Данило Гетманцев
Головні показники і тенденції платіжного балансу за 2 місяці 2024 року (за даними НБУ). У лютому сальдо платіжного балансу очікувано продовжило погіршуватись. Дефіцит платіжного балансу за перші два місяці року склав 3,19 млрд. дол. (в т.ч. у лютому 1,33…
Утім є й відносно хороші новини.
По-перше. Сальдо рахунку поточних операцій виявилось кращим, ніж очікувалось. Зокрема, на початку року НБУ прогнозував, що у першому кварталі дефіцит рахунку поточних операцій сягне «мінус» 4,1 млрд. дол., а по факту за 2 місяці він склав усього «мінус» 0,6 млрд. дол. Головна причина відносно кращі показники зовнішньої торгівлі товарами і послугами, дефіцит якої за 2 місяці склав 4 млрд. дол. (за прогнозу НБУ на перший квартал – «мінус» 9,6 млрд. дол.). Далися в знаки розширення поставок морем, що добре видно по приросту експорту продукції ГМК, блокування кордонів із Польщею (що мало більший вплив на імпорт) та більш суттєве скорочення дефіциту торгівлі послугами (у річному вимірі останній скоротився утричі, насамперед, за рахунок стиснення витрат українських мігрантів за кордоном). Утім, з негативних тенденцій тут я б відмітив продовження (і на жаль, невелике поглиблення) скорочення експорту комп’ютерних послуг на 5% проти аналогічного періоду минулого року.
По-друге, як ми всі знаємо, березень став рекордним за обсягами залучення міжнародної допомоги (більше 9 млрд.дол.), що трансформуватиметься у позитивне сальдо платіжного балансу і зростання резервів як у березні, так і за підсумками першого кварталу.
По-третє, в цілому останній перегляд макропрогнозу МВФ засвідчив трохи кращий прогноз по платіжному балансу на 2024 рік, що враховує тенденції перших двох місяців. Нагадаю, прогноз дефіциту рахунку поточних операцій покращено з 7,1 до 5,7% ВВП. Прогноз профіциту платіжного балансу покращено з 1,3 до 1,4% ВВП. Прогноз міжнародних резервів покращено з 40,9 до 42,1 млрд. дол. Разом це означає трохи менший тиск на гривню на валютному ринку.
💁Як воно буде – подивимось, невизначеність через війну є значною, що добре ілюструє поновлення обстрілів енергетичної інфраструктури росією. Більш часта корекція прогнозів за таких умов є вимушеною необхідністю.
По-перше. Сальдо рахунку поточних операцій виявилось кращим, ніж очікувалось. Зокрема, на початку року НБУ прогнозував, що у першому кварталі дефіцит рахунку поточних операцій сягне «мінус» 4,1 млрд. дол., а по факту за 2 місяці він склав усього «мінус» 0,6 млрд. дол. Головна причина відносно кращі показники зовнішньої торгівлі товарами і послугами, дефіцит якої за 2 місяці склав 4 млрд. дол. (за прогнозу НБУ на перший квартал – «мінус» 9,6 млрд. дол.). Далися в знаки розширення поставок морем, що добре видно по приросту експорту продукції ГМК, блокування кордонів із Польщею (що мало більший вплив на імпорт) та більш суттєве скорочення дефіциту торгівлі послугами (у річному вимірі останній скоротився утричі, насамперед, за рахунок стиснення витрат українських мігрантів за кордоном). Утім, з негативних тенденцій тут я б відмітив продовження (і на жаль, невелике поглиблення) скорочення експорту комп’ютерних послуг на 5% проти аналогічного періоду минулого року.
По-друге, як ми всі знаємо, березень став рекордним за обсягами залучення міжнародної допомоги (більше 9 млрд.дол.), що трансформуватиметься у позитивне сальдо платіжного балансу і зростання резервів як у березні, так і за підсумками першого кварталу.
По-третє, в цілому останній перегляд макропрогнозу МВФ засвідчив трохи кращий прогноз по платіжному балансу на 2024 рік, що враховує тенденції перших двох місяців. Нагадаю, прогноз дефіциту рахунку поточних операцій покращено з 7,1 до 5,7% ВВП. Прогноз профіциту платіжного балансу покращено з 1,3 до 1,4% ВВП. Прогноз міжнародних резервів покращено з 40,9 до 42,1 млрд. дол. Разом це означає трохи менший тиск на гривню на валютному ринку.
💁Як воно буде – подивимось, невизначеність через війну є значною, що добре ілюструє поновлення обстрілів енергетичної інфраструктури росією. Більш часта корекція прогнозів за таких умов є вимушеною необхідністю.
Щодо ситуації з лудоманією та азартними іграми в онлайні, піднятої нещодавно на рівні петиції Президенту, нагадую, що в країні існує великий колегіальний орган - КРАІЛ, що за все це відповідає і який протягом трьох (!) років з моменту створення ПОВИНЕН був ВЖЕ:
1. Зробити акцент не на зʼясування стосунків та поділу влади всередині самого себе, а на захисті інтересів гравців – шляхом активного та послідовного формування культури відповідальної гри в Україні.
2. За участю громадськості розробити Правила відповідальної гри – окремо як для організаторів, так і для гравців, керуючись кращими світовими практиками та забезпечити їх дотримання.
3. Організувати не вибірковий в кращих корупційних традиціях (як це є зараз), а тотальний контроль на предмет виконання організаторами вимог про обмеження доступу до азартних ігор осіб, включених до Реєстру самообмежень.
4. Закріпити можливі способи самообмеження гравців залежно від виду азартних ігор.
5. Налагодивши врешті діалог з Урядом, внести до ВР проект закону про особливості державного регулювання у сфері азартних ігор під час дії воєнного стану.
6. Зібрати аналітику щодо можливого впливу стресових факторів, спричинених війною, для вразливих категорій населення щодо підвищеного ризику формування ігрової залежності та внести через Уряд пропозиції для упередження ігрової залежності на період воєнного стану.
7. Навести врешті лад у сфері реклами азартних ігор замість реклами власних уявних «здобутків».
8. І найважливіше – запустити ще з серпня 2022 року Державну систему онлайн-моніторингу!
Але безперечно КРАІЛ цього не зробив.
Саме тому Уряд і запропонував ліквідувати безпорадний орган, що ми підтримали Комітетом в законопроекті 9256, який я вимагаю винести на розгляд ВР, додавши на найближчому засіданні Комітету положення щодо протидії лудоманіі.
1. Зробити акцент не на зʼясування стосунків та поділу влади всередині самого себе, а на захисті інтересів гравців – шляхом активного та послідовного формування культури відповідальної гри в Україні.
2. За участю громадськості розробити Правила відповідальної гри – окремо як для організаторів, так і для гравців, керуючись кращими світовими практиками та забезпечити їх дотримання.
3. Організувати не вибірковий в кращих корупційних традиціях (як це є зараз), а тотальний контроль на предмет виконання організаторами вимог про обмеження доступу до азартних ігор осіб, включених до Реєстру самообмежень.
4. Закріпити можливі способи самообмеження гравців залежно від виду азартних ігор.
5. Налагодивши врешті діалог з Урядом, внести до ВР проект закону про особливості державного регулювання у сфері азартних ігор під час дії воєнного стану.
6. Зібрати аналітику щодо можливого впливу стресових факторів, спричинених війною, для вразливих категорій населення щодо підвищеного ризику формування ігрової залежності та внести через Уряд пропозиції для упередження ігрової залежності на період воєнного стану.
7. Навести врешті лад у сфері реклами азартних ігор замість реклами власних уявних «здобутків».
8. І найважливіше – запустити ще з серпня 2022 року Державну систему онлайн-моніторингу!
Але безперечно КРАІЛ цього не зробив.
Саме тому Уряд і запропонував ліквідувати безпорадний орган, що ми підтримали Комітетом в законопроекті 9256, який я вимагаю винести на розгляд ВР, додавши на найближчому засіданні Комітету положення щодо протидії лудоманіі.
🇯🇵Фінансовий рік у Японії завершився історичним рекордом фондового ринку.
За останні 12 місяців індекс Nikkey-225 зріс на 12 328 пунктів, зафіксувавшись на позначці 40 369,44 пункти.
🤩В останній день торгів фінансового року, який у Японії триває з 1 квітня по 31 березня наступного року, він збільшився на 0,5%, а усього з початку 2024 року – на 44%.
22 лютого було подолано попередній історичний рекорд, зафіксований у 1989 році в так звану «золоту епоху» японської економіки (хоча деякі аналітики називають той період ерою «мильної бульбашки», після якої країна потрапила у багаторічний застій).
Після цього Nikkey-225 практично кожної біржової сесії оновлював рекорди.
Два основні драйвери, які штовхають вгору японський фондовий ринок – акції високотехнологічних компаній і сектор нерухомості (останній тільки протягом березня зріс на 16%).
Додаткову привабливість ринку цінних паперів Японії створювало триваюче послаблення єни та ультра-м’яка грошово-кредитна політика центрального банку країни.
Він хоч і відмовився (останнім у світі, через 17 років після впровадження) від від’ємних відсоткових ставок, однак та обережність, з якою він змінює політику, та ті процентні ставки, які пропонуються по депозитам – як і раніше створюють надпривабливі умови для інвестування в японські цінні папери, зростання яких за тиждень, а гіршому випадку за декілька може принести більший прибуток, ніж банківський депозит…
За останні 12 місяців індекс Nikkey-225 зріс на 12 328 пунктів, зафіксувавшись на позначці 40 369,44 пункти.
🤩В останній день торгів фінансового року, який у Японії триває з 1 квітня по 31 березня наступного року, він збільшився на 0,5%, а усього з початку 2024 року – на 44%.
22 лютого було подолано попередній історичний рекорд, зафіксований у 1989 році в так звану «золоту епоху» японської економіки (хоча деякі аналітики називають той період ерою «мильної бульбашки», після якої країна потрапила у багаторічний застій).
Після цього Nikkey-225 практично кожної біржової сесії оновлював рекорди.
Два основні драйвери, які штовхають вгору японський фондовий ринок – акції високотехнологічних компаній і сектор нерухомості (останній тільки протягом березня зріс на 16%).
Додаткову привабливість ринку цінних паперів Японії створювало триваюче послаблення єни та ультра-м’яка грошово-кредитна політика центрального банку країни.
Він хоч і відмовився (останнім у світі, через 17 років після впровадження) від від’ємних відсоткових ставок, однак та обережність, з якою він змінює політику, та ті процентні ставки, які пропонуються по депозитам – як і раніше створюють надпривабливі умови для інвестування в японські цінні папери, зростання яких за тиждень, а гіршому випадку за декілька може принести більший прибуток, ніж банківський депозит…
Уряд прийняв низку рішень з питань дерегуляції.
Скориговано понад півсотні актів Кабінету Міністрів, ще 15 постанов – визнані такими, що втратили чинність.
⚡️ На початку минулого року було створено міжвідомчу робочу групу (МРГ), яка секторально пройшлась по різноманітних дозвільних інструментах і процедурах (усього їх відшукалось понад 1,3 тисячі).
У результаті було рекомендовано 456 регуляторних інструментів взагалі скасувати, ще 584 – спростити (осучаснити і максимально цифровізувати).
І ось поступово рекомендації втілюються у життя, хоча й не швидко – торік вдалось скасувати лише близько чверті від рекомендованого.
Взагалі питання дерегуляції Україні даються складно.
💁Пам’ятаю, що ледь не кожний Уряд обіцяв спрощення життя бізнесу. Допоки існував рейтинг Світового банку Doing Business – кожного разу будувались амбіційні плани увійти у Топ-50, Топ-30, Топ-20, і напередодні його оприлюднення усі з завмиранням серця чекали – яким буде «прогрес» (гідним переможних реляцій чи так собі).
У міністерствах і відомствах призначались відповідальні «за покращання бізнес-клімату», відбувались «ночі реформаторів», проходили спеціальні «дерегуляційні засідання» Уряду.
Але бюрократичне середовище впиралось як могло (авжеж, зі зрозумілих мотивів: є регуляторна процедура, ліцензія чи дозвіл – обов’язково потрібно мати під неї службу / агентство / інспекцію, а якщо дозвіл ну дуже важливий – то вже й на міністерство «потягне»).
Скориговано понад півсотні актів Кабінету Міністрів, ще 15 постанов – визнані такими, що втратили чинність.
У результаті було рекомендовано 456 регуляторних інструментів взагалі скасувати, ще 584 – спростити (осучаснити і максимально цифровізувати).
І ось поступово рекомендації втілюються у життя, хоча й не швидко – торік вдалось скасувати лише близько чверті від рекомендованого.
Взагалі питання дерегуляції Україні даються складно.
💁Пам’ятаю, що ледь не кожний Уряд обіцяв спрощення життя бізнесу. Допоки існував рейтинг Світового банку Doing Business – кожного разу будувались амбіційні плани увійти у Топ-50, Топ-30, Топ-20, і напередодні його оприлюднення усі з завмиранням серця чекали – яким буде «прогрес» (гідним переможних реляцій чи так собі).
У міністерствах і відомствах призначались відповідальні «за покращання бізнес-клімату», відбувались «ночі реформаторів», проходили спеціальні «дерегуляційні засідання» Уряду.
Але бюрократичне середовище впиралось як могло (авжеж, зі зрозумілих мотивів: є регуляторна процедура, ліцензія чи дозвіл – обов’язково потрібно мати під неї службу / агентство / інспекцію, а якщо дозвіл ну дуже важливий – то вже й на міністерство «потягне»).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
Уряд прийняв низку рішень з питань дерегуляції. Скориговано понад півсотні актів Кабінету Міністрів, ще 15 постанов – визнані такими, що втратили чинність. ⚡️ На початку минулого року було створено міжвідомчу робочу групу (МРГ), яка секторально пройшлась…
Отак поступово в ході численних «дерегуляційних реформ» ми дійшли до стану, коли кількість регуляторних процедур впевнено перевалила за тисячу, а окремі з них успішно пережили не тільки розпад СРСР, але й три десятиліття Незалежності, демонструючи чудеса виживання.
Один тільки приклад: обов’язковість використання бізнесом печаток скасували ще 10 років тому, однак низка урядових актів продовжувала їх вимагати (попри те, що вже скільки років для документів у багатьох випадках використовується КЕП, і ми поступово переходимо на електронні підписи навіть у міжнародних контрактах).
Торік справи пішли жвавіше. На початку повномасштабної війни було прийнято рішення продовжити до закінчення воєнного часу усі дозвільні документи, а заодно ввести мораторій на перевірки майже всюди, окрім декількох критичних сфер (у результаті їх кількість скоротилась майже у 20 разів, однак ніякої катастрофи через це не сталося).
Виявилось, що без багатьох ліцензій, дозволів, свідоцтв, сертифікацій цілком можна жити і працювати, а багато управлінських рішень можна формувати і приймати на підставі тієї інформації, доступ до якої чиновники можуть отримувати з існуючих масивів даних, не турбуючи бізнес.
Тож завдання для Уряду на цей рік:
- не пізніше кінця 2024 року довести усі рекомендації МРГ до логічного завершення (а можливо й пройтися по другому колу по частині надмірних дозвільних процедур, які відбилися під час першої «ітерації»);
- так само рішуче провести реформу контрольно-наглядових функцій та процедур, до якої МРГ приступила цього року.
Без рішучої дерегуляції та суттєвого поліпшення бізнес-клімату нам буде складно виграти боротьбу за інвестиції, необхідні для реалізації плану відновлення України.
Один тільки приклад: обов’язковість використання бізнесом печаток скасували ще 10 років тому, однак низка урядових актів продовжувала їх вимагати (попри те, що вже скільки років для документів у багатьох випадках використовується КЕП, і ми поступово переходимо на електронні підписи навіть у міжнародних контрактах).
Торік справи пішли жвавіше. На початку повномасштабної війни було прийнято рішення продовжити до закінчення воєнного часу усі дозвільні документи, а заодно ввести мораторій на перевірки майже всюди, окрім декількох критичних сфер (у результаті їх кількість скоротилась майже у 20 разів, однак ніякої катастрофи через це не сталося).
Виявилось, що без багатьох ліцензій, дозволів, свідоцтв, сертифікацій цілком можна жити і працювати, а багато управлінських рішень можна формувати і приймати на підставі тієї інформації, доступ до якої чиновники можуть отримувати з існуючих масивів даних, не турбуючи бізнес.
Тож завдання для Уряду на цей рік:
- не пізніше кінця 2024 року довести усі рекомендації МРГ до логічного завершення (а можливо й пройтися по другому колу по частині надмірних дозвільних процедур, які відбилися під час першої «ітерації»);
- так само рішуче провести реформу контрольно-наглядових функцій та процедур, до якої МРГ приступила цього року.
Без рішучої дерегуляції та суттєвого поліпшення бізнес-клімату нам буде складно виграти боротьбу за інвестиції, необхідні для реалізації плану відновлення України.
В останній день березня маємо результат надходжень до бюджету за березень 2024р. від платежів, що адмініструється митницею.
Індикативний показник Мінфіну у у 49,662 млрд грн виконаний повністю на 49,708 млрд грн.
Виконання 100%.
Попри блокування державного кордону внаслідок якого бюджет недоотримав 6,3 млрд.грн.
Індикативний показник Мінфіну у у 49,662 млрд грн виконаний повністю на 49,708 млрд грн.
Виконання 100%.
Попри блокування державного кордону внаслідок якого бюджет недоотримав 6,3 млрд.грн.
🥳Вітаю українську кіберспортивну команду NAVI з перемогою у фіналі PGL Major Copenhagen 2024 по CS2!
🥇Команда стала першим чемпіоном світу у цій грі.
🥇Команда стала першим чемпіоном світу у цій грі.
НБУ опублікував річну статистику прямих іноземних інвестицій (ПІІ).
Це попередні дані станом на 29 березня, які ще будуть уточнювати після отримання остаточної річної фінансової звітності від підприємств.
💰За попередніми даними, притік ПІІ в Україну у 2023 році становив 4 247 млн. дол.
💲Левова частка (3/4) потоку ПІІ у 2023 році - це реінвестування доходів, отриманих іноземним інвестором в Україні (3 160 млн. дол). Частково це пояснюється обмеженнями на транскордонні перекази, в т.ч. на вивід дивідендів
Станом на кінець 2023 року накопичені ПІІ (запас) складали 54,26 млрд. дол. За цим показником ми, до речі, зараз перевершуємо «ковідний» 2020 рік (52,09 млрд.дол.) і повернулись на рівень 2019 року (54,21 млрд.дол.), але це суттєво (на 17%) менше за останній рік перед повномасштабною війною (2021 - 65 746 млн. дол.).
🌏Накопичені ПІІ, якщо їх порівнювати на душу населення із країнами Центральної та Східної Європи, були і залишаються на дуже низькому рівні. Якщо брати ту ж Польщу, яку до війни можна були вважати +/- співставною із нами за чисельністю населення, то обсяг накопичених ПІІ там становить 270 млрд. дол. (за 2022), тобто є 5 разів більшим.
Для стійкого розвитку після війни Україні потрібно буде залучати не менше 10-15 млрд. дол. ПІІ на рік. Це точно не є якимось нездійсненим показником. «Планку» у середньому 10 млрд.дол. на рік Україна брала у 2007-2008 рр. (і це за «старої» методології, бо обсяг реінвестицій НБУ почав рахувати з 2015 року).
Звісно масштабне залучення ПІІ, насамперед green-field (з нуля) можливо тільки після завершення війни. Але і зараз є приклади (ВПК, будівельні матеріали, сегмент FMCG тощо) залучення іноземних інвесторів.
У цьому контексті хочу нагадати, що рух до ЄС це в тому числі і про залучення ПІІ. Всі країни - кандидати, які потім стали членами ЄС, через це проходили. І ми обов’язково пройдемо.
Дякую всім інвесторам (внутрішнім та іноземним), які зараз, попри війну і продовження становлення інститутів вірять в європейське майбутнє, ризикують і вкладають кошти в Україну!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Всім дипломованим та не дуже гумористам, 1 квітня хотілося б порадити перед публікацією своїх іскрометних жартів, ретельно перевіряти їх на знайомих.
В країні, де війна, певні жарти, як і сам їх факт, можуть не оцінити, що безпосередньо може позначиться на обличчі особи гумориста.
В країні, де війна, певні жарти, як і сам їх факт, можуть не оцінити, що безпосередньо може позначиться на обличчі особи гумориста.
Для тих, хто не встиг придбати транспорт на весну для дітлахів є прекрасна пропозиція від імпортера «Д.». Компанія завозить електромотоцикли SPOKO за вартістю у 10 разів нижче ринкової.
Переконаний, фірма із задоволенням продасть щасливим батькам міні-транспорт за ціною декларації плюс торгівельна націнка.
Чи ні?
Такі ж новини для майбутніх батьків. Дитячі коляски Cybex компанія «Б» декларує вартістю меншою у понад 3 рази від вартості реалізації.
Податкове навантаження обох «бізнесменів» передбачувано стрімко наближається до нуля.
Переконаний, фірма із задоволенням продасть щасливим батькам міні-транспорт за ціною декларації плюс торгівельна націнка.
Чи ні?
Такі ж новини для майбутніх батьків. Дитячі коляски Cybex компанія «Б» декларує вартістю меншою у понад 3 рази від вартості реалізації.
Податкове навантаження обох «бізнесменів» передбачувано стрімко наближається до нуля.
Ще одним результатом роботи спільного аналітичного кабінету ДПС та митниці є виявлення та припинення злочинної діяльності «бізнесменів», які спеціалізуються на імпорті овочів та фруктів, створюючи конкуренцію вітчизняним виробникам.
ТОВ «Мега…..» завозить виноград з заниженням ціни у 10 разів, помідори у 7,7 рази, нектарин у 6,8 рази.
Схема роботи таких імпортерів передбачає реалізацію товарів за кеш (привіт «Столичка») із подальшою «реалізацією» неіснуючого товару шляхом вчинення фіктивних операцій.
Схему порівняно нескладно виявити у звʼязку в великими обсягами швидкопсувного товару, що «перебуває на зберіганні». В березні такого товару виявлено на 141,2 млн.грн.
І так, податкове навантаження бізнесменів, що будуть бізнес на крадіжці податків у армії становить від 0 до 0,12%.
Діяльність шахраїв заблокована. Матеріали передані у БЕБ.
Робота триває.
ТОВ «Мега…..» завозить виноград з заниженням ціни у 10 разів, помідори у 7,7 рази, нектарин у 6,8 рази.
Схема роботи таких імпортерів передбачає реалізацію товарів за кеш (привіт «Столичка») із подальшою «реалізацією» неіснуючого товару шляхом вчинення фіктивних операцій.
Схему порівняно нескладно виявити у звʼязку в великими обсягами швидкопсувного товару, що «перебуває на зберіганні». В березні такого товару виявлено на 141,2 млн.грн.
І так, податкове навантаження бізнесменів, що будуть бізнес на крадіжці податків у армії становить від 0 до 0,12%.
Діяльність шахраїв заблокована. Матеріали передані у БЕБ.
Робота триває.
Відтепер МЗП становитиме 8 тисяч гривень – це другий етап підвищення, передбачений законом «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Однак відбудеться не тільки зростання МЗП.
💁У квітні стартує перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам (важливо: його буде проведено після того, як до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування надійде інформація про сплату ЄСВ за І квартал 2024 року; працюючі пенсіонери, яким буде проведено перерахунок, орієнтовно у червні отримають вже збільшену пенсію та доплату різниці за квітень-травень).
Зайняті на суспільно-корисних роботах (у багатьох постраждалих від війни регіонах це серйозна альтернатива для тих, хто втратив роботу, порівняно з допомогою по безробіттю) з 1 квітня за умови відпрацювання повного місяця зможуть розраховувати на виплату до 12 тис. грн. Для порівняння - розмір допомоги по частковому безробіттю також зросте, але до 4 тис. грн.
❇️людей з інвалідністю, учасників бойових дій, тих кому до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років та громадян, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць – до 8 тис. грн.;
❇️молоді з-поміж зареєстрованих безробітних (віком до 25 років - в яких страховий стаж менше ніж 12 місяців; віком до 35 років – на перше робоче місце; звільнених зі строкової військової / альтернативної служби – на перше робоче місце) – до 4 тис. грн.;
❇️громадян, які мають статус безробітного більш ніж 1 місяць і мають додаткові гарантії працевлаштування, або тих, хто має статус безробітного понад 6 місяців – до 3520 грн.;
❇️внутрішньо-переміщених осіб під час дії воєнного стану - до 8 тис. грн.
Компенсація витрат роботодавця на оплату праці ВПО, працевлаштованих за направленням центрів зайнятості, збільшиться до 16 тис. грн.
Триваюча війна, яка призвела до масових руйнувань виробництв, закриття підприємств та скорочення працівників, велика кількість людей, які зі зброєю в руках стали на захист України, від’їзд за межі держави мільйонів українців – створили дуже напружену ситуацію на ринку праці.
Підтримка створення нових робочих місць, стимулювання зайнятості, залучення тимчасово безробітних до виконання вкрай важливих суспільно-корисних робіт є нині надзвичайно важливим завданням для держави.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💰Затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державного стимулювання створення ІП (у цьому році на їх розвиток закладено 1 млрд. грн.).
⚡️Скориговано Порядок надання коштів на безповоротній основі для облаштування індустріальних (промислових) парків та/або забезпечення будівництва об’єктів суміжної інфраструктури, необхідних для створення та функціонування ІП.
Допомагати цьому процесу та координувати його буде державна установа «Офіс розвитку індустріальних парків», що виступатиме розпорядником відповідних бюджетних коштів державної підтримки ІП.
👇До реєстру ІП додано ще дві нові структури.
Індустріальні парки – це доволі поширений у світі інструмент, завдяки якому за підтримки держави створюються умови для залучення великих інвесторів у розвиток високих технологій та високо-конкурентоспроможного виробництва.
Перші ІП з’явились ще наприкінці XIX – на початку XX століття. Нині їх кількість у світі перевищує 15 тисяч, серед лідерів за їх поширенням – Китай, США, Туреччина.
Закон про ІП було прийнято ще влітку 2012 року. Але це був не перший досвід – правові засади для створення подібних «точок зростання» були закладені ще у 1999 році з прийняттям Закону «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків (ТП)».
Тож чверть століття – достатній період, щоб плани і проекти перетворились на конкретні результати, а роль індустріальних та технологічних парків ми вже могли вимірювати через їх частку у ВВП.
На жаль – цього не трапилось. Не можу розповісти своїм читачам переконливі історії успіху українських ІП, які можна було б ставити за взірець.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
💁І підтвердження цієї тези – що на фоні повідомлень про створення нових і нових індустріальних парків (а таких останнім часом стає дедалі більше) з реєстру поступово виключаються інші ІП, створені у минулому десятиріччі – усередині чи на його початку. На старті по окремих з них навіть проводились аналогії на кшталт «майбутня українська Силіконова долина», прогнозувались багатомільярдні інвестиції. Однак насправді їх спіткав безславний кінець, а про тих, що формально продовжують носити статус ІП – є хіба що поодинокі рідкі точкові новини.
Тож нині важливо не стільки множити нові ІП (а з тих більш ніж семи десятків, що вже є, працюючими можна вважати лише близько десятка), а глибоко розібратись у питанні – а що пішло «не так» за останні чверть століття існування ІП та ТП? Недостатня, складна, неприваблива і нецікава для потужних стратегічних інвесторів законодавча та підзаконна нормативно-правова база? Не ті чи не в таких обсягах стимули? Надмірна зарегульованість, забюрократизованість процедур? Чи навпаки – можливість легко реєструвати «ІП-фантоми» заради гучної назви чи у якості маркетингового ходу, не переймаючись забезпеченням їх розвитку?
Адже погодьтеся – якщо ще не у всіх ІП є навіть керуюча компанія, наявність у них резидентів – взагалі рідкість, а останнє оновлення інформації про діяльність ІП на сайті Мінекономіки, відповідального за цей напрямок, датується вереснем 2023 року – то щось все таки «йде не так».
І якщо не розібратись – що саме – і не виправити це, то через певний час доведеться шукати нову назву на заміну індустріальних та технологічних парків, і тихенько чистити реєстр від чергової порції структур, які і стартують, і фінішують лише на папері…
Тож нині важливо не стільки множити нові ІП (а з тих більш ніж семи десятків, що вже є, працюючими можна вважати лише близько десятка), а глибоко розібратись у питанні – а що пішло «не так» за останні чверть століття існування ІП та ТП? Недостатня, складна, неприваблива і нецікава для потужних стратегічних інвесторів законодавча та підзаконна нормативно-правова база? Не ті чи не в таких обсягах стимули? Надмірна зарегульованість, забюрократизованість процедур? Чи навпаки – можливість легко реєструвати «ІП-фантоми» заради гучної назви чи у якості маркетингового ходу, не переймаючись забезпеченням їх розвитку?
Адже погодьтеся – якщо ще не у всіх ІП є навіть керуюча компанія, наявність у них резидентів – взагалі рідкість, а останнє оновлення інформації про діяльність ІП на сайті Мінекономіки, відповідального за цей напрямок, датується вереснем 2023 року – то щось все таки «йде не так».
І якщо не розібратись – що саме – і не виправити це, то через певний час доведеться шукати нову назву на заміну індустріальних та технологічних парків, і тихенько чистити реєстр від чергової порції структур, які і стартують, і фінішують лише на папері…
😯Японія продовжує демонструвати вражаюче лідерство у наданні допомоги Україні.
💰Останнім часом нема тижня, коли б не приходили позитивні новини від країни Сонця, що сходить.
22 березня до державного бюджету надійшли 230 млн. доларів від Уряду Японії в рамках проекту Світового банку «Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)», кошти якого йдуть на компенсацію відсоткових ставок для аграріїв у рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%», а також грантову підтримку малих сільськогосподарських виробників;
29 березня Україна отримала 1,5 млрд. доларів позики на підтримку політики розвитку «Основи зростання» (Growth Foundations Development Policy Loan), де із зазначеної суми 984 млн. доларів склали гарантії Уряду Японії.
І ось у перший день квітня – ще 118,2 млн. доларів, надані Японією на безповоротній основі, які розподіляться наступним чином:
🛑70 млн. доларів – підтримка програми державних медичних гарантій обслуговування населення в рамках проекту Світового банку HEAL Ukraine;
🛑48,2 млн. доларів – компенсаційні виплати постраждалим особам на здійснення ремонтів пошкодженого житла у рамках програми єВідновлення, яка підтримується проектом Світового банку «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей» (HOPE).
👏Вдячні Урядові та народові Японії за неоцінену багатогранну регулярну підтримку України!
💰Останнім часом нема тижня, коли б не приходили позитивні новини від країни Сонця, що сходить.
22 березня до державного бюджету надійшли 230 млн. доларів від Уряду Японії в рамках проекту Світового банку «Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)», кошти якого йдуть на компенсацію відсоткових ставок для аграріїв у рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%», а також грантову підтримку малих сільськогосподарських виробників;
29 березня Україна отримала 1,5 млрд. доларів позики на підтримку політики розвитку «Основи зростання» (Growth Foundations Development Policy Loan), де із зазначеної суми 984 млн. доларів склали гарантії Уряду Японії.
І ось у перший день квітня – ще 118,2 млн. доларів, надані Японією на безповоротній основі, які розподіляться наступним чином:
🛑70 млн. доларів – підтримка програми державних медичних гарантій обслуговування населення в рамках проекту Світового банку HEAL Ukraine;
🛑48,2 млн. доларів – компенсаційні виплати постраждалим особам на здійснення ремонтів пошкодженого житла у рамках програми єВідновлення, яка підтримується проектом Світового банку «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей» (HOPE).
👏Вдячні Урядові та народові Японії за неоцінену багатогранну регулярну підтримку України!
У 2023 році ринок залишило 316 небанківських фінансових установ – звіт НБУ
НБУ опублікував «Огляд небанківського фінансового сектору за IV квартал і 2023 рік». В нього попали сегменти ринку, нагляд за якими після «спліту» здійснює НБУ (страховики, лізингодавці, фінансові компанії, кредитні спілки, ломбарди).
💁Небанківський фінсектор в цілому відновлювався, попри продовження скорочення кількості учасників. Зменшувалась кількість порушників нормативів. При цьому динаміка за окремими сегментами була різноспрямованою.
❌Кількість учасників. За минулий рік кількість учасників скоротилась майже на чверть або 316 установ. Найбільше з ринку пішло фінансових компаній – 201 учасник («мінус» 26% від їх загальної кількості). Кількість лізингових компаній зменшилась на 22 («мінус» 22%), страхових компаній 27 («мінус» 21%), ломбардів на 37 («мінус» 20%), кредитних спілок на 29 («мінус» 18%). Більшість фінустанов залишили ринок за рішенням регулятора, зокрема через невиконання ліцензійних умов. Водночас, протягом року було зареєстровано дев’ять нових учасників: 4 ломбарди, 3 фінкомпанії та 2 лізингодавці.
💲 Активи. Динаміка зміни активів була стриманою. Загальні активи сектору збільшились на 3,2% (+10,4 млрд.грн.). Найбільше за рахунок фінансових (+6,6 млрд.грн.) і страхових компаній (4 млрд.грн.). Кредитні спілки та ломбарди скоротили активи. Через стриманий приріст активів небанківських фінустанов їх частка у загальних активах фінансового ринку, нагляд за яким здійснює НБУ, за минулий рік скоротилась на 1,1 в.п. до 10,1% (решта 90% - це банки).
НБУ опублікував «Огляд небанківського фінансового сектору за IV квартал і 2023 рік». В нього попали сегменти ринку, нагляд за якими після «спліту» здійснює НБУ (страховики, лізингодавці, фінансові компанії, кредитні спілки, ломбарди).
💁Небанківський фінсектор в цілому відновлювався, попри продовження скорочення кількості учасників. Зменшувалась кількість порушників нормативів. При цьому динаміка за окремими сегментами була різноспрямованою.
❌Кількість учасників. За минулий рік кількість учасників скоротилась майже на чверть або 316 установ. Найбільше з ринку пішло фінансових компаній – 201 учасник («мінус» 26% від їх загальної кількості). Кількість лізингових компаній зменшилась на 22 («мінус» 22%), страхових компаній 27 («мінус» 21%), ломбардів на 37 («мінус» 20%), кредитних спілок на 29 («мінус» 18%). Більшість фінустанов залишили ринок за рішенням регулятора, зокрема через невиконання ліцензійних умов. Водночас, протягом року було зареєстровано дев’ять нових учасників: 4 ломбарди, 3 фінкомпанії та 2 лізингодавці.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
У 2023 році ринок залишило 316 небанківських фінансових установ – звіт НБУ НБУ опублікував «Огляд небанківського фінансового сектору за IV квартал і 2023 рік». В нього попали сегменти ринку, нагляд за якими після «спліту» здійснює НБУ (страховики, лізингодавці…
💰Прибуток. Сумарний чистий фінрезультат за минулий рік становив 15,2 млрд.грн. У 2023 році всі сегменти ринку, за якими є річні дані, були прибутковими. Найбільший прибуток 8,5 млрд. грн. отримали фінансові компанії, з них більше половини припадає на Укрфінжитло (оператора державної програми єОселя). Страховики отримали 2,4 млрд.грн. чистого прибутку. Лідерство серед страхових продуктів за обсягом премій залишається за «автомобільним» страхуванням. Кредитні спілки також показали невеликий прибуток у 2023 році (проти невеликого збитку у 2022 році).
Попри війну, зміцнення нагляду за сегментом небанківських фінпослуг і як наслідок його очищення триває. Впорядкуванню і посиленню стійкості ринку сприятимуть ухвалене минулого року обмеження на граничні ставки мікро-кредитів, розширення участі у Кредитному реєстрі на кредитні спілки і фінансові компанії (з середини 2024 р.), проведення пілотного проекту з оцінки якості активів страхових компаній (із початку 2024 р.) тощо.
Більше деталей і висновків – у звіті Національного банку.
https://bank.gov.ua/ua/news/all/obsyagi-poslug-strahovikiv-jittya-ta-kredituvannya-finkompaniyami-zrostali--oglyad-nebankivskogo-finansovogo-sektoru-za-iv-kvartal
Попри війну, зміцнення нагляду за сегментом небанківських фінпослуг і як наслідок його очищення триває. Впорядкуванню і посиленню стійкості ринку сприятимуть ухвалене минулого року обмеження на граничні ставки мікро-кредитів, розширення участі у Кредитному реєстрі на кредитні спілки і фінансові компанії (з середини 2024 р.), проведення пілотного проекту з оцінки якості активів страхових компаній (із початку 2024 р.) тощо.
Більше деталей і висновків – у звіті Національного банку.
https://bank.gov.ua/ua/news/all/obsyagi-poslug-strahovikiv-jittya-ta-kredituvannya-finkompaniyami-zrostali--oglyad-nebankivskogo-finansovogo-sektoru-za-iv-kvartal
Національний банк України
Обсяги послуг страховиків життя та кредитування фінкомпаніями зростали ‒ Огляд небанківського фінансового сектору за ІV квартал
У ІV кварталі 2023 року значно зросли обсяги послуг страховиків життя та кредитування фінансовими компаніями. Обсяги активів інших фінустанов та основних фінансових послуг упродовж кварталу зменшилися...
🏦У росії продовжують працювати 96 банків за участю капіталу нерезидентів.
Про це свідчить статистика центрального банку держави-агресора.
📉 За 2023 рік кількість таких установ скоротилась на дванадцять (зі 108 до 96, у 2022 році чисельність банків з іноземним капіталом зменшилась зі 115 до 108).
Завдяки цьому інвестиції нерезидентів у статутні капітали діючих у росії банків скоротились на 9% (до 335,5 млрд. рублів), а їх частка у банківській системі – на 2 п.п. (з 9% до 7%).
Я вітаю тих, хто попри усе нові й нові перепони припинив ведення бізнесу у державі-агресорі.
Але майже сотня банків, які залишилась, як і їх загальна частка у системі – це не просто забагато, це на третьому році війни вже досить симптоматичне явище.
Можна скільки завгодно розповідати про те, наскільки складно і повільно приймаються рішення у глобальних банківських системах, про стратегії розвитку, прийняті задовго до початку повномасштабної війни (у яких робилась серйозна ставка на «дуже перспективний» російський ринок), про ледь не вимушену потребу залишатись на ринку попри додаткові складності та обмеження у роботі в умовах санкцій (хтось же має продовжити надавати банківські послуги бізнесам з рідних їм країн), і навіть про турботу про працевлаштованих у себе громадян росії (від менеджерів до прибиральниць), які вірою і правдою служили їх банкам роками…
💁Таке вже було… 80-90 років тому в одній державі у самому серці Європи. Тоді теж знайшлися і принципові, хто не міг дозволити собі переходити «межу», і ті, хто легко, заради прибутків, погоджувався не помічати нічого навкруги і продовжувати працювати у «нових обставинах».
А згодом та війна закінчилась – і багатьом довелось відповідати на «непрості запитання». Так, не всім, але у середині минулого століття був кардинально інший рівень доступу до будь-якої інформації, зовсім інші можливості бачити справжню діяльність бізнесів – як, з чим і щодо чого вели справи.
Про це свідчить статистика центрального банку держави-агресора.
Завдяки цьому інвестиції нерезидентів у статутні капітали діючих у росії банків скоротились на 9% (до 335,5 млрд. рублів), а їх частка у банківській системі – на 2 п.п. (з 9% до 7%).
Я вітаю тих, хто попри усе нові й нові перепони припинив ведення бізнесу у державі-агресорі.
Але майже сотня банків, які залишилась, як і їх загальна частка у системі – це не просто забагато, це на третьому році війни вже досить симптоматичне явище.
Можна скільки завгодно розповідати про те, наскільки складно і повільно приймаються рішення у глобальних банківських системах, про стратегії розвитку, прийняті задовго до початку повномасштабної війни (у яких робилась серйозна ставка на «дуже перспективний» російський ринок), про ледь не вимушену потребу залишатись на ринку попри додаткові складності та обмеження у роботі в умовах санкцій (хтось же має продовжити надавати банківські послуги бізнесам з рідних їм країн), і навіть про турботу про працевлаштованих у себе громадян росії (від менеджерів до прибиральниць), які вірою і правдою служили їх банкам роками…
💁Таке вже було… 80-90 років тому в одній державі у самому серці Європи. Тоді теж знайшлися і принципові, хто не міг дозволити собі переходити «межу», і ті, хто легко, заради прибутків, погоджувався не помічати нічого навкруги і продовжувати працювати у «нових обставинах».
А згодом та війна закінчилась – і багатьом довелось відповідати на «непрості запитання». Так, не всім, але у середині минулого століття був кардинально інший рівень доступу до будь-якої інформації, зовсім інші можливості бачити справжню діяльність бізнесів – як, з чим і щодо чого вели справи.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
🏦У росії продовжують працювати 96 банків за участю капіталу нерезидентів. Про це свідчить статистика центрального банку держави-агресора. 📉 За 2023 рік кількість таких установ скоротилась на дванадцять (зі 108 до 96, у 2022 році чисельність банків з іноземним…
Зараз у цьому плані усе інакше, та і світ вже по іншому буде дивитись на те, що колись міг «не помічати».
Нинішня війна також закінчиться, і багатьом доведеться почути свою порцію «непростих запитань» – чому, приміром, безвідмовно кредитували підприємства російського ОПК, продукція яких в режимі 24/7 вбивала українців? Якою сумою сплачених податків до бюджету росії підживлювали війну? Як давали пільгові кредити та списували відсотки «героям с.в.о.»? Чи доплачували своїм мобілізованим співробітникам матеріальну допомогу за участь в «асвабаждении Украины от фашистов»? Якими схемами користувались, проводячи платежі на фірми-прокладки з «дружніх» росії країн за постачання підсанкційної продукції?
Питання будуть і до тих іноземних менеджерів, хто захищав необхідність продовження ведення бізнесу безпосередньо у росії, сприяв чи брав особисту участь у сумнівних і брудних оборудках, так і до тих топів у материнських компаніях банківських груп, хто покривав продовження діяльності у державі-агресорі, промінявши свої ім’я та репутацію на заробітки свого роботодавця на війні…
Нинішня війна також закінчиться, і багатьом доведеться почути свою порцію «непростих запитань» – чому, приміром, безвідмовно кредитували підприємства російського ОПК, продукція яких в режимі 24/7 вбивала українців? Якою сумою сплачених податків до бюджету росії підживлювали війну? Як давали пільгові кредити та списували відсотки «героям с.в.о.»? Чи доплачували своїм мобілізованим співробітникам матеріальну допомогу за участь в «асвабаждении Украины от фашистов»? Якими схемами користувались, проводячи платежі на фірми-прокладки з «дружніх» росії країн за постачання підсанкційної продукції?
Питання будуть і до тих іноземних менеджерів, хто захищав необхідність продовження ведення бізнесу безпосередньо у росії, сприяв чи брав особисту участь у сумнівних і брудних оборудках, так і до тих топів у материнських компаніях банківських груп, хто покривав продовження діяльності у державі-агресорі, промінявши свої ім’я та репутацію на заробітки свого роботодавця на війні…
Ніколи до цього не звикну і ніколи не припиню дивуватися як з деревʼяної, ззовні мертвої палки в мить народжуються фантастично-ніжні малесенькі листочки.
Напевно в світі нема більш відчутного, очевидного явлення дива життя.
А це по-дитячому абсолютне безумовне захоплення, що від цього розквітає в тобі, напевно і є душею, яку ти в цей момент відчуваєш фізично і яка, можливо єдине, що переживе тебе.
Ну, звичайно якщо не рахувати антиофшорний закон і реформу фіскалізації😎
Досить єднання з природою.
До праці!
Напевно в світі нема більш відчутного, очевидного явлення дива життя.
А це по-дитячому абсолютне безумовне захоплення, що від цього розквітає в тобі, напевно і є душею, яку ти в цей момент відчуваєш фізично і яка, можливо єдине, що переживе тебе.
Ну, звичайно якщо не рахувати антиофшорний закон і реформу фіскалізації😎
Досить єднання з природою.
До праці!