⚡️Уряд подовжив дію низки реєстраційних та дозвільних документів у сфері державного експортного контролю на період воєнного часу.
Йдеться про:
📌посвідчення про реєстрацію суб’єктів господарювання як суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів;
📌свідоцтва про отримання повноважень на проведення недержавної експертизи товарів у галузі державного експортного контролю;
📌свідоцтва про державну атестацію системи внутрішньофірмового експортного контролю, створеної суб’єктом здійснення міжнародних передач товарів.
☝️У разі закінчення терміну дії такого роду документів, суб’єкти господарювання не зобов’язані поновлювати їх у Державній службі експортного контролю. Вони діятимуть і далі протягом усього періоду воєнного стану та впродовж 3 місяців після його завершення.
👉Нагадаємо також, що наразі автоматично подовжуються строкові ліцензії та документи дозвільного характеру в частині провадження господарської діяльності.
Йдеться про:
📌посвідчення про реєстрацію суб’єктів господарювання як суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів;
📌свідоцтва про отримання повноважень на проведення недержавної експертизи товарів у галузі державного експортного контролю;
📌свідоцтва про державну атестацію системи внутрішньофірмового експортного контролю, створеної суб’єктом здійснення міжнародних передач товарів.
☝️У разі закінчення терміну дії такого роду документів, суб’єкти господарювання не зобов’язані поновлювати їх у Державній службі експортного контролю. Вони діятимуть і далі протягом усього періоду воєнного стану та впродовж 3 місяців після його завершення.
👉Нагадаємо також, що наразі автоматично подовжуються строкові ліцензії та документи дозвільного характеру в частині провадження господарської діяльності.
🔎Уряд затвердив розроблений Міністерством економіки Порядок проведення моніторингу рівня безпеки об’єктів критичної інфраструктури.
Йдеться про об’єкти енергозабезпечення, водопостачання, медицини, транспорту, оборони, хімічної промисловості та інших сфер, порушення роботи яких приводить до загроз національній безпеці та може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.
Порядок напрацьований на вимогу закону «Про критичну інфраструктуру» і містить чіткий алгоритм дій:
📌моніторинг буде здійснюватися раз на три роки секторальними та функціональними органами у сфері захисту критичної інфраструктури;
📌оцінка стану захищеності буде враховувати специфіку функціонування об’єкту;
📌за результатом моніторингу складатимуть акт, де вкажуть одну з трьох оцінок забезпечення захищеності: «забезпечує», «обмежено забезпечує», «не забезпечує»;
📌обов’язково надаватимуться пропозиції про вдосконалення системи захисту об’єкту;
📌оператор критичної інфраструктури (юрособа або ФОП, що управляє об’єктом) отримає акт перевірки і зобов’язаний вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків та порушень.
Таким чином держава постійно слідкуватиме за станом критичної інфраструктури і матиме достатні механізми впливу для того, аби гарантувати її безперебійну роботу.
❗️Під час війни та в період післявоєнної відбудови ефективний контроль за критичною інфраструктурою дозволить уникнути надзвичайних ситуацій і забезпечити українців ресурсами та послугами, які вона генерує.
Йдеться про об’єкти енергозабезпечення, водопостачання, медицини, транспорту, оборони, хімічної промисловості та інших сфер, порушення роботи яких приводить до загроз національній безпеці та може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.
Порядок напрацьований на вимогу закону «Про критичну інфраструктуру» і містить чіткий алгоритм дій:
📌моніторинг буде здійснюватися раз на три роки секторальними та функціональними органами у сфері захисту критичної інфраструктури;
📌оцінка стану захищеності буде враховувати специфіку функціонування об’єкту;
📌за результатом моніторингу складатимуть акт, де вкажуть одну з трьох оцінок забезпечення захищеності: «забезпечує», «обмежено забезпечує», «не забезпечує»;
📌обов’язково надаватимуться пропозиції про вдосконалення системи захисту об’єкту;
📌оператор критичної інфраструктури (юрособа або ФОП, що управляє об’єктом) отримає акт перевірки і зобов’язаний вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків та порушень.
Таким чином держава постійно слідкуватиме за станом критичної інфраструктури і матиме достатні механізми впливу для того, аби гарантувати її безперебійну роботу.
❗️Під час війни та в період післявоєнної відбудови ефективний контроль за критичною інфраструктурою дозволить уникнути надзвичайних ситуацій і забезпечити українців ресурсами та послугами, які вона генерує.
⚡️До 25 гектарів саду можуть висадити аграрії за фінансової підтримки держави. В рамках програми “єРобота” підприємці можуть отримати компенсацію для створення власного садового господарства.
🍏Гранти надаються юридичним особам, ФОПам, основою діяльності яких є вирощування сільськогосподарських культур. Учасниками можуть стати підприємці, які не працюють на тимчасово окупованих територіях та в рф, не належать до підсанкційних осіб, не є банкрутами та не мають заборгованостей перед державою.
💳Для учасників, які створять першу тисячу гектарів садів, держава компенсує 70% вартості проекту, для наступних – 50%. Також учасники можуть залучити кредитні кошти за програмою “5-7-9”. Цілі, на які можна використати фінансування, визначені умовами гранту – це висаджування садів, закупівля матеріалів та обладнання.
Підприємці, які хочуть взяти участь у програмі, повинні:
📌Подати заявку та проект висадки насаджень через Портал Дія.
📌Очікувати на перевірку документів банком і Міністерством аграрної політики та продовольства України.
📌Дочекатися рішення від Мінагрополітики щодо надання гранту та підписати договір з уповноваженим банком.
📌Відкрити окремий банківський рахунок, перерахувати на нього свою частку фінансування.
📌Отримати грант від держави. Банк надає кошти після подачі підприємцями рахунків за постачання товарів і послуг.
☝️Обов’язковою умовою грантової програми є створення від 3 до 20 нових постійних та сезонних робочих місць в залежності від виду рослин, що висаджуються. Також учасники повинні провадити діяльність протягом не менше 5 років та сплачувати податки і збори.
❗️Якщо отримувач гранту не виконує обов’язкові умови, то повинен повернути різницю між фактично використаними бюджетними коштами й фактично сплаченими податками та зборами. У разі нецільового використання гранту, державна підтримка припиняється, а кошти повертаються до держбюджету.
🍏Гранти надаються юридичним особам, ФОПам, основою діяльності яких є вирощування сільськогосподарських культур. Учасниками можуть стати підприємці, які не працюють на тимчасово окупованих територіях та в рф, не належать до підсанкційних осіб, не є банкрутами та не мають заборгованостей перед державою.
💳Для учасників, які створять першу тисячу гектарів садів, держава компенсує 70% вартості проекту, для наступних – 50%. Також учасники можуть залучити кредитні кошти за програмою “5-7-9”. Цілі, на які можна використати фінансування, визначені умовами гранту – це висаджування садів, закупівля матеріалів та обладнання.
Підприємці, які хочуть взяти участь у програмі, повинні:
📌Подати заявку та проект висадки насаджень через Портал Дія.
📌Очікувати на перевірку документів банком і Міністерством аграрної політики та продовольства України.
📌Дочекатися рішення від Мінагрополітики щодо надання гранту та підписати договір з уповноваженим банком.
📌Відкрити окремий банківський рахунок, перерахувати на нього свою частку фінансування.
📌Отримати грант від держави. Банк надає кошти після подачі підприємцями рахунків за постачання товарів і послуг.
☝️Обов’язковою умовою грантової програми є створення від 3 до 20 нових постійних та сезонних робочих місць в залежності від виду рослин, що висаджуються. Також учасники повинні провадити діяльність протягом не менше 5 років та сплачувати податки і збори.
❗️Якщо отримувач гранту не виконує обов’язкові умови, то повинен повернути різницю між фактично використаними бюджетними коштами й фактично сплаченими податками та зборами. У разі нецільового використання гранту, державна підтримка припиняється, а кошти повертаються до держбюджету.
Бізнес отримав доступних кредитів на 131,5 млрд грн
💳Банки видали підприємцям 45,8 тисяч кредитів на 131,5 млрд грн за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» з початку її дії. За минулий тиждень бізнес отримав доступних кредитів на 1,1 млрд грн, банками було укладено 122 кредитні угоди.
🔝Найбільше підприємці взяли антикризових кредитів – 59,2 млрд грн та на рефінансування попередньо отриманих кредитів – 27,7 млрд грн. Окрім того, на антивоєнні цілі було видано 13,8 млрд грн., на інвестиційні цілі - 10,7 млрд грн. Аграрії отримали 19,4 млрд грн кредитних коштів на підтримку своєї діяльності, торговельні компанії взяли 666,8 млн грн кредитів для поповнення обігових коштів.
🚜Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють в сфері сільського господарства (52%), торгівлі та виробництва (23%), промислової переробки (14%). Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Харківська, Дніпропетровська, Одеська, Київська області та м. Київ.
🏦На сьогодні участь в програмі приймають 42 банки, найбільшу кількість кредитів видали “Приватбанк” (19,2 тис), “Ощадбанк” (6,2 тис) та “Райффайзен Банк Аваль” (4,1 тис).
👉Нагадаємо, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» дозволяє залучити до 60 млн грн під 0% на період дії воєнного часу +1 місяць. Для роздрібних торгових мереж доступні кредитні кошти в розмірі до 1 млрд грн під 5% річних, що дає їм змогу вчасно розрахуватися з постачальниками та поповнити фінансовий баланс.
💳Банки видали підприємцям 45,8 тисяч кредитів на 131,5 млрд грн за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» з початку її дії. За минулий тиждень бізнес отримав доступних кредитів на 1,1 млрд грн, банками було укладено 122 кредитні угоди.
🔝Найбільше підприємці взяли антикризових кредитів – 59,2 млрд грн та на рефінансування попередньо отриманих кредитів – 27,7 млрд грн. Окрім того, на антивоєнні цілі було видано 13,8 млрд грн., на інвестиційні цілі - 10,7 млрд грн. Аграрії отримали 19,4 млрд грн кредитних коштів на підтримку своєї діяльності, торговельні компанії взяли 666,8 млн грн кредитів для поповнення обігових коштів.
🚜Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють в сфері сільського господарства (52%), торгівлі та виробництва (23%), промислової переробки (14%). Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Харківська, Дніпропетровська, Одеська, Київська області та м. Київ.
🏦На сьогодні участь в програмі приймають 42 банки, найбільшу кількість кредитів видали “Приватбанк” (19,2 тис), “Ощадбанк” (6,2 тис) та “Райффайзен Банк Аваль” (4,1 тис).
👉Нагадаємо, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» дозволяє залучити до 60 млн грн під 0% на період дії воєнного часу +1 місяць. Для роздрібних торгових мереж доступні кредитні кошти в розмірі до 1 млрд грн під 5% річних, що дає їм змогу вчасно розрахуватися з постачальниками та поповнити фінансовий баланс.
Українські банки у співпраці з Експортно-кредитним агентством видали 10 беззаставних позик для експортерів
🔟Експортно-кредитне агентство в рамках портфельного страхування передекспортного фінансування вже застрахувало 10 беззаставних позик, які були використані для виконання угод на постачання українських товарів на міжнародні ринки на загальну суму майже 70 мільйонів гривень.
✅Найближчим часом ще сім українських виробників отримають кредити під страхове покриття ЕКА. Заявки експортерів вже були схвалені кредитним комітетом банка-партнера програми, тож кредитні кошти надійдуть на рахунки підприємців найближчим часом.
👉Кредити видавались на виконання зовнішньоекономічних угод з європейськими контрагентами з таких країн як Німеччина, Польща, Латвія, Франція, Австрія, Молдова та Естонія. Серед отримувачів позик – підприємці, які експортують паперові пакети, дерев'яні вироби, твердопаливні котли, паркетну дошку, комплектуючі для меблів, а також смажене насіння соняшника. Кредитні кошти залучили представники бізнесу з Івано-Франківської, Рівненської, Запорізької та Одеської областей.
💬“Експорт української продукції – важлива умова макроекономічної стабільності нашої держави. Однак під час війни виробники стикаються з низкою фінансових труднощів. Це, зокрема, здорожчання логістики та брак обігових коштів. Завдання держави – допомогти експортерам доставити свою продукцію на міжнародні ринки. Як важливий інструмент підтримки підприємців використовуємо можливості Експортно-кредитного агентства. Державні гарантії повернення кредитних коштів стимулюють банки надавати такі позики бізнесу, який отримує фінансові можливості для налагодження міжнародних комерційних зв’язків та продажу своєї продукції за кордон”, – зазначив заступник Міністра економіки – Торговий представник України Тарас Качка.
☝️Нагадаємо, Уряд трансформував Експортно-кредитне агентство для забезпечення підтримки експортерів в умовах воєнного стану. ЕКА здійснює страхування кредитів, які надаються українськими банками на виконання експортного контракту. Наразі діють спрощені умови позики, передбачені програмою “Доступні кредити 5-7-9%”. Підприємці можуть залучити до 20 млн грн кредитних коштів. У разі невиконання експортерами своїх кредитних зобов’язань, ЕКА відшкодовує банку до 85% суми позики.
🔟Експортно-кредитне агентство в рамках портфельного страхування передекспортного фінансування вже застрахувало 10 беззаставних позик, які були використані для виконання угод на постачання українських товарів на міжнародні ринки на загальну суму майже 70 мільйонів гривень.
✅Найближчим часом ще сім українських виробників отримають кредити під страхове покриття ЕКА. Заявки експортерів вже були схвалені кредитним комітетом банка-партнера програми, тож кредитні кошти надійдуть на рахунки підприємців найближчим часом.
👉Кредити видавались на виконання зовнішньоекономічних угод з європейськими контрагентами з таких країн як Німеччина, Польща, Латвія, Франція, Австрія, Молдова та Естонія. Серед отримувачів позик – підприємці, які експортують паперові пакети, дерев'яні вироби, твердопаливні котли, паркетну дошку, комплектуючі для меблів, а також смажене насіння соняшника. Кредитні кошти залучили представники бізнесу з Івано-Франківської, Рівненської, Запорізької та Одеської областей.
💬“Експорт української продукції – важлива умова макроекономічної стабільності нашої держави. Однак під час війни виробники стикаються з низкою фінансових труднощів. Це, зокрема, здорожчання логістики та брак обігових коштів. Завдання держави – допомогти експортерам доставити свою продукцію на міжнародні ринки. Як важливий інструмент підтримки підприємців використовуємо можливості Експортно-кредитного агентства. Державні гарантії повернення кредитних коштів стимулюють банки надавати такі позики бізнесу, який отримує фінансові можливості для налагодження міжнародних комерційних зв’язків та продажу своєї продукції за кордон”, – зазначив заступник Міністра економіки – Торговий представник України Тарас Качка.
☝️Нагадаємо, Уряд трансформував Експортно-кредитне агентство для забезпечення підтримки експортерів в умовах воєнного стану. ЕКА здійснює страхування кредитів, які надаються українськими банками на виконання експортного контракту. Наразі діють спрощені умови позики, передбачені програмою “Доступні кредити 5-7-9%”. Підприємці можуть залучити до 20 млн грн кредитних коштів. У разі невиконання експортерами своїх кредитних зобов’язань, ЕКА відшкодовує банку до 85% суми позики.
⚡️Уже найближчим часом перші 424 підприємці зможуть започаткувати або розширити свій бізнес завдяки державній програмі грантів. На їх рахунки буде перераховано 98,2 мільйона гривень, які вони зможуть витратити на закупівлю або лізинг обладнання, оренду приміщення, придбання сировини і матеріалів.
🔝Найбільше грантів отримають жителі Києва – 101 успішна заявка. Також лідерами за кількістю позитивних рішень є підприємці з Київської – 62 заявки, Дніпропетровської – 52 заявки та Полтавської областей – 40 заявок.
💼 Серед сфер діяльності найбільше грантів буде спрямовано на розвиток чи створення підприємств оптової та роздрібної торгівлі і ремонту автотранспортних засобів – 142. Також 127 одержувачів коштів планують започаткувати підприємства переробної промисловості. Ще 66 грантів отримають суб'єкти господарювання на створення чи розвиток власних готелів, кемпінгів, кав’ярень та ресторанів.
📩 Загалом вже 5031 підприємець подав запит через Портал Дія на отримання мікрогрантів. Всі, хто успішно пройде етапи відбору та будуть оцінені високим балом, одержать від 50 до 250 тисяч гривень на існуючу чи нову справу. Кошти можна використати для закупівлі або лізингу обладнання, оренди приміщення, придбання сировини і матеріалів. Учасник зобов’язаний створити 1-2 робочих місця та провадити діяльність впродовж 3 років, сплачуючи податки і збори.
👉Розвиток малого та середнього бізнесу, створення нових робочих місць – таких результатів програми очікуємо вже найближчим часом. Мікрогранти – це новий старт та унікальні можливості для українців зробити власний внесок у відновлення економіки та забезпечення добробуту нашої країни.
🔝Найбільше грантів отримають жителі Києва – 101 успішна заявка. Також лідерами за кількістю позитивних рішень є підприємці з Київської – 62 заявки, Дніпропетровської – 52 заявки та Полтавської областей – 40 заявок.
💼 Серед сфер діяльності найбільше грантів буде спрямовано на розвиток чи створення підприємств оптової та роздрібної торгівлі і ремонту автотранспортних засобів – 142. Також 127 одержувачів коштів планують започаткувати підприємства переробної промисловості. Ще 66 грантів отримають суб'єкти господарювання на створення чи розвиток власних готелів, кемпінгів, кав’ярень та ресторанів.
📩 Загалом вже 5031 підприємець подав запит через Портал Дія на отримання мікрогрантів. Всі, хто успішно пройде етапи відбору та будуть оцінені високим балом, одержать від 50 до 250 тисяч гривень на існуючу чи нову справу. Кошти можна використати для закупівлі або лізингу обладнання, оренди приміщення, придбання сировини і матеріалів. Учасник зобов’язаний створити 1-2 робочих місця та провадити діяльність впродовж 3 років, сплачуючи податки і збори.
👉Розвиток малого та середнього бізнесу, створення нових робочих місць – таких результатів програми очікуємо вже найближчим часом. Мікрогранти – це новий старт та унікальні можливості для українців зробити власний внесок у відновлення економіки та забезпечення добробуту нашої країни.
🚛В рамках програми релокації бізнесу 692 підприємства переміщено із зони активних бойових дій в безпечні регіони України. З них вже 477 компаній відновили свою роботу.
🏭Загалом на платформі цифрової взаємодії для допомоги в релокації зареєстровано 1763 заявки від підприємств, які хочуть перемістити свої потужності. Наразі 326 компаній знаходяться на етапі переїзду – для них здійснюється пошук підходящої локації або способу транспортування.
💬“З перших днів війни Уряд акцентує увагу на програмах з підтримки бізнесу. Важливо максимально зберегти українську промисловість. Саме тому ми запустили програму релокації. До участі може долучитися будь-яке підприємство, отримавши допомогу в розв’язанні логістичних питань, перевезенні та монтажі обладнання, пошуку приміщення з необхідною інфраструктурою. Щоб пришвидшити та скоординувати дії з усіма учасниками програми, запустили цифрову платформу з релокації. Вона дозволяє покращити організацію процесу переїзду та запропонувати підприємцям додаткові можливості”, – зазначила заступник міністра економіки України Тетяна Бережна.
👉Нагадаємо, в рамках програми підприємства можуть переїхати в одну з західних областей України. Це Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Волинська та Рівненська області.
✉️Прийом заявок: тут
🏭Загалом на платформі цифрової взаємодії для допомоги в релокації зареєстровано 1763 заявки від підприємств, які хочуть перемістити свої потужності. Наразі 326 компаній знаходяться на етапі переїзду – для них здійснюється пошук підходящої локації або способу транспортування.
💬“З перших днів війни Уряд акцентує увагу на програмах з підтримки бізнесу. Важливо максимально зберегти українську промисловість. Саме тому ми запустили програму релокації. До участі може долучитися будь-яке підприємство, отримавши допомогу в розв’язанні логістичних питань, перевезенні та монтажі обладнання, пошуку приміщення з необхідною інфраструктурою. Щоб пришвидшити та скоординувати дії з усіма учасниками програми, запустили цифрову платформу з релокації. Вона дозволяє покращити організацію процесу переїзду та запропонувати підприємцям додаткові можливості”, – зазначила заступник міністра економіки України Тетяна Бережна.
👉Нагадаємо, в рамках програми підприємства можуть переїхати в одну з західних областей України. Це Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Волинська та Рівненська області.
✉️Прийом заявок: тут
🔄Безперервність міжнародної торгівлі є важливою умовою для економічного відновлення України. Тому державі вкрай потрібна підтримка міжнародних інституцій та партнерів у розширенні торговельних відносин.
На цьому наголосив заступник Міністра економіки – Торговий представник України Тарас Качка під час онлайн-заходу “Допомога у торгівлі під час війни – кейс України”, організованого під егідою Європейської Комісії.
💬“Внаслідок неспровокованого та невиправданого військового вторгнення рф економіка України зазнала безпрецедентних руйнувань. За останніми даними Kyiv School of Economics непрямі економічні втрати у війні оцінюються у 126 мільярдів доларів. Значні виклики постали, зокрема, у сфері міжнародних торговельних відносин. За перше півріччя цього року експорт з України скоротився на 23,7% у порівнянні з першим півріччям 2021 року. В умовах війни для нашої держави вкрай важливо забезпечувати безперервність міжнародної торгівлі, що дозволяє отримувати валютні надходження та стабілізувати макрофінансові показники. Тож розширення торговельної співпраці з міжнародними партнерами має велике значення. Європейський Союз вже значною мірою лібералізував торгівлю з Україною, що дозволило нам збільшити постачання українських товарів автомобільним та залізничним транспортом. Очікуємо, що інші країни світу, міжнародні організації підтримають аналогічні заходи, адже розширення торговельних відносин з Україною має взаємовигідний характер”, – зазначив Тарас Качка.
🤝Торговий представник України також висловив вдячність партнерам України та міжнародним інституціям за надану допомогу та сприяння у відновленні економіки України, а також окреслив потреби у міжнародній технічній допомозі у галузі торгівлі.
У онлайн-заході взяли участь та представили своє бачення подальшого співробітництва з Україною представники міжнародних інституцій, зокрема, голова Групи підтримки України у Єврокомісії Георг Ціглер, Виконавча директорка Міжнародного торговельного центру (МТЦ) Памела Коук-Гамільтон, Глобальна директорка з питань торгівлі, інвестицій та конкурентоспроможності Світового банку Мона Гаддад, заступник директора програми сприяння торгівлі Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Марко Ніндл, заступник директора Департаменту міжнародної торгівлі та співробітництва Міністерства економічного розвитку і технологій Польщі Александер Сємашко.
👉Учасники також обговорили сприяння безперервності бізнесу, в тому числі, малому, актуальність довоєнних ініціатив з міжнародної підтримки торговельних відносин, напрями допомоги у нарощенні торгівлі та заходи з відновлення України.
Онлайн-зустріч пройшла напередодні 8-го глобального огляду ініціативи СОТ “Допомога у торгівлі”, що є майданчиком для налагодження діалогу та співпраці потенційних донорів і реципієнтів.
На цьому наголосив заступник Міністра економіки – Торговий представник України Тарас Качка під час онлайн-заходу “Допомога у торгівлі під час війни – кейс України”, організованого під егідою Європейської Комісії.
💬“Внаслідок неспровокованого та невиправданого військового вторгнення рф економіка України зазнала безпрецедентних руйнувань. За останніми даними Kyiv School of Economics непрямі економічні втрати у війні оцінюються у 126 мільярдів доларів. Значні виклики постали, зокрема, у сфері міжнародних торговельних відносин. За перше півріччя цього року експорт з України скоротився на 23,7% у порівнянні з першим півріччям 2021 року. В умовах війни для нашої держави вкрай важливо забезпечувати безперервність міжнародної торгівлі, що дозволяє отримувати валютні надходження та стабілізувати макрофінансові показники. Тож розширення торговельної співпраці з міжнародними партнерами має велике значення. Європейський Союз вже значною мірою лібералізував торгівлю з Україною, що дозволило нам збільшити постачання українських товарів автомобільним та залізничним транспортом. Очікуємо, що інші країни світу, міжнародні організації підтримають аналогічні заходи, адже розширення торговельних відносин з Україною має взаємовигідний характер”, – зазначив Тарас Качка.
🤝Торговий представник України також висловив вдячність партнерам України та міжнародним інституціям за надану допомогу та сприяння у відновленні економіки України, а також окреслив потреби у міжнародній технічній допомозі у галузі торгівлі.
У онлайн-заході взяли участь та представили своє бачення подальшого співробітництва з Україною представники міжнародних інституцій, зокрема, голова Групи підтримки України у Єврокомісії Георг Ціглер, Виконавча директорка Міжнародного торговельного центру (МТЦ) Памела Коук-Гамільтон, Глобальна директорка з питань торгівлі, інвестицій та конкурентоспроможності Світового банку Мона Гаддад, заступник директора програми сприяння торгівлі Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Марко Ніндл, заступник директора Департаменту міжнародної торгівлі та співробітництва Міністерства економічного розвитку і технологій Польщі Александер Сємашко.
👉Учасники також обговорили сприяння безперервності бізнесу, в тому числі, малому, актуальність довоєнних ініціатив з міжнародної підтримки торговельних відносин, напрями допомоги у нарощенні торгівлі та заходи з відновлення України.
Онлайн-зустріч пройшла напередодні 8-го глобального огляду ініціативи СОТ “Допомога у торгівлі”, що є майданчиком для налагодження діалогу та співпраці потенційних донорів і реципієнтів.
🇺🇦🇮🇩Лібералізація торгівлі між Україною та Індонезією, розбудова співробітництва у науково-технічній сфері та на рівні бізнесу, а також участь індонезійської сторони у відновлення нашої країни– ці та інші питання обговорювались під час Четвертого засідання Міжурядової українсько-індонезійської комісії з економічного та технічного співробітництва. Це знаковий захід, адже він є першим засіданням такого рівня, яке відбулось після повномасштабного вторгнення росії до України.
Співголовами комісії виступили заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка та Генеральний директор Департаменту Америки та Європи Міністерства закордонних справ Республіки Індонезія І Геде Нгураха Сваджая.
🌾В рамках Пленарної сесії сторони обговорили поточну ситуацію в обох країнах. Велику увагу було приділено крокам України у підтримці продовольчої безпеки у світі.
Уряд України разом із європейськими партнерами робить усе можливе для забезпечення нових логістичних шляхів постачання сільськогосподарської продукції на світовий ринок. Це питання становить великий інтерес для індонезійської сторони, адже лише минулого року Індонезія імпортувала українського зерна майже на 800 млн дол. З огляду на необхідність подолання бар’єрів, що перешкоджають торгівлі між Україною та Індонезією, українська сторона провела презентацію оцінки впливу лібералізації торгівлі між обома країнами.
💬«Ми зацікавлені в усуненні усіх перешкод у двосторонній торгівлі між Україною та Індонезією та досягненні максимального рівня лібералізації шляхом укладення Торговельної преференційної угоди між нашими країнами», - наголосив Тарас Качка.
Сторони також обговорили ключові елементи Плану відновлення та розвитку України, проект якого був представлений Прем’єр-міністром України на Міжнародній конференції з питань відновлення України в м. Лугано (Швейцарія). Україна вітатиме участь індонезійського Уряду та бізнесу у відновленні медичної інфраструктури у Чернігівській області.
🎓У ході засідання сторони торкнулись і важливих соціальних питань у контексті необхідності подальшої розбудови співробітництва у науково-технічній та освітянській сферах.
Також розглянуто питання розширення співробітництва на рівні бізнесу. Так, 3 серпня 2022 року в онлайн-форматі відбудеться бізнес-форум представників ділових кіл України та Індонезії.
✒️За результатами заходу підписано протокольне рішення, яке містить у собі основні домовленості сторін, досягнуті у рамках засідання.
Співголовами комісії виступили заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка та Генеральний директор Департаменту Америки та Європи Міністерства закордонних справ Республіки Індонезія І Геде Нгураха Сваджая.
🌾В рамках Пленарної сесії сторони обговорили поточну ситуацію в обох країнах. Велику увагу було приділено крокам України у підтримці продовольчої безпеки у світі.
Уряд України разом із європейськими партнерами робить усе можливе для забезпечення нових логістичних шляхів постачання сільськогосподарської продукції на світовий ринок. Це питання становить великий інтерес для індонезійської сторони, адже лише минулого року Індонезія імпортувала українського зерна майже на 800 млн дол. З огляду на необхідність подолання бар’єрів, що перешкоджають торгівлі між Україною та Індонезією, українська сторона провела презентацію оцінки впливу лібералізації торгівлі між обома країнами.
💬«Ми зацікавлені в усуненні усіх перешкод у двосторонній торгівлі між Україною та Індонезією та досягненні максимального рівня лібералізації шляхом укладення Торговельної преференційної угоди між нашими країнами», - наголосив Тарас Качка.
Сторони також обговорили ключові елементи Плану відновлення та розвитку України, проект якого був представлений Прем’єр-міністром України на Міжнародній конференції з питань відновлення України в м. Лугано (Швейцарія). Україна вітатиме участь індонезійського Уряду та бізнесу у відновленні медичної інфраструктури у Чернігівській області.
🎓У ході засідання сторони торкнулись і важливих соціальних питань у контексті необхідності подальшої розбудови співробітництва у науково-технічній та освітянській сферах.
Також розглянуто питання розширення співробітництва на рівні бізнесу. Так, 3 серпня 2022 року в онлайн-форматі відбудеться бізнес-форум представників ділових кіл України та Індонезії.
✒️За результатами заходу підписано протокольне рішення, яке містить у собі основні домовленості сторін, досягнуті у рамках засідання.
🌾Уряд скасував заборону на експорт жита та мінеральних добрив. Для цих товарів запроваджений режим автоматичного ліцензування.
👉Наразі перехідні залишки жита в Україні оцінюються на рівні 73 тис. тонн, а виробництво зерна прогнозується на рівні 351 тис. тонн. Це дозволить забезпечити внутрішню потребу у споживанні, яка становить 353 тис. тонн на рік.
🚜Крім того, у зв’язку з завершенням посівної кампанії запит на купівлю мінеральних добрив є значно нижчим. А спрямування надлишків цих товарних позицій на експорт дозволить збільшити валютні надходження до країни, що є важливою умовою економічного відновлення.
☝️Нагадаємо, раніше Уряд ввів нульову квоту для експорту жита та мінеральних добрив, що фактично означало заборону на їх постачання. Такі заходи були необхідні для забезпечення обов'язкової присутності на ринку цих критично важливих товарів.
👉Наразі перехідні залишки жита в Україні оцінюються на рівні 73 тис. тонн, а виробництво зерна прогнозується на рівні 351 тис. тонн. Це дозволить забезпечити внутрішню потребу у споживанні, яка становить 353 тис. тонн на рік.
🚜Крім того, у зв’язку з завершенням посівної кампанії запит на купівлю мінеральних добрив є значно нижчим. А спрямування надлишків цих товарних позицій на експорт дозволить збільшити валютні надходження до країни, що є важливою умовою економічного відновлення.
☝️Нагадаємо, раніше Уряд ввів нульову квоту для експорту жита та мінеральних добрив, що фактично означало заборону на їх постачання. Такі заходи були необхідні для забезпечення обов'язкової присутності на ринку цих критично важливих товарів.
🏡Уряд затвердив перелік 420-ти державних підприємств, які будуть передані до управління Фонду держмайна для подальшої приватизації та для ліквідації.
Таким чином відбудеться наступний етап тріажу – поділ чергової групи державних активів на життєздатні і такі, що наносять збитки, існують виключно на папері та не можуть зацікавити інвесторів.
📌66 ДП отримають нових власників в рамках так званої “малої” приватизації. Залучивши інвестиції, там буде відновлено або модернізоване виробництво, в тому числі й експортно орієнтоване, створені нові робочі місця. Це стане частиною економічної відбудови країни.
📌354 держпідприємства будуть ліквідовані або реорганізовані. В більшості випадків це юридичні оболонки, за якими немає потужностей для поновлення роботи.
💹Уряд розглядає приватизацію, як ефективний засіб прискорення економічного зростання. Приватний власник здатен швидко налагодити процеси на підприємстві і знову здійснити його перезапуск. А кожен працюючий бізнес сьогодні – це посилення української економіки.
Всередині країни існує великий запит на приватизацію та готовність інвестувати в колишні держпідприємства, якщо за інвестором будуть закріплені та гарантовані права власності.
❗️Одночасно ми поставимо крапку в історії з радянським спадком тисяч ДП, які через безгосподарність деградували до такого стану, що далі функціонувати вже не здатні.
Будемо далі продовжувати аналіз державних активів для наступних етапів тріажу держпідприємств, після чого частина з них також знайде нових ефективних власників.
Таким чином відбудеться наступний етап тріажу – поділ чергової групи державних активів на життєздатні і такі, що наносять збитки, існують виключно на папері та не можуть зацікавити інвесторів.
📌66 ДП отримають нових власників в рамках так званої “малої” приватизації. Залучивши інвестиції, там буде відновлено або модернізоване виробництво, в тому числі й експортно орієнтоване, створені нові робочі місця. Це стане частиною економічної відбудови країни.
📌354 держпідприємства будуть ліквідовані або реорганізовані. В більшості випадків це юридичні оболонки, за якими немає потужностей для поновлення роботи.
💹Уряд розглядає приватизацію, як ефективний засіб прискорення економічного зростання. Приватний власник здатен швидко налагодити процеси на підприємстві і знову здійснити його перезапуск. А кожен працюючий бізнес сьогодні – це посилення української економіки.
Всередині країни існує великий запит на приватизацію та готовність інвестувати в колишні держпідприємства, якщо за інвестором будуть закріплені та гарантовані права власності.
❗️Одночасно ми поставимо крапку в історії з радянським спадком тисяч ДП, які через безгосподарність деградували до такого стану, що далі функціонувати вже не здатні.
Будемо далі продовжувати аналіз державних активів для наступних етапів тріажу держпідприємств, після чого частина з них також знайде нових ефективних власників.
ФОП Пивовар С.Л.: історія релокації бізнесу
🏭Компанія: ФОП Пивовар С.Л, м. Новогродівка, Донецька область
⚙️Галузь: виробництво борошняних кондитерських виробів
🚛Місце релокації: м. Львів
👉ФОП Пивовар С.Л. виготовляє кондитерські вироби – торти, тістечка, які користуються високим попитом серед українців. Починали з роздрібних продажів, згодом перейшли на гуртові. Свою продукцію компанія реалізує через продовольчі магазини.
Підприємство змушене переїжджати через війну вже втретє. Вперше – після захоплення російськими військами східних регіонів у 2014 році. Цього разу вирішили переміститись якнайдалі – до Львова – з крайнього сходу на крайній захід. Переїхали в середині квітня. У Львові компанії доводиться все розпочинати з нуля – шукати постачальників, покупців, замовників, адже всі, з ким працювали на Донеччині, залишились там.
💬«Незважаючи на те, що ми виготовляємо продукцію для широкого вжитку, за смаковими та якісними характеристиками вона не поступається тій, яку пропонують відвідувачам кафе чи кав’ярень. Враховуючи специфіку Львова, куди ми переїхали, ми розглядаємо можливість розширити коло замовників нашої продукції та залучити до нього місцеві заклади громадського харчування», – розповів керівник компанії Сергій Пивовар.
🔄За його словами, у Львові підприємство вже орендувало приміщення для виробництва. Встановили перевезене обладнання та шукають можливості придбати додаткове, адже не все вдалося вивезти з Донеччини. Планують набрати до 10 співробітників і запустити виробництво.
💬«Зараз шукаємо можливості отримати фінансову допомогу, щоб розпочати роботу, зокрема у міжнародних організацій, місцевої влади. Майже всі кошти, які були, витратили – на переїзд, на оренду нового приміщення, його ремонт. Три місяці ми взагалі не працюємо. Тож дуже потрібен стартовий капітал для відновлення діяльності», – пояснив Сергій Пивовар.
🏭Компанія: ФОП Пивовар С.Л, м. Новогродівка, Донецька область
⚙️Галузь: виробництво борошняних кондитерських виробів
🚛Місце релокації: м. Львів
👉ФОП Пивовар С.Л. виготовляє кондитерські вироби – торти, тістечка, які користуються високим попитом серед українців. Починали з роздрібних продажів, згодом перейшли на гуртові. Свою продукцію компанія реалізує через продовольчі магазини.
Підприємство змушене переїжджати через війну вже втретє. Вперше – після захоплення російськими військами східних регіонів у 2014 році. Цього разу вирішили переміститись якнайдалі – до Львова – з крайнього сходу на крайній захід. Переїхали в середині квітня. У Львові компанії доводиться все розпочинати з нуля – шукати постачальників, покупців, замовників, адже всі, з ким працювали на Донеччині, залишились там.
💬«Незважаючи на те, що ми виготовляємо продукцію для широкого вжитку, за смаковими та якісними характеристиками вона не поступається тій, яку пропонують відвідувачам кафе чи кав’ярень. Враховуючи специфіку Львова, куди ми переїхали, ми розглядаємо можливість розширити коло замовників нашої продукції та залучити до нього місцеві заклади громадського харчування», – розповів керівник компанії Сергій Пивовар.
🔄За його словами, у Львові підприємство вже орендувало приміщення для виробництва. Встановили перевезене обладнання та шукають можливості придбати додаткове, адже не все вдалося вивезти з Донеччини. Планують набрати до 10 співробітників і запустити виробництво.
💬«Зараз шукаємо можливості отримати фінансову допомогу, щоб розпочати роботу, зокрема у міжнародних організацій, місцевої влади. Майже всі кошти, які були, витратили – на переїзд, на оренду нового приміщення, його ремонт. Три місяці ми взагалі не працюємо. Тож дуже потрібен стартовий капітал для відновлення діяльності», – пояснив Сергій Пивовар.
🇺🇦Сьогодні наша країна вперше відзначає нове свято у сучасній історії – День Української Державності.
Дата збігається з важливою подією – хрещенням Київської Русі, що стало точкою відліку формування української національної ідентичності.
🪖Сьогодні ми змушені захищати існування нашої країни зі зброєю в руках. Ворог не лише намагається знищити ракетами все, що для нас є важливим. Він атакує нашу тисячолітню історію фейками та дезінформацією. Він намагається довести, що української державності не існує.
Але українці вже неодноразово доводили, що не віддадуть свою землю і свою свободу. Зараз ми доводимо це вчергове.
👊Наша тисячолітня історія – це непереможна сила, яка, врешті-решт, змусить ворога здатися. Тож працюємо заради спільної мрії і мрії всіх поколінь!
Дата збігається з важливою подією – хрещенням Київської Русі, що стало точкою відліку формування української національної ідентичності.
🪖Сьогодні ми змушені захищати існування нашої країни зі зброєю в руках. Ворог не лише намагається знищити ракетами все, що для нас є важливим. Він атакує нашу тисячолітню історію фейками та дезінформацією. Він намагається довести, що української державності не існує.
Але українці вже неодноразово доводили, що не віддадуть свою землю і свою свободу. Зараз ми доводимо це вчергове.
👊Наша тисячолітня історія – це непереможна сила, яка, врешті-решт, змусить ворога здатися. Тож працюємо заради спільної мрії і мрії всіх поколінь!
⚡️Вже понад 37,3 мільйона гривень виплачено роботодавцям на компенсації заробітної плати внутрішньо переміщеним особам. Рішення про надання коштів прийнято щодо 5030 підприємців за працевлаштування 8415 осіб.
📑Загалом в рамках програми роботодавці подали 5194 тисяч пакетів документів. 3458 тисяч запитів щодо отримання компенсації надали юридичні особи і 1736 тисяч – фізичні особи-підприємці.
💬“Вимушено переміщені особи потребують особливої підтримки. Зокрема, це стосується працевлаштування. Більшість відчувають складнощі з пошуку роботи у нових місцях проживання. Тому держава стимулює підприємства працевлаштовувати цих людей, компенсуючи роботодавцям частину заробітної плати. Таким чином, вирішуємо одразу дві проблеми – мінімізуємо безробіття серед ВПО та даємо поштовх бізнесу до активізації діяльності”, – зазначила заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна.
👉Програма компенсації витрат на оплату праці ВПО передбачає надання роботодавцям виплати у розмірі 6,5 тисяч гривень за кожного працевлаштованого вимушеного переселенця. Учасники програми отримують таку допомогу впродовж 2 місяців.
✒️Щоб одержати кошти, роботодавець має укласти трудовий контракт з внутрішньо переміщеною особою та зареєструвати дані про неї на Порталі Дія. Через 5 днів підприємцю необхідно подати заявку на отримання компенсації разом із документами, що підтверджують виплату зарплати та відрахування.
🤝Учасниками програми можуть стати роботодавці, які стоять на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подали податкову звітність за 4 квартал 2021 або весь 2021 рік. Бюджетні організації або фонди соціального страхування не мають права на виплати.
📑Загалом в рамках програми роботодавці подали 5194 тисяч пакетів документів. 3458 тисяч запитів щодо отримання компенсації надали юридичні особи і 1736 тисяч – фізичні особи-підприємці.
💬“Вимушено переміщені особи потребують особливої підтримки. Зокрема, це стосується працевлаштування. Більшість відчувають складнощі з пошуку роботи у нових місцях проживання. Тому держава стимулює підприємства працевлаштовувати цих людей, компенсуючи роботодавцям частину заробітної плати. Таким чином, вирішуємо одразу дві проблеми – мінімізуємо безробіття серед ВПО та даємо поштовх бізнесу до активізації діяльності”, – зазначила заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна.
👉Програма компенсації витрат на оплату праці ВПО передбачає надання роботодавцям виплати у розмірі 6,5 тисяч гривень за кожного працевлаштованого вимушеного переселенця. Учасники програми отримують таку допомогу впродовж 2 місяців.
✒️Щоб одержати кошти, роботодавець має укласти трудовий контракт з внутрішньо переміщеною особою та зареєструвати дані про неї на Порталі Дія. Через 5 днів підприємцю необхідно подати заявку на отримання компенсації разом із документами, що підтверджують виплату зарплати та відрахування.
🤝Учасниками програми можуть стати роботодавці, які стоять на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подали податкову звітність за 4 квартал 2021 або весь 2021 рік. Бюджетні організації або фонди соціального страхування не мають права на виплати.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🔄Триває прийом заявок на участь у програмі грантів для переробних підприємств. Поспішайте долучитися, адже перші тисячу заявників отримають компенсацію у розмірі до 70% вартості бізнес-проекту.
Як отримати грант:
📌розробити бізнес-план своєї справи та подати разом із заявкою через Портал Дія;
📌пройти перевірку ділової репутації, кредитної історії та виробничого проекту в Ощадбанку та отримати позитивне рішення про фінансування від Міністерства економіки;
📌підписати договір на одержання гранту;
📌відкрити окремий банківський рахунок та перерахувати на нього свою частину вартості проекту;
📌отримати грант та витратити кошти на цілі проекту.
🇺🇦Виробляйте продукцію в Україні – піднімайте економіку нашої держави!
Як отримати грант:
📌розробити бізнес-план своєї справи та подати разом із заявкою через Портал Дія;
📌пройти перевірку ділової репутації, кредитної історії та виробничого проекту в Ощадбанку та отримати позитивне рішення про фінансування від Міністерства економіки;
📌підписати договір на одержання гранту;
📌відкрити окремий банківський рахунок та перерахувати на нього свою частину вартості проекту;
📌отримати грант та витратити кошти на цілі проекту.
🇺🇦Виробляйте продукцію в Україні – піднімайте економіку нашої держави!
ФОП Віштаченко О.Ф.: історія кредитування за програмою “Доступні кредити 5-7-9%”
🏭Компанія: ФОП Віштаченко О.Ф., м.Миколаїв
⚙️Спеціалізація: торгівля продуктами харчування
🎯Мета кредитування: придбання техніки
👉ФОП Віштаченко О.Ф. здійснює оптову та роздрібну торгівлю овочами та фруктами. Постачають продукцію в мережі роздрібних магазинів. Також реалізують її через власний магазин і здійснюють доставку продукції покупцям додому.
Минулого року за програмою «Доступні кредити» взяли кредит на закупівлю обладнання для оптового складу – придбали електро роклу і підйомний стовп, що дозволило оптимізувати роботу в складському приміщенні.
🍅Нині, через складну ситуацію в Миколаєві, який часто зазнає ракетних ударів російських окупантів, можливості для повноцінної роботи бізнесу обмежені. За словами керівника підприємства Олексія Віштаченка, компанія продовжує свою діяльність, але працює лише близько на 30% своєї звичайної потужності.
🏭Компанія: ФОП Віштаченко О.Ф., м.Миколаїв
⚙️Спеціалізація: торгівля продуктами харчування
🎯Мета кредитування: придбання техніки
👉ФОП Віштаченко О.Ф. здійснює оптову та роздрібну торгівлю овочами та фруктами. Постачають продукцію в мережі роздрібних магазинів. Також реалізують її через власний магазин і здійснюють доставку продукції покупцям додому.
Минулого року за програмою «Доступні кредити» взяли кредит на закупівлю обладнання для оптового складу – придбали електро роклу і підйомний стовп, що дозволило оптимізувати роботу в складському приміщенні.
🍅Нині, через складну ситуацію в Миколаєві, який часто зазнає ракетних ударів російських окупантів, можливості для повноцінної роботи бізнесу обмежені. За словами керівника підприємства Олексія Віштаченка, компанія продовжує свою діяльність, але працює лише близько на 30% своєї звичайної потужності.
Україна реформує сферу зайнятості, аби зробити політику більш дієвою та ефективною.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект 6067, який передбачає:
📌заміну неефективного механізму квотування працевлаштування на компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці або ЄСВ за працевлаштування деяких категорій безробітних (колишні військовослужбовці, молодь, люди передпенсійного віку, особи, які понад 6 місяців зареєстровані в якості безробітних);
📌розвиток системи стажування для набуття досвіду молоддю;
📌державну підтримку суб'єктів малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних на нові робочі місця;
📌посилення страхових принципів: чим більший страховий стаж – тим більший розмір допомоги по безробіттю;
📌для людей, чий страховий стаж не менше 15 років і які протягом попередніх 15-ти років не отримували допомогу по безробіттю, розмір допомоги по безробіттю у відсотках до середньої заробітної плати збільшується на 10%;
📌визначення чіткого переліку соціальних послуг, які можуть отримати безробітні та роботодавці. Надаватися вони будуть кар’єрними радниками та спеціалізованими кар’єрними радниками;
📌впровадження індивідуального планування працевлаштування.
⚙️Таким чином Україна продовжує модернізацію законодавства у сфері зайнятості. Ми впроваджуємо нові послуги та створюємо нові можливості, як для тих, хто шукає роботу, так і для роботодавців. Кінцева мета – мінімізувати безробіття та забезпечити українців гідною працею відповідно до їхніх знань, умінь та здібностей.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект 6067, який передбачає:
📌заміну неефективного механізму квотування працевлаштування на компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці або ЄСВ за працевлаштування деяких категорій безробітних (колишні військовослужбовці, молодь, люди передпенсійного віку, особи, які понад 6 місяців зареєстровані в якості безробітних);
📌розвиток системи стажування для набуття досвіду молоддю;
📌державну підтримку суб'єктів малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних на нові робочі місця;
📌посилення страхових принципів: чим більший страховий стаж – тим більший розмір допомоги по безробіттю;
📌для людей, чий страховий стаж не менше 15 років і які протягом попередніх 15-ти років не отримували допомогу по безробіттю, розмір допомоги по безробіттю у відсотках до середньої заробітної плати збільшується на 10%;
📌визначення чіткого переліку соціальних послуг, які можуть отримати безробітні та роботодавці. Надаватися вони будуть кар’єрними радниками та спеціалізованими кар’єрними радниками;
📌впровадження індивідуального планування працевлаштування.
⚙️Таким чином Україна продовжує модернізацію законодавства у сфері зайнятості. Ми впроваджуємо нові послуги та створюємо нові можливості, як для тих, хто шукає роботу, так і для роботодавців. Кінцева мета – мінімізувати безробіття та забезпечити українців гідною працею відповідно до їхніх знань, умінь та здібностей.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
⚡️Запуск роботи швейного цеху, виготовлення пластикової фурнітури типу “фастекс”, 3D-друк комплектуючих для виробництва іграшок, будівництво енергоефективних будинків – лише невеликий перелік бізнесів, які невдовзі запустять українські підприємці в рамках державної грантової програми. Вже найближчим часом 424 людей отримають фінансування для створення своєї справи на загальну суму близько 98 мільйонів гривень.
📩Прийом заявок продовжується – взяти участь у програмі може кожен українець, який досяг 18-річного віку. Перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін у ефірі телеканалу 1+1 розповів, як подати заявку, які умови участі, як проходить перевірка бізнес-проектів та як отримати кошти. Деталі – у відео.
📩Прийом заявок продовжується – взяти участь у програмі може кожен українець, який досяг 18-річного віку. Перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін у ефірі телеканалу 1+1 розповів, як подати заявку, які умови участі, як проходить перевірка бізнес-проектів та як отримати кошти. Деталі – у відео.
Цього тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7451, який розблоковує "малу приватизацію". Вже скоро десятки підприємств, які занепадали, знайдуть нових ефективних власників.
Цей крок є важливою частиною загальної стратегії Уряду – зменшити присутність держави в економіці. Приватизація дозволить:
📌мінімізувати збитки, яких зазнає держава через непрацюючі підприємства;
📌дати шанс на нове життя закинутих елеваторів, спиртзаводів, промислових майданчиків;
📌стимулювати розвиток переробної промисловості, надавши приватним власникам можливість налагодити виробництво на державних підприємствах;
📌збільшити надходження до бюджету України у вигляді дивідентів.
Приватизація дасть старт економічному зростанню, забезпечить збереження та створення робочих місць, генерування доданої вартості, зростання ВВП.
Детальніше в колонці Першого віце-прем’єр-міністра-міністра економіки Юлії Свириденко на Економічній правді.
Цей крок є важливою частиною загальної стратегії Уряду – зменшити присутність держави в економіці. Приватизація дозволить:
📌мінімізувати збитки, яких зазнає держава через непрацюючі підприємства;
📌дати шанс на нове життя закинутих елеваторів, спиртзаводів, промислових майданчиків;
📌стимулювати розвиток переробної промисловості, надавши приватним власникам можливість налагодити виробництво на державних підприємствах;
📌збільшити надходження до бюджету України у вигляді дивідентів.
Приватизація дасть старт економічному зростанню, забезпечить збереження та створення робочих місць, генерування доданої вартості, зростання ВВП.
Детальніше в колонці Першого віце-прем’єр-міністра-міністра економіки Юлії Свириденко на Економічній правді.
Економічна правда
Менше держави в економіці: перезапускаємо масову приватизацію
За яким принципом буде відбуватися приватизація та які об’єкти залишаться у власності держави?
Вітаємо з Днем торгівлі працівників галузі!
👉До повномасштабного вторгнення росії в Україну в торговельній сфері було зайнято понад 3,6 мільйона працівників. Сьогодні, попри війну, більшість із них продовжують свою роботу.
❗️Їх праця – це щоденні виклики, пов’язані з ускладненою логістикою та безпековими загрозами для бізнесу. Тим не менш, сфера торгівлі активно розвивається. Завдяки зусиллям торговельного бізнесу сьогодні майже в усіх куточках України є товари першої необхідності та продукти харчування. Підприємці сплачують податки, наймають людей, розширюють діяльність та підтримують економіку України.
🚛Попри всі складнощі торговельний бізнес не втрачає довіри міжнародних партнерів. Українські підприємці є надійними постачальниками товарів.
🤝Сьогодні Уряд надає всебічну підтримку торговельному бізнесу. Зокрема, запущено програму грантів для підприємців, а найближчим часом буде здійснений наступний крок у дерегуляції господарської діяльності. Все для того, аби торговельна сфера не втрачала обертів.
Бажаємо українським підприємцям одного – щоб справа розвивалася під мирним небом!
👉До повномасштабного вторгнення росії в Україну в торговельній сфері було зайнято понад 3,6 мільйона працівників. Сьогодні, попри війну, більшість із них продовжують свою роботу.
❗️Їх праця – це щоденні виклики, пов’язані з ускладненою логістикою та безпековими загрозами для бізнесу. Тим не менш, сфера торгівлі активно розвивається. Завдяки зусиллям торговельного бізнесу сьогодні майже в усіх куточках України є товари першої необхідності та продукти харчування. Підприємці сплачують податки, наймають людей, розширюють діяльність та підтримують економіку України.
🚛Попри всі складнощі торговельний бізнес не втрачає довіри міжнародних партнерів. Українські підприємці є надійними постачальниками товарів.
🤝Сьогодні Уряд надає всебічну підтримку торговельному бізнесу. Зокрема, запущено програму грантів для підприємців, а найближчим часом буде здійснений наступний крок у дерегуляції господарської діяльності. Все для того, аби торговельна сфера не втрачала обертів.
Бажаємо українським підприємцям одного – щоб справа розвивалася під мирним небом!
💳За минулий тиждень банки видали підприємцям доступних кредитів на 1,6 млрд грн. З початку дії програми “Доступні кредити 5-7-9” бізнес отримав майже 46 тисяч кредитів на загальну суму 133,1 млрд грн.
⬆️Найбільше підприємці взяли антикризових кредитів – 59,4 млрд грн та на рефінансування попередньо отриманих кредитів – 27,8 млрд грн. Окрім того, на антивоєнні цілі було видано 14,8 млрд грн, на інвестиційні цілі – 10,7 млрд грн. Аграрії отримали 19,7 млрд грн кредитних коштів на підтримку своєї діяльності, торговельні компанії взяли 666,8 млн грн кредитів для поповнення обігових коштів.
🚜Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють в сфері сільського господарства (52%), торгівлі та виробництва (23%), промислової переробки (14%). Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Харківська, Дніпропетровська, Одеська, Київська, Вінницька області та м. Київ.
🏦На сьогодні участь в програмі приймають 42 банки, найбільшу кількість кредитів видали “Приватбанк” (19,2 тис), “Ощадбанк” (6,2 тис) та “Райффайзен Банк Аваль” (4,1 тис).
👉Нагадаємо, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» дозволяє залучити до 60 млн грн під 0% на період дії воєнного часу +1 місяць. Для роздрібних торгових мереж доступні кредитні кошти в розмірі до 1 млрд грн під 5% річних, що дає їм змогу вчасно розрахуватися з постачальниками та поповнити фінансовий баланс.
⬆️Найбільше підприємці взяли антикризових кредитів – 59,4 млрд грн та на рефінансування попередньо отриманих кредитів – 27,8 млрд грн. Окрім того, на антивоєнні цілі було видано 14,8 млрд грн, на інвестиційні цілі – 10,7 млрд грн. Аграрії отримали 19,7 млрд грн кредитних коштів на підтримку своєї діяльності, торговельні компанії взяли 666,8 млн грн кредитів для поповнення обігових коштів.
🚜Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють в сфері сільського господарства (52%), торгівлі та виробництва (23%), промислової переробки (14%). Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Харківська, Дніпропетровська, Одеська, Київська, Вінницька області та м. Київ.
🏦На сьогодні участь в програмі приймають 42 банки, найбільшу кількість кредитів видали “Приватбанк” (19,2 тис), “Ощадбанк” (6,2 тис) та “Райффайзен Банк Аваль” (4,1 тис).
👉Нагадаємо, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» дозволяє залучити до 60 млн грн під 0% на період дії воєнного часу +1 місяць. Для роздрібних торгових мереж доступні кредитні кошти в розмірі до 1 млрд грн під 5% річних, що дає їм змогу вчасно розрахуватися з постачальниками та поповнити фінансовий баланс.
