся Українка без цензури.

Вперше українці зможуть побачити повне нецензуроване видання творів Лесі Українки у 14 томах. Відбудеться це в рамках експозиції на Мистецькому проекті, присвяченому 150-річчу поетеси та драматургині Лесі Українки.

Крім цього, на вас чекає:

📌 Косач Talks - інтелектуально-дискусійна програма в межах проєкту «Леся Українка: 150 імен»;
📌Трансляція вистави Владислава Троїцького;
📌Особисте життя Лесі Українки: дитинство, родина, почуття, подорожі, дружба;
📌Лінія життя - основні дати життя і творчості поетеси, культурні і політичні події у світі;
📌Образи Лариси Косач-Квітки: галерея портретів, скульптур.

Детальну афішу можна побачити на офіційній сторінці Міністерства культури та інформаційної політики України.

Нагадаю, до ювілею письменниці МКІП та Держагентство з питань мистецтв та мистецької освіти запускає проект «150 імен Лесі». Впродовж 2021-го року відбудуться численні події і заходи, що розкриють особистість Лесі Українки.
⠀
#ЛесяУкраїнка150імен #ЛесяУкраїнка150ро

❗️Щойно Верховна Рада проголосували за внесення змін у Закон України «Про культуру». Поки в першому читанні. Але це – великий крок вперед в розвитку культури. За – 280 депутатів. Роз’яснюю, що змінюємо.

📌 Якісні культурні послуги мають бути доступними для кожного. Це стосується і фінансової доступності, і фізичної, і інформаційної;

📌 Стратегія розвитку культури затверджується не на один рік, а на п’ять;

📌 Встановлюються мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами. Це означає, що кожен матиме доступ до гарантованого пакету послуг;

📌 Базова мережа закладів культури має бути територіально доступною. Без заміщення послуг заклад (наприклад, бібліотеку) буде неможливо закрити;

📌 Базовий набір культурних послуг фінансуватиметься державним та/або місцевим бюджетом;

📌 Нарешті законодавчо затверджується термін «Центр культурних послуг». Тобто багатофункціональний заклад культури, спроможний забезпечувати надання цілого комплексу культурних послуг, консультаційної, інформаційної допомоги та обладнанням для творчості.

Усі ці зміни дозволять переглянути стратегічний підхід до розвитку сфери культури і підняття авторитету її м’якої сили. Вдячний депутатам за підтримку. Сподіваюсь на таку ж і у другому читанні ✌🏻

❗️Кілька слів про інформаційну безпеку. Якщо не пам’ятаєте, нагадаю. У вересні минулого року заборонена в Україні російська соцмережа «ВКонтакте» заявила, що обійшла блокування. Тоді ми кілька разів зустрічалися з РНБО, щоб з’ясувати, як цьому можна протидіяти.

І от новина від національного координаційного центру кібербезпеки при РНБО. Розширення VK Unblock не лише дозволяло обходити блокування «Вконтакте», а ще й містило шкідливий код для викрадення даних акаунтів. «Розширення містило шкідливий код, який приховано збирав персональні дані користувачів та за командою з керуючого серверу міг змінювати інформацію на вебсторінках, включаючи результати пошуку», – повідомляє НКЦК. Ці російські додатки встановили понад 3 мільйони користувачів! Наразі це розширення заблоковане Google та Microsoft.

Це я до чого. Увесь світ бореться з політикою Кремля, яка веде до крадіжки даних, маніпуляції інформацією та думками, фейкам, розгонам інформаційних хвиль. Ми маємо усвідомлювати, що усі послуги, інформація, мобільні додатки, телебачення та інше «Made in Russia» мають дуже ретельно перевірятися. Будь-який «подарунок» від північного сусіда може бути «троянським конем».

Важлива робота над медіаграмотністю населення, адже в першу чергу люди мають самостійно перевіряти безпечність інформації, яку вони отримують. Тому наше міністерство націлено над системною роботою щодо підняття рівня медіаграмотності. Друге – протидія дезінформації. Яку з боку держави ми почнемо впроваджувати. Детальніше про це у першій частині мого інтерв’ю для Обозреватель.

‼️ Новини зі Слов’янська. Там міські депутати вирішили скоротити штат бібліотекарів заради, начебто, економії бюджету. Один запропонував усім бібліотекам міста працювати 2 дні на тиждень, інша заявила, що до бібліотеки-філіал №4 ніхто не ходить. І це про бібліотеку, що працює у 20-тисячному мікрорайоні і є одним з осередків української культури, де, зокрема, проходять зустрічі з громадськими діячами, військовими та добровольцями

Ці два депутати – Олег Недава та Неля Штепа. Перший – екс-депутат БПП, що став депутатом від партії «Наш край», відомої своїми проросійськими наративами. Друга – Неля Штепа – депутатка від «Партії миру та розвитку», яку звинувачують у сепаратизмі.

Міністерство культури та інформполітики вже поспілкувалося з місцевою владою. Ми з’ясували, що і відділ культури і територіальна громада – проти скорочення роботи бібліотек. Зі свого боку заявляю – МКІП також цього не дозволить.

Це не соціально-економічний розвиток міста, як заявляють ініціатори. І не економія бюджету. Це – прихований перший крок до реалізації бажання нав’язування своїх «ідеологічних наративів».

І нагадую, ліквідовувати бібліотеку без погодження з МКІП – пряме порушення «Закону про культуру». А ідея децентралізації культури в регіонах полягає у підвищенні якісних культурних послуг на місцях, а не в їхньому знищенні.

❌ З тим, що на російському телебаченні ведеться постійна пропаганда, – погоджується все більше країн світу. Сьогодні у Латвії рішенням Національної ради з електронних ЗМІ (NEPLP) на рік заборонили трансляцію російського телеканалу «Росія РТР». Причина – мова ненависті по відношенню до України. Вдячний за таку активну позицію та міжнародну підтримку.

Захищати інформаційний простір від ворожих закликів та спроб підірвати суверенітет інших країн – вкрай важливо у наш час. І саме такі кроки наочно демонструють позицію держави проти постійних маніпуляцій та фейків з боку РФ. Як у соцмережах, так і на телебаченні.

Беручи до уваги нещодавні кремлівські заяви, що для просування в Україні так званого «русского мира» використовуватиметься м'яка сила, думаю, це гарний приклад й для інших країн, що не підтримують мову ворожнечі, поважають демократичні цінності та виступають за незалежність інших держав.

👍 Дякую всім, хто прочитав першу частину мого інтерв’ю «Обозревателю». У другій – заключній частини обговорили, зокрема, плани МКІП із перетворення культури з дотаційної сфери на складову стратегії захисту України від зовнішньої агресії. Читайте тут