Жодного замовчування – тільки правда. Жодного зволікання – тільки рішучі дії. Жодної розгубленості – тільки впевнена єдність.

Під час конференції союзників України з країн Північної Європи наголосив, що для нашої оборони потрібні зброя та снаряди – по максимуму. Фінанси – в достатньому обсязі та без будь-яких бюрократичних блокувань. Повна ізоляція держави-терориста, передусім економічна й технологічна, і найжорсткіші санкції.

Це обов’язок перед нашими країнами та всіма майбутніми поколіннями вільних людей – зробити все, щоб зупинити Росію, забезпечити її програш у цій війні та гарантувати, що жодна інша держава не зможе повторити цей терор.

Іспансько-американський шеф-кухар Хосе Андрес заснував організацію World Central Kitchen і понад десять років годує людей у гарячих точках. Із першого дня повномасштабної війни World Central Kitchen працює на кордоні України та Польщі. В нашій країні функціонує понад 500 закладів харчування та було приготовано більш як 130 мільйонів обідів для українців.

Така щирість і готовність бути поруч із нашим народом справді вражає. Радий особистій зустрічі з Хосе Андресом і безмежно вдячний за підтримку!

——

Spanish-American chef Jose Andres founded World Central Kitchen and has been feeding people in hot spots for over ten years. Since the first day of the full-scale war, World Central Kitchen has been working on the border of Ukraine and Poland. More than 500 catering establishments operate in Ukraine and more than 130 million meals have been prepared for our citizens.

Such sincerity and willingness to stand with our people is truly impressive. Happy to meet Jose Andres in person and infinitely grateful for the support!

Хочу подякувати всім українцям і громадянам держав – наших друзів, які допомагають задоволенню саме гуманітарних потреб, спричинених цією війною.

Тим, хто допомагає з житлом і роботою переселенцям. Тим, хто лікує та реабілітує поранених унаслідок російських обстрілів. Тим, хто доправляє на прифронтові території ліки, продукти харчування, засоби звʼязку. Тим, хто підтримує самотніх людей і сиріт цієї війни. І тим, хто допомагає відновлювати все те, що зруйнували російські терористи.

Це багатотисячна гуманітарна армія України та всього вільного світу, якій Росія не може й не зможе нічого протиставити. Дякую вам!

I want to thank all Ukrainians and citizens of the friendly states who help meet the humanitarian needs created by this war.

Those who help displaced people with housing and jobs. Those who treat and rehabilitate those wounded by Russian shelling. Those who deliver medicine, food and means of communication to the frontline areas. Those who support lonely people and orphans of this war. And those who help restore everything that was destroyed by Russian terrorists.

This is a multi-thousand-strong humanitarian army of Ukraine and the entire free world, to which Russia cannot and will not be able to oppose anything. I thank you!

Війна забрала в наших дітей дитинство. Їм довелося швидше стати дорослішими. Сьогодні мав честь зустрітись і нагородити тих, хто попри свій юний вік має величезну сміливість. Далеко не всі дорослі здатні робити те, що зробили вони, щоб допомогти іншим. Їхні історії справді вражають і надихають.

Максим Бровченко з Бердянська.
Малює картини, а зароблені гроші надсилає на допомогу для ЗСУ.

Сашко Гуцал із Бучі.
Перебуваючи в окупації, піклувався про молодшу сестричку та двох братів. Виходив на пошуки харчів і води.

Єгор Шемет із Чернігівщини.
Разом із бабусею місяць ховався в погребі. Хоче допомогти одужати старшому брату, який злякався вибухів і перестав говорити. Також мріє відремонтувати будинок, який пошкодили окупанти.

Гліб Бондаренко з Харкова.
Потрапив під ворожий ракетний обстріл біля житлового будинку. Цього року планував вступати до харківського «Кадетського корпусу», а згодом – до Національної академії Служби безпеки України.

Андрій Покраса з Київщини.
Разом із батьком за допомогою дрона відстежував рух окупантів і передавав координати українським військовим.

Давид Понуляк із Запоріжжя.
Займається козацьким бойовим мистецтвом «Спас». Хоче бути сильним, як тато, щоб у майбутньому захищати Батьківщину.

Данило Сергєєв із Маріуполя.
З перших днів повномасштабної війни піклувався про людей старшого віку – приносив у підвали воду та їжу, готував у дворі. Допоміг чоловікові та його доньці вибратися зі зруйнованого будинку і надав першу медичну допомогу.

Іринка Васильєва з Рівного.
Втратила на війні тата і дядька. Власноруч виготовляє віночки і продає їх. Назбирала вже 7 тисяч євро. На ці кошти разом із мамою придбала два тепловізори та автомобіль для ЗСУ.

Впевнений, що з такими хоробрими та щирими дітьми на Україну чекає прекрасне майбутнє. Дякую вам!