📌«Денег нет»: на Луганщині окупанти не платять обіцяної зарплати ані місцевим, ані спеціалістам із росії

Чи уявляли «ждуны», що будуть зраджені вже на другому місяці життя «на свободе»?

На що розраховували, коли допомагали окупантам?

Напевно, замість набридлої щоденної роботи, за яку двічі на місяць стабільно нараховувалися гроші на картку, мріяли отримати тяжкий труд із розбирання завалів і витягання звідти тіл загиблих рідних і знайомих.

Та ще й неоплачуваний. Бо ті, хто найнявся працювати в Лисичанську та Сєвєродонецьку, не повірили, що в Маріуполі зарплату за це свого часу не видали, і знов чекали.

Та грошей нема – обіцяють видати все й одразу після закінчення. Вірять вже не всі.

Бо грошей нема навіть для російських найманців. Днями багато хто бачив відеозвернення трудового колективу з рф, що знаходиться у відрядженні від АТ «росводоканал» в місті Щастя.
⬇️

Не маючи коштів для існування, вони просять у путіна про допомогу щодо вирішення проблеми з оплатою праці: «…приймаючи рішення приїхати на відновлення «лнр», ми навіть не підозрювали, що можемо бути обдурені, враховуючи яка увага громадськості прикута до даної проблеми. Працюємо без трудового договору. Наші вимоги укласти його на умовах, що обговорювалися при наймі, не були виконані. Ми робимо з вами спільну справу, працюємо на благо людей. Просимо вашого сприяння».

Цим працівникам з рф недоплатили 50 % від обіцяної суми.

Щодня росіяни втрачають в Україні по декілька танків вартістю у десятки мільйонів доларів, ще дорожчі винищувачі та іншу техніку, аби розбити наші міста та села, а потім вимушувати людей все відбудовувати безкоштовно або за їжу.

Це «руський мир»: на зброю і руйнування бюджет є, на підвищення соціального рівня життя населення із глибокої російської калюжі до рівня хоча б середньоукраїнського – грошей нема.

Підприємство «Тана» із Сєвєродонецька евакуювало до Умані половину обладнання, на нове місце роботи вже переїхали 10 працівників із сім’ями

Виробниче підприємство «Тана» із Сєвєродонецька, яке знаходило поблизу прохідних «Азоту», до початку російського вторгнення виготовляло полімерні гранули для автомобільної, будівельної та меблевої промисловості.

У березні компанія змушена була зупинити виробництво та шукати можливість його відновити у безпечному регіоні країни.

«Тана» мала власні вантажні автомобілі, тож не довелося платити гроші за перевезення обладнання.

Слід зазначити, що з початком війни вартість на вантажні перевезення з Луганщини зросла у 10 разів. Якщо до 24 лютого завантажена машина із Сєвєродонецька до Дніпра коштувала 10 тисяч гривень, то у березні брали 100 тисяч гривень.

Тож, спочатку працівники власними силами вивозили склад готової продукції – її можна було продати і збільшити обігові кошти.
⬇️

Вже згодом стали демонтувати обладнання у цехах. Робили це в темряві та під обстрілами. Загалом вивезли 50 % оснащення.

Із березня по травень зробили більше десяти рейсів.

Одного разу росіяни відстежили транспорт «Тани» на дорозі Лисичанськ – Бахмут та скинули снаряд біля складу. На щастя, ніхто не постраждав. Це була остання спроба евакуювати обладнання із Сєвєродонецька.

Все, що врятували, складали у Дніпрі на орендованих складах, згодом вирішили переїхати до Умані. На Черкащині шукали як житло для працівників, так і виробничі приміщення.

Десять родин працівників «Тани» погодилися їхати з Луганщини у новий для себе регіон.

Значну роль у виборі місця для релокації виробництва зіграла допомога партнерів Проєкту «Економічна підтримка Східної України» - Асоціації виробників продуктів харчування «Ukrainian Food», які організували зустрічі з місцевим бізнесом і владою. Завдяки цій співпраці компанія обрала приміщення, яке найбільше задовольняло її вимогам.

У червні «Тана» відновило випуск продукції. Частину клієнтів втратила – вони лишилися на окупованій Херсонщині, а також у Харкові, де щодня лунають обстріли.

Вже на новому місці сєвєродончани змогли відновити експорт – відправили замовлення для клієнтів автомобільної галузі та меблевої промисловості до Бельгії та Німеччини. Поки що на підприємстві працюють шістнадцять людей, хоча до війни було вісімдесят п’ять.

Крім того, «Тана» продовжує виготовляти полімерний ущільнювач для склопакетів, співпрацює з виробниками вікон в Україні, шукає нових партнерів.

Розташування виробництва в Умані на підприємстві вважають логістично вигідним, адже до будь-якого міста України можна доїхати впродовж дня.

Втім, після Перемоги розраховують повернутися на рідну Луганщину і відбудовувати регіон.

А також – розпочати виробництво біорозкладного посуду з кукурудзи, обладнання для кого придбали за кілька місяців до війни.

У Дніпрі запрошують бажаючих долучитися до навчального заходу «TurboМолодь»

Тож, на учасників, зокрема, чекає молодіжний проєкт «Діалоги Перемоги».

Молоді із числа переселенців Луганської та Донецької областей розкажуть про велику кількість можливостей, допоможуть створити проєкти, які, за можливістю, підтримають донори. Також можна буде спробувати себе в ролі волонтера в гуманітарному хабі для мешканців Луганщини.

Під час партнерського візиту до Арт-Коворкинг (ГО SHIFT) засновниця Олена Кучерук розповість, як започаткувати власну справу з нуля на грантові кошти. Крім того, кожен за невелику плату зможе зробити свою унікальну футболку. А ще молодь дізнається про всі івенти, які безкоштовно проводять для ВПО, та зможе записатися на них.

З іншими деталями можна ознайомитися нижче, в Google Forms.

Попередня реєстрація - обов'язкова, https://forms.gle/yRMrUxEW39pZqpkr7 , кількість місць обмежена.

ГО «Чарівний Пендель» за підтримки ГО «Крим SOS» та УВКБ ООН.
⬇️

Дати: 15-16 серпня 2022 року

Вік: 16-30 років
Адреса: 15 серпня, 11:00 – 18:00 - Луганська обласна молодіжна рада (проспект Слобожанський, 36);

16 серпня, 10:00 – 17:00 - ГО SHIFT (Арт-Коворкинг, Центр сучасної культури, Крутогірський узвіз, 21-а);

Контакти: nikitagorbatenko2004@gmail.com; Telegram - @nekitmed

#Вірю_в_ЗСУ: в окупантів на Луганському напрямку активно почала горіти і ламатися техніка

Так, у підрозділах 90-ї танкової дівізії родом з чебаркуля (це 41-а армія ЦВО) у 6-му танковому полку з 26 танків, що були, боєздатними, залишилося тільки 12.

Згідно з наявною інформацією, 4 танки знищені без можливості відновлення, 10 непридатні для подальшої експлуатації. Про це повідомляють у СтратКомі ЗСУ.

У 228-му мотострілковому полку з єкатеринбурга з наявних 31 танка лише 2 залишилися в строю. 13 непридатні до експлуатації через пошкодження та поломки, 11 перебувають у ремонті, а 5 передали іншим підрозділам для відновлення боєздатності.

Цікаві дані щодо БТР. У тому ж 228-му МСП з наявних 82 БТР боєздатними залишилися 42, 34 безповоротно знищені, а 6 відправлені на ремонт через поломки.

«Сьогодні хочу звернутися насамперед до мешканців Нікополя, Марганця, Енергодара, Кривого, Запоріжжя та всіх інших наших міст і громад Дніпропетровської та Запорізької областей. Окупанти намагаються надзвичайно цинічно залякувати людей, використовуючи Запорізьку атомну станцію. Вони фактично прикриваються станцією, щоб обстрілювати Нікополь і Марганець. Вони влаштовують постійні провокації з обстрілами території АЕС…
Якщо хтось там у Росії думає, що їм це щось може дати, то вони помиляються. Російський шантаж лише мобілізує ще більше глобальних зусиль для протистояння терору…
Абсолютно всі посадовці держави-терориста, а також ті, хто допомагає їм у цій шантажистській операції з атомною станцією, мають відповідати в міжнародному суді. Це обовʼязково буде. А кожен російський військовий, який або стріляє по станції, або стріляє, прикриваючись станцією, повинен розуміти, що стає особливою мішенню для нашої розвідки та спецслужб, для нашої армії».

Звернення Володимира Зеленського наприкінці 171-го дня війни.

⚡️ Головне зі звернення Президента

➡️ Особливо хочу сьогодні звернутися до мешканців Нікополя, Марганця, Енергодара, Кривого, Запоріжжя та всіх інших наших міст і громад Дніпропетровської та Запорізької областей. Окупанти намагаються надзвичайно цинічно залякувати людей, використовуючи Запорізьку атомну станцію. Вони фактично прикриваються станцією, щоб обстрілювати Нікополь і Марганець.

➡️ Якщо хтось там у Росії думає, що їм це щось може дати, то вони помиляються. Російський шантаж тільки мобілізує ще більше глобальних зусиль для протистояння терору. Кожен день перебування російського контингенту на території Запорізької АЕС та в сусідніх районах нашої держави настільки збільшує радіаційну загрозу для Європи, що навіть у пікові моменти протистояння в часи холодної війни такого не було.

➡️ Звичайно, на це має бути потужна реакція. Українські дипломати й представники держав-партнерів зроблять усе, щоб нові санкції проти Росії обов’язково блокували російську атомну галузь.

➡️ Абсолютно всі посадовці держави-терориста, а також ті, хто їм допомагає в цій шантажистській операції з атомною станцією, мають відповідати в міжнародному суді. Це обов’язково буде.

➡️ Кожен російський військовий, який або стріляє по станції, або стріляє, прикриваючись станцією, повинен розуміти, що стає особливою мішенню для нашої розвідки, для наших спецслужб, для нашої армії.

➡️ Особливо вдячний усім, хто захищає цей напрямок, хто витримує цей тиск російських терористів і захищає Україну та світ від створеної окупантами ядерної загрози. Я вдячний усім нашим енергетикам, які підтримують стабільну роботу енергосистеми України та самої Запорізької станції.

➡️ Жорстокі бої тривають на Донбасі. Найгарячіші точки фронту на цьому напрямку без змін – Авдіївка, Марʼїнка, Піски, Бахмут і весь відповідний напрямок. Росія відправила туди просто колосальний обсяг своїх воєнних ресурсів – артилерія, техніка, люди. Всі наші захисники й захисниці там – просто герої. Харківщина – українська оборона міцна, і намагання окупантів атакувати постійно провалюються.

➡️ Боротьба на півдні країни дає хороші новини про знищення сил і засобів російської армії. Жодного дня не втрачаємо – зменшуємо потенціал окупантів.

➡️ Дуже важливо, що дає результат експортна зернова ініціатива. З початку її реалізації з українських портів загалом вийшли вже 16 суден із зерном для семи країн на трьох континентах. Це вже дало змогу знизити гостроту продовольчої кризи, дало певну надію на спокій країнам – споживачам нашої агропродукції. І в перспективі може допомогти повністю зняти продовольчу кризу з глобального порядку денного.

➡️ Вже прибув і перший корабель під завантаження в межах Світової продовольчої програми ООН – це постачання зерна зокрема для Ефіопії, де особливо жорстока ситуація з голодом. Зараз судно готується до відправлення з порту «Південний».

➡️ Для України це має помітну користь. За неповних два тижні з трьох наших портів – «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» – вдалося експортувати такий обсяг, який дорівнює всьому аграрному експорту автотранспортом за липень і більш як двом третинам експорту залізницею за минулий місяць.

➡️ Хочу ще раз підкреслити: це робочі місця для наших людей, це кошти, які необхідні для нашої посівної наступного року, і це доходи нашого державного бюджету.

➡️ Я вдячний усім, хто захищає нашу державу! Вдячний усім в країнах-партнерах, хто допомагає боротися проти терору!

🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Бої не припиняються ані вночі, ані зранку. Після доволі швидкого захоплення Лисичанська ворог не може подолати відстань, меншу за площину цього міста. Так, випалює землю навколо, але кожен наступний кілометр йому підкорюється після значних втрат.

Намагалися окупанти штурмувати поблизу Спірного та Серебрянки, населених пунктів Донеччини, які розташовані на межі з нашим регіоном, – армія ворога зазнала вогневого ураження від наших Збройних сил та відступила.

Як і після ще семи спроб штурму з різних боків. На двох бої точаться і дотепер.

Поблизу десятьох міст та сіл росіяни атакували з повітря, зафіксовані ракетні удари.

Тільки за останню ніч артилерійські підрозділи ворога 15 разів обстрілювали населені пункти ствольним та реактивним озброєнням.

✅Протягом тижня гуманітарну допомогу поштою надіслано майже 800 переселенцям Кремінської громади

Продовжують працювати гуманітарні хаби Кремінської міської військової адміністрації.

Так, цього тижня співробітники штабу, розташованого в Дніпрі, відправили кремінянам майже 800 посилок «Новою поштою» та «Укрпоштою».

Продуктові набори надійдуть переселенцям, які мешкають в населених пунктах Дніпропетровщини, а також у Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Чернівецькій, Вінницькій, Черкаській, Львівській, Харківській та Одеській областях.

Зверніть увагу, що днями запроваджено нову гугл-форму, в якій жителі громади реєструються на отримання продуктових наборів через відправлення «Укрпоштою»: https://forms.gle/shR8eV4aDdPpMLTy5.

Допомога надається в тому числі й на неповнолітніх дітей.

Наразі Кремінська міська військова адміністрація продовжує опрацьовувати заявки людей для надання їм гуманітарної допомоги та вирішує питання відкриття хабів в інших регіонах країни.

📌Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня приймає пацієнтів у Дніпрі

📌Про події на Луганщині станом на ранок 14 серпня:

- російські робітники, які приїздять на «коммунистическую стройку» на окуповані території Луганщини, також отримують повістки, щоправда, деяких потім відпускають;

- незначна частина регіону ще не під контролем ворога;

- окуповані міста до опалювального сезону не готові – ані котельні, ані комунікації ніхто не ремонтує;

- жителі області, які не змогли евакуюватися, зараз відчувають увесь негатив «руського миру», «ждунам» - байдуже на відсутність нормальних умов життя.

🇺🇦#Вірю_в_ЗСУ: під час відходу із Золотого вдалося запобігти трагедії рівня Іловайська та Дебальцевого

Там у червні Збройним силам України загрожувало оточення, але практично із кільця вдалося вийти з мінімальними втратами.

За словами командира першого механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сергія Мазорчука, з його підрозділу вийшли 350 бійців, з інших – близько півтори тисячі. Під час виходу в його батальйоні загинули лише три військовослужбовці, п'ятеро отримали поранення. Трагедії вдалося уникнути.

…У кінці червня батальйони 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила та 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка виходили з району Золотого – Гірського. Тоді росіяни з обох боків оточували українське військо.

Наші позиції були під постійним прицілом великої кількості артилерії з боку росіян. Також досить часто вони використовували авіацію.
⬇️

Коли росіяни взяли Новотошківське, ЗСУ були змушені перегрупуватися і розвернутися лівіше. Якщо до того наші військові утримували п'ять кілометрів, то після маневру прийшлося майже десять. Далі окупанти взяли Світличне, Нижнє і вийшли до Тошківки. На початку червня вже й Попасна, яку ЗСУ мужньо обороняли більше трьох місяців, опинилася під контролем ворога.

Після Попасної росіяни захопили Комишуваху і Врубівку. Тож, 19 червня, коли відбувся прорив у Тошківці, стало зрозумілим, що потрібно залишати Золоте через загрозу кільця. Тоді міг трапитися ще один Іловайськ або Дебальцеве. 20 червня вже було розпорядження відходити через Гірське.

Справа у тому, що у Тошківці є терикон, де росіяни тоді зайняли кругову оборону і фактично перегородили центральну трасу, якою українським бійцям підвозили допомогу. Залишалася тільки польова дорога протяжністю десять кілометрів.

Українські бійці намагалися їхати через Новоіванівку, де залишалася підконтрольною частина дороги. Тоді ж хотіли евакуювати наших поранених. Їхали двома машинами й потрапили під артилерійський обстріл. Одна машина згоріла. На щастя, всі залишилися живі. Після того почали планувати для виходу іншу дорогу.

Під час відходу із Золотого спочатку зайняли оборону на околицях Гірського. Це був підготовчий етап виходу в бік Лоскутівки – Лисичанська. Але того ж дня росіяни здійснили просування по польових дорогах і вийшли в селище за два кілометри від Лоскутівки. Тоді коридор залишався лише у чотири-п'ять кілометрів.

Виходили вночі у кілька етапів. У період з 20:00 21 червня підрозділи вже почали помалу відтягуватися з Золотого – Гірського. Піхота їхала автомобілями «Пікап» кілька кілометрів, а далі йшли пішки до Лисичанська орієнтовно 17-20 кілометрів. Групи нараховували не більше сорока людей.

О 03:20, коли почало світати, на позиціях ще залишилася техніка і 70 військових. Це була остання група – піхота виходила на броні. Усіх на техніці не вивозили, бо колону зазвичай обстрілює артилерія. Техніку теж виводили двома колонами. Зробили маневр, який мінімізував вплив ворожої артилерії по колоні.

Далі між Вовчоярівкою та Лоскутівкою знову потрапили майже в оточення. У ЗСУ був на позиції танк у якості вогневої засідки. Він встиг підбити три танки та один БТР противника – завдяки цьому вдалося вийти.

До речі, у день виходу ЗСУ росіяни зайшли в Лоскутівку і кільце закрилося.