Вчера мы в правительстве проголосовали за бюджет и подали его в Парламент. Пока что это первое чтение, к ноябрю в нем может многое измениться.

Обсуждали с коллегами-министрами, как его назвать. Например, «Бюджет развития» или «Бюджет эффективности»...

Пока что мне больше всего нравится неофициальное название ББШ — «Бюджет без Шкурняков».

Справочно. «Шкурняк» — это тема, которая лоббируется в интересах отдельных политиков. Один из первых терминов, который я узнал на новом месте работы.
Надеюсь, скоро снова его забуду :)

Начинаем постепенно истреблять бумажные процессы в госорганах. Начинаем с куска, на который приходится большая часть бумажного документооборота — кадрового (он же HR).

По моей оценке, только на канцелярию вокруг кадровых документов государство тратит 50-100 млн грн ежегодно. А сколько впустую тратится времени и талантов — оценить невозможно.

Несколько ключевых изменений.

🔥 Мы хотим запретить подачу документов на прием на работу или на конкурсы в бумажной форме.

Эта мера может показаться слишком строгой. Но, во-первых, нам нужно прививать цифровую грамотность госслужащим. Во-вторых, декларации в НАЗК в электронном виде все и так подают, ЭЦП у всех есть.

Здесь мимоходом замечу, что в последнее время государство стало заставлять граждан получать ЭЦП на “флешках” (токенах). Это неправильно. До этой проблемы тоже доберемся.

🔥 Избавляемся от кучи лишних сущностей. Копии дипломов (есть реестр), информация о связанных компаниях (есть реестр), копии паспортов (есть ЭЦП), автобиография (кому она вообще нужна!) и многое другое.

🔥 Трудовые книжки должны, наконец, уйти в историю. Это, кстати, оценит и бизнес.

🔥 Весь оборот, который касается конкурсов, найма, отпусков, командировок, увольнений и т.д. — в цифру.

🔥 В цифру нужно также перевести архив. Законы, которые обязывают хранить бумажные дела 75 лет, должны остаться в прошлом веке. Это тоже будет полезно для бизнеса.

🔥 Сильно упростим всю логику согласований. Блок-схемы, по которым документы “ходят” по кабинетам, упростим и сократим в 3-4 раза.

🔥 Создаем единый реестр госслужащих. Сейчас HR-информация рассредоточена по разным органам в самых разных форматах. Это позволит централизовать и коммуникации, и многие другие HR-аспекты.

И многое-многое другое. Для этого нам придется поменять несколько законов и постановлений, а также внедрить правильное ИТ. Само собой, с особым вниманием к кибербезопасности.

Я рассчитываю, что мы сможем все это сделать в течение 6-9 месяцев.

Ми почали проводити реформу Кабміну, яка заощадить багато бюджетних грошей і зробить його ефективнішим.

Зараз в міністерствах є величезна кількість функцій, які дублюються між собою — бухгалтерія, базове ІТ, документообіг та багато іншого. Всього попередньо ми нарахували таких 19 напрямків.

Кожен міністр очолює величезну структуру. І мало не більшість співробітників в них займається не формуванням або реалізацією політик, а підтримуючими функціями.

Чому так відбувається? З одного боку, кожне міністерство зараз є окремою юрособою, і багато атрибутів їм передбачається за законом. З іншого боку, до останнього часу міністри часто намагалися відгородитися одне від одного стінами (в прямому і переносному сенсі), а не працювати, як одна команда — навіть в таких банальних питаннях, як економія на масштабі (economy of scale).

Перша ластівка вже пішла. На цьому тижні ми домовилися з новоствореним Міністерством цифрової трансформації, що вони не будуть набирати людей в два департаменти (кадри та бухгалтерія), а будуть “аутсорсити” ресурси Секретаріату.

Далі буде більше. Я хочу до кінця наступного року централізувати все, що можна, де це не заважатиме ефективній роботі. Причому я впевнений, що у цій централізації є великий потенціал не тільки з міністерствами, а й з іншими органами влади, аж до регіонів.

Само собою, щоб ефективно все централізувати, багато функцій потрібно спростити і перевести в електронну форму (відповідь на питання "А як же ми будемо документи носити?").

Так, дивись, всі міністерства зможуть з'їхатися в одну будівлю на Грушевського, а не займати купу нерухомості по Києву.

Один украинский банк запустил в своем приложении крутую штуку. Я, пожалуй, на своей должности не могу ее рекламировать. Но ничего мне не мешает порекомендовать вам прочитать эту новость в канале @ogomono Олега Гороховского, а заодно подписаться на него 🙂

Зарисовка, как порой не просто строить правильное общение со СМИ.

Сегодня утром я на 10 минут забежал на форум, посвященный борьбе с коррупцией. Там я рассказал, что мы работаем над созданием единого реестра физлиц, который объединит в себе данные из разных баз данных.

Я поделился мыслью, что, возможно, это решение позволит нам не проводить традиционную перепись населения. Держстат просит на это мероприятие 5 млрд грн. Поэтому, конечно, было бы круто объединить реестры и пользоваться ими, а не проводить перепись древними методами, стучась в квартиры украинцев.

Решение непросто, мы его еще прорабатываем. Но пост не об этом.

Какого ж было мое удивление, когда почти все СМИ распространили заголовки “Дубилет просит на перепись населения 5 млрд грн”.

Если зайти внутрь этих новостей, то мои цитаты приведены верно, но ведь все читают только заголовки

Ух! Как-то о монобанке с прессой было общаться легче!

Вчера забавное произошло.

Изучаем с коллегами очередной бизнес-процесс. Обсуждаем, как его упростить и перевести в электронную форму.

На столе лежит стопка бумажных документов, от которых пытаемся избавиться. Я беру её — и режу о нее палец.

Бумага не сдается! Бумага наносит ответный удар!

Мы запускаем систему, которая позволит чуть снизить коррупцию на таможне. ИТ-решение обошлось государству в 1 грн.
Вчера мы проголосовали его на Кабмине, и рассчитываем запустить в течение недели.

В Украине есть интересная практика. Всякие силовые ведомства (СБУ, ДБР, МВД и т.д.) могут присылать таможенникам т.н. ориентировки, которые обязывают их досматривать грузы «подозрительных» компаний.

Часто это способ банального вымогательства взяток. Ведь любая остановка груза — это прямые убытки для бизнеса. Особенно, если эти досмотры идут сплошняком, пока эту ориентировку не снимут.

Самое удивительно, что чуть ли не любой СБУшник, скажем, из Житомирской области, может прислать такую ориентировку на, скажем, киевскую компанию, которая везет груз через Львовскую таможню. Часто эти ориентировки могут быть совершенно беспочвенны, со ссылкой на какие-то “левые” уголовные дела.

Мы запускаем достаточно простое решение. На базе iDoc мы создали единый бизнес-процесс. Силовики смогут подавать ориентировки только в электронной форме, по заданной форме с согласованием заданных людей в центральном офисе. И на стороне таможни такие запросы будут приниматься только из этого процесса.

Мы рассчитываем, что это приведет к резкому снижению таких запросов. А те запросы, которые все же будут приходить, будут тщательно анализироваться централизовано, насколько они имеют основания, а также как скоро их можно снимать.

Решение мы запустили на базе iGov / iDoc. Напомню, iGov — это волонтерский проект, с которым мы когда-то стучались во все правительственные двери. Теперь же государство взяло за 1 грн себе на баланс iDoc (документооборот, созданный на базе iGov) и может запускать подобные проекты за пару недель и бесплатно.

Само собой, это лишь малая толика в борьбе с коррупцией на таможне. Над более комплексными решениями Max Nefyodov и его команда активно работают.

Планую до кінця цього року перевести документообмін між Парламентом та Кабміном в електронну форму. Ви навіть не уявляєте, скільки тут ходить паперів через вулицю Грушевського 🙂

Як раз вчора сталася цікава історія, яка ілюструє, що папір — це не лише неефективно, неекологічно тощо. Це ще й небезпечно.

Отже, приходить до нас у Кабмін на ім’я прем’єра депутатське звернення. Тему не буду називати, але це й неважливо.

Кабмінівська служба вже хотіла звичним рухом переслати його далі, але раптом звернула увагу, що у листі переплутані ім’я та по-батькові. Вирішили проявити ініціативу, набрали помічника цього депутати та порадили виправити помилку і надіслати ще один лист.

І раптом помічник їм каже, що вони не надсилали жодних звернень! Хтось підробив його підпис та надіслав це звернення з надією, що прем’єр доручить профільному міністру розібратись.

Я буду ще обговорювати свій намір з депутатами, але попередньо я бачу план таким.

1. Усі без виключень депутатські запити та звернення мають надсилатися в електронній формі. Скоріше за все з ЕЦП, але це ще окремо вивчимо.

2. Можливо, варто ці звернення публікувати на сайті для більшої прозорості.

3. Треба налагодити правильний алгоритм всередині Кабміну для якісної обробки таких звернень. Я ж тут новий, але за моїм спостереженням навкого будь-якого депутатського звернення відбувається дуже багато роботи з дуже низьким ККД.

Ось такі плани. Але це ще квіточки. Ми тут почали займатись зверненнями громадян — ось де величезний потенціал для економії та ефективності. Незабаром напишу.

Мы запустили вместе с Opendatabot новый сервис. Он сделает наше государство прозрачней.

Как вы знаете, в нашей стране много государственных предприятий. Слишком много. Если быть точным, 3654 штуки. На прошлой неделе Рада приняла закон, который открывает возможность для их приватизации (кроме нескольких).

Так вот, теперь каждый гражданин/журналист/активист может начать мониторить изменения, которые происходят со всеми этими компаниями — смена собственников, руководства, налогового статуса, судебные дела и т.д.

Чтобы подписаться, откройте @Opendatauabot и просто напишите “Державні компанії”. При любом изменении вам в мессенджер будет присылаться уведомление.

Госпредприятия — это наша общая собственность. За ней надо приглядывать :)

Сегодня мы запускаем в работу законопроект и акты правительства, которые отменят обязательность трудовых книжек.

Вот несколько ключевых тезисов предлагаемой нами реформы.

1. Граждане не будут обязаны при найме на работу подавать работодателю свою трудовую книжку. Соответственно, работодателям не нужно ее проверять или сохранять.

Дело в том, что в электронных реестрах государства данные о трудовом стаже всех украинцев с 2000 года есть и так. Для расчета пенсий или других социальных выплат уже используются именно эти данные.

2. Граждане смогут легко получить электронный документ с информацией о своем стаже в Интернете. Этот документ они могут предоставить работодателю, если тому важно проверить стаж соискателя из официальных реестров.

Чтобы получить этот документ, гражданину нужно будет сделать несколько кликов и воспользоваться ЭЦП. Также, надеюсь, мы успеем прикрутить туда и BankID.

Работодатели смогут проверить подлинность документа с помощью QR-кода, который будет автоматически накладываться на эти документы.

3. Если у вас есть трудовой стаж до 2000 года, будет возможность занести эту информацию в электронный реестр — самостоятельно или через работодателя. Тогда вам сохранять трудовую книжку, как носитель информации, совсем не будет нужды.

4. Если кто-то все же захочет “коллекционировать” информацию о своем стаже в трудовых книжках, запрещать мы это, конечно, не можем. Можно все так же просить своего работодателя делать в нем записи и ставить штампы. Но ни вы, ни работодатель это теперь не обязаны делать.

Я надеюсь, что мы сможем принять законы, соответствующие постановления и запустить всё технически уже в этом году.

​Делюсь с вами графиком. Интересным и несколько грустным.

Одним из приоритетов правительства является изменение негативного социально-демографического тренда в нашей стране. Сейчас из Украины уезжает больше, чем приезжает, а умирает больше, чем рождается.

Стал вопрос данных. Оказалось, что их в нужном виде нет. Работаем сейчас вместе с пограничной службой над статистикой по пересечению границы и с Минюстом — по рождаемости/смерти.

Делюсь небольшой порцией информации, которую мы смогли достать из баз данных, по пересечению границы. Здесь мы посчитали количество украинцев, которые выехали заграницу и не вернулись более 21 дня (накопительно), а также количество украинцев, вернувшихся после 21-дневного отсутствия (ежедневно).

Что видим:
1. С начала года количество украинцев, выехавших и не вернувшихся более 21 дня, составляет 1.5 млн человек.
2. Видим массовые возвращения украинцев домой в конце апреля в начале мая на европейские и украинские праздники.
3. После этих праздников негативный тренд уменьшился, но все равно присутствует. Возвращаться домой стало тоже больше человек (оранжевая линия).

Я хочу построить подобный график и за прошлый год, чтобы понять, являются эти изменения чем-то глобальным, или просто сезонный фактор.

Уточню, это данные предварительные. На них и на других массивах я рассчитываю построить публичные дашборды, чтобы общество могло в том числе по ним оценивать работу власти в долгосрочной перспективе.

​Месяц назад, когда я начал работать в Кабмине, меня поразило, как много площади здесь используется неэффективно.

Много залов для совещаний. Большие неуютные коридоры. Огромные кабинеты руководителей. По предварительным подсчетам, в здание теоретически могут въехать дополнительно до 1000 человек.

А в центре столицы офисная недвижимость стоит дорого, знаете ли!

Было бы круто, если бы хотя бы часть министерств, разбросанные сейчас по отдельным зданиям по Киеву, смогли переехать в центральное здание на Грушевского. И передать свои здания на приватизацию, конечно.

Небольшой переезд затеял и я. Помещение на фото слева — это… гм… это мой кабинет. Он огромный. Я в нем боюсь заблудиться :)

Планирую из него переехать в какое-нибудь более уютное место, а в этом помещении сделать опенспейс на 20+ человек. Справа — предполагаемый план.

50 дней назад я начал работать в Кабмине. Пресс-служба просит написать короткий пост о том, что я успел сделать на своей должности.

Делюсь информацией по своим топ-7 проектам.

1. Начата тотальная диджитализация бизнес-процессов Кабмина.
Я рассчитываю, что большинство процессов мы переведем в цифру в течение 3-6 месяцев, а затем доберемся и до остальных госорганов. Электронный обмен документами дожмем уже в этом году (он должен был начаться с 1 октября, но перестроить людей мгновенно не получается).

2. Существенно снизили рейдерство.
Скоро поделюсь вдохновляющей статистикой.

3. Отмена обязательных трудовых книжек. Запущен законопроект и постановления Кабмина, а также начата техническая работа.
Об этом уже писал. Надеюсь, отменим до конца года.

4. Проработана концепция и скоро дадим старт проекту “Электронные больничные”.
Крутой проект получается, скоро о нем напишу.

5. Запустили в электронной форме единый процесс подачи “ориентировок” на таможню со стороны силовиков.
Об этом уже писал. Должно снизить коррупционное давление на бизнес со стороны правоохранительных органов.

6. Стартовали проект по детенизации алкоголя и сигарет.
Об этом напишу отдельный пост. Если коротко, планируем вывести значительную долю рынка из тени. Это спасет много жизней и добавит в бюджет 2-3 миллиарда уже в следующем году.

7. Запущен пилот по централизации “поддерживающих” функций в Кабмине.
Об этом уже писал. Сейчас около 30% сотрудников Кабмина выполняют одинаковые т.н. поддерживающие функции. Мы планируем централизовать эти функции и вывести их на новый уровень по качеству и эффективности.

Есть еще несколько крутых проектов, о которых пока что писать не могу. Ну и под 50 других проектов помельче.

Работаем дальше.

Сьогодні ми на засіданні Кабміну трохи перерозподілили органи влади між міністрами.

Відтепер Державна Служба Статистики буде спрямовуватись мною та командою секретаріату.

Це рішення має сенс з огляду на те, що одним із моїх завдань на найближчий час буде встановлення та підрахунок KPI для всіх ключових органів влади. Ми це збираємось робити в тому числі на базі Держстату.

Окрім цього, Держстат збирається провести перепис населення із шаленим бюджетом 3.4 млрд грн. Це додатково до бюджету 1.6 млрд грн на рік на підтримку апарату.

Відчуваю великий потенціал для збільшення ефективності. Незабаром напишу про це окремо.

Коли я приєднався до Кабміну, я з подивом дізнався, що один з органів, який я координую — це Державна Аудиторська Служба України. Раніше — Контрольно-ревізійне Управління, те саме легендарне КРУ.

Ми плануємо суттєво реформувати цей орган.

Останні кілька тижнів ми займалися функціональним аудитом Держаудиту (звучить іронічно).

Зараз там працює 3212 людей, і вони отримують небезпечно низькі зарплати. До чого це може приводити, можете здогадатись. Кількість працівників цього органу буде скорочено до ~400.

Кілька ключових напрямів реформи.

1. Держаудит має фокусуватись на серйозному шахрайстві. Ті працівники, що залишаються, мають бути справжніми професіоналами, що працюють за міжнародними стандартами та ризик-орієнтовними підходами, а не чіплятися до ком.

2. Зараз відбувається певне дублювання функцій між Держаудитом та Рахунковою Палатою, а також Держаудитом та силовими органами. Це дублювання треба прибирати.

3. Великі державні компанії мають проходити аудит у приватних аудиторських компаніях (власне, іноді зараз так і відбувається). З іншого боку, чим більше ми приватизуємо, тим менше треба проводити аудит.

4. Згідно зі світовою практикою ми передаємо Держаудит під Міністерство Фінансів.

Також зазначу, що будь-яке масове скорочення державних службовців — це болісний процес. Ми будемо співпрацювати з Держпрацею, профсоюзами та іншими сторонами, щоб не кидати просто так людей напризволяще.

Працюємо далі.

Только что мы подали в Раду законопроект, который должен избавить нас от странного архаизма.

Сейчас, чтобы какой-то закон или постановление вступили в силу, они должны быть напечатаны в газетах «Голос України» или «Урядовий Кур‘єр».

Мы предлагаем публиковать законы и прочие акты на официальных сайтах, а не на бумаге, как и подобает в XXI веке.

Кстати, забавная история, как я инициировал этот законопроект. Несколько недель назад Рада приняла закон, который Кабмин очень ждал — у нас под него был уже предусмотрен комплекс мероприятий.

И вот, на следующий день, когда закон должен был выйти в газете и, таким образом, вступить в силу, мы обнаружили, что этого не произошло. Почему? Потому что сотрудники типографии сказали, что текст не поместился, и они решили перенести его на следующий день!

Этот случай был недоразумением (наверное), но вообще манипуляции с типографиями для оттягивания вступления в силу законов случались в истории Украины не раз.

После того, как Рада примет этот закон, будем обсуждать с обществом дальнейшую судьбу этих двух печатных изданий.

Важливо. З приводу вчорашнього законопроекту, яким ми хочемо скасувати обов'язкову публікацію законів у друкованих виданнях.

Деякі українці захвилювались, що це може дозволити заднім числом підміняти тексти актів. Мовляв, папір надійніше.

Давайте я поясню, чому не потрібно турбуватися.

Публікація актів буде не просто на веб-сторінці, як текст на якомусь новинному виданні. Буде публікуватись документ з накладеним електронно-цифровим підписом (ЕЦП) з міткою часу.

По-перше, ЕЦП дає гарантію, що цей документ неможливо змінити. Якщо хоча б одна літера змінюється — це легко побачити.

По-друге, всі бачать час накладання ЕЦП на файл. Цей час синхронізується з центральними серверами АЦСК. Тобто варіант, коли текст змінюється і потім на нього накладається новий ЕЦП, теж неможливий.

Чи можна якось примудритися і підробити ЕЦП? Або якось змінити час підпису? Якщо ви трохи розбираєтеся в цьому питанні, то знаєте, що це практично неможливо. Якщо не розбираєтесь, просто повірте на слово. Якби раптом хтось поставив таке собі за мету, навіть складно уявити масштаб цієї спецоперації...

Якби в Україні можна було маніпулювати ЕЦП, ми б з вами мали набагато більші проблеми… Я пам’ятаю лише один скандал навколо ЕЦП, та й він був не через підробку підпису, а через неправомірну видачу сертифікату.

Ну і, нарешті, для тих, хто все ж вірить у старий добрий папір. Кожен акт, коли приймається, за законом розсилається у паперовому вигляді в усі ключові архіви. Тобто, навіть якщо станеться якийсь апокаліпсис або підміна, папір зможе прийти на допомогу!

Ми проводили досить глибокі дискусії з приводу цього законопроекту в Кабміні. Ми готові до такого ж обговорення в Парламенті.

Отже, дорогі українці, будь ласка, не хвилюйтеся. Впевнено рухаємось далі ХХІ століттям 🌳🤖🌳

Ми скорочуємо штат районних державних адміністрацій (РДА) на 18449 позицій.

Поки в наших державних органах нормально не працюють канали внутрішньої комунікації, я хотів би в цьому пості звернутися до тих державних службовців, яких торкнеться така оптимізація.

Рішення про скорочення було непростим, але необхідним. Ми маємо суттєво підвищити ефективність роботи державних органів.

Нижче я опишу, за якою логікою ми проводимо скорочення, а також поясню, як ми спробуємо добитися того, щоб держслужбовці не були кинуті напризволяще.

Протягом останнього місяця ми провели велику роботу по аналізу всіх функцій РДА. Всього в РДА ми нарахували їх 111 за 11 напрямками. Кожен з цих напрямків ми розклали на атоми. До обговорення ми залучили всі профільні міністерства, а також співробітників ОДА і РДА.

Ось кілька принципів скорочення.
- Частина функцій дублюються з об'єднаними територіальними громади (ОТГ). Ви знаєте, що зараз проходить процес децентралізації (який затягнувся). У тих регіонах, де ОТГ сформувалися хоча б частково, відбувається дублювання.
- Частина функцій виявилися застарілими, невимірювальними та неефективними. Їх ми ліквідовуємо.
- Частина функцій можна перенести на вищий рівень (ОДА, територіальні органи центральних органів влади або навіть Київ).
- Частина функцій об'єднуються.

Ми хвилюємось за долю тих людей, які потрапляють під скорочення. Ось, що ми робимо, щоб мінімізувати цей удар.
- Ми робимо попередження співробітникам за 2 місяці, а також виплачуємо їм всі компенсаційні витрати, в тому числі за невикористані щорічні відпустки.
- Разом зі Службою Зайнятості ми працюємо над тим, щоб знайти кожному держслужбовцю нову роботу, навіть до моменту звільнення. Кожного буде супроводжувати кар'єрний радник, який складе індивідуальний план працевлаштування. Пошук роботи, проведення професійного навчання, і навіть підготовка особи до започаткування власного бізнесу будуть проводитися із залученням найширшого кола організацій — бізнесу, ОТГ, профільних асоціацій тощо. Для цього всі співробітники будуть запрошені пройти профілювання.
- Ми залучили до цього процесу Профспілки. Через мережу своїх регіональних представництв вони будуть працювати з кожним держслужбовцям індивідуально.
- Разом з Міністерством цифровий трансформації і Міністерством економіки ми хочемо вже у січні запустити курс по ІТ-грамотності. Ці базові курси дозволять держслужбовцям безкоштовно навчитися цифровим навичкам і стати більш конкурентними на ринку праці.

Повторюся, це болюче, але необхідне рішення. Я вважаю, що Уряд мав проводити ці скорочення більш плавно останні 2 роки (з ходом децентралізації). Однак, на жаль, цього не робилося — можливо, через вибори.

Дорогі держслужбовці, я дуже сподіваюся, що ви зможете знайти своє нове місце в економіці країни.

Вчера я проводил у себя в Фейсбуке опрос о кабинете налогоплательщика. Пользователи написали более тысячи комментариев, что они хотели бы в нем изменить.

Мы проанализировали все эти комментарии. Я только что опубликовал в Фейсбуке результаты этого анализа.

Глобально, есть два пути, по которым можно двигаться.
1. Налоговая развивает нормальное API, чтобы классный интерфейс и поддержку для плательщиков налогов предоставлял частный бизнес (Taxer, Приват24, MEDoc и т. д.)
2. Налоговая развивает собственный кабинет, пытаясь сделать из него конфетку.

Проголосуйте, пожалуйста. Какой путь считаете более приоритетным?

Тільки уявіть собі. 60 млн грн на рік витрачають центральні органи влади та обладміністрації на банківські комісії через те, що платять зарплату готівкою. І ще якусь сума, яку ми вже не рахували, на виплати за відрядження.

Виявилось, що близько 7% співробітників отримують зарплату готівкою, а не на банківський рахунок.

Вчора ми прийняли постанову Кабміну, якою переводимо всі виплати співробітникам органів влади у безготівкову форму. Це питання не лише заощадження державних коштів, але й елементарної фінансової культури. Ніякий cashless ми не побудуємо, якщо не почнемо з себе.

60 млн грн — це не така велика сума у масштабі всього бюджету. Але це — один з багатьох заходів, який ми робимо, щоб виконати сурові KPI по оптимізації бюджету, які ставить Володимир Зеленський та Олексій Гончарук.

До речі, як колишній банкір я знаю, що неможна сказати, що цим рішенням ми позбавили банки доходу. Для них робота з готівкою, навіть з комісією, — це також збиткова історія.

І такі відносно легкі оптимізації виявляємо чи не щодня. Працюємо далі!

Ми прийняли непросте рішення скоротити 1770 посад у Державній службі статистики.

Також будуть звільнені і передані в оренду або на приватизацію 281 об'єкт нерухомості.

Ми проводимо цю оптимізацію за рахунок скорочення підрозділів районного рівня. З урахуванням того, що більшість звітів, які компанії подають у Держстат, подаються в електронному вигляді, підтримка цих підрозділів стала недоцільною.

Частина функцій, які виконували районні підрозділи, будуть передані на обласний рівень.

Окрім цього, ми плануємо спростити звіти, що подаються у Держстат, та зменишити їхню кількість. Про це розповім окремо.

Хотів би звернутися окремо до співробітників, які потрапили під це скорочення. Нам дуже шкода, що нам довелося йти на ці заходи, але ми змушені це робити, щоб перезапустити економіку України. Я дуже сподіваюся, що ви зможете знайти в цій новій економіці своє місце. Ми будемо над цим працювати разом із оновленою службою зайнятості та багатьма іншими сторонами.