За оперативними даними, на пробне зовнішнє незалежне оцінювання зареєструвалося майже 140 тисяч осіб. Остаточні цифри будуть відомі дещо пізніше, коли регіональні центри оцінювання якості освіти опрацюють усі платежі.

Пробне ЗНО відбудеться 10 квітня. Кожен зареєстрований учасник зможе скласти тест з одного навчального предмета, а також додатково завантажити тестові зошити з будь-яких навчальних предметів із переліку та пройти тестування вдома, внести 10–14 квітня свої відповіді до спеціального сервісу, щоб 16 квітня отримати результати пробного ЗНО.

Вже з 1 лютого розпочнеться реєстрація для участі в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Розроблено декілька варіантів його проведення: або в повноформатному режимі, або як державна підсумкова атестація у формі ЗНО, або як ДПА в закладах освіти (за вибором здобувача освіти). Це варіанти, які можуть бути схвалені з урахуванням епідемічної ситуації в Україні. Доцільність імплементації одного з них буде розглядатися в березні на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Ще раз наголошую: ЗНО нікуди не зникає. А всі маніпуляції на цю тему – невдячна справа. Зовнішнє незалежне оцінювання є основним інструментом якісного та неупередженого вступу до закладів вищої освіти України.

Президент України сьогодні підписав Указ про заснування стипендій, премій та грантів у сфері освіти.

У такий спосіб ми прагнемо підтримувати талановиту молодь, популяризувати її досягнення, що сприяють підвищенню рівня авторитету нашої держави.

Йдеться про заснування винагород:

- стипендії Президента України найкращим учасникам зовнішнього незалежного оцінювання;

- премії Президента України для переможців всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів;

- премії Президента України для переможців міжнародних учнівських олімпіад з навчальних предметів;

- гранти Президента України на навчання за кордоном.

Порядок призначення та виплати стипендій, премій і грантів Президента України у сфері освіти вже розробляється, в подальшому він буде ухвалений Урядом.

Дякую Прем’єр-міністрові Денису Шмигалю та колегам-урядовцям за підтримку ініціативи МОН.

Окрема вдячність Президенту України Володимиру Зеленському за постійну підтримку сфери освіти та науки.

​«Ще не вмерла Україна, і слава, і воля», – з такими словами в 1918 році гинули в нерівному бою під Крутами на Чернігівщині майже неозброєні київські гімназисти, студенти, курсанти, юнкери, а також добровольці...

Цей героїчний подвиг став однією з найтрагічніших сторінок у літописі України та водночас символом незламності духу українського народу в боротьбі за волю й незалежність України.

Герої Крут ціною своїх життів призупинили наступ більшовицької армії на столицю України на деякий час, що повернуло хід історії й дало змогу Українській Народній Республіці укласти Брестський мирний договір. Це був великий успіх на шляху становлення України як незалежної держави та визнання її на міжнародному рівні.

Пам’ять про молодих воїнів невмируща. Вона вічно житиме в наших серцях та вже закарбована в генах мужніх і сміливих воїнів, які сьогодні зі зброєю в руках боронять українські землі на сході України. Ми маємо розповідати історичну правду про непереможну силу українців, плекати в душах дітей любов до Батьківщини. Ніхто не відбере права українського народу жити на власній землі.

Вічна слава Героям, які полягли в бою під Крутами.

Слава всім, хто і сьогодні боронить Україну та гідно захищає її територію.

​Сьогодні у Верховній Раді під час Години запитань до Уряду спростував чутки про те, що не всі учні зможуть перейти до 10-11 класів.

Наше основне завдання – це якість та доступність освіти для кожного учня. Є певні норми в Законі України «Про повну загальну середню освіту», які потребують доопрацювання.

Ми плідно працюємо з профільним Комітетом Верховної Ради України в цьому напрямі. Пропоновані зміни до Закону передбачатимуть скасування обмежень повноважень сільських, селищних та місцевих рад незалежно від чисельності населення територіальних громад. Важливо зберегти нинішню мережу закладів освіти, яка сьогодні забезпечує здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти на всіх її рівнях.

Хочу запевнити, що кожна дитина, яка виявить бажання навчатися в 10-11 класах, матиме таку змогу.

​Останнім часом почастішали випадки, коли невідомі особи телефонують до освітян, держслужбовців та інших осіб і представляються мною. Кажуть: «Вас турбує Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет», а далі намагаються від мого імені домовлятися про зустрічі.

Останній номер телефону, з якого відбувалися подібні дзвінки: 0957793488.

Мета цих шахраїв мені не відома, тому я звертаюся до колег із проханням бути обачними!

Наголошую: всі свої робочі дзвінки я здійснюю з телефонів приймальні Міністерства, номери яких опубліковані на офіційному сайті. За вказаними номерами прошу звертатися й тих, хто підозрює, що отримав телефонний дзвінок від шахраїв.

Юристи МОН опрацьовують питання щодо фейкових дзвінків та можливості звернення до правоохоронних органів.

З повагою до Вас!

​Доплати для медиків закладів освіти.

Сьогодні на засіданні Уряду ухвалено важливе рішення про запровадження доплат у розмірі 20% від посадового окладу для медичних працівників закладів освіти з 1 січня 2021 року і до скасування карантину через COVID-19.

Команда МОН ініціювала впровадження доплат медпрацівникам «за несприятливі умови праці та підвищений ризик для здоров’я», які нараховуватимуться додатково до суми встановленої мінімальної заробітної плати.

Дякую Уряду за ухвалення цієї ініціативи. Медики в закладах освіти потребують сьогодні соціального захисту та підтримки не менше ніж освітяни чи колеги-лікарі, які працюють у медзакладах.

P.S. Народний депутат України Юлія Гришина активно підтримувала питання збільшення рівня оплати праці медпрацівникам закладів освіти. Дякую за її незмінну позицію та допомогу Міністерству при підготовці проєкту постанови КМУ.

З повагою до Вас!

Сьогодні на засіданні Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій презентував звіт за результатами роботи МОН у 2020 році та розповів про завдання на 2021 рік.

Серед цілей на 2021 рік:
- забезпечення доступу дітей до якісної освіти, зокрема дітей з особливими освітніми потребами;
- удосконалення системи дошкільної освіти;
- забезпечення наступності й послідовності між дошкільною та загальною середньою ланками освіти;
- упровадження реформи «Нова українська школа» на рівні
базової середньої освіти;
- розвиток всіх закладів освіти.

І це далеко не всі плани на цей рік. Докладніше можна ознайомитися в презентації.

О 10:00 за участю Президента України Володимира Зеленського та Першої леді Олени Зеленської розпочинається Партнерський форум «Освіта України 2021: стратегічні цілі та пріоритетні напрями».

Обговоримо:
👉 питання розвитку освіти в період проведення адміністративно-територіальної реформи й децентралізації влади в Україні
👉 найбільш актуальні питання реформування галузі

Долучайтеся до перегляду: https://youtu.be/QLGkzN602n8

​У межах реалізації ініціативи Президента України Володимира Зеленського щодо сприяння молоді з тимчасово окупованих територій України при вступі до закладів вищої освіти Міністерство освіти і науки запровадило пілотний проєкт безоплатних підготовчих курсів для дітей з ТОТ.

Ми прагнемо залучити якомога більше дітей, які завершили навчання в закладах загальної середньої освіти на тимчасово окупованій території після квітня 2014 року, до навчання в Україні.

Пілотний проєкт діятиме протягом 2021-2022 років у дев’яти закладах вищої освіти. У цих ЗВО розташовані освітні центри «Донбас-Україна» і «Крим-Україна», які допомагатимуть вступникам з ТОТ подавати необхідні документи для навчання на підготовчих курсах. Проконсультуватися можна і за телефоном Урядової гарячої лінії 0 800 504 425.

Заклади вищої освіти мають сприяти на період навчання забезпеченню слухачів підготовчих курсів місцями в гуртожитку. Набір на курси вже розпочався, навчання відбуватиметься за очною, змішаною або дистанційною формами.

Система професійно-технічної освіти потребує кардинального вдосконалення. Україні бракує кваліфікованих робочих кадрів. Криза професійної освіти зумовлена певними глобальними чинниками, зокрема демографічним спадом, який спостерігається як в Україні, так і у світі. Тому постала потреба в модернізації профосвіти для сталого розвитку суспільства.

Минулого року за участю Президента України було представлено план заходів із розвитку професійної освіти в Україні. Потім разом із фахівцями напрацьовано Стратегію розвитку професійно-технічної освіти. Сьогодні основні тренди в бізнесі – це запровадження раціональних моделей споживання і виробництва, перехід на цифрову економіку, забезпечення можливостей для навчання людини впродовж життя. Наша Стратегія є відповіддю на цей запит. Наразі вона опрацьовується для ухвалення Урядом.

Ці кроки важливі, проте, їх замало. Потрібно закріпити зміни на законодавчому рівні.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти про професійну (професійно-технічну) освіту. Кожен з них має як переваги, так і недоліки. Водночас обидва документи не враховують усіх потреб сучасної системи професійної освіти.

Тому МОН спільно з народними депутатами-членами Комітету з питань освіти, науки та інновацій розпочали роботу над підготовкою нового законопроєкту про професійну освіту. Він врахує положення, закладені в попередніх двох законопроєктах та доповнить їх. Також МОН долучає до напрацювання проєкту Закону компетентних фахівців. Законопроєкт ґрунтуватиметься на європейських стандартах у цій сфері та практиці українських стейкхолдерів.

Для створення ефективної системи закладів професійної освіти буде запропоновано нову модель управління та фінансування з регіонального рівня. Необхідно також передбачити оновлення навчальної та соціальної інфраструктури закладів професійної освіти із залученням інвестицій.

Переконаний, що законопроєкт щодо професійної (професійно-технічної) освіти має бути спрямований винятково на розвиток та належне функціонування закладів профтехосвіти й враховувати цінність інших сфер освіти.

Пандемія коронавірусу не відступає. Тому необхідно продовжувати карантинні заходи, спрямовані на попередження та зменшення ризиків зараження. У зв’язку з цим сьогодні Уряд ухвалив нові зміни, які стосуються рівнів епідемічної небезпеки.

Із 24 лютого на всій території України встановлюється «жовтий» рівень, відповідно до якого забороняється відвідування закладів освіти здобувачами освіти в разі, коли на самоізоляції через контакт із пацієнтом з підтвердженим діагнозом COVID-19 перебуває понад 50% здобувачів освіти та персоналу закладу освіти. Також заборонено проведення масових заходів (вистав, свят, концертів) за участі здобувачів освіти з більш ніж однієї групи/класу та за присутності глядачів (відвідувачів).

«Червоний» рівень епідемічної небезпеки визначається рішенням Державної комісії з питань ТЕБ та НС за ініціативи Міністра охорони здоров’я.

У разі встановлення «червоного» рівня епідемічної небезпеки продовжуватимуть роботу дитсадки та спеціальні заклади освіти, учні 1-4 класів навчатимуться у звичному режимі. Для всіх інших здобувачів освіти запроваджуватиметься дистанційне навчання.

Моя позиція щодо очного навчання учнів початкової школи залишається незмінною. І я дякую колегам, які врахували та підтримали пропозиції не лише МОН, а й батьків та освітян.

Дотримуйтеся всіх протиепідемічних заходів і будьте здоровими!
З повагою до Вас!

Про доступність дошкільної освіти

Профільний комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту» щодо забезпечення територіальної доступності дошкільної освіти (реєстр. № 4604 від 16 січня 2021 року).

Вказаний документ у цілому відповідає стратегії діяльності МОН, одним з головних завдань якої є гарантоване право кожної дитини віком до 7 років на місце в закладі дошкільної освіти.

Водночас украй важливо, щоб пропонований законопроект під час подальшого доопрацювання враховував інтереси пільгових категорій дітей та їхнє право на першочергове зарахування до державних дитячих садочків. Зокрема, йдеться і про дітей з-поміж внутрішньо переміщених осіб і тих, які мають статус постраждалих унаслідок воєнних дій.

Команда МОН напрацювала свої пропозиції до проєкту #4604. Зокрема, визначено перелік дітей, які повинні мати право на першочергове зарахування:

1) проживають на території обслуговування комунального закладу освіти;
2) є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які вже здобувають дошкільну освіту в такому закладі освіти;
3) є дітьми працівників такого закладу дошкільної освіти;
4) належать до категорії дітей з особливими освітніми потребами;
5) належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які влаштовані під опіку;
6) перебувають у складних життєвих обставинах та на обліку в службах у справах дітей;
7) діти з-поміж внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Крім того, МОН наполягає на законодавчому закріпленні норми про обов’язок органу (у сфері управління якого перебуває дитячий садок, в якому не залишилося вільних місць) запропонувати на вибір батьків та дітей (які мають першочергове право зарахування) перелік закладів, що забезпечують здобуття дошкільної освіти. І такий садочок має бути територіально доступним для родини.

Загалом, і я вже про це говорив, МОН сьогодні спільно з освітянами, НАПНУ та депутатами профільного комітету Парламенту напрацьовує проєкти законодавчих актів щодо комплексних і системних змін до ЗУ «Про дошкільну освіту».

Дякую колегам за професійність, конструктивність та єдність із командою Міністерства в прагненнях забезпечити доступну та якісну дошкільну освіту в Україні.

МОН постійно моніторить якість освіти під час дистанційного навчання. Це дає можливість розуміти переваги і недоліки такої форми навчання, оперативно реагувати на виклики.

У лютому Держслужба якості освіти провела чергове анонімне онлайн-опитування серед учасників освітнього процесу. В ньому взяли участь понад 273 тисячі освітян, учнів 9-11 класів та батьків.

Респонденти вказують, що цього навчального року відбулися значні зміни щодо підвищення якості змішаної та дистанційної форм навчання. І учні, і батьки, і педагоги відзначили позитивні тенденції в організації такого навчання.

Зокрема, учасники освітнього процесу повідомили наступне.

1. Розклад навчальних занять в основному був більш чітким і зрозумілим (86% учнів зазначили це у своїх відповідях). Переважна більшість керівників шкіл (68%) вказали, що організація дистанційного навчання не потребувала внесення значних змін до розкладу навчальних занять, а 92% батьків зауважили, що систематично отримували інформацію про можливі зміни в розкладі уроків.

2. 80% педагогів, 58,4% керівників шкіл та 51% учнів зазначили, що їхні заклади освіти використовували одну електронну платформу під час дистанційного навчання. Крім того, керівники шкіл вказали, що організовують єдиний інформаційний простір переважно на безкоштовних платформах: G Suite for Education, Google Classroom, Microsoft Teams, Human, Moodle тощо.

3. Результати опитування керівників ЗЗСО дають підстави стверджувати, що більше половини закладів освіти (54,3%) систематично використовують матеріали, розміщені на платформі для дистанційного та змішаного навчання учнів 5-11 класів та методичної підтримки вчителів «Всеукраїнська школа онлайн». 31% опитаних вчителів систематично використовували матеріали, розміщені на платформі, а 47,3% педагогів – періодично.

Вкотре хочу подякувати освітянам за те, що докладають максимум зусиль для належного навчання наших дітей. Також вдячний батькам наших школярів за співпрацю та всебічну підтримку освітнього процесу в умовах карантинних обмежень.
З повагою до Вас!

​У сьому річницю розстрілу активістів Майдану ми з глибоким сумом і болем у душі вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні, які віддали свої життя за європейський вибір, демократичні цінності та гідне майбутнє України.

Україна заплатила занадто високу ціну за ідеали демократії, поклавши на вівтар Свободи найдорожче – життя своїх мужніх та безстрашних дітей, воїнів Небесної Сотні – заради того, щоб стати членом європейської сім’ї, розбудовувати сильну економіку, виховувати свідому високоосвічену молодь.

Безсмертні душі Героїв Небесної Сотні вічно житимуть у пам’яті народу, як відлуння реквієму «Пливе кача...».

Мої співчуття сім’ям загиблих українців. Низький уклін.

Герої не вмирають!

​Вітаю з Міжнародним днем рідної мови – святом, започаткованим у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що привертає увагу суспільства до захисту мовної культури народів світу, її розвитку та збереження.

Рідна мова – це передусім ідентифікатор нації та невід’ємна складова культурної еволюції будь-якого народу. Для України мова – це святий оберіг непорушної цілісності та суверенітету держави.

Міністерство освіти і науки України є одним із ключових органів державної влади в питаннях збереження та розвитку української мови. Адже саме з освіти починається формування світогляду людини. В Україні налічуються десятки мов, які є рідними для представників різних національностей. Тому маємо знаходити можливості для спільного культурного збагачення та підтримки всіх мов.

Щиро бажаю українцям берегти й возвеличувати рідну мову, передавати майбутнім поколінням, а разом із нею – сприяти розквіту нашої сильної та незалежної України!
З повагою до Вас!

Цього тижня святкуємо 150 років від дня народження геніальної письменниці, перекладачки, фольклористки та громадської діячки Лесі Українки.

Неможливо переоцінити велику історичну роль, яку вона відіграла в розвитку, становленні української нації та зміцненні непереможного духу українського народу. Її твори – це унікальний симбіоз патріотизму, жаги до життя, палкого кохання та перемоги світла над темрявою. Мудрими поезіями Лесі Українки ми виховуємо сильну, освічену молодь, яка здатна боротися за майбутнє та відстоювати демократичні цінності.

Висловлюю вдячність усім закладам освіти, які носять ім'я Лесі Українки, за можливість долучитися до онлайн-форуму «Нас об’єднало Лесине ім’я» та вкотре привернути увагу суспільства до безсмертної творчості української поетеси.

Захід розпочнеться сьогодні о 12-й годині.

Учора відбулося перше засідання робочої групи з підготовки законопроєкту «Про професійну освіту». На цей документ профтехосвіта очікувала багато років. Я вітаю старт розробки документа, який має стати справжнім поштовхом до розвитку та модернізації галузі.

Без професійної освіти економічний розвиток країни просто неможливий. Багато можна говорити про економіку, але якщо не буде кваліфікованих робітничих кадрів, то не варто очікувати її зростання.

Саме тому новий закон про професійну освіту, безсумнівно, має слугувати тому, щоб зруйнувати стереотипи про непотрібність або буцімто непрестижність кваліфікованих робітничих кадрів. Адже насправді все з точністю до навпаки.

Ще з 2016 року у сфері професійної освіти розпочато процес децентралізації, але юридично це питання так і залишається невнормованим. Зокрема, важливо врегулювати відповідальність різних рівнів управління системою, створити умови для її розвитку.

Нагадаю, що Міністерство освіти і науки у співпраці з фахівцями на колегії схвалило Стратегію розвитку професійно-технічної освіти. Цей документ враховує головні виклики сучасної економіки. Крім того, МОН та управління освіти на місцях вже зараз активно працюють над оновленням обладнання й створенням ефективної мережі закладів професійної освіти.

Переконаний, що новий законопроект відповідатиме нашим стратегічним цілям, ґрунтуватиметься на найкращих практиках українських стейкхолдерів і європейських стандартах.

Водночас закликаю розробників законопроєкту враховувати реалії на місцях, дослухатися до практичного досвіду та позиції самих закладів освіти, а також місцевих органів влади, яким вони підпорядковані.

Дякую депутатському корпусу та колегам за початок плідної роботи й професійний підхід.

26 лютого в Україні встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Одним із пріоритетних напрямів держави з початку російської агресії проти України є збереження життя і здоров’я дітей, які проживали або проживають на тимчасово окупованій території України, та забезпечення їхнього права на освіту.

Дякую телеканалу "ДОМ" за можливість долучитися до телемарафону та розповісти про основні кроки Міністерства освіти і науки України для навчання дітей з тимчасово окупованих територій.

Крим – це Україна!

Ми прагнемо залучити якомога більше дітей, які завершили навчання в закладах загальної середньої освіти на тимчасово окупованій території після квітня 2014 року, до здобуття освіти в Україні.

Про всі кроки МОН у цьому напрямі детально розповідаю у відео, опублікованому вище. ☝️

Окремо хочу навести важливі статистичні дані, що говорять самі за себе.  

Студенти, які вступили до українських закладів вищої освіти 
• через освітні центри «Крим-Україна»:
2016 рік – 153 особи;
2017 рік – 204 особи;
2018 рік – 254 особи;
2019 рік – 265 осіб;
2020 рік – 397 осіб;
• через освітні центри «Донбас-Україна»:
2016 рік – 855 осіб; 
2017 рік – 1346 осіб; 
2018 рік – 1522 особи; 
2019 рік – 1600 осіб;
2020 рік – 1629 осіб.

У 2020 році було створено освітні центри на базі 195 закладів вищої освіти України.

До роботи щодо прийому осіб з тимчасово окупованих територій за спрощеною процедурою вперше долучилися всі ЗВО, які належать до сфери управління МОЗ, а також 14 ЗВО, які належать до сфери управління Мінкультури, та 3 ЗВО – від МВС.

У 2020 році запрацювала окрема Урядова гаряча лінія (0-800-504-425) для вступників з ТОТ, яким надано понад 7 тисяч консультацій.

Чи знали Ви, що найбільше вступників із Донбасу прагнуть здобути в Україні медичну (1-ше місце) та юридичну освіту (2-ге місце). Саме ці спеціальності є нині лідерами для вступу на бюджетну форму навчання. 
3-тє місце – спеціальність «Комп'ютерні науки». 
4-те місце – «Менеджмент».
5-те місце – «Економіка».

А для кримчан найбільш привабливими спеціальностями (за рахунок коштів Державного бюджету) є «Менеджмент» (1-ше місце) та «Інженерія програмного забезпечення» (2-ге місце). 
3-тє місце – «Медицина».
4-те місце – «Право». 
5-те місце – «Економіка». 

Вступники з тимчасово окупованих територій обирають абсолютно різні університети для здобуття в Україні вищої освіти.

Лідерами за кількістю студентів з Криму є такі заклади вищої освіти: 
1) Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського; 
2) Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»;
3) Національний університет «Львівська політехніка». 

Найбільш популярні за кількістю вступників з Донбасу наступні ЗВО: 
1) Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля;
2) Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
3) Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».

За ініціативою Президента України у 2020 році вперше (за квотою-2) право вступати до українських ЗВО отримали не тільки діти з тимчасово окупованого Криму та м. Севастополя, а і діти з тимчасово окупованої частини Донбасу та лінії зіткнення. 

Минулого року обсяг квоти-2 збільшено до 12 755 місць, що майже в 5 разів більше, ніж у 2019 році.

Ми чекаємо українців з тимчасово окупованих територій на навчання додому!

Цьогоріч плануємо запустити електронну систему моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої освіти. Це необхідний елемент для аналізу та схвалення подальших рішень щодо розвитку системи вищої освіти України. Окрім того, показник працевлаштування необхідний для вдосконалення формули розподілу фінансування ЗВО.

Найголовнішим на цьому етапі є узгодження порядку обміну інформацією між Пенсійним фондом України та Міністерством освіти і науки України. Наразі вже підготовлені проєкти наказу МОН та постанови ПФУ. Після реєстрації цих документів у Мін’юсті ми зможемо синхронізувати інформацію Єдиної державної електронної бази з питань освіти та Пенсійного фонду й розпочати тестування системи.

Процес нелегкий і нешвидкий. Дякую Міністерству соціальної політики та Пенсійному фонду за сприяння в такій важливій справі. Впевнений, разом ми зможемо реалізувати цей проєкт.