Розпочато конкурс з визначення програм (проєктів, заходів), розроблених громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю
До уваги громадських об’єднань осіб з інвалідністю!
Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оголошено конкурс з визначення програм (проєктів, заходів), розроблених громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка у 2022 році.
Запрошуємо громадські об’єднання осіб з інвалідністю взяти участь у конкурсі, спрямованому на реалізацію пріоритетних завдань відповідно до положень Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
Конкурс проводиться в електронній системі проведення конкурсу - модуль «Е-Конкурси» платформи ВзаємоДія та приймаються з 01.11.2021 до 10.12.2021 включно.
Порядок проведення конкурсу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1049 (зі змінами).
Детальну інформацію з питань проведення конкурсу можна отримати на сайті Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (https://www.ispf.gov.ua/), а також за телефонами Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю:
• Відділ взаємодії з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю управління соціального захисту осіб з інвалідністю та моніторингу якості реабілітаційних послуг - (044)293-17-63, е-mail: vvgoi@ispf.gov.ua
• Відділ фінансування бюджетних програм управління планування та фінансування бюджетних програм - (044)293-17-52, е-mail: todorov@ispf.gov.ua
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
До уваги громадських об’єднань осіб з інвалідністю!
Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оголошено конкурс з визначення програм (проєктів, заходів), розроблених громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка у 2022 році.
Запрошуємо громадські об’єднання осіб з інвалідністю взяти участь у конкурсі, спрямованому на реалізацію пріоритетних завдань відповідно до положень Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
Конкурс проводиться в електронній системі проведення конкурсу - модуль «Е-Конкурси» платформи ВзаємоДія та приймаються з 01.11.2021 до 10.12.2021 включно.
Порядок проведення конкурсу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1049 (зі змінами).
Детальну інформацію з питань проведення конкурсу можна отримати на сайті Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (https://www.ispf.gov.ua/), а також за телефонами Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю:
• Відділ взаємодії з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю управління соціального захисту осіб з інвалідністю та моніторингу якості реабілітаційних послуг - (044)293-17-63, е-mail: vvgoi@ispf.gov.ua
• Відділ фінансування бюджетних програм управління планування та фінансування бюджетних програм - (044)293-17-52, е-mail: todorov@ispf.gov.ua
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Держава допоможе кожному малозабезпеченому безробітному, який хоче відкрити власну справу – Марина Лазебна
З січня наступного року держава надаватиме безробітним членам малозабезпечених сімей фінансову допомогу на започаткування власного бізнесу. Допомога надаватиметься в рамках нової бюджетної програми сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей (Рука допомоги).
За словами Міністра соціальної політики України Марини Лазебної, на реалізацію цієї програми в проекті держбюджету на наступний рік планується близько 100 млн. грн.
Вона зазначила, що державна інвестиція в програму стимулювання зайнятості малозабезпечених вже у перший рік може допомогти створити близько 2-3 тисяч нових малих підприємств.
«Нова бюджетна програма – це нові можливості для територіальних громад, для зайнятості населення, створення нових робочих місць, поповнення місцевого бюджету податками від нових бізнесів, залучення додаткових інвестицій у громаду, – сказала Марина Лазебна. – І хто, як не керівники громад, найкраще знають своїх мешканців і розуміють, хто з них має хист до підприємницької діяльності. Держава допоможе кожному безробітному з родини малозабезпечених, який хоче відкрити власну справу».
Державна допомога на започаткування власного бізнесу є безвідсотковою та складатиме до 15 мінімальних зарплат (на початок 2022 року – 97 500 грн). Ці кошти надаються у безготівковій формі і можуть використовуватися тільки для оплати рахунків на придбання необхідного для заснування власної справи обладнання і матеріалів. Через три роки підприємницької діяльності допомогу потрібно повернути. Але сума, що повертається, зменшується на розмір сплачених за три роки податків та єдиного соціального внеску.
Повертати кошти державі не потрібно, якщо сума сплачених податків перевищила суму наданої фінансової допомоги, або якщо підприємець працевлаштує у перший рік своєї роботи ще двох безробітних членів малозабезпечених сімей за направленням центру зайнятості.
Участь у новій бюджетній програмі можуть взяти непрацюючі малозабезпечені, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям і зареєстровані як безробітні. Щоб отримати фінансову допомогу на започаткування власного бізнесу, малозабезпеченим потрібно звернутись із заявою до центру зайнятості за місцем проживання. Крім того, до центру зайнятості необхідно подати довідку про відсутність притягнення до кримінальної відповідальності, судимості та бізнес-план майбутньої справи.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
З січня наступного року держава надаватиме безробітним членам малозабезпечених сімей фінансову допомогу на започаткування власного бізнесу. Допомога надаватиметься в рамках нової бюджетної програми сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей (Рука допомоги).
За словами Міністра соціальної політики України Марини Лазебної, на реалізацію цієї програми в проекті держбюджету на наступний рік планується близько 100 млн. грн.
Вона зазначила, що державна інвестиція в програму стимулювання зайнятості малозабезпечених вже у перший рік може допомогти створити близько 2-3 тисяч нових малих підприємств.
«Нова бюджетна програма – це нові можливості для територіальних громад, для зайнятості населення, створення нових робочих місць, поповнення місцевого бюджету податками від нових бізнесів, залучення додаткових інвестицій у громаду, – сказала Марина Лазебна. – І хто, як не керівники громад, найкраще знають своїх мешканців і розуміють, хто з них має хист до підприємницької діяльності. Держава допоможе кожному безробітному з родини малозабезпечених, який хоче відкрити власну справу».
Державна допомога на започаткування власного бізнесу є безвідсотковою та складатиме до 15 мінімальних зарплат (на початок 2022 року – 97 500 грн). Ці кошти надаються у безготівковій формі і можуть використовуватися тільки для оплати рахунків на придбання необхідного для заснування власної справи обладнання і матеріалів. Через три роки підприємницької діяльності допомогу потрібно повернути. Але сума, що повертається, зменшується на розмір сплачених за три роки податків та єдиного соціального внеску.
Повертати кошти державі не потрібно, якщо сума сплачених податків перевищила суму наданої фінансової допомоги, або якщо підприємець працевлаштує у перший рік своєї роботи ще двох безробітних членів малозабезпечених сімей за направленням центру зайнятості.
Участь у новій бюджетній програмі можуть взяти непрацюючі малозабезпечені, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям і зареєстровані як безробітні. Щоб отримати фінансову допомогу на започаткування власного бізнесу, малозабезпеченим потрібно звернутись із заявою до центру зайнятості за місцем проживання. Крім того, до центру зайнятості необхідно подати довідку про відсутність притягнення до кримінальної відповідальності, судимості та бізнес-план майбутньої справи.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
«Рука допомоги» - це можливість заявити про себе на весь світ: як швачка стала блогеркою
– Для мене «Рука допомоги» – це, насамперед, здійснення мрії, – розповідає 29-річна харків’янка Олена Медкова. – По-друге, досвід ведення бізнесу. По-третє, свобода у реалізації своїх креативних ідей.
Олена за освітою модельєр-конструктор. Її мама – швачка. Вона навчила Олену шити з шести років. Разом з мамою вони збиралися відкрити у рідному Краснодоні на Луганщині сімейне ательє. А тут – війна… Родина змушена була розпрощатися зі своїми планами на життя й починати все заново.
– На сусідню Харківщину, де ми вирішили перечекати бойові дії, сподіваючись, що вони ось-ось закінчаться, я прихопила свою єдину швейну машинку, яка мене завжди виручала у найскрутніші часи, – розповідає Олена. – Шила вдома під замовлення. На брак клієнтів не скаржилася.
Але три роки тому життя зробило крутий поворот. Я була зареєстрована у Лозовій, а мешкала у Харкові, і в мене у зв’язку з цією невідповідністю виникла потреба змінити картку вимушеного переселенця. Звернулася до міського центру зайнятості за довідкою про те, що не перебуваю у ньому на обліку. А мені заодно там розповіли про пілотний проект Міністерства соціальної політики «Рука допомоги», що реалізувався за підтримки Світового банку у 2016-2019 роках у трьох областях України в рамках проекту Модернізація системи соціальної підтримки населення України. Пілот розповсюджувався на офіційних тривалих малозабезпечених безробітних і на вимушених переселенців.
Олена скористалася шансом. І вже незабаром відкрила власне ательє. Сума фінансової підтримки від держави склала 64 тисячі гривень, на які було придбано 5 швейних машинок з різними функціями. Майстриня шила на замовлення чоловічу і жіночу нижню білизну, виставляла свої роботи з цікавими коментарями у соціальних мережах, напрацьовуючи базу клієнтів. Відкопувала тканини з подіуму Valentinо у харківському підвальчику, експериментувала з фурнітурою, бралася практично за все, про що її просили. А сарафанне радіо розносило інформацію про неї серед харків’ян.
– Я в прямому сенсі жила на роботі, – посміхається Олена. – Особливо влітку, коли на мене вийшли представники двох відомих українських брендів, які замовили велику партію купальних костюмів. У розпал сезону їх демонстрували топ-моделі. А у пошитих мною циркових костюмах українські артисти виступали у Швейцарії. Зі столичними артистами цирку ми співпрацювали ще з довоєнних часів.
Олена дуже потребувала помічниць, тому кілька разів зверталася до центру зайнятості, щоб направили до неї безробітних швачок. Передавала їм свою майстерність, однак дуже швидко прощалася, бо її вимоги до темпів і якості роботи були не для них.
У якийсь момент молода жінка відчула, що надто стомилась від щоденного шиття як фізично, так і морально. Значно більше задоволення отримувала від ведення блогу «Швачка-бджілка» («Шьюшка-пчела»). У своїх відеороликах вона ділилася як простими речами для тих, хто хоче навчитися шити для себе (як заправляти нитку в машинку, як зробити рівний шов, зшити футболку тощо), так і власними секретами з професійними майстринями.
На її майстер-класи наразі підписано 100 тисяч людей. Їхні позитивні відгуки мотивували Олену шукати нові форми подачі уроків майстерності. У них вона, наприклад, показує, як з кухонної клейонки пошити стильну жіночу сумку, зі штучного хутра – цікаву шубу, а з підручних матеріалів – домашні капці. Останнє захоплення Олени Медкової – ліногравюра на тканині. Закупила лінолеум, стамески, шпателі, макетний ніж, акрилові фарби і наочно демонструє, як нанести ліногравюру, скажімо, на футболку. Відео викладає в Інстаграм. Вона вже не просто швачка, а гуру швейної справи.
Детальний опис механізму надання допомоги міститься за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-spriyannya-ekonomichnij-samostijnosti-malozabezpechenih-simej-397-210421
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
– Для мене «Рука допомоги» – це, насамперед, здійснення мрії, – розповідає 29-річна харків’янка Олена Медкова. – По-друге, досвід ведення бізнесу. По-третє, свобода у реалізації своїх креативних ідей.
Олена за освітою модельєр-конструктор. Її мама – швачка. Вона навчила Олену шити з шести років. Разом з мамою вони збиралися відкрити у рідному Краснодоні на Луганщині сімейне ательє. А тут – війна… Родина змушена була розпрощатися зі своїми планами на життя й починати все заново.
– На сусідню Харківщину, де ми вирішили перечекати бойові дії, сподіваючись, що вони ось-ось закінчаться, я прихопила свою єдину швейну машинку, яка мене завжди виручала у найскрутніші часи, – розповідає Олена. – Шила вдома під замовлення. На брак клієнтів не скаржилася.
Але три роки тому життя зробило крутий поворот. Я була зареєстрована у Лозовій, а мешкала у Харкові, і в мене у зв’язку з цією невідповідністю виникла потреба змінити картку вимушеного переселенця. Звернулася до міського центру зайнятості за довідкою про те, що не перебуваю у ньому на обліку. А мені заодно там розповіли про пілотний проект Міністерства соціальної політики «Рука допомоги», що реалізувався за підтримки Світового банку у 2016-2019 роках у трьох областях України в рамках проекту Модернізація системи соціальної підтримки населення України. Пілот розповсюджувався на офіційних тривалих малозабезпечених безробітних і на вимушених переселенців.
Олена скористалася шансом. І вже незабаром відкрила власне ательє. Сума фінансової підтримки від держави склала 64 тисячі гривень, на які було придбано 5 швейних машинок з різними функціями. Майстриня шила на замовлення чоловічу і жіночу нижню білизну, виставляла свої роботи з цікавими коментарями у соціальних мережах, напрацьовуючи базу клієнтів. Відкопувала тканини з подіуму Valentinо у харківському підвальчику, експериментувала з фурнітурою, бралася практично за все, про що її просили. А сарафанне радіо розносило інформацію про неї серед харків’ян.
– Я в прямому сенсі жила на роботі, – посміхається Олена. – Особливо влітку, коли на мене вийшли представники двох відомих українських брендів, які замовили велику партію купальних костюмів. У розпал сезону їх демонстрували топ-моделі. А у пошитих мною циркових костюмах українські артисти виступали у Швейцарії. Зі столичними артистами цирку ми співпрацювали ще з довоєнних часів.
Олена дуже потребувала помічниць, тому кілька разів зверталася до центру зайнятості, щоб направили до неї безробітних швачок. Передавала їм свою майстерність, однак дуже швидко прощалася, бо її вимоги до темпів і якості роботи були не для них.
У якийсь момент молода жінка відчула, що надто стомилась від щоденного шиття як фізично, так і морально. Значно більше задоволення отримувала від ведення блогу «Швачка-бджілка» («Шьюшка-пчела»). У своїх відеороликах вона ділилася як простими речами для тих, хто хоче навчитися шити для себе (як заправляти нитку в машинку, як зробити рівний шов, зшити футболку тощо), так і власними секретами з професійними майстринями.
На її майстер-класи наразі підписано 100 тисяч людей. Їхні позитивні відгуки мотивували Олену шукати нові форми подачі уроків майстерності. У них вона, наприклад, показує, як з кухонної клейонки пошити стильну жіночу сумку, зі штучного хутра – цікаву шубу, а з підручних матеріалів – домашні капці. Останнє захоплення Олени Медкової – ліногравюра на тканині. Закупила лінолеум, стамески, шпателі, макетний ніж, акрилові фарби і наочно демонструє, як нанести ліногравюру, скажімо, на футболку. Відео викладає в Інстаграм. Вона вже не просто швачка, а гуру швейної справи.
Детальний опис механізму надання допомоги міститься за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-spriyannya-ekonomichnij-samostijnosti-malozabezpechenih-simej-397-210421
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Мінсоцполітики закликає територіальні громади прискорити роботи щодо створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі
Завдяки реалізації державної субвенції 124 громади отримали кошти для створення та покращення діяльності спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі, зокрема, притулків, денних центрів, консультативних служб, придбання автомобілів для мобільних бригад при притулках.
Загалом на території всіх областей України, завдяки реалізації державної субвенції, планується:
• створення 30 нових притулків;
• створення 38 нових денних центрів;
• створення 58 нових консультативних служб;
• придбання 41 автомобіля для мобільних бригад, які діють при притулках;
• покращення рівня надання соціальних послуг у 16 діючих притулках, з яких 7 притулків буде облаштовано матеріально-технічними засобами.
Наразі, кращі результати зі створення мережі спеціалізованих служб, завдяки реалізації державної субвенції, показують територіальні громади Житомирської, Одеської, Рівненської, Хмельницької, Чернівецької областей.
Ситуація щодо недостатньо ефективної та своєчасної роботи спостерігається в Закарпатській, Київській, Луганській, Львівській, Харківській областях та в м. Києві.
З метою аналізу ефективності використання коштів державної субвенції , Мінсоцполітики було здійснено збір оперативної інформації щодо її використання. Згідно проведеного аналізу даних, загальна сума касових видатків місцевих бюджетів та фінансових зобов’язань, зареєстрованих в казначействі, складає 57 441 тис. грн., що становить 42,7 % від фактичних надходжень до місцевих бюджетів станом на 27.10.2021.
За результатами використання державної субвенції протягом листопада поточного року Мінсоцполітики буде проведено усесторонній моніторинг щодо реалізації державної субвенції для подальшого аналізу та вжиття відповідних заходів.
У зв’язку з цим, Міністерство соціальної політики України вкотре наголошує на необхідності відповідального підходу до використання державної субвенції територіальними громадами, а також належного рівня координації з боку обласних, Київської міської державних адміністрацій.
Завдяки реалізації державної субвенції 124 громади отримали кошти для створення та покращення діяльності спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі, зокрема, притулків, денних центрів, консультативних служб, придбання автомобілів для мобільних бригад при притулках.
Загалом на території всіх областей України, завдяки реалізації державної субвенції, планується:
• створення 30 нових притулків;
• створення 38 нових денних центрів;
• створення 58 нових консультативних служб;
• придбання 41 автомобіля для мобільних бригад, які діють при притулках;
• покращення рівня надання соціальних послуг у 16 діючих притулках, з яких 7 притулків буде облаштовано матеріально-технічними засобами.
Наразі, кращі результати зі створення мережі спеціалізованих служб, завдяки реалізації державної субвенції, показують територіальні громади Житомирської, Одеської, Рівненської, Хмельницької, Чернівецької областей.
Ситуація щодо недостатньо ефективної та своєчасної роботи спостерігається в Закарпатській, Київській, Луганській, Львівській, Харківській областях та в м. Києві.
З метою аналізу ефективності використання коштів державної субвенції , Мінсоцполітики було здійснено збір оперативної інформації щодо її використання. Згідно проведеного аналізу даних, загальна сума касових видатків місцевих бюджетів та фінансових зобов’язань, зареєстрованих в казначействі, складає 57 441 тис. грн., що становить 42,7 % від фактичних надходжень до місцевих бюджетів станом на 27.10.2021.
За результатами використання державної субвенції протягом листопада поточного року Мінсоцполітики буде проведено усесторонній моніторинг щодо реалізації державної субвенції для подальшого аналізу та вжиття відповідних заходів.
У зв’язку з цим, Міністерство соціальної політики України вкотре наголошує на необхідності відповідального підходу до використання державної субвенції територіальними громадами, а також належного рівня координації з боку обласних, Київської міської державних адміністрацій.
Відбулась Національна конференція „Ранній розвиток дитини та система раннього втручання в Україні”
2 листопада 2021 року відбулась Національна конференція „Ранній розвиток дитини та система раннього втручання в Україні”, яка була присвячена обговоренню важливих питань раннього розвитку дитини та системи раннього втручання в Україні. Національну конференцію організовано Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та Благодійним Фондом „Інститут раннього втручання”.
Відкрив конференцію генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Руслан Колбаса та зазначив, що динаміка процесів, які відбуваються в системі раннього втручання наочно демонструють нагальну потребу в проведенні подібних заходів, адже „саме тут ми можемо обговорити питання розвитку теорії і практики впровадження системи раннього втручання, висловити свої думки та погляди щодо реалізації існуючої ситуації в країні, окреслити коло проблем, які мають місце в умовах сьогодення, бо впровадження системи раннього втручання вкрай важливе та актуальне у кожному регіоні України”.
У ході заходу відбувся відкритий діалог представників Мінсоцполітики, МОН, представників місцевого самоврядування, експертного середовища, міжнародних організацій та громадського сектору.
„На сьогоднішній день це є прорив України в створенні та розвитку системи раннього втручання. Завдяки спільній роботі Міністерства соціальної політики України як національного координатора з експертним середовищем у 2021 році було прийнято Концепцію створення та розвитку системи раннього втручання, план заходів щодо реалізації цієї Концепції, розроблено методичні підходи та інструкції щодо впровадження практики надання послуги раннього втручання”, - зазначила виконавчий директор Благодійного фонду „Інститут раннього втручання”, завідувач відділення психології розвитку Державної установи „Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України” Ганна Кукуруза.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
2 листопада 2021 року відбулась Національна конференція „Ранній розвиток дитини та система раннього втручання в Україні”, яка була присвячена обговоренню важливих питань раннього розвитку дитини та системи раннього втручання в Україні. Національну конференцію організовано Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та Благодійним Фондом „Інститут раннього втручання”.
Відкрив конференцію генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Руслан Колбаса та зазначив, що динаміка процесів, які відбуваються в системі раннього втручання наочно демонструють нагальну потребу в проведенні подібних заходів, адже „саме тут ми можемо обговорити питання розвитку теорії і практики впровадження системи раннього втручання, висловити свої думки та погляди щодо реалізації існуючої ситуації в країні, окреслити коло проблем, які мають місце в умовах сьогодення, бо впровадження системи раннього втручання вкрай важливе та актуальне у кожному регіоні України”.
У ході заходу відбувся відкритий діалог представників Мінсоцполітики, МОН, представників місцевого самоврядування, експертного середовища, міжнародних організацій та громадського сектору.
„На сьогоднішній день це є прорив України в створенні та розвитку системи раннього втручання. Завдяки спільній роботі Міністерства соціальної політики України як національного координатора з експертним середовищем у 2021 році було прийнято Концепцію створення та розвитку системи раннього втручання, план заходів щодо реалізації цієї Концепції, розроблено методичні підходи та інструкції щодо впровадження практики надання послуги раннього втручання”, - зазначила виконавчий директор Благодійного фонду „Інститут раннього втручання”, завідувач відділення психології розвитку Державної установи „Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України” Ганна Кукуруза.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Міжвідомча робоча група підтримала спільне бачення Мінсоцполітики та Мінфіну щодо стимулювання людей до участі в системі пенсійних накопичень
На другому засіданні робочої групи з питань запровадження обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та розвитку недержавного пенсійного забезпечення, яка є консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, учасники під головуванням Марини Лазебної, Міністра соціальної політики України, обговорили ключові параметри загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи.
Зокрема, обговорювали:
• Коло учасників – кого та на яких умовах залучати до системи.
• Внески: їх розміри та джерела фінансування.
• Архітектуру (інституційні елементи) системи і, відповідно, право вибору людини.
• Виплати у накопичувальній системі та інші випадки використання пенсійних накопичень.
Попередньо ці питання опрацьовувались учасниками робочої групи з міжнародними партнерами, об’єднаннями професійних учасників, об’єднаннями роботодавців та профспілками.
Марина Лазебна окремо подякувала Міністерству фінансів за активну позицію та готовність запровадити співфінансування накопичувальних внесків людей зі сторони держави, що може стати потужним стимулом для розвитку пенсійних накопичень в нашій країні та свідомого ставлення громадян до забезпечення власного пенсійного майбутнього.
Під час обговорення експерти підтримали концептуальні підходи, запропоновані Мінсоцполітики та Мінфіном, щодо моделі внесків на загальнообов’язкове пенсійне накопичення.
Такі підходи передбачають, що обов’язкові внески здійснюватимуться на користь людей роботодавцями за рахунок зниження Єдиного соціального внеску, без зростання податкового навантаження на бізнес. Людина буде сплачувати внески за рахунок власної заробітної плати на добровільній основі. При цьому, на користь тих людей, які приймуть рішення сплачувати накопичувальні внески за власний рахунок, держава сплачуватиме додаткові стимулюючі внески.
Таким чином, не відбуватиметься примусу громадян до сплати накопичувальних внесків за власний рахунок. Натомість будуть ефективні стимули до добровільної участі людей у сплаті внесків до системи та гнучкі умови розвитку системи в подальшому.
За результатами засідання робоча група направить Кабінетові Міністрів України рекомендації щодо узгоджених параметрів загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи.
На другому засіданні робочої групи з питань запровадження обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та розвитку недержавного пенсійного забезпечення, яка є консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, учасники під головуванням Марини Лазебної, Міністра соціальної політики України, обговорили ключові параметри загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи.
Зокрема, обговорювали:
• Коло учасників – кого та на яких умовах залучати до системи.
• Внески: їх розміри та джерела фінансування.
• Архітектуру (інституційні елементи) системи і, відповідно, право вибору людини.
• Виплати у накопичувальній системі та інші випадки використання пенсійних накопичень.
Попередньо ці питання опрацьовувались учасниками робочої групи з міжнародними партнерами, об’єднаннями професійних учасників, об’єднаннями роботодавців та профспілками.
Марина Лазебна окремо подякувала Міністерству фінансів за активну позицію та готовність запровадити співфінансування накопичувальних внесків людей зі сторони держави, що може стати потужним стимулом для розвитку пенсійних накопичень в нашій країні та свідомого ставлення громадян до забезпечення власного пенсійного майбутнього.
Під час обговорення експерти підтримали концептуальні підходи, запропоновані Мінсоцполітики та Мінфіном, щодо моделі внесків на загальнообов’язкове пенсійне накопичення.
Такі підходи передбачають, що обов’язкові внески здійснюватимуться на користь людей роботодавцями за рахунок зниження Єдиного соціального внеску, без зростання податкового навантаження на бізнес. Людина буде сплачувати внески за рахунок власної заробітної плати на добровільній основі. При цьому, на користь тих людей, які приймуть рішення сплачувати накопичувальні внески за власний рахунок, держава сплачуватиме додаткові стимулюючі внески.
Таким чином, не відбуватиметься примусу громадян до сплати накопичувальних внесків за власний рахунок. Натомість будуть ефективні стимули до добровільної участі людей у сплаті внесків до системи та гнучкі умови розвитку системи в подальшому.
За результатами засідання робоча група направить Кабінетові Міністрів України рекомендації щодо узгоджених параметрів загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи.
Віталій Музиченко, заступник Міністра соціальної політики України, розповів про субсидії в ефірі телеканалу "1+1".
https://youtu.be/5uWf-rqRZIA
https://youtu.be/5uWf-rqRZIA
Завдяки участі у проекті «Рука допомоги» родина Сербіних тепер міцно «стоїть на ногах»
Вісім років тому Олександр Сербін купив приватний будинок у колишньому Кіровську (нині Хрестівці) Донецької області. Підбирав помешкання спеціально з великим двором на одній з головних вулиць міста, де є великий транспортний потік. Ось-ось мав відкрити там станцію технічного обслуговування. Але з початком збройного конфлікту на Донбасі змушений був усе кинути й перебратися з родиною на Полтавщину, у Кременчук, де жила бабуся дружини.
– Як і всі вимушені переселенці, сподівався, що затримаємося тут на місяць-два, тому прихопили з собою лише найнеобхідніше, – розповідає 37-річний Олександр. – Серед найнеобхіднішого у моїй валізі виявився дрібний інструмент для ремонту автомобілів. Я з самого дитинства марив автомобілями, здобув спеціальність інженера-механіка, працював мотористом на СТО в одного підприємця й давно виношував мрію мати власну справу, пов’язану з ремонтом техніки.
На новому місці помешкання молодий чоловік в якийсь момент зовсім розпрощався зі своєю мрією. Ті скромні заощадження, з якими його родина виїхала з окупованої території, швидко закінчилися. Після двох років з початку бойових дій стало зрозуміло, що повертатися вже нікуди і треба облаштовувати життя на новому місці.
Важко було морально, опинившись, по суті, без засобів існування у новому середовищі, не знав, з чого починати, куди податися. Влаштувався спочатку водієм на Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, що поряд з Кременчуком, згодом – механіком на СТО.
Олександр Сербін хотів узяти в банку кредит на започаткування власного бізнесу, але йому відмовили, бо в нього не було заставного майна. Знайомі, яких так само війна вигнала з рідних домівок, порадили скористатися грантовою програмою для переселенців. Але Олександру не вдалося правильно скласти бізнес-план і він залишився, як кажуть, «при своїх інтересах». Тоді йому підказали звернутися до міського центру зайнятості, де внутрішньо переміщеним, а також тривалим малозабезпеченим безробітним пропонували допомогу від держави на відкриття власної справи. ЇЇ можна було отримати, взявши участь у пілотному проекті Міністерства соціальної політики «Рука допомоги», що реалізується за підтримки Світового банку у трьох областях України в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».
– І я, порадившись з родиною, яка пообіцяла мені підтримку, ризикнув. Про що жодного разу не пошкодував, – посміхається Олександр. – Фахівці, що були залучені до проекту, підказали, як правильно скласти бізнес-план, допомогли оформити ФОП. Для старту бізнесу мені знадобилося 64 тисячі гривень. Саме стільки коштувало придбати підйомник, гідравлічну стійку, домкрат, кран для зняття моторів. Причому, я навіть не тримав цих грошей у руках – проектом було передбачено безготівковий розрахунок з постачальниками, у яких закуповується обладнання, зазначене у бізнес-плані.
Так само Олександр не носив «живих» грошей до банку для погашення мікрокредиту – він списувався автоматично при кожній сплаті податку на додану вартість та єдиного соціального внеску. За попередніми розрахунками, за три роки діяльності чоловік мав повністю погасити отриманий безвідсотковий кредит від держави. Так і вийшло.
– Це просто фантастика! – не приховує своїх емоцій Олександр. – Можна сказати, я витягнув щасливий білет. Це був єдиний варіант для мене. Не знаю, чи зміг би без «Руки допомоги» колись відкрити власну справу. Причому, якби я офіційно оформив на роботу найманих працівників за направленням Центру зайнятості, то кредит взагалі можна було б не повертати. Але я тоді самостійно справлявся із замовленнями.
Сьогодні СТО «Механіка», що належить Олександру Сербіну, добре відоме власникам легкових авто і бусів Кременчука. Бізнес розвивається. Спочатку чоловік орендував невеликий бокс для ремонту однієї машини, а тепер має робоче приміщення, у яке може заїхати одночасно три автомобілі, та поряд облаштовує ще один бокс на два авто. Там же планує зробити офісне приміщення.
Вісім років тому Олександр Сербін купив приватний будинок у колишньому Кіровську (нині Хрестівці) Донецької області. Підбирав помешкання спеціально з великим двором на одній з головних вулиць міста, де є великий транспортний потік. Ось-ось мав відкрити там станцію технічного обслуговування. Але з початком збройного конфлікту на Донбасі змушений був усе кинути й перебратися з родиною на Полтавщину, у Кременчук, де жила бабуся дружини.
– Як і всі вимушені переселенці, сподівався, що затримаємося тут на місяць-два, тому прихопили з собою лише найнеобхідніше, – розповідає 37-річний Олександр. – Серед найнеобхіднішого у моїй валізі виявився дрібний інструмент для ремонту автомобілів. Я з самого дитинства марив автомобілями, здобув спеціальність інженера-механіка, працював мотористом на СТО в одного підприємця й давно виношував мрію мати власну справу, пов’язану з ремонтом техніки.
На новому місці помешкання молодий чоловік в якийсь момент зовсім розпрощався зі своєю мрією. Ті скромні заощадження, з якими його родина виїхала з окупованої території, швидко закінчилися. Після двох років з початку бойових дій стало зрозуміло, що повертатися вже нікуди і треба облаштовувати життя на новому місці.
Важко було морально, опинившись, по суті, без засобів існування у новому середовищі, не знав, з чого починати, куди податися. Влаштувався спочатку водієм на Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, що поряд з Кременчуком, згодом – механіком на СТО.
Олександр Сербін хотів узяти в банку кредит на започаткування власного бізнесу, але йому відмовили, бо в нього не було заставного майна. Знайомі, яких так само війна вигнала з рідних домівок, порадили скористатися грантовою програмою для переселенців. Але Олександру не вдалося правильно скласти бізнес-план і він залишився, як кажуть, «при своїх інтересах». Тоді йому підказали звернутися до міського центру зайнятості, де внутрішньо переміщеним, а також тривалим малозабезпеченим безробітним пропонували допомогу від держави на відкриття власної справи. ЇЇ можна було отримати, взявши участь у пілотному проекті Міністерства соціальної політики «Рука допомоги», що реалізується за підтримки Світового банку у трьох областях України в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».
– І я, порадившись з родиною, яка пообіцяла мені підтримку, ризикнув. Про що жодного разу не пошкодував, – посміхається Олександр. – Фахівці, що були залучені до проекту, підказали, як правильно скласти бізнес-план, допомогли оформити ФОП. Для старту бізнесу мені знадобилося 64 тисячі гривень. Саме стільки коштувало придбати підйомник, гідравлічну стійку, домкрат, кран для зняття моторів. Причому, я навіть не тримав цих грошей у руках – проектом було передбачено безготівковий розрахунок з постачальниками, у яких закуповується обладнання, зазначене у бізнес-плані.
Так само Олександр не носив «живих» грошей до банку для погашення мікрокредиту – він списувався автоматично при кожній сплаті податку на додану вартість та єдиного соціального внеску. За попередніми розрахунками, за три роки діяльності чоловік мав повністю погасити отриманий безвідсотковий кредит від держави. Так і вийшло.
– Це просто фантастика! – не приховує своїх емоцій Олександр. – Можна сказати, я витягнув щасливий білет. Це був єдиний варіант для мене. Не знаю, чи зміг би без «Руки допомоги» колись відкрити власну справу. Причому, якби я офіційно оформив на роботу найманих працівників за направленням Центру зайнятості, то кредит взагалі можна було б не повертати. Але я тоді самостійно справлявся із замовленнями.
Сьогодні СТО «Механіка», що належить Олександру Сербіну, добре відоме власникам легкових авто і бусів Кременчука. Бізнес розвивається. Спочатку чоловік орендував невеликий бокс для ремонту однієї машини, а тепер має робоче приміщення, у яке може заїхати одночасно три автомобілі, та поряд облаштовує ще один бокс на два авто. Там же планує зробити офісне приміщення.
Завдяки участі у проекті «Рука допомоги» родина Сербіних тепер міцно «стоїть на ногах»
Вісім років тому Олександр Сербін купив приватний будинок у колишньому Кіровську (нині Хрестівці) Донецької області. Підбирав помешкання спеціально з великим двором на одній з головних вулиць міста, де є великий транспортний потік. Ось-ось мав відкрити там станцію технічного обслуговування. Але з початком збройного конфлікту на Донбасі змушений був усе кинути й перебратися з родиною на Полтавщину, у Кременчук, де жила бабуся дружини.
– Як і всі вимушені переселенці, сподівався, що затримаємося тут на місяць-два, тому прихопили з собою лише найнеобхідніше, – розповідає 37-річний Олександр. – Серед найнеобхіднішого у моїй валізі виявився дрібний інструмент для ремонту автомобілів. Я з самого дитинства марив автомобілями, здобув спеціальність інженера-механіка, працював мотористом на СТО в одного підприємця й давно виношував мрію мати власну справу, пов’язану з ремонтом техніки.
На новому місці помешкання молодий чоловік в якийсь момент зовсім розпрощався зі своєю мрією. Ті скромні заощадження, з якими його родина виїхала з окупованої території, швидко закінчилися. Після двох років з початку бойових дій стало зрозуміло, що повертатися вже нікуди і треба облаштовувати життя на новому місці.
Важко було морально, опинившись, по суті, без засобів існування у новому середовищі, не знав, з чого починати, куди податися. Влаштувався спочатку водієм на Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, що поряд з Кременчуком, згодом – механіком на СТО.
Олександр Сербін хотів узяти в банку кредит на започаткування власного бізнесу, але йому відмовили, бо в нього не було заставного майна. Знайомі, яких так само війна вигнала з рідних домівок, порадили скористатися грантовою програмою для переселенців. Але Олександру не вдалося правильно скласти бізнес-план і він залишився, як кажуть, «при своїх інтересах». Тоді йому підказали звернутися до міського центру зайнятості, де внутрішньо переміщеним, а також тривалим малозабезпеченим безробітним пропонували допомогу від держави на відкриття власної справи. ЇЇ можна було отримати, взявши участь у пілотному проекті Міністерства соціальної політики «Рука допомоги», що реалізується за підтримки Світового банку у трьох областях України в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».
– І я, порадившись з родиною, яка пообіцяла мені підтримку, ризикнув. Про що жодного разу не пошкодував, – посміхається Олександр. – Фахівці, що були залучені до проекту, підказали, як правильно скласти бізнес-план, допомогли оформити ФОП. Для старту бізнесу мені знадобилося 64 тисячі гривень. Саме стільки коштувало придбати підйомник, гідравлічну стійку, домкрат, кран для зняття моторів. Причому, я навіть не тримав цих грошей у руках – проектом було передбачено безготівковий розрахунок з постачальниками, у яких закуповується обладнання, зазначене у бізнес-плані.
Детальний опис механізму надання допомоги міститься за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-spriyannya-ekonomichnij-samostijnosti-malozabezpechenih-simej-397-210421
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Вісім років тому Олександр Сербін купив приватний будинок у колишньому Кіровську (нині Хрестівці) Донецької області. Підбирав помешкання спеціально з великим двором на одній з головних вулиць міста, де є великий транспортний потік. Ось-ось мав відкрити там станцію технічного обслуговування. Але з початком збройного конфлікту на Донбасі змушений був усе кинути й перебратися з родиною на Полтавщину, у Кременчук, де жила бабуся дружини.
– Як і всі вимушені переселенці, сподівався, що затримаємося тут на місяць-два, тому прихопили з собою лише найнеобхідніше, – розповідає 37-річний Олександр. – Серед найнеобхіднішого у моїй валізі виявився дрібний інструмент для ремонту автомобілів. Я з самого дитинства марив автомобілями, здобув спеціальність інженера-механіка, працював мотористом на СТО в одного підприємця й давно виношував мрію мати власну справу, пов’язану з ремонтом техніки.
На новому місці помешкання молодий чоловік в якийсь момент зовсім розпрощався зі своєю мрією. Ті скромні заощадження, з якими його родина виїхала з окупованої території, швидко закінчилися. Після двох років з початку бойових дій стало зрозуміло, що повертатися вже нікуди і треба облаштовувати життя на новому місці.
Важко було морально, опинившись, по суті, без засобів існування у новому середовищі, не знав, з чого починати, куди податися. Влаштувався спочатку водієм на Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, що поряд з Кременчуком, згодом – механіком на СТО.
Олександр Сербін хотів узяти в банку кредит на започаткування власного бізнесу, але йому відмовили, бо в нього не було заставного майна. Знайомі, яких так само війна вигнала з рідних домівок, порадили скористатися грантовою програмою для переселенців. Але Олександру не вдалося правильно скласти бізнес-план і він залишився, як кажуть, «при своїх інтересах». Тоді йому підказали звернутися до міського центру зайнятості, де внутрішньо переміщеним, а також тривалим малозабезпеченим безробітним пропонували допомогу від держави на відкриття власної справи. ЇЇ можна було отримати, взявши участь у пілотному проекті Міністерства соціальної політики «Рука допомоги», що реалізується за підтримки Світового банку у трьох областях України в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».
– І я, порадившись з родиною, яка пообіцяла мені підтримку, ризикнув. Про що жодного разу не пошкодував, – посміхається Олександр. – Фахівці, що були залучені до проекту, підказали, як правильно скласти бізнес-план, допомогли оформити ФОП. Для старту бізнесу мені знадобилося 64 тисячі гривень. Саме стільки коштувало придбати підйомник, гідравлічну стійку, домкрат, кран для зняття моторів. Причому, я навіть не тримав цих грошей у руках – проектом було передбачено безготівковий розрахунок з постачальниками, у яких закуповується обладнання, зазначене у бізнес-плані.
Детальний опис механізму надання допомоги міститься за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-spriyannya-ekonomichnij-samostijnosti-malozabezpechenih-simej-397-210421
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Сьогодні о 19.10 дивіться пряму трансляцію за участю Марини Лазебної, Міністра соціальної політики України, в ефірі "Українського радіо" у програмі "Здорова політика".
Трансляція тут: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
Трансляція тут: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
Уряд спростив порядок отримання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами через Портал Дія
Сьогодні Уряд прийняв рішення щодо спрощення порядку отримання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінками, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Внесені зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми підвищать доступність послуг для непрацюючих жінок, студенток, жінок, які зареєстровані в центрі зайнятості, жінок, звільнених у зв’язку з ліквідацією підприємства тощо.
Спрощеною процедурою отримання допомоги щомісячно скористається біля 14 тис. жінок.
Для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами тепер замість довідки в паперовій формі використовуватиметься інформація про сформований у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії „Вагітність та пологи”.
За відсутності технічної можливості скористатися Порталом Дія залишається можливість призначення допомоги на підставі відповідної довідки в паперовій формі.
Остаточний перехід на призначення допомоги без подання довідки у паперовій формі відбудеться після запровадження електронної взаємодії Порталу Дія з Реєстром медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Сьогодні Уряд прийняв рішення щодо спрощення порядку отримання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінками, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Внесені зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми підвищать доступність послуг для непрацюючих жінок, студенток, жінок, які зареєстровані в центрі зайнятості, жінок, звільнених у зв’язку з ліквідацією підприємства тощо.
Спрощеною процедурою отримання допомоги щомісячно скористається біля 14 тис. жінок.
Для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами тепер замість довідки в паперовій формі використовуватиметься інформація про сформований у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії „Вагітність та пологи”.
За відсутності технічної можливості скористатися Порталом Дія залишається можливість призначення допомоги на підставі відповідної довідки в паперовій формі.
Остаточний перехід на призначення допомоги без подання довідки у паперовій формі відбудеться після запровадження електронної взаємодії Порталу Дія з Реєстром медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Мінсоцполітики спільно з Громадською спілкою „А21 Україна” проведено тренінг з питань протидії торгівлі людьми для релігійних організацій
З метою консолідації зусиль органів державної влади з українськими церквами і релігійними організаціями у сфері протидії торгівлі людьми Мінсоцполітики спільно з Громадською спілкою „А21 Україна” 03 листопада 2021 року проведено тренінг „Профілактика потрапляння членів релігійних організацій у ситуації торгівлі людьми. Інструменти виявлення випадків”.
Участь у заході взяла заступниця Міністра соціальної політики з питань євроінтеграції Ольга Ревук, яка привітала учасників тренінгу, представників різних релігійних конфесій, та поінформувала про основні найбільш поширені види потрапляння в ситуації торгівлі людьми, групи ризику; про права особи, яка постраждала від торгівлі людьми, які гарантує держава.
Ольга Ревук запросила учасників зустрічі долучитись до формування державної політики у сфері протидії торгівлі людьми, а саме в розробленні завдань та заходів Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року. «Думка та позиція громадськості надзвичайно важлива для Мінсоцполітики, адже лише спільними зусиллями можливе подолання такого негативного явища, як торгівля людьми», - наголосила заступниця Міністра.
Участь в тренінгу також взяли представники Відділу моніторингу за дотриманням європейських стандартів рівності Мінсоцполітики, які, в свою чергу, надали роз’яснення, як відбувається процедура встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
Ольга Ревук висловила слова вдячності представникам ГС „А21 Україна”, зокрема, Юлії Саченко, Надії Осип’як, Катерині Яковенко за належну організацію та змістовне проведення тренінгу, Олександру Зайцю – голові Правління ГО «Інститут релігійної свободи», а також усім представникам церков і релігійних організацій за розуміння та небайдуже ставлення до проблеми торгівлі людьми в Україні.
З метою консолідації зусиль органів державної влади з українськими церквами і релігійними організаціями у сфері протидії торгівлі людьми Мінсоцполітики спільно з Громадською спілкою „А21 Україна” 03 листопада 2021 року проведено тренінг „Профілактика потрапляння членів релігійних організацій у ситуації торгівлі людьми. Інструменти виявлення випадків”.
Участь у заході взяла заступниця Міністра соціальної політики з питань євроінтеграції Ольга Ревук, яка привітала учасників тренінгу, представників різних релігійних конфесій, та поінформувала про основні найбільш поширені види потрапляння в ситуації торгівлі людьми, групи ризику; про права особи, яка постраждала від торгівлі людьми, які гарантує держава.
Ольга Ревук запросила учасників зустрічі долучитись до формування державної політики у сфері протидії торгівлі людьми, а саме в розробленні завдань та заходів Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року. «Думка та позиція громадськості надзвичайно важлива для Мінсоцполітики, адже лише спільними зусиллями можливе подолання такого негативного явища, як торгівля людьми», - наголосила заступниця Міністра.
Участь в тренінгу також взяли представники Відділу моніторингу за дотриманням європейських стандартів рівності Мінсоцполітики, які, в свою чергу, надали роз’яснення, як відбувається процедура встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
Ольга Ревук висловила слова вдячності представникам ГС „А21 Україна”, зокрема, Юлії Саченко, Надії Осип’як, Катерині Яковенко за належну організацію та змістовне проведення тренінгу, Олександру Зайцю – голові Правління ГО «Інститут релігійної свободи», а також усім представникам церков і релігійних організацій за розуміння та небайдуже ставлення до проблеми торгівлі людьми в Україні.
«Рука допомоги» дала другий шанс фотохудожнику з Полтавщини
Фотозйомкою Євгеній Корнієнко захоплювався з дитинства. Тоді, коли ще всі фотографії були чорно-білими, а чи не всі хлопчики мріяли про «Смену» чи «Зеніт», якими можна було б фотографувати друзів. З того часу, як мама подарувала підліткові простенький фотоапарат, він не випускав його з рук. Нині в його руках цифровий «Sony a7III» вартістю 70 тисяч гривень.
– Мій фотоапарат належить до верхнього сегменту любительської лінійки фотоапаратів Sony, – пояснює 46-річний Євгеній Корнієнко, батько чотирьох дітей із села Шилівка Зіньківської ТГ Полтавської області. – Але це дуже хороша техніка, яка дозволяє робити знімки й відео високої якості. Раніше я мав досвід роботи професійної фото- і відеозйомки, і ось тепер, завдяки проекту «Рука допомоги», що реалізувався Міністерством соціальної політики України за підтримки Світового банку у 2016-2019 роках, знову повернувся до своєї улюбленої справи.
За освітою Євгеній Корнієнко пілот гелікоптера. Однак працювати за спеціальністю йому не довелося – наприкінці 90-х, коли він навчався, Кременчуцький льотний коледж не мав навіть пального на заправку вертольотів для практичних польотів. У коледжі на військовій кафедрі отримав звання молодшого лейтенанта запасу, нині старший лейтенант. Тож випускник престижного навчального закладу, «опустившись на землю», переїхав із Кременчука до села Шилівка у Зіньківському районі. Тут він одружився, тут народилися їхні донечки, тут встиг освоїти професію будівельника, займався виготовленням меблів. Але в душі він завжди був фотографом, тож продовжував експериментувати у фотосправі, вивчати техніку і знімати… Євгеній зумів передати свою любов дружині і разом вони почали займатися зйомкою весіль, випускних у садочках та школах, зареєструвавшись як приватні підприємці. Але довго так працювати не вдалося.
– Взимку у фотографа в сільській місцевості роботи майже немає, а податки потрібно сплачувати постійно. Це змусило нас закрити підприємницьку діяльність. Ми оформилися у Зіньківському районному центрі зайнятості як безробітні, – розповідає Євгеній. – То було три роки тому, і в той час на Полтавщині діяв пілотний проект «Рука допомоги». У Центрі нам розповіли про умови участі у пілоті, який давав можливість тривалим малозабезпеченим безробітним отримати безвідсоткову поворотну допомогу від держави для відкриття власної справи. За всіма параметрами наша багатодітна малозабезпечена родина мала право взяти в ньому участь. І ми ризикнули знову стати підприємцями, але вже маючи фінансову підтримку від держави.
Детальний опис механізму надання допомоги міститься за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-spriyannya-ekonomichnij-samostijnosti-malozabezpechenih-simej-397-210421
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Фотозйомкою Євгеній Корнієнко захоплювався з дитинства. Тоді, коли ще всі фотографії були чорно-білими, а чи не всі хлопчики мріяли про «Смену» чи «Зеніт», якими можна було б фотографувати друзів. З того часу, як мама подарувала підліткові простенький фотоапарат, він не випускав його з рук. Нині в його руках цифровий «Sony a7III» вартістю 70 тисяч гривень.
– Мій фотоапарат належить до верхнього сегменту любительської лінійки фотоапаратів Sony, – пояснює 46-річний Євгеній Корнієнко, батько чотирьох дітей із села Шилівка Зіньківської ТГ Полтавської області. – Але це дуже хороша техніка, яка дозволяє робити знімки й відео високої якості. Раніше я мав досвід роботи професійної фото- і відеозйомки, і ось тепер, завдяки проекту «Рука допомоги», що реалізувався Міністерством соціальної політики України за підтримки Світового банку у 2016-2019 роках, знову повернувся до своєї улюбленої справи.
За освітою Євгеній Корнієнко пілот гелікоптера. Однак працювати за спеціальністю йому не довелося – наприкінці 90-х, коли він навчався, Кременчуцький льотний коледж не мав навіть пального на заправку вертольотів для практичних польотів. У коледжі на військовій кафедрі отримав звання молодшого лейтенанта запасу, нині старший лейтенант. Тож випускник престижного навчального закладу, «опустившись на землю», переїхав із Кременчука до села Шилівка у Зіньківському районі. Тут він одружився, тут народилися їхні донечки, тут встиг освоїти професію будівельника, займався виготовленням меблів. Але в душі він завжди був фотографом, тож продовжував експериментувати у фотосправі, вивчати техніку і знімати… Євгеній зумів передати свою любов дружині і разом вони почали займатися зйомкою весіль, випускних у садочках та школах, зареєструвавшись як приватні підприємці. Але довго так працювати не вдалося.
– Взимку у фотографа в сільській місцевості роботи майже немає, а податки потрібно сплачувати постійно. Це змусило нас закрити підприємницьку діяльність. Ми оформилися у Зіньківському районному центрі зайнятості як безробітні, – розповідає Євгеній. – То було три роки тому, і в той час на Полтавщині діяв пілотний проект «Рука допомоги». У Центрі нам розповіли про умови участі у пілоті, який давав можливість тривалим малозабезпеченим безробітним отримати безвідсоткову поворотну допомогу від держави для відкриття власної справи. За всіма параметрами наша багатодітна малозабезпечена родина мала право взяти в ньому участь. І ми ризикнули знову стати підприємцями, але вже маючи фінансову підтримку від держави.
Детальний опис механізму надання допомоги міститься за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-spriyannya-ekonomichnij-samostijnosti-malozabezpechenih-simej-397-210421
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Як вивести сім’ю зі складної життєвої ситуації: досвід Матвіївської ТГ Запорізької області
#СоціальнаГромада
Спочатку у Матвіївській громаді, якій усього рік, не планували створювати Центр надання соціальних послуг (ЦНСП), оскільки вона невелика – сім тисяч мешканців. Планували купувати ці послуги у сусідній громаді. Однак оплачувати фахівця і працівників з соціальної роботи на віддалених робочих місцях виявилося дорого. Тому, щоб зекономити, налагодили надання соціальних послуг самостійно.
Сьогодні у Матвіївському Центрі надання соціальних послуг працює 8 чоловік, з яких два фахівці із соціальної роботи й чотири соціальних працівники. Громаді пощастило, що один з фахівців має спеціальність психолога. Це дуже допомагає у супроводі родин, які потрапили у складні життєві обставини.
«У селі не прийнято звертатися за порадою до соціального працівника, – розповідає директор ЦНСП сільської ради Людмила Пелех. – Тому поки що ми ходимо по домівках людей, яким, на нашу думку, потрібна допомога або стосовно яких отримали тривожні сигнали від мешканців. Ведемо роз’яснювальну роботу, бо, на жаль, селяни часто навіть не чули про свої права й можливості».
У полі зору соціального фахівця наразі перебуває сім’я, у якій дівчина-підліток часто наносить собі порізи. Однак мати, зайнята довготривалим доглядом за паралізованим чоловіком, не надавала цьому значення. Жінці пояснили, що у такий спосіб дитина привертає до себе увагу, бо відчуває брак родинного тепла.
Мати зрозуміла серйозність проблеми, стала більше спілкуватися з донькою, а дівчинка у соціальному фахівцеві розгледіла свого найпершого порадника. І коли у її мами виникло ускладнення зі здоров’ям, вона кинулась за допомогою насамперед до працівниці ЦНСП.
За словами Людмили Пелех, основні зусилля сільська соціальна служба спрямовує на раннє втручання, тобто, на виявлення та профілактику у дітей порушень зі здоров’ям та розвитком, супровід і підтримку сімей з дітьми, які мають певні вади розвитку та проблеми, щоб мінімізувати ризики. Крім того, особлива увага приділяється багатодітним родинам для попередження їх потрапляння в складні життєві обставини.
Надання адресної грошової виплати разом із соціальними послугами у громадах для того, щоб людина мала можливість вийти зі складних життєвих обставин – одне з пріоритетних завдань проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який реалізується Мінсоцполітики за підтримки Світового банку.
І у Матвіївській громаді дотримуються саме такого принципу. Тим, хто вже опинився в складній ситуації, не просто надають фінансову виплату, а допомагають вирішити життєві проблеми.
«Наприклад, завдяки цільовій програмі сільради «Турбота» кілька молодих родин, які втратили засоби до існування й потрапили у категорію малозабезпечених, були виведені зі складних життєвих обставин, – каже Людмила Пелех. – Ми не просто виділили їм по дві тисячі гривень на проїдання, а спільно з ними визначили пріоритети ведення домашнього господарства, мотивували шукати роботу».
Сьогодні соціальна служба Матвіївської ТГ опікується 61-річним безхатченком, який мав колись будинок у селі, а тепер знову повернувся сюди, та виявилося, що йому немає де жити. Чоловікові уже відновили паспорт, влаштували в одну благодійну організацію у Запоріжжі, допомагають пройти медичне обстеження, на основі чого планують оформити групу інвалідності, аби він мав пенсію.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
#СоціальнаГромада
Спочатку у Матвіївській громаді, якій усього рік, не планували створювати Центр надання соціальних послуг (ЦНСП), оскільки вона невелика – сім тисяч мешканців. Планували купувати ці послуги у сусідній громаді. Однак оплачувати фахівця і працівників з соціальної роботи на віддалених робочих місцях виявилося дорого. Тому, щоб зекономити, налагодили надання соціальних послуг самостійно.
Сьогодні у Матвіївському Центрі надання соціальних послуг працює 8 чоловік, з яких два фахівці із соціальної роботи й чотири соціальних працівники. Громаді пощастило, що один з фахівців має спеціальність психолога. Це дуже допомагає у супроводі родин, які потрапили у складні життєві обставини.
«У селі не прийнято звертатися за порадою до соціального працівника, – розповідає директор ЦНСП сільської ради Людмила Пелех. – Тому поки що ми ходимо по домівках людей, яким, на нашу думку, потрібна допомога або стосовно яких отримали тривожні сигнали від мешканців. Ведемо роз’яснювальну роботу, бо, на жаль, селяни часто навіть не чули про свої права й можливості».
У полі зору соціального фахівця наразі перебуває сім’я, у якій дівчина-підліток часто наносить собі порізи. Однак мати, зайнята довготривалим доглядом за паралізованим чоловіком, не надавала цьому значення. Жінці пояснили, що у такий спосіб дитина привертає до себе увагу, бо відчуває брак родинного тепла.
Мати зрозуміла серйозність проблеми, стала більше спілкуватися з донькою, а дівчинка у соціальному фахівцеві розгледіла свого найпершого порадника. І коли у її мами виникло ускладнення зі здоров’ям, вона кинулась за допомогою насамперед до працівниці ЦНСП.
За словами Людмили Пелех, основні зусилля сільська соціальна служба спрямовує на раннє втручання, тобто, на виявлення та профілактику у дітей порушень зі здоров’ям та розвитком, супровід і підтримку сімей з дітьми, які мають певні вади розвитку та проблеми, щоб мінімізувати ризики. Крім того, особлива увага приділяється багатодітним родинам для попередження їх потрапляння в складні життєві обставини.
Надання адресної грошової виплати разом із соціальними послугами у громадах для того, щоб людина мала можливість вийти зі складних життєвих обставин – одне з пріоритетних завдань проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який реалізується Мінсоцполітики за підтримки Світового банку.
І у Матвіївській громаді дотримуються саме такого принципу. Тим, хто вже опинився в складній ситуації, не просто надають фінансову виплату, а допомагають вирішити життєві проблеми.
«Наприклад, завдяки цільовій програмі сільради «Турбота» кілька молодих родин, які втратили засоби до існування й потрапили у категорію малозабезпечених, були виведені зі складних життєвих обставин, – каже Людмила Пелех. – Ми не просто виділили їм по дві тисячі гривень на проїдання, а спільно з ними визначили пріоритети ведення домашнього господарства, мотивували шукати роботу».
Сьогодні соціальна служба Матвіївської ТГ опікується 61-річним безхатченком, який мав колись будинок у селі, а тепер знову повернувся сюди, та виявилося, що йому немає де жити. Чоловікові уже відновили паспорт, влаштували в одну благодійну організацію у Запоріжжі, допомагають пройти медичне обстеження, на основі чого планують оформити групу інвалідності, аби він мав пенсію.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
Роботодавці подали на оплату е-лікарняні на суму 641 млн гривень
З початку впровадження е-лікарняних було створено вже майже 3 мільйони медичних висновків. Лише за жовтень роботодавці передали до Фонд соціального страхування України на оплату 253 тисячі електронних лікарняних, а починаючи з червня, Фонд прийняв на фінансування вже 360 тисяч електронних листків непрацездатності на суму 641,4 мільйона гривень.
Відповідаємо на поширені запитання щодо е-лікарняних:
Якщо не прийшло SMS про створення е-лікарняного
Створення е-лікарняних відбувається автоматично для тих пацієнтів, яких було ідентифіковано як застрахованих осіб.
Зазвичай, про це надходить повідомлення на вказаний контактний номер телефону, однак SMS може не прийти – це ще не свідчить про те, що лікарняний не створено, тож хвилюватись не потрібно. Наприклад, в особистому кабінеті на веб-порталі Пенсійного фонду може бути не вказано номер телефону. Авторизуйтесь на сайті portal.pfu.gov.ua за допомогою ЕЦП або BankId і перевірте, чи створено е-лікарняний. Там же ви зможете оновити контакти і надати дозвіл надсилати вам повідомлення.
З початку впровадження е-лікарняних було створено вже майже 3 мільйони медичних висновків. Лише за жовтень роботодавці передали до Фонд соціального страхування України на оплату 253 тисячі електронних лікарняних, а починаючи з червня, Фонд прийняв на фінансування вже 360 тисяч електронних листків непрацездатності на суму 641,4 мільйона гривень.
Відповідаємо на поширені запитання щодо е-лікарняних:
Якщо не прийшло SMS про створення е-лікарняного
Створення е-лікарняних відбувається автоматично для тих пацієнтів, яких було ідентифіковано як застрахованих осіб.
Зазвичай, про це надходить повідомлення на вказаний контактний номер телефону, однак SMS може не прийти – це ще не свідчить про те, що лікарняний не створено, тож хвилюватись не потрібно. Наприклад, в особистому кабінеті на веб-порталі Пенсійного фонду може бути не вказано номер телефону. Авторизуйтесь на сайті portal.pfu.gov.ua за допомогою ЕЦП або BankId і перевірте, чи створено е-лікарняний. Там же ви зможете оновити контакти і надати дозвіл надсилати вам повідомлення.
У нас немає «лімітів на субсидіантів»: якщо вам важко – звертайтеся до нас за допомогою, – Марина Лазебна
Міністр соціальної політики Марина Лазебна в ефірі Українського радіо заявила: «У нас немає «лімітів на субсидіантів»: якщо вам важко – звертайтеся до нас за допомогою».
За словами Міністра, немає і не буде жодної заборгованості по соціальним виплатам.
Марина Лазебна зазначила, що Мінсоцполітики виділено ще 12 млрд грн на забезпечення виплати житлових субсидій.
«Субсидії отримають усі, хто потребує допомоги від держави в оплаті комунальних послуг, незважаючи на непросту ситуацію на ринку газу. У разі збільшення комунальних тарифів розмір субсидій буде збільшуватися автоматично, жодних додаткових заяв чи інших документів від людей не потрібно», – підкреслила Міністр.
Марина Лазебна нагадала, що для субсидіантів з 15 «червоних зон» та Києва, а також для мешканців регіонів, які потраплять до «червоної зони» внаслідок поширення епідемії COVID-19, коли люди вимушено знаходяться вдома, діти навчаються дистанційно, автоматично на 50% збільшені норми споживання основних комунальних послуг при розрахунку субсидій.
https://youtu.be/PVsTXxgzfgk
Міністр соціальної політики Марина Лазебна в ефірі Українського радіо заявила: «У нас немає «лімітів на субсидіантів»: якщо вам важко – звертайтеся до нас за допомогою».
За словами Міністра, немає і не буде жодної заборгованості по соціальним виплатам.
Марина Лазебна зазначила, що Мінсоцполітики виділено ще 12 млрд грн на забезпечення виплати житлових субсидій.
«Субсидії отримають усі, хто потребує допомоги від держави в оплаті комунальних послуг, незважаючи на непросту ситуацію на ринку газу. У разі збільшення комунальних тарифів розмір субсидій буде збільшуватися автоматично, жодних додаткових заяв чи інших документів від людей не потрібно», – підкреслила Міністр.
Марина Лазебна нагадала, що для субсидіантів з 15 «червоних зон» та Києва, а також для мешканців регіонів, які потраплять до «червоної зони» внаслідок поширення епідемії COVID-19, коли люди вимушено знаходяться вдома, діти навчаються дистанційно, автоматично на 50% збільшені норми споживання основних комунальних послуг при розрахунку субсидій.
https://youtu.be/PVsTXxgzfgk
У нас є цілий план по підвищенню пенсій на 2022 рік, – Марина Лазебна
Міністр соціальної політики Марина Лазебна в ефірі Українського радіо https://youtu.be/PVsTXxgzfgk заявила: «У нас є цілий план по підвищенню пенсій на 2022 рік».
За словами Міністра, у березні буде проведено індексацію, яка залежить від теперішньої інфляції.
«Пенсії не повинні знецінюватися, потрібно підтримувати їхню купівельну спроможність. Ми розробили законопроект 4668 про індексацію пенсій для всіх пенсіонерів, який Верховна Рада прийняла у першому читанні. Всі депутати підтримують цей законопроект і, якщо його приймуть у цьому році, то вже у березні проіндексують пенсії для всіх», – сказала Марина Лазебна.
Також Міністр наголосила на необхідності впровадження другого рівня пенсійної реформи.
«Про це говорять всі політики, але, чомусь, цього досі немає. Для цього потрібна політична воля і розуміння, як зробити цю систему більш захищеною, щоб люди їй довіряли.
77 країн світу мають такі системи. Накопичення людей в деяких з цих країн більші, ніж ВВП. І вони працюють на економіку своїх країн, на створення нових робочих місць, збільшують добробут людей.
В Україні існує єдина солідарна пенсійна система, коли всі працюючі сплачують внески, які йдуть на виплату пенсій. Але на сьогодні мінімальний страховий внесок – 1200 гривень, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність – 1854 гривні.
Тобто мінімальний внесок на третину менше навіть розрахункового прожиткового мінімуму для непрацездатних. А співвідношення пенсіонерів та працюючих майже 1:1. Тому потрібно збалансувати солідарний рівень, залежний від демографії. Доповнити його накопичувальним, щоб молодь мала гідну пенсійну перспективу, маючи накопичення на своїх рахунках» - прокоментувала Марина Лазебна.
Міністр соціальної політики Марина Лазебна в ефірі Українського радіо https://youtu.be/PVsTXxgzfgk заявила: «У нас є цілий план по підвищенню пенсій на 2022 рік».
За словами Міністра, у березні буде проведено індексацію, яка залежить від теперішньої інфляції.
«Пенсії не повинні знецінюватися, потрібно підтримувати їхню купівельну спроможність. Ми розробили законопроект 4668 про індексацію пенсій для всіх пенсіонерів, який Верховна Рада прийняла у першому читанні. Всі депутати підтримують цей законопроект і, якщо його приймуть у цьому році, то вже у березні проіндексують пенсії для всіх», – сказала Марина Лазебна.
Також Міністр наголосила на необхідності впровадження другого рівня пенсійної реформи.
«Про це говорять всі політики, але, чомусь, цього досі немає. Для цього потрібна політична воля і розуміння, як зробити цю систему більш захищеною, щоб люди їй довіряли.
77 країн світу мають такі системи. Накопичення людей в деяких з цих країн більші, ніж ВВП. І вони працюють на економіку своїх країн, на створення нових робочих місць, збільшують добробут людей.
В Україні існує єдина солідарна пенсійна система, коли всі працюючі сплачують внески, які йдуть на виплату пенсій. Але на сьогодні мінімальний страховий внесок – 1200 гривень, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність – 1854 гривні.
Тобто мінімальний внесок на третину менше навіть розрахункового прожиткового мінімуму для непрацездатних. А співвідношення пенсіонерів та працюючих майже 1:1. Тому потрібно збалансувати солідарний рівень, залежний від демографії. Доповнити його накопичувальним, щоб молодь мала гідну пенсійну перспективу, маючи накопичення на своїх рахунках» - прокоментувала Марина Лазебна.
Видатки на надання соціальних послуг у бюджетах громад зростають
Видатки на надання соціальних послуг у бюджетах територіальних громад за третій квартал цього року зросли на 20%. Про це повідомила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна під час виїзного регіонального круглого столу «Формування соціального сервісу в громадах: можливості та виклики», в якому взяли участь понад 80 територіальних громад.
За словами Міністра, вперше у цьому році територіальні громади затвердили видатки на надання соціальних послуг. Наразі у бюджетах 1297 або 90 % громад ця сума складає майже п’ять млрд грн. «Мінсоцполітики вперше в цьому році ввело такий індикатор, як соціальний бюджет у громадах. Я добре знаю проблеми з дефіцитом коштів у місцевих бюджетах, зокрема, через подорожчання газу. І це двадцятивідсоткове зростання говорить про розуміння людьми і керівництвом громад винятково важливої ролі розвитку соціальних послуг для комфортного життя людей у цих громадах», – підкреслила Марина Лазебна.
Вона також зазначила, що у третині громад (21 громаді) Житомирської області видатки бюджету на надання соціальних послуг складають понад мільйон гривень.
Міністр зауважила, що центром соціальної роботи сьогодні стає громада, і це величезний крок уперед, адже саме на рівні громади можна зробити допомогу, у тому числі, і державну, адресною та дієвою.
Круглий стіл організований в рамках проекту Модернізація системи соціальної підтримки населення України, який реалізується Мінсоцполітики за підтримки Світового банку. Він проводився на базі Тетерівської територіальної громади Житомирської області.
#СоціальнаГромада
Видатки на надання соціальних послуг у бюджетах територіальних громад за третій квартал цього року зросли на 20%. Про це повідомила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна під час виїзного регіонального круглого столу «Формування соціального сервісу в громадах: можливості та виклики», в якому взяли участь понад 80 територіальних громад.
За словами Міністра, вперше у цьому році територіальні громади затвердили видатки на надання соціальних послуг. Наразі у бюджетах 1297 або 90 % громад ця сума складає майже п’ять млрд грн. «Мінсоцполітики вперше в цьому році ввело такий індикатор, як соціальний бюджет у громадах. Я добре знаю проблеми з дефіцитом коштів у місцевих бюджетах, зокрема, через подорожчання газу. І це двадцятивідсоткове зростання говорить про розуміння людьми і керівництвом громад винятково важливої ролі розвитку соціальних послуг для комфортного життя людей у цих громадах», – підкреслила Марина Лазебна.
Вона також зазначила, що у третині громад (21 громаді) Житомирської області видатки бюджету на надання соціальних послуг складають понад мільйон гривень.
Міністр зауважила, що центром соціальної роботи сьогодні стає громада, і це величезний крок уперед, адже саме на рівні громади можна зробити допомогу, у тому числі, і державну, адресною та дієвою.
Круглий стіл організований в рамках проекту Модернізація системи соціальної підтримки населення України, який реалізується Мінсоцполітики за підтримки Світового банку. Він проводився на базі Тетерівської територіальної громади Житомирської області.
#СоціальнаГромада
У 99% територіальних громад утворено служби у справах дітей
Наразі в 99% територіальних громад (1421 з 1439) утворено служби у справах дітей із загальною штатною чисельністю майже чотири тис. працівників. Для порівняння: на кінець 2020 року відповідні служби було утворено лише у 529 громадах. Про це повідомила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна під час виїзного регіонального круглого столу «Формування соціального сервісу в громадах: можливості та виклики», в якому взяли участь понад 80 територіальних громад.
Міністр підкреслила, що у фокусі уваги спільної роботи Мінсоцполітики з громадами завжди будуть діти, які не повинні потрапляти в інтернатні заклади. Тому дуже важливою є робота служби у справах дітей з попередження кризових ситуацій у родинах, щоб діти не залишались сиротами при живих батьках.
«Якщо дитина посиротіла або її вилучають з кризової ситуації в сім’ї, то потрібно шукати їй родину, а не відправляти в інтернат. Адже тільки родина може дати дитині сталі соціальні та емоційні зв’язки, від чого залежить її психічний та фізичний розвиток. Саме тому держава підтримує родини у подоланні складних життєвих обставин, у які може потрапити будь-хто. І тут ми маємо працювати на випередження, доки вони не вплинули згубно на долі людей, особливо, наших маленьких громадян», – сказала Марина Лазебна.
Вона наголосила, що в кожній громаді мають бути патронатні сім’ї, де тимчасово може перебувати дитина-сирота, або дитина, яку терміново довелося забрати з рідної сім’ї через певні складні життєві обставини. «Потрібно розвивати послугу патронату, яка може вберегти дитину від потрапляння в інтернатні заклади.
Зокрема, у Житомирській територіальній громаді є сім патронатних сімей. Але, на жаль, є області, де ще немає жодного патронатного вихователя. Дитину треба охопити сімейним оточенням», – підкреслила Марина Лазебна.
Вона також повідомила, що наразі сімейними формами виховання охоплено близько 64 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що становить 92,6 % від їх загальної кількості.
Круглий стіл організований в рамках проекту Модернізація системи соціальної підтримки населення України, який реалізується Мінсоцполітики за підтримки Світового банку. Він проводився на базі Тетерівської територіальної громади Житомирської області. Участь у заході взяли всі громади Житомирської області, а також з інших регіонів, зокрема, громади-учасники пілотних проектів Мінсоцполітики «Розвиток соціальних послуг» та з впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.
#СоціальнаГромада
Наразі в 99% територіальних громад (1421 з 1439) утворено служби у справах дітей із загальною штатною чисельністю майже чотири тис. працівників. Для порівняння: на кінець 2020 року відповідні служби було утворено лише у 529 громадах. Про це повідомила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна під час виїзного регіонального круглого столу «Формування соціального сервісу в громадах: можливості та виклики», в якому взяли участь понад 80 територіальних громад.
Міністр підкреслила, що у фокусі уваги спільної роботи Мінсоцполітики з громадами завжди будуть діти, які не повинні потрапляти в інтернатні заклади. Тому дуже важливою є робота служби у справах дітей з попередження кризових ситуацій у родинах, щоб діти не залишались сиротами при живих батьках.
«Якщо дитина посиротіла або її вилучають з кризової ситуації в сім’ї, то потрібно шукати їй родину, а не відправляти в інтернат. Адже тільки родина може дати дитині сталі соціальні та емоційні зв’язки, від чого залежить її психічний та фізичний розвиток. Саме тому держава підтримує родини у подоланні складних життєвих обставин, у які може потрапити будь-хто. І тут ми маємо працювати на випередження, доки вони не вплинули згубно на долі людей, особливо, наших маленьких громадян», – сказала Марина Лазебна.
Вона наголосила, що в кожній громаді мають бути патронатні сім’ї, де тимчасово може перебувати дитина-сирота, або дитина, яку терміново довелося забрати з рідної сім’ї через певні складні життєві обставини. «Потрібно розвивати послугу патронату, яка може вберегти дитину від потрапляння в інтернатні заклади.
Зокрема, у Житомирській територіальній громаді є сім патронатних сімей. Але, на жаль, є області, де ще немає жодного патронатного вихователя. Дитину треба охопити сімейним оточенням», – підкреслила Марина Лазебна.
Вона також повідомила, що наразі сімейними формами виховання охоплено близько 64 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що становить 92,6 % від їх загальної кількості.
Круглий стіл організований в рамках проекту Модернізація системи соціальної підтримки населення України, який реалізується Мінсоцполітики за підтримки Світового банку. Він проводився на базі Тетерівської територіальної громади Житомирської області. Участь у заході взяли всі громади Житомирської області, а також з інших регіонів, зокрема, громади-учасники пілотних проектів Мінсоцполітики «Розвиток соціальних послуг» та з впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.
#СоціальнаГромада
Понад 2000 фахівців тергромад з 10 регіонів України взяли участь в онлайн навчанні з питань адміністрування соціального захисту
В межах реалізації інноваційного навчального проекту для територіальних громад України в онлайн форматі «Сучасні підходи до адміністрування соціального захисту на рівні територіальних громад» вже охоплено понад 2000 фахівців тергромад з 10 регіонів України
Онлайн-навчання відбувається в рамках проекту Модернізація системи соціальної підтримки населення України, який Мінсоцполітики реалізує спільно з Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Актуальні навички стосовно моделей адміністрування соціального захисту в умовах децентралізації повноважень отримали представники тергромад, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласної та районних держадміністрацій, служби у справах дітей облдержадміністрації, терорганів Нацсоцслужби та інші.
Загалом онлайн навчання пройшли фахівці з Вінницької, Волинської, Житомирської, Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Рівненської областей. В подальшому в межах реалізації третього етапу навчальних заходів для тергромад у 2021-2022рр відбудуться ще 10 дистанційних тренінгів відповідно до затвердженого графіку.
На семінарах-тренінгах фахівці територіальних громад та місцевих адміністрацій набувають відповідних компетенцій з питань організації соціального захисту населення і захисту прав дітей на базовому рівні. Спеціально для організації дистанційного навчання було створено Навчальний портал для територіальних громад https://portal-gromady.msp.gov.ua/.
На ньому розміщені відео-уроки, переліки дотичних нормативно-правових документів, презентації кращих практик територіальних громад тощо. Це дає можливість представникам територіальних громад не тільки брати участь у навчанні, а й проводити самостійну роботу з використанням розміщених на порталі матеріалів.
Окрім регіональних семінарів та самостійної роботи учасників, для 500 новостворених територіальних громад заплановані 4 навчальні заходи у форматі відео-візиту.
Очікуваним результатом навчального проекту є суттєве підвищення компетентнісних характеристик фахівців територіальних громад. Це значно сприятиме покращенню рівня організації соціального захисту населення України, який буде досягнуто завдяки співпраці Міністерства соціальної політики й Міжнародного банку реконструкції та розвитку.
В межах реалізації інноваційного навчального проекту для територіальних громад України в онлайн форматі «Сучасні підходи до адміністрування соціального захисту на рівні територіальних громад» вже охоплено понад 2000 фахівців тергромад з 10 регіонів України
Онлайн-навчання відбувається в рамках проекту Модернізація системи соціальної підтримки населення України, який Мінсоцполітики реалізує спільно з Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Актуальні навички стосовно моделей адміністрування соціального захисту в умовах децентралізації повноважень отримали представники тергромад, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласної та районних держадміністрацій, служби у справах дітей облдержадміністрації, терорганів Нацсоцслужби та інші.
Загалом онлайн навчання пройшли фахівці з Вінницької, Волинської, Житомирської, Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Рівненської областей. В подальшому в межах реалізації третього етапу навчальних заходів для тергромад у 2021-2022рр відбудуться ще 10 дистанційних тренінгів відповідно до затвердженого графіку.
На семінарах-тренінгах фахівці територіальних громад та місцевих адміністрацій набувають відповідних компетенцій з питань організації соціального захисту населення і захисту прав дітей на базовому рівні. Спеціально для організації дистанційного навчання було створено Навчальний портал для територіальних громад https://portal-gromady.msp.gov.ua/.
На ньому розміщені відео-уроки, переліки дотичних нормативно-правових документів, презентації кращих практик територіальних громад тощо. Це дає можливість представникам територіальних громад не тільки брати участь у навчанні, а й проводити самостійну роботу з використанням розміщених на порталі матеріалів.
Окрім регіональних семінарів та самостійної роботи учасників, для 500 новостворених територіальних громад заплановані 4 навчальні заходи у форматі відео-візиту.
Очікуваним результатом навчального проекту є суттєве підвищення компетентнісних характеристик фахівців територіальних громад. Це значно сприятиме покращенню рівня організації соціального захисту населення України, який буде досягнуто завдяки співпраці Міністерства соціальної політики й Міжнародного банку реконструкції та розвитку.
Міністерство соціальної політики усуває бар’єри! Підвищуємо доступність постраждалих від домашнього насильства до якісних послуг на 15-47
Протидія домашньому насильству є пріоритетним напрямком роботи Міністерства соціальної політики, адже, проблеми, які виникають у постраждалої особи є значними і потребують негайного, комплексного та компетентного вирішення державними органами влади.
Гаряча урядова лінія 15-47 є швидким засобом повідомлення про вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей, його запобіганню та протидії. Даний сервіс є безкоштовним, цілодобовим та доступним на всій території України.
Особа, яка звернулася на гарячу лінію, має отримати:
• консультаційну,
• психологічну,
• інформаційну допомогу,
а, у разі необхідності, працівники мають забезпечити екстрений виклик поліції чи/та бригади швидкої медичної допомоги.
З метою належного реагування на звернення або повідомлення від громадян, Мінсоцполітики розроблено зміни до Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, де визначено конкретний алгоритм дій для консультантів Урядового контактного центру, які працюють на гарячій лінії 15-47, а також розмежовано повноваження Міністерства соціальної політики та Національної соціальної сервісної служби.
Запропоновані зміни передбачають:
Якщо постраждала особа звернулась на телефонну гарчу лінію 15-47, працівники Урядового контактного центру:
1) протягом однієї доби інформують про таку особу
а) уповноважений підрозділ органу Національної поліції,
б) невідкладно (протягом доби) службу у справах дітей: якщо постраждалою особою або кривдником є дитина, чи постраждала особа звернулась з дитиною;
в) уповноважену особу виконавчого органу з питань сім’ї міських, районних у містах рад або виконавчого органу об’єднаних територіальних громад, міських, районних у містах рад – якщо постраждалою є недієздатна особа чи особа, цивільна здатність якої обмежена;
г) орган опіки і піклування – якщо постраждалою від насильства особою або кривдником є повнолітня недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена.
2) надають першу невідкладну психологічну допомогу або консультацію;
3) надають актуальні контакти загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб;
4) надають вичерпну інформацію про її права, соціальну, медичну, психологічну, безоплатну правову допомоги та послуги, яким вона може скористатися;
5) інформують про право вимагати відшкодування кривдником завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному і психічному здоров’ю.
Якщо на телефонну гарчу лінію 15-47 звернулась особа, стосовно якої є підстави вважати, що вона перебуває у небезпеці або її життю та здоров’ю загрожує небезпека, працівники Урядового контактного центру:
1) невідкладно, за допомогою телефонного зв’язку, викликають уповноважений підрозділ органу Національної поліції;
2) викликають бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги (у разі потреби);
3) надають першу невідкладну психологічну допомогу або консультацію;
При повторному зверненні або повідомленні щодо одного і того ж випадку домашнього насильства за номером телефону 15-47, працівники Урядового контактного центру повідомляють Нацсоцслужбу для відповідного реагування.
Зазначені зміни щодо роботи Урядової гарячої лінії 15-47 дозволять швидко та ефективно реагувати на звернення та повідомлення, що надходять від осіб, які опинились в ситуації домашнього насильства та надавати їм своєчасну та невідкладну допомогу.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
#починай_діяти #у_тебе_є_захист #зупини #стоп_насильство #не_мовчи #насильство_не_норма #мінсоцполітики
Протидія домашньому насильству є пріоритетним напрямком роботи Міністерства соціальної політики, адже, проблеми, які виникають у постраждалої особи є значними і потребують негайного, комплексного та компетентного вирішення державними органами влади.
Гаряча урядова лінія 15-47 є швидким засобом повідомлення про вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей, його запобіганню та протидії. Даний сервіс є безкоштовним, цілодобовим та доступним на всій території України.
Особа, яка звернулася на гарячу лінію, має отримати:
• консультаційну,
• психологічну,
• інформаційну допомогу,
а, у разі необхідності, працівники мають забезпечити екстрений виклик поліції чи/та бригади швидкої медичної допомоги.
З метою належного реагування на звернення або повідомлення від громадян, Мінсоцполітики розроблено зміни до Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, де визначено конкретний алгоритм дій для консультантів Урядового контактного центру, які працюють на гарячій лінії 15-47, а також розмежовано повноваження Міністерства соціальної політики та Національної соціальної сервісної служби.
Запропоновані зміни передбачають:
Якщо постраждала особа звернулась на телефонну гарчу лінію 15-47, працівники Урядового контактного центру:
1) протягом однієї доби інформують про таку особу
а) уповноважений підрозділ органу Національної поліції,
б) невідкладно (протягом доби) службу у справах дітей: якщо постраждалою особою або кривдником є дитина, чи постраждала особа звернулась з дитиною;
в) уповноважену особу виконавчого органу з питань сім’ї міських, районних у містах рад або виконавчого органу об’єднаних територіальних громад, міських, районних у містах рад – якщо постраждалою є недієздатна особа чи особа, цивільна здатність якої обмежена;
г) орган опіки і піклування – якщо постраждалою від насильства особою або кривдником є повнолітня недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена.
2) надають першу невідкладну психологічну допомогу або консультацію;
3) надають актуальні контакти загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб;
4) надають вичерпну інформацію про її права, соціальну, медичну, психологічну, безоплатну правову допомоги та послуги, яким вона може скористатися;
5) інформують про право вимагати відшкодування кривдником завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному і психічному здоров’ю.
Якщо на телефонну гарчу лінію 15-47 звернулась особа, стосовно якої є підстави вважати, що вона перебуває у небезпеці або її життю та здоров’ю загрожує небезпека, працівники Урядового контактного центру:
1) невідкладно, за допомогою телефонного зв’язку, викликають уповноважений підрозділ органу Національної поліції;
2) викликають бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги (у разі потреби);
3) надають першу невідкладну психологічну допомогу або консультацію;
При повторному зверненні або повідомленні щодо одного і того ж випадку домашнього насильства за номером телефону 15-47, працівники Урядового контактного центру повідомляють Нацсоцслужбу для відповідного реагування.
Зазначені зміни щодо роботи Урядової гарячої лінії 15-47 дозволять швидко та ефективно реагувати на звернення та повідомлення, що надходять від осіб, які опинились в ситуації домашнього насильства та надавати їм своєчасну та невідкладну допомогу.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
#починай_діяти #у_тебе_є_захист #зупини #стоп_насильство #не_мовчи #насильство_не_норма #мінсоцполітики