Одним із елементів сталого розвитку АПК є доступні фінансові інструменти для аграріїв.
Цьогоріч аграрії отримали кредитів на пільгових умовах на загальну суму 36,7 млрд гривень. Окрмі того понад 31 млрд грн аграріям було виділено в рамках програми «Доступні кредити 5–7–9 %».
Проте малі фермери не завжди мали доступ до такого фінансування. І, щоб зробити для них кредитування простішим, доступнішим та відчутнішим, Верховна Рада на початку листопада підтримала створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Тепер на стратегічному рівні завдяки його діяльності збільшаться обсяги інвестицій в аграрний сектор економіки, підвищиться конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції та її якість.
Про те, як та на яких умовах працюватиме цей Фонд, – у моєму блозі на НВ.
👉 https://biz.nv.ua/ukr/experts/finansuvannya-dlya-agrarijiv-kredituvannya-stane-prostishim-poyasnennya-ministra-novini-ukrajini-50197707.html
Цьогоріч аграрії отримали кредитів на пільгових умовах на загальну суму 36,7 млрд гривень. Окрмі того понад 31 млрд грн аграріям було виділено в рамках програми «Доступні кредити 5–7–9 %».
Проте малі фермери не завжди мали доступ до такого фінансування. І, щоб зробити для них кредитування простішим, доступнішим та відчутнішим, Верховна Рада на початку листопада підтримала створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Тепер на стратегічному рівні завдяки його діяльності збільшаться обсяги інвестицій в аграрний сектор економіки, підвищиться конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції та її якість.
Про те, як та на яких умовах працюватиме цей Фонд, – у моєму блозі на НВ.
👉 https://biz.nv.ua/ukr/experts/finansuvannya-dlya-agrarijiv-kredituvannya-stane-prostishim-poyasnennya-ministra-novini-ukrajini-50197707.html
НВ
Нові можливості фінансування аграріїв
Ринок землі не буде успішним без доступних і прозорих механізмів масштабного фінансування для аграріїв. Що важливо змінити?
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Один із найбільших світових гравців у сфері іригаційного обладнання — компанія Alkhorayef Group — висловив готовність співпрацювати з Україною. Мав особисту зустріч із керівництвом компанії на їхній батьківщині – Саудівській Аравії.
Alkhorayef Industries є третім найбільшим виробником іригаційних машин у світі та № 1 на Аравійському півострові. Її діяльність поширена в 40 країнах світу. Вони виробляють провідне промислове, сільськогосподарське та іригаційне обладнання. У місті Ер-Ріяд мені провели детальну презентацію на виробничих потужностях компанії.
Свої наміри щодо співпраці представники Alkhorayef Industries зафіксували підписанням Меморандуму про співпрацю із Мінагрополітики. Йдеться про реалізацію інвестиційного проекту виробництва іригаційного обладнання на території нашої держави.
Приємно, що такий гігант, як Alkhorayef Group, бачить перспективу в розвитку українського агросектору, зокрема проектів зі зрошення.
Alkhorayef Industries є третім найбільшим виробником іригаційних машин у світі та № 1 на Аравійському півострові. Її діяльність поширена в 40 країнах світу. Вони виробляють провідне промислове, сільськогосподарське та іригаційне обладнання. У місті Ер-Ріяд мені провели детальну презентацію на виробничих потужностях компанії.
Свої наміри щодо співпраці представники Alkhorayef Industries зафіксували підписанням Меморандуму про співпрацю із Мінагрополітики. Йдеться про реалізацію інвестиційного проекту виробництва іригаційного обладнання на території нашої держави.
Приємно, що такий гігант, як Alkhorayef Group, бачить перспективу в розвитку українського агросектору, зокрема проектів зі зрошення.
Голодомор. Одне слово, а за ним мільйони життів. Страшний злочин проти людства, який замовчувався і приховувався десятками років. Біль та горе українського народу.
Сьогодні ми говоримо вголос про геноцид радянської владної верхівки.
І завдяки тим, хто вижив, знаємо правду.
Наш обов’язок — шанувати пам’ять жертв Голодомору і передати спогади майбутнім поколінням. Щоб подібні трагедії ніколи більше не повторились.
Світла пам’ять жертвам Голодомору…
Сьогодні ми говоримо вголос про геноцид радянської владної верхівки.
І завдяки тим, хто вижив, знаємо правду.
Наш обов’язок — шанувати пам’ять жертв Голодомору і передати спогади майбутнім поколінням. Щоб подібні трагедії ніколи більше не повторились.
Світла пам’ять жертвам Голодомору…
На запрошення міністра довкілля, водних ресурсів та сільського господарства Королівства Саудівська Аравія відвідав країну з офіційним візитом.
Для нас досвід країн Близького Сходу, які в умовах посушливого клімату забезпечують свої продовольчі потреби використанням передових технологій, особливо цінний.
Під час двосторонніх зустрічей із представниками уряду Саудівської Аравії домовилися про:
📍 розробку Всеосяжної рамкової угоди між країнами у сфері сільського господарства;
📍 диверсифікацію джерел постачання фосфатних мінеральних добрив до України;
📍 збільшення підтримки з боку Саудівської Аравії у переробці сільськогосподарської продукції;
📍 можливість реалізації інвестиційних проектів переробки та логістики с/г продукції.
Плідними були й зустрічі з представниками бізнесу:
📍 з Ajlan & Bros Holding Group обговорили можливість інвестування у виробництво с/г продуктів;
📍 з Almarai – вирощування люцерни для її постачання до Саудівської Аравії;
📍 з Saudi Fund for Development – фінансову підтримку іригаційних проектів;
📍 з ARASCO – продовження роботи зі збільшення закупівлі зернових в Україні;
📍 з Saudi EXIM Bank – участь у фінансуванні аграрного сектору України та продовження роботи над Меморандумом про взаєморозуміння.
Одне з ключових завдань на найближчий час – довести до успішного завершення переговорний процес. Продовжуємо діалог, посилюємо торгівельну та інвестиційну взаємодію зі стратегічним партнером України в аграрному секторі.
Для нас досвід країн Близького Сходу, які в умовах посушливого клімату забезпечують свої продовольчі потреби використанням передових технологій, особливо цінний.
Під час двосторонніх зустрічей із представниками уряду Саудівської Аравії домовилися про:
📍 розробку Всеосяжної рамкової угоди між країнами у сфері сільського господарства;
📍 диверсифікацію джерел постачання фосфатних мінеральних добрив до України;
📍 збільшення підтримки з боку Саудівської Аравії у переробці сільськогосподарської продукції;
📍 можливість реалізації інвестиційних проектів переробки та логістики с/г продукції.
Плідними були й зустрічі з представниками бізнесу:
📍 з Ajlan & Bros Holding Group обговорили можливість інвестування у виробництво с/г продуктів;
📍 з Almarai – вирощування люцерни для її постачання до Саудівської Аравії;
📍 з Saudi Fund for Development – фінансову підтримку іригаційних проектів;
📍 з ARASCO – продовження роботи зі збільшення закупівлі зернових в Україні;
📍 з Saudi EXIM Bank – участь у фінансуванні аграрного сектору України та продовження роботи над Меморандумом про взаєморозуміння.
Одне з ключових завдань на найближчий час – довести до успішного завершення переговорний процес. Продовжуємо діалог, посилюємо торгівельну та інвестиційну взаємодію зі стратегічним партнером України в аграрному секторі.
Майже у 4,5 разів – рівно настільки збільшилася кількість земельних аукціонів у Прозорро.Продажі за листопад.
Якщо у жовтні у системі було оголошено 306 земельних аукціонів із оголошеною вартістю усіх земельних ділянок у 155 млн грн та їх загальною площею 1400 га.
То за підсумками листопада земельних аукціонів уже 1357 (938 із оренди та 419 – із відчуження). Стартова ціна усіх лотів — 417 млн грн. А загальна площа земельних ділянок – 6776 га.
Причому 70% земель, за якими ведуться торги, – це землі саме сільськогосподарського призначення.
Участь у торгах взяли понад три сотні учасників, майже 100 вже завершують укладення договорів. Як стверджують у Прозорро.Продажі, переважна більшість продавців — це органи місцевого самоврядування. Приємно бачити, що місцева влада використовує наданий їй ресурс для збільшення власних доходів. Адже зростання стартової ціни за земельними лотами перевищує 208 %.
96 % усієї землі, яка пропонується до здачі в оренду, – це землі с/г призначення. Абсолютний лідер тут – Одещина. У регіоні оголошено 186 аукціонів із оренди землі. Далі слідують Хмельницька, Кіровоградська, Київська та Волинська області.
Найактивніші регіони у питанні відчуження землі – Львівська, Київська, Закарпатська, Одеська, Хмельницька. Підкреслюю, що продаж земель с/г призначення державної та комунальної власності заборонений.
Але найголовніше, – що все відбувається прозоро, без «схем» та скандалів, без будь-якого впливу чиновників на процес реалізації державного та комунального майна. Участь в аукціонах беруть не «свої», а всі. Заробляють не «свої», а громади, які потім ці ресурси зможуть спрямувати на нові лікарні, дитсадки і школи. Усе це – очевидні зміни на краще завдяки земельній реформі.
Якщо у жовтні у системі було оголошено 306 земельних аукціонів із оголошеною вартістю усіх земельних ділянок у 155 млн грн та їх загальною площею 1400 га.
То за підсумками листопада земельних аукціонів уже 1357 (938 із оренди та 419 – із відчуження). Стартова ціна усіх лотів — 417 млн грн. А загальна площа земельних ділянок – 6776 га.
Причому 70% земель, за якими ведуться торги, – це землі саме сільськогосподарського призначення.
Участь у торгах взяли понад три сотні учасників, майже 100 вже завершують укладення договорів. Як стверджують у Прозорро.Продажі, переважна більшість продавців — це органи місцевого самоврядування. Приємно бачити, що місцева влада використовує наданий їй ресурс для збільшення власних доходів. Адже зростання стартової ціни за земельними лотами перевищує 208 %.
96 % усієї землі, яка пропонується до здачі в оренду, – це землі с/г призначення. Абсолютний лідер тут – Одещина. У регіоні оголошено 186 аукціонів із оренди землі. Далі слідують Хмельницька, Кіровоградська, Київська та Волинська області.
Найактивніші регіони у питанні відчуження землі – Львівська, Київська, Закарпатська, Одеська, Хмельницька. Підкреслюю, що продаж земель с/г призначення державної та комунальної власності заборонений.
Але найголовніше, – що все відбувається прозоро, без «схем» та скандалів, без будь-якого впливу чиновників на процес реалізації державного та комунального майна. Участь в аукціонах беруть не «свої», а всі. Заробляють не «свої», а громади, які потім ці ресурси зможуть спрямувати на нові лікарні, дитсадки і школи. Усе це – очевидні зміни на краще завдяки земельній реформі.
Важливим елементом реалізації аграрної політики міністерства є розширення допуску аграріїв до масштабного й доступного фінансування.
Перші й дуже помітні кроки зроблено цього року. Так, аграрії залучили кредитів у банках на пільгових умовах понад 60 млрд грн. Для компенсації відсотків за цими кредитами спрямовано 1,2 млрд грн.
Крім того, вони отримали понад 30 млрд грн кредитів за програмою «5-7-9 %».
У 2022-му запускаємо Фонд гарантування кредитів, завдяки якому малі фермери, які обробляють до 500 га, матимуть гарантії від держави для отримання кредитів у фінустановах.
Але й цього недостатньо. Адже на часі відкривати глобальні ринки. Чим більше фінансових ресурсів – тим більше можливостей для розвитку: нарощувати виробництво, збільшувати продуктивність, а отже, й прибутковість.
Ефективний фінансовий інструмент, зокрема й в агросекторі, – сек’юритизація. Він дозволяє конвертувати неліквідні активи на ліквідні дохідні цінні папери – структурувати фінанси. Транслюючи переваги цього інструменту на своїх клієнтів, кредитори забезпечують своїм компаніям конкурентні переваги та довгостроковий розвиток.
Загалом із впровадженням сек’юритизації вартість фінансування у секторі знижується.
Світовий ринок цих фінансів на сьогодні сягає $ 11 трлн і продовжує постійне зростання.
Візьмімо Бразилію. У 90-ті роки ця сільськогосподарська країна зіткнулася з голодом кредитування для аграріїв – сьогодні воно сягає десятків мільярдів доларів. Це дозволяє країні впевнено лідирувати і вже довгий час входити в ТОП-5 експортерів с/г продукції.
Механізм аграрних розписок уже підтвердив свою ефективність і в Україні. Так, із 2015 року їх було видано понад 7,5 тисяч на суму $ 1,8 млрд. Причому більшість із агровиробників, яким надавалося кредитування, — саме невеликі господарства. Завдяки таким розпискам виробники використовували майбутній врожай як заставу, щоб вчасно залучати фінансування та інвестувати у виробництво. Сьогодні можна з упевненістю на всі 100% сказати, що цей інструмент виявився прикладом одного з найуспішніших партнерств України з міжнародними інституціями.
А тому Мінагрополітики сьогодні веде перемовини з IFC про запуск пілотного проекту «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу».
З 5 по 10 грудня в Лондоні за участю усіх ключових партнерів триває презентація структури сек’юритизації в Україні. Мінагрополітики там представляє мій заступник із питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.
Інвестиційне роуд-шоу відбувається в рамках проекту UACMD, який розробили Мінагрополітики, IFC та компанія ARIA Commodities. Серед учасників – українські фінансові установи та постачальники сільськогосподарських ресурсів, які є потенційними цедентами (кредиторами, які передають іншій особі своє право на вимагання оплати боргового зобов'язання) сек'юритизації.
Україна вперше представляє у світі свої кейси за портфелями аграрних кредитів на такому рівні. Тривають зустрічі з британськими, нідерландськими, індійськими та іншими міжнародними інвестиційними компаніями, які спеціалізуються на інвестуванні в аграрні активи. З української сторони — компанії-оригінатори, які шукають залучення коштів від інвесторів, а також сервіс-провайдерів, які нададуть супровід, обслуговування та моніторинг інвестицій.
Сек'юритизація дає додаткову можливість для росту аграрної економіки та можливість залучення масштабного фінансування з міжнародних ринків капіталу.
Перші й дуже помітні кроки зроблено цього року. Так, аграрії залучили кредитів у банках на пільгових умовах понад 60 млрд грн. Для компенсації відсотків за цими кредитами спрямовано 1,2 млрд грн.
Крім того, вони отримали понад 30 млрд грн кредитів за програмою «5-7-9 %».
У 2022-му запускаємо Фонд гарантування кредитів, завдяки якому малі фермери, які обробляють до 500 га, матимуть гарантії від держави для отримання кредитів у фінустановах.
Але й цього недостатньо. Адже на часі відкривати глобальні ринки. Чим більше фінансових ресурсів – тим більше можливостей для розвитку: нарощувати виробництво, збільшувати продуктивність, а отже, й прибутковість.
Ефективний фінансовий інструмент, зокрема й в агросекторі, – сек’юритизація. Він дозволяє конвертувати неліквідні активи на ліквідні дохідні цінні папери – структурувати фінанси. Транслюючи переваги цього інструменту на своїх клієнтів, кредитори забезпечують своїм компаніям конкурентні переваги та довгостроковий розвиток.
Загалом із впровадженням сек’юритизації вартість фінансування у секторі знижується.
Світовий ринок цих фінансів на сьогодні сягає $ 11 трлн і продовжує постійне зростання.
Візьмімо Бразилію. У 90-ті роки ця сільськогосподарська країна зіткнулася з голодом кредитування для аграріїв – сьогодні воно сягає десятків мільярдів доларів. Це дозволяє країні впевнено лідирувати і вже довгий час входити в ТОП-5 експортерів с/г продукції.
Механізм аграрних розписок уже підтвердив свою ефективність і в Україні. Так, із 2015 року їх було видано понад 7,5 тисяч на суму $ 1,8 млрд. Причому більшість із агровиробників, яким надавалося кредитування, — саме невеликі господарства. Завдяки таким розпискам виробники використовували майбутній врожай як заставу, щоб вчасно залучати фінансування та інвестувати у виробництво. Сьогодні можна з упевненістю на всі 100% сказати, що цей інструмент виявився прикладом одного з найуспішніших партнерств України з міжнародними інституціями.
А тому Мінагрополітики сьогодні веде перемовини з IFC про запуск пілотного проекту «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу».
З 5 по 10 грудня в Лондоні за участю усіх ключових партнерів триває презентація структури сек’юритизації в Україні. Мінагрополітики там представляє мій заступник із питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.
Інвестиційне роуд-шоу відбувається в рамках проекту UACMD, який розробили Мінагрополітики, IFC та компанія ARIA Commodities. Серед учасників – українські фінансові установи та постачальники сільськогосподарських ресурсів, які є потенційними цедентами (кредиторами, які передають іншій особі своє право на вимагання оплати боргового зобов'язання) сек'юритизації.
Україна вперше представляє у світі свої кейси за портфелями аграрних кредитів на такому рівні. Тривають зустрічі з британськими, нідерландськими, індійськими та іншими міжнародними інвестиційними компаніями, які спеціалізуються на інвестуванні в аграрні активи. З української сторони — компанії-оригінатори, які шукають залучення коштів від інвесторів, а також сервіс-провайдерів, які нададуть супровід, обслуговування та моніторинг інвестицій.
Сек'юритизація дає додаткову можливість для росту аграрної економіки та можливість залучення масштабного фінансування з міжнародних ринків капіталу.
Цей рік для аграріїв був значно сприятливішим із точки зору їхньої діяльності та показників виробництва. І цьому є низка причин.
Передовсім ми відвоювали для українського АПК профільне Міністерство і цим самим запустили багато процесів, які останні два роки були призупинені. Зокрема, забезпечили аграріїв низкою програм із держпідтримки та в цілому ухвалили багато нормативних документів, які спростили життя та діяльність аграріям.
Сьогодні на засіданні Уряд ухвалив ще дві важливі постанови, що сприяють розвитку сільського господарства в Україні. Завдяки цим документам аграрії зможуть убезпечити свій врожай від несприятливих погодних сценаріїв.
Йдеться про державну підтримку у формі здешевлення страхових платежів при страхуванні своєї продукції. Тобто страхування врожаю для аграріїв тепер стане дешевшим.
Відповідно до Постанови, яка регламентує порядок надання цієї допомоги, розмір компенсації становитиме до 60 % від вартості фактично сплачених страхових платежів.
Для того щоб отримати таку підтримку, аграрію потрібно зроби дві дії:
1 - застрахувати сільськогосподарську продукцію в уповноваженого страховика,
2- подати страховику заявку на отримання державної підтримки встановленого зразка.
Перелік уповноважених страховиків ми розмістимо на сайті Мінагрополітики.
У 2022 році ми плануємо здешевлювати страхові платежі за договорами страхування на пшеницю озиму на період перезимівлі відповідно до стандартизованого страхового продукту, який затверджений наказом Мінагрополітики від 25 листопада 2021 року № 385.Ч.
Передовсім ми відвоювали для українського АПК профільне Міністерство і цим самим запустили багато процесів, які останні два роки були призупинені. Зокрема, забезпечили аграріїв низкою програм із держпідтримки та в цілому ухвалили багато нормативних документів, які спростили життя та діяльність аграріям.
Сьогодні на засіданні Уряд ухвалив ще дві важливі постанови, що сприяють розвитку сільського господарства в Україні. Завдяки цим документам аграрії зможуть убезпечити свій врожай від несприятливих погодних сценаріїв.
Йдеться про державну підтримку у формі здешевлення страхових платежів при страхуванні своєї продукції. Тобто страхування врожаю для аграріїв тепер стане дешевшим.
Відповідно до Постанови, яка регламентує порядок надання цієї допомоги, розмір компенсації становитиме до 60 % від вартості фактично сплачених страхових платежів.
Для того щоб отримати таку підтримку, аграрію потрібно зроби дві дії:
1 - застрахувати сільськогосподарську продукцію в уповноваженого страховика,
2- подати страховику заявку на отримання державної підтримки встановленого зразка.
Перелік уповноважених страховиків ми розмістимо на сайті Мінагрополітики.
У 2022 році ми плануємо здешевлювати страхові платежі за договорами страхування на пшеницю озиму на період перезимівлі відповідно до стандартизованого страхового продукту, який затверджений наказом Мінагрополітики від 25 листопада 2021 року № 385.Ч.
Підписав із Федерацією риболовного спорту України документ про співпрацю. Для них це перший офіційний документ із профільним міністерством. В історії взаємовідносин влади та спортивної/любительської рибалки такої ініціативи ще не було. І я радий, що вона відбулася.
Уявіть собі, в нашій країні не менше 8 млн людей, які захоплюються риболовецькою справою. Але для такої кількості рибалок ми досі не маємо сучасного правового регулювання і чіткої стратегії розвитку у взаємодії з державою. Тоді як усі вони популяризують свою справу і зацікавлені в розвитку водних біоресурсів.
Документ про співпрацю, який ми підписали, в першу чергу стане поштовхом до спільної роботи над врегулюванням всіх питань, які ніхто раніше не вирішував. А ще – це стане основою діджиталізації сервісів для рибалок-спортсменів і любителів! Ми розпочали роботу над кабінетом риболова, що запрацює для зручності мільйонів громадян уже найближчим часом. І ми знайдемо рішення для того, щоб рибалки змогли у законний і адекватний спосіб, на засадах оплатності й без шкоди природньому середовищу та водним біоресурсам, здійснювати вилов понад встановлених обсягів безоплатного вилову.
Моя мета, щоб державна функція у галузі спортивної та любительської рибної ловлі була спрямована до людей. І я переконаний, що наша взаємодія та співпраця з людьми, яких представляє наш новий партнер – Федерація риболовного спорту, дасть поштовх до максимального синергетичного ефекту між владою та громадськістю у контексті розвитку галузі.
Безумовно, 2022 рік для рибного господарства буде ознаменований ключовими змінами на всіх рівнях: це реформа апарату Держрибагентства, територіальних органів, цифровізація сервісів та удосконалення нормативно-правової бази. Це масштабна робота, яка потребує багато ресурсів, і ми розпочинаємо робити її вже сьогодні.
Уявіть собі, в нашій країні не менше 8 млн людей, які захоплюються риболовецькою справою. Але для такої кількості рибалок ми досі не маємо сучасного правового регулювання і чіткої стратегії розвитку у взаємодії з державою. Тоді як усі вони популяризують свою справу і зацікавлені в розвитку водних біоресурсів.
Документ про співпрацю, який ми підписали, в першу чергу стане поштовхом до спільної роботи над врегулюванням всіх питань, які ніхто раніше не вирішував. А ще – це стане основою діджиталізації сервісів для рибалок-спортсменів і любителів! Ми розпочали роботу над кабінетом риболова, що запрацює для зручності мільйонів громадян уже найближчим часом. І ми знайдемо рішення для того, щоб рибалки змогли у законний і адекватний спосіб, на засадах оплатності й без шкоди природньому середовищу та водним біоресурсам, здійснювати вилов понад встановлених обсягів безоплатного вилову.
Моя мета, щоб державна функція у галузі спортивної та любительської рибної ловлі була спрямована до людей. І я переконаний, що наша взаємодія та співпраця з людьми, яких представляє наш новий партнер – Федерація риболовного спорту, дасть поштовх до максимального синергетичного ефекту між владою та громадськістю у контексті розвитку галузі.
Безумовно, 2022 рік для рибного господарства буде ознаменований ключовими змінами на всіх рівнях: це реформа апарату Держрибагентства, територіальних органів, цифровізація сервісів та удосконалення нормативно-правової бази. Це масштабна робота, яка потребує багато ресурсів, і ми розпочинаємо робити її вже сьогодні.
Вітаю українське державне підприємство «Прозорро.Продажі» з найпрестижнішою нагородою у сфері відкритого урядування — Open Government Partnership Awards-2021.
Україна здобула першість із-поміж 17 країн від європейського регіону за прозорий продаж державних активів. Ми перемогли в категорії Impact Award як проект, що змінює країну та підвищує якість життя в суспільстві.
Премія Партнерства відкритого уряду надається реформаторам, які просувають прозоре інклюзивне підзвітне управління. Цьому партнерству рівно 10 років, воно об’єднує 78 країн та 76 місцевих органів влади, що представляють понад два мільярди осіб, а також тисячі організацій громадянського суспільства.
Переможців цьогорічної премії оголосили 15 грудня під час Open Government Partnership #OGPSummit у Республіці Корея.
Ось уже два місяці через «Прозорро.Продажі» можна оголосити земельні аукціони з оренди та відчуження землі сільськогосподарського призначення. За цей час органи місцевої влади заробили до бюджетів різних рівнів 105 млн грн.
А головне, що е-аукціони дають можливість не тільки в декілька разів помножити вартість реалізації активів, а й унеможливлюють будь-яке втручання та спроби вплинути на результат.
Вітаю колег зі світовим визнанням!
Чудово, що «Прозорро.Продажі» забезпечують якісний розвиток земельної реформи в Україні!
Україна здобула першість із-поміж 17 країн від європейського регіону за прозорий продаж державних активів. Ми перемогли в категорії Impact Award як проект, що змінює країну та підвищує якість життя в суспільстві.
Премія Партнерства відкритого уряду надається реформаторам, які просувають прозоре інклюзивне підзвітне управління. Цьому партнерству рівно 10 років, воно об’єднує 78 країн та 76 місцевих органів влади, що представляють понад два мільярди осіб, а також тисячі організацій громадянського суспільства.
Переможців цьогорічної премії оголосили 15 грудня під час Open Government Partnership #OGPSummit у Республіці Корея.
Ось уже два місяці через «Прозорро.Продажі» можна оголосити земельні аукціони з оренди та відчуження землі сільськогосподарського призначення. За цей час органи місцевої влади заробили до бюджетів різних рівнів 105 млн грн.
А головне, що е-аукціони дають можливість не тільки в декілька разів помножити вартість реалізації активів, а й унеможливлюють будь-яке втручання та спроби вплинути на результат.
Вітаю колег зі світовим визнанням!
Чудово, що «Прозорро.Продажі» забезпечують якісний розвиток земельної реформи в Україні!
Перший важливий крок на шляху до відновлення й розвитку виноградарства та садівництва в Україні зроблено!
317 народних депутатів проголосували в цілому за законопроект № 2064, який передбачає важливі й рушійні зміни в галузі.
Хочу окреслити основні пункти, чому цей закон наскільки важливий як для аграріїв, так і для держави.
Перше. Законом передбачено збільшення мінімального строку оренди під багаторічне насадження у 25 років. Не секрет, що в Україні в останні роки площі насаджень зменшилися і відсутність тривалого терміну оренди була однією з ключових проблем. Тож тепер є шанс змінити цю тенденцію. Окрім строку оренди, інвестор, який захоче вкласти кошти у сад, паралельно отримує довіру та впевненість щодо своїх дій. А це колосально вплине на збільшення робочих місць. У середньому 20 сезонних працівників працюють на 1 гектар. Не забуваймо, що виноград – це експортний продукт, тому це можливість покращити економічні показники, зокрема це плюс у додану вартість.
Друге. Це створення для аграріїв державної підтримки. А в нашому випадку – синергія між уже наявними програмами допомоги. Крім того, що ми збільшуємо довіру аграріїв, ми ще й заохочуємо їх вкладати інвестиції. Формула прозора і зрозуміла: інвестуєш в актив = отримуєш повернення довгострокових інвестицій.
Третє. Садівництво і виноградарство з точки зору збереження ґрунтів є дуже заощадливими. У сьогоднішній реаліях, коли тисячі гектарів українських земель виснажені, садівництво є хорошим компромісом. До того ж, це можливість забезпечити себе високоякісними продуктами харчування і сировиною для переробної промисловості.
Дякую народним депутатам за голоси. Вітаю аграріїв з перемогою!
317 народних депутатів проголосували в цілому за законопроект № 2064, який передбачає важливі й рушійні зміни в галузі.
Хочу окреслити основні пункти, чому цей закон наскільки важливий як для аграріїв, так і для держави.
Перше. Законом передбачено збільшення мінімального строку оренди під багаторічне насадження у 25 років. Не секрет, що в Україні в останні роки площі насаджень зменшилися і відсутність тривалого терміну оренди була однією з ключових проблем. Тож тепер є шанс змінити цю тенденцію. Окрім строку оренди, інвестор, який захоче вкласти кошти у сад, паралельно отримує довіру та впевненість щодо своїх дій. А це колосально вплине на збільшення робочих місць. У середньому 20 сезонних працівників працюють на 1 гектар. Не забуваймо, що виноград – це експортний продукт, тому це можливість покращити економічні показники, зокрема це плюс у додану вартість.
Друге. Це створення для аграріїв державної підтримки. А в нашому випадку – синергія між уже наявними програмами допомоги. Крім того, що ми збільшуємо довіру аграріїв, ми ще й заохочуємо їх вкладати інвестиції. Формула прозора і зрозуміла: інвестуєш в актив = отримуєш повернення довгострокових інвестицій.
Третє. Садівництво і виноградарство з точки зору збереження ґрунтів є дуже заощадливими. У сьогоднішній реаліях, коли тисячі гектарів українських земель виснажені, садівництво є хорошим компромісом. До того ж, це можливість забезпечити себе високоякісними продуктами харчування і сировиною для переробної промисловості.
Дякую народним депутатам за голоси. Вітаю аграріїв з перемогою!
30-й рік незалежності України отримав ще одну історичну подію: безпрецедентний рекорд врожаю.
Ми завершуємо цьогорічний збір зернових, зернобобових та олійних культур рекордом у понад 106 млн тонн. Це абсолютний максимум за всю історію нашої держави!
Зернових та зернобобових – понад 84 млн тонн.
Олійних культур – 22,6 млн тонн.
Ми навіть перевищили свій прогноз у 100 млн тонн.
Рік виявився рекордним не без урахування сприятливих ґрунтово-кліматичних умов, але й завдяки державній допомозі аграріям!
Завдяки ініційованій Президентом України програмі «Доступні кредити 5–7–9 %» аграрії отримали понад 30 млрд грн кредитів на максимально вигідних умовах.
З наступного року ми запускаємо Фонд часткового гарантування кредитів. Він дозволить профінансувати саме малих аграріїв, які обробляють до 500 га, на 24 млрд грн у рік. Раніше їм був закритий доступ до кредитування. Механізми кредитування будуть подібні до тих, які передбачені програмою «5–7–9 %».
Але ми не зупиняємося на досягнутому. Саме тому в цьому році було розпочато іригаційну реформу. У найближчі дні Мінагрополітики спрямує перші виплати аграріям, які вклали кошти у відновлення меліоративної інфраструктури. На самому початку наступного року ми плануємо ухвалити в другому читанні законопроект про об’єднання водокористувачів, який стане запорукою сталого розвитку галузі, масового притоку приватних інвестицій у зрошення. Як результат, у п’ятирічній перспективі, а може й раніше, рекордні врожаї стануть для нас звичною практикою.
Окрім цього, в продовження сталого розвитку сільського господарства в 2022 році повноцінно функціонуватиме електронний державний реєстр дотацій та агрострахування.
Я вдячний усім аграріям України за якісну працю та високі показники. За підтримку земельної реформи! За те, що своєю працею та любов’ю до землі ви будуєте статус України як гаранта продовольчої безпеки світу. Завдяки вам, шановні аграрії, наша держава стає ключовим гравцем на міжнародному аграрному ринку!
P.S. Програмні цілі, озвучені на форумі в травні «Україна 30. Земля», виконані. Борітеся – поборете!
https://youtu.be/yUxw2awPS_k
Ми завершуємо цьогорічний збір зернових, зернобобових та олійних культур рекордом у понад 106 млн тонн. Це абсолютний максимум за всю історію нашої держави!
Зернових та зернобобових – понад 84 млн тонн.
Олійних культур – 22,6 млн тонн.
Ми навіть перевищили свій прогноз у 100 млн тонн.
Рік виявився рекордним не без урахування сприятливих ґрунтово-кліматичних умов, але й завдяки державній допомозі аграріям!
Завдяки ініційованій Президентом України програмі «Доступні кредити 5–7–9 %» аграрії отримали понад 30 млрд грн кредитів на максимально вигідних умовах.
З наступного року ми запускаємо Фонд часткового гарантування кредитів. Він дозволить профінансувати саме малих аграріїв, які обробляють до 500 га, на 24 млрд грн у рік. Раніше їм був закритий доступ до кредитування. Механізми кредитування будуть подібні до тих, які передбачені програмою «5–7–9 %».
Але ми не зупиняємося на досягнутому. Саме тому в цьому році було розпочато іригаційну реформу. У найближчі дні Мінагрополітики спрямує перші виплати аграріям, які вклали кошти у відновлення меліоративної інфраструктури. На самому початку наступного року ми плануємо ухвалити в другому читанні законопроект про об’єднання водокористувачів, який стане запорукою сталого розвитку галузі, масового притоку приватних інвестицій у зрошення. Як результат, у п’ятирічній перспективі, а може й раніше, рекордні врожаї стануть для нас звичною практикою.
Окрім цього, в продовження сталого розвитку сільського господарства в 2022 році повноцінно функціонуватиме електронний державний реєстр дотацій та агрострахування.
Я вдячний усім аграріям України за якісну працю та високі показники. За підтримку земельної реформи! За те, що своєю працею та любов’ю до землі ви будуєте статус України як гаранта продовольчої безпеки світу. Завдяки вам, шановні аграрії, наша держава стає ключовим гравцем на міжнародному аграрному ринку!
P.S. Програмні цілі, озвучені на форумі в травні «Україна 30. Земля», виконані. Борітеся – поборете!
https://youtu.be/yUxw2awPS_k
YouTube
Україна 30 Промова про урожай
Постійно наголошую, що нашою стратегією в агросекторі є посилення турботи саме про малих і середніх аграріїв.
Їм розвиватися значно складніше, ніж великим гравцям ринку, але кумулятивний ефект, який їхня діяльність приносить українській економіці, дуже потужний. Тому кожен свій крок у цьому році ми звіряємо з тим, щоб забезпечити невеликі фермерські господарства необхідною їм фінансовою підтримкою у максимально можливому обсязі.
Ще один дуже важливий і потрібний крок у цьому напрямі зроблено сьогодні. Так, Кабмін вніс зміни до Постанови № 1102 щодо надання безвідсоткових кредитів сімейним фермерським господарствам без набуття статусу юридичної особи. Ці кредити будуть спрямовані на придбання до 20 га землі сільськогосподарського призначення через Укрдержфонд.
Їх суму ми сьогодні збільшили вдвічі – до 1 млн грн. І термін погашення так само пролонгований на вдвічі довший строк – до 10 років. Жодних відсотків за ними аграріям платити не доведеться. На наступний рік за цією програмою вже передбачено й буде виділено 100 млн грн. За необхідності, сума буде ще збільшена.
Змінами до Постанови враховано справедливіший розподіл коштів між регіонами та усунено диспропорції між обсягами коштів, які можуть бути спрямовані на кредитування.
Вважаю, що на рівні з запуском Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (який дозволить нам профінансувати аграріїв, що обробляють до 500 га землі, на суму 24 млрд грн) – ми сьогодні посилили ще один дуже важливий фінансовий інструмент для невеликих сімейних фермерських господарств.
Їм розвиватися значно складніше, ніж великим гравцям ринку, але кумулятивний ефект, який їхня діяльність приносить українській економіці, дуже потужний. Тому кожен свій крок у цьому році ми звіряємо з тим, щоб забезпечити невеликі фермерські господарства необхідною їм фінансовою підтримкою у максимально можливому обсязі.
Ще один дуже важливий і потрібний крок у цьому напрямі зроблено сьогодні. Так, Кабмін вніс зміни до Постанови № 1102 щодо надання безвідсоткових кредитів сімейним фермерським господарствам без набуття статусу юридичної особи. Ці кредити будуть спрямовані на придбання до 20 га землі сільськогосподарського призначення через Укрдержфонд.
Їх суму ми сьогодні збільшили вдвічі – до 1 млн грн. І термін погашення так само пролонгований на вдвічі довший строк – до 10 років. Жодних відсотків за ними аграріям платити не доведеться. На наступний рік за цією програмою вже передбачено й буде виділено 100 млн грн. За необхідності, сума буде ще збільшена.
Змінами до Постанови враховано справедливіший розподіл коштів між регіонами та усунено диспропорції між обсягами коштів, які можуть бути спрямовані на кредитування.
Вважаю, що на рівні з запуском Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (який дозволить нам профінансувати аграріїв, що обробляють до 500 га землі, на суму 24 млрд грн) – ми сьогодні посилили ще один дуже важливий фінансовий інструмент для невеликих сімейних фермерських господарств.
Агросектор у цьому році показав найвищий рівень зростання у порівнянні з іншими галузями економіки (+ 16,7 % за 11 місяців року). Він продовжує залишатися її локомотивом, основою стабільної експортної виручки та гарантом продовольчої безпеки України й світу, осередком створення десятків тисяч робочих місць та мільярдних наповнень місцевих бюджетів.
І для того щоб розвивати та посилювати цю динаміку, підтримка держави для аграріїв має бути все більш відчутною.
Цьогоріч 55 тисяч аграріїв отримали від держави 4,6 млрд грн. Ми застосували нові підходи і зробили основний акцент саме на малих та середніх с/г товаровиробниках. На галузях, які потребували ще більшої уваги від держави: тваринництві, садівництві, переробці с/г продукції, с/г машинобудування.
Детальніше з абсолютно всіма напрямами держпідтримки та сумами коштів ви можете ознайомитися у презентації за посиланням: https://cutt.ly/hUQYx7a.
Станом на зараз державна підтримка вичерпана на 100 %. Активний запит аграріїв свідчить про довіру до програм і механізмів розподілу. Найголовніше, що вони бачать для себе перспективи та умови для розвитку справи в Україні. Стала аграрна політика дає можливість формувати рекордні показники врожайності, а також забезпечити більш ніж 30 тисяч нових робочих місць у нинішньому році.
На наступний рік – плани не менш амбітні. У пріоритеті залишаться переробка, тваринництво, садівництво та меліорація, адже саме в цих сферах створюється найбільша кількість робочих місць. Вони є найбільш капіталомісткі з точки зору створення доданої вартості. Крім того, у фокусі буде новий напрям — агрострахування. Він допоможе аграріям більш впевнено реалізовувати свою діяльність, незважаючи на природні та фінансові негаразди.
Ще один новий напрям держпідтримки — меліорація — вже дав можливість запустити пілотні проекти в різних областях і буде масштабований після запуску об’єднання водокористувачів у 2022 році.
Фінансові обсяги держпідтримки зберігаються на рівні 2021 року, однак цього не достатньо. На рівні Уряду є спільна позиція, що підтримка має бути збільшена за результатами І півріччя 2022 року, оскільки агросектор сьогодні дає найбільший приріст ВВП країни. Також ми працюватимемо над розширенням доступного кредитування аграріям, яке має сягати мінімум 100 млрд грн.
Для цього ми також запустимо в 2022-му Державний аграрний реєстр – електронну систему, яка відкриє всі дані про державну підтримку аграріям та допоможе зі ще більшою поінформованістю фермерів щодо нових програм та можливостей отримання коштів.
А вже зараз на сайті Мінагрополітики ми опублікували дашборд, де в режимі реального часу відображаються всі дані за виплатами держпідтримки: програми, напрями, суми, кількість отримувачів, статистика за областями. Усе до кінцевого бенефіціара за останні три роки. Йдеться про більш ніж 13 млрд грн виплачених державних коштів – усе прозоро й доступно відображено за посиланням: https://cutt.ly/VUbvmqY.
Наша мета, щоб суспільство бачило всі дані та ефективність використання державних коштів. І ми спільними зусиллями формували програми підтримки, вдосконалювали механізми їх розподілу, а головне — розширювали базу підтримки якомога більшій кількості малих та середніх с/г товаровиробників.
І для того щоб розвивати та посилювати цю динаміку, підтримка держави для аграріїв має бути все більш відчутною.
Цьогоріч 55 тисяч аграріїв отримали від держави 4,6 млрд грн. Ми застосували нові підходи і зробили основний акцент саме на малих та середніх с/г товаровиробниках. На галузях, які потребували ще більшої уваги від держави: тваринництві, садівництві, переробці с/г продукції, с/г машинобудування.
Детальніше з абсолютно всіма напрямами держпідтримки та сумами коштів ви можете ознайомитися у презентації за посиланням: https://cutt.ly/hUQYx7a.
Станом на зараз державна підтримка вичерпана на 100 %. Активний запит аграріїв свідчить про довіру до програм і механізмів розподілу. Найголовніше, що вони бачать для себе перспективи та умови для розвитку справи в Україні. Стала аграрна політика дає можливість формувати рекордні показники врожайності, а також забезпечити більш ніж 30 тисяч нових робочих місць у нинішньому році.
На наступний рік – плани не менш амбітні. У пріоритеті залишаться переробка, тваринництво, садівництво та меліорація, адже саме в цих сферах створюється найбільша кількість робочих місць. Вони є найбільш капіталомісткі з точки зору створення доданої вартості. Крім того, у фокусі буде новий напрям — агрострахування. Він допоможе аграріям більш впевнено реалізовувати свою діяльність, незважаючи на природні та фінансові негаразди.
Ще один новий напрям держпідтримки — меліорація — вже дав можливість запустити пілотні проекти в різних областях і буде масштабований після запуску об’єднання водокористувачів у 2022 році.
Фінансові обсяги держпідтримки зберігаються на рівні 2021 року, однак цього не достатньо. На рівні Уряду є спільна позиція, що підтримка має бути збільшена за результатами І півріччя 2022 року, оскільки агросектор сьогодні дає найбільший приріст ВВП країни. Також ми працюватимемо над розширенням доступного кредитування аграріям, яке має сягати мінімум 100 млрд грн.
Для цього ми також запустимо в 2022-му Державний аграрний реєстр – електронну систему, яка відкриє всі дані про державну підтримку аграріям та допоможе зі ще більшою поінформованістю фермерів щодо нових програм та можливостей отримання коштів.
А вже зараз на сайті Мінагрополітики ми опублікували дашборд, де в режимі реального часу відображаються всі дані за виплатами держпідтримки: програми, напрями, суми, кількість отримувачів, статистика за областями. Усе до кінцевого бенефіціара за останні три роки. Йдеться про більш ніж 13 млрд грн виплачених державних коштів – усе прозоро й доступно відображено за посиланням: https://cutt.ly/VUbvmqY.
Наша мета, щоб суспільство бачило всі дані та ефективність використання державних коштів. І ми спільними зусиллями формували програми підтримки, вдосконалювали механізми їх розподілу, а головне — розширювали базу підтримки якомога більшій кількості малих та середніх с/г товаровиробників.
Впродовж останніх тижнів ми вели активний діалог із виробниками вітчизняної продукції. Сьогодні підписано Меморандум з представниками асоціацій, які виробляють товари, що мають істотну соціальну значущість. Це насамперед виробники хліба, борошна, молочної продукції, олії соняшникової, яєць та курятини.
Для збереження цінової стабільності на такі товари, за рішенням Уряду та Президента України, була напрацьована дорожня карта підтримки ключових галузей харчової промисловості. Підписання меморандуму – це свідчення того, що взаєморозуміння між державою та бізнесом є – компромісні рішення знайдені.
Ми об’єднали зусилля, аби створити сприятливі умови для виробників із метою стабілізації ціни на природний газ власного видобутку на засадах законності, прозорості, чесної конкуренції та соціальної відповідальності.
Визначено оптимальний граничний рівень постачальницько-збутової надбавки до ціни природного газу власного видобутку на рівні не більше 25 % для задоволення потреб суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво СОЦІАЛЬНО ВАЖЛИВИХ продовольчих товарів.
У питанні продуктів харчування має зберігатися баланс – це продовольча безпека, відсутність дефіциту, стабілізація цін ринковими інструментами, підтримка національного товаровиробника харчової продукції в період значних коливань на енергоресурси.
Для збереження цінової стабільності на такі товари, за рішенням Уряду та Президента України, була напрацьована дорожня карта підтримки ключових галузей харчової промисловості. Підписання меморандуму – це свідчення того, що взаєморозуміння між державою та бізнесом є – компромісні рішення знайдені.
Ми об’єднали зусилля, аби створити сприятливі умови для виробників із метою стабілізації ціни на природний газ власного видобутку на засадах законності, прозорості, чесної конкуренції та соціальної відповідальності.
Визначено оптимальний граничний рівень постачальницько-збутової надбавки до ціни природного газу власного видобутку на рівні не більше 25 % для задоволення потреб суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво СОЦІАЛЬНО ВАЖЛИВИХ продовольчих товарів.
У питанні продуктів харчування має зберігатися баланс – це продовольча безпека, відсутність дефіциту, стабілізація цін ринковими інструментами, підтримка національного товаровиробника харчової продукції в період значних коливань на енергоресурси.
Ось і добігає до кінця 2021-й. Рік, який приніс багато змін у наше життя. Рік, який, безумовно, для агросектору був визначним та вирішальним!
Не буду підбивати підсумків, бо все велике ще попереду. Але сьогодні хочу подякувати кожному, хто вклав свою душу у всі трансформації, які відбулися в Україні.
Кожному медику, військовому, інженеру, фермеру, студентам. Кожному, хто любить свою країну і робить для неї неможливе. Усі разом ми обов’язково переможемо.
Зичу всім благополуччя, здоров’я та щастя!
Щедрих врожаїв для України та українців, добрих друзів та Божого благословення!
Не буду підбивати підсумків, бо все велике ще попереду. Але сьогодні хочу подякувати кожному, хто вклав свою душу у всі трансформації, які відбулися в Україні.
Кожному медику, військовому, інженеру, фермеру, студентам. Кожному, хто любить свою країну і робить для неї неможливе. Усі разом ми обов’язково переможемо.
Зичу всім благополуччя, здоров’я та щастя!
Щедрих врожаїв для України та українців, добрих друзів та Божого благословення!
Відновленому Міністерству аграрної політики та продовольства України — 1 рік!
У Святвечір 2021 року набула чинності постанова Уряду про відновлення Мінагрополітики.
Сьогодні Міністерство має оптимальну структуру, організовану роботу, пропрацьовану стратегію до 2030 року.
За цей рік ми разом із командою втілили великі історичні зміни.
Найголовніша — земельна реформа!
Старт ринку землі ознаменував безповоротні зміни в українській аграрній галузі. Задля реформи були розроблені та ухвалені 18 законодавчих актів: про дерегуляцію та децентралізацію земельних відносин, електронні земельні аукціони, уніфікацію нормативно-грошової оцінки, про подолання корупційних ризиків у земельних відносинах.
Реформа принесла добу цифровізації для агро – ми запустили геопортал Національної інфраструктури геопросторових даних, портал моніторингу земельних відносин, запровадили електронні земельні аукціони.
Громади отримали у власність понад 2 млн га земель. Усе це — результат земельної реформи, яка з кожним днем набирає обертів та сил.
У 2021 році Мінагрополітики забезпечило фінансування програм державної підтримки сільгоспвиробників на 4,65 млрд грн. До попередніх програм ми додали нову підтримку зрошення, тваринництва, картоплярства та нішевих культур.
Вперше ми зробили акцент на малих та середніх товаровиробниках. Відкрили дані про держпідтримку за останні три роки на сайті міністерства: програми, напрями, суми, кількість отримувачів, кінцеві бенефіціари, статистика за областями.
Аграріям видали близько 60 млрд грн кредитів. Розпочали створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Започаткували надання безвідсоткових кредитів до 1 млн грн сімейним фермерським господарствам до 20 га без статусу юридичної особи.
Уперше для аграріїв започаткували державну підтримку у формі здешевлення страхових платежів при страхуванні своєї сільськогосподарської продукції. Агровиробники матимуть змогу отримати компенсації у разі втрати врожаю через негоду.
За результатами держпідтримки в Україні створили понад 30 000 робочих місць та додатково сплатили 1,3 млрд грн податків!
Уперше за історію України ми зібрали понад 106 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур. Завдяки цьому звершенню агросектор у 2021 році продемонстрував найвищий рівень зростання серед галузей економіки — 16,7 %. Агро стало локомотивом, який прискорює зростання всієї економіки держави!
Я вдячний команді Мінагрополітики за надійну ефективну роботу, вдячний Уряду за співпрацю та підтримку ініціатив і проектів, вдячний парламенту за законодавчу допомогу, вдячний Президенту за системну увагу до агросектора.
Окрема подяка — українським аграріям!
Попереду новий рік роботи, нові глобальні виклики, запуск об'єднання водокористувачів по всій країні, запуск оновленого Державного аграрного реєстру, удосконалення ринку землі, розширення нових ринків збуту, збільшення держпідтримки в першу чергу на тваринництво, робота над зростання ефективності АПК у цілому.
Дякую кожному за працю, за довіру, за великий результат!
У Святвечір 2021 року набула чинності постанова Уряду про відновлення Мінагрополітики.
Сьогодні Міністерство має оптимальну структуру, організовану роботу, пропрацьовану стратегію до 2030 року.
За цей рік ми разом із командою втілили великі історичні зміни.
Найголовніша — земельна реформа!
Старт ринку землі ознаменував безповоротні зміни в українській аграрній галузі. Задля реформи були розроблені та ухвалені 18 законодавчих актів: про дерегуляцію та децентралізацію земельних відносин, електронні земельні аукціони, уніфікацію нормативно-грошової оцінки, про подолання корупційних ризиків у земельних відносинах.
Реформа принесла добу цифровізації для агро – ми запустили геопортал Національної інфраструктури геопросторових даних, портал моніторингу земельних відносин, запровадили електронні земельні аукціони.
Громади отримали у власність понад 2 млн га земель. Усе це — результат земельної реформи, яка з кожним днем набирає обертів та сил.
У 2021 році Мінагрополітики забезпечило фінансування програм державної підтримки сільгоспвиробників на 4,65 млрд грн. До попередніх програм ми додали нову підтримку зрошення, тваринництва, картоплярства та нішевих культур.
Вперше ми зробили акцент на малих та середніх товаровиробниках. Відкрили дані про держпідтримку за останні три роки на сайті міністерства: програми, напрями, суми, кількість отримувачів, кінцеві бенефіціари, статистика за областями.
Аграріям видали близько 60 млрд грн кредитів. Розпочали створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Започаткували надання безвідсоткових кредитів до 1 млн грн сімейним фермерським господарствам до 20 га без статусу юридичної особи.
Уперше для аграріїв започаткували державну підтримку у формі здешевлення страхових платежів при страхуванні своєї сільськогосподарської продукції. Агровиробники матимуть змогу отримати компенсації у разі втрати врожаю через негоду.
За результатами держпідтримки в Україні створили понад 30 000 робочих місць та додатково сплатили 1,3 млрд грн податків!
Уперше за історію України ми зібрали понад 106 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур. Завдяки цьому звершенню агросектор у 2021 році продемонстрував найвищий рівень зростання серед галузей економіки — 16,7 %. Агро стало локомотивом, який прискорює зростання всієї економіки держави!
Я вдячний команді Мінагрополітики за надійну ефективну роботу, вдячний Уряду за співпрацю та підтримку ініціатив і проектів, вдячний парламенту за законодавчу допомогу, вдячний Президенту за системну увагу до агросектора.
Окрема подяка — українським аграріям!
Попереду новий рік роботи, нові глобальні виклики, запуск об'єднання водокористувачів по всій країні, запуск оновленого Державного аграрного реєстру, удосконалення ринку землі, розширення нових ринків збуту, збільшення держпідтримки в першу чергу на тваринництво, робота над зростання ефективності АПК у цілому.
Дякую кожному за працю, за довіру, за великий результат!
Відомості про земельні ділянки до Державного земельного кадастру зможуть вносити сертифіковані інженери-землевпорядники. Кабінет Міністрів України встановив засади реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. Постанова уже набула чинності: https://bit.ly/3F6se3z.
Впровадження таких змін — завершальний і дуже важливий етап у радикальній дерегуляції земельних відносин і перетворенні Держгеокадастру на сервісний орган.
Практично останнє «вузьке місце», яке дозволяло недобросовісним чиновникам створювати для громадян та бізнесу перешкоди у реалізації їх прав на земельні ділянки – це внесення відомостей до Державного земельного кадастру, насамперед, при державній реєстрації земельних ділянок.
Пілотний проект ліквідує цей корупційний ризик. Розробники документації із землеустрою отримають можливість вносити відомості до Державного земельного кадастру самостійно. Процес реєстрації стане швидшим. Документи будуть розглядатися максимум впродовж 7 днів.
Одночасно встановлюються відповідні процедурні запобіжники від зловживань — запроваджується добре збалансована система моніторингу за діяльністю сертифікованих інженерів землевпорядників. У разі виявлення порушення Закону Державний кадастровий реєстратор порушуватиме перед Держгеокадастром питання про скасування незаконного рішення інженера, а до вирішення питання фіналізувати внесення відомостей до кадастру буде неможливо. Водночас, процедура перевірки буде обмеженою в часі, і за відсутності реакції з боку державних органів протягом 7 днів блокування реєстрації автоматично зніматиметься.
Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», що адмініструє Державний земельний кадастр, повністю готове до запуску пілотного проекту.
Впровадження таких змін — завершальний і дуже важливий етап у радикальній дерегуляції земельних відносин і перетворенні Держгеокадастру на сервісний орган.
Практично останнє «вузьке місце», яке дозволяло недобросовісним чиновникам створювати для громадян та бізнесу перешкоди у реалізації їх прав на земельні ділянки – це внесення відомостей до Державного земельного кадастру, насамперед, при державній реєстрації земельних ділянок.
Пілотний проект ліквідує цей корупційний ризик. Розробники документації із землеустрою отримають можливість вносити відомості до Державного земельного кадастру самостійно. Процес реєстрації стане швидшим. Документи будуть розглядатися максимум впродовж 7 днів.
Одночасно встановлюються відповідні процедурні запобіжники від зловживань — запроваджується добре збалансована система моніторингу за діяльністю сертифікованих інженерів землевпорядників. У разі виявлення порушення Закону Державний кадастровий реєстратор порушуватиме перед Держгеокадастром питання про скасування незаконного рішення інженера, а до вирішення питання фіналізувати внесення відомостей до кадастру буде неможливо. Водночас, процедура перевірки буде обмеженою в часі, і за відсутності реакції з боку державних органів протягом 7 днів блокування реєстрації автоматично зніматиметься.
Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», що адмініструє Державний земельний кадастр, повністю готове до запуску пілотного проекту.
Протягом 30 років незалежності землі оборони часто використовувалися не за призначенням. Якщо називати речі своїми іменами, – просто розбазарювалися. Причому йдеться не тільки про землі, а й про майно, на них розташоване: військові аеродроми, полігони та військові містечка тощо.
Часто землі оборонного відомства виявлялися незаконно приватизовані через дуже винахідливі «схеми» і ми розпочинали тривалий кропіткий процес їх повернення через Антирейдерську комісію або шляхом оскарження в суді.
В 2021 році, незважаючи на всі перешкоди, на 26,3 тис. га земель спільними зусиллями оформлено право постійного користування за Міноборони. Повернули у підпорядкування оборонного відомства ми 78 земельних ділянок, або 1,6 тис. га земель. Усі ці землі розташовані в різних куточках України – в Київській, Львівській, Харківській, Одеській, Черкаській, Херсонській та Хмельницькій областях. На черзі очікують рішення ще майже 160 ділянок.
Окрім повернення майна і земель Міноборони в його законне користування, для нас важливо, щоб усі особи, які брали участь у незаконному відчуженні земель, несли відповідальність за свої дії. А держава показувала приклад нових правових порядків. Тож усі зібрані документи передаються у правоохоронні органи для проведення розслідувань.
Дякую Держгеокадастру, Міноборони, Мін’юсту, МВС за злагоджену роботу та якісні результати у цій справі!
Часто землі оборонного відомства виявлялися незаконно приватизовані через дуже винахідливі «схеми» і ми розпочинали тривалий кропіткий процес їх повернення через Антирейдерську комісію або шляхом оскарження в суді.
В 2021 році, незважаючи на всі перешкоди, на 26,3 тис. га земель спільними зусиллями оформлено право постійного користування за Міноборони. Повернули у підпорядкування оборонного відомства ми 78 земельних ділянок, або 1,6 тис. га земель. Усі ці землі розташовані в різних куточках України – в Київській, Львівській, Харківській, Одеській, Черкаській, Херсонській та Хмельницькій областях. На черзі очікують рішення ще майже 160 ділянок.
Окрім повернення майна і земель Міноборони в його законне користування, для нас важливо, щоб усі особи, які брали участь у незаконному відчуженні земель, несли відповідальність за свої дії. А держава показувала приклад нових правових порядків. Тож усі зібрані документи передаються у правоохоронні органи для проведення розслідувань.
Дякую Держгеокадастру, Міноборони, Мін’юсту, МВС за злагоджену роботу та якісні результати у цій справі!
Відносини між Україною та Азербайджаном уже давно пройшли перевірку часом. Наразі ми їх укріплюємо і намагаємося втілити ті фундаментальні перспективи, які відкриває співпраця між нашими країнами.
2022-й рік ми розпочинаємо з того, що виводимо наше партнерство на якісно новий рівень.
Так, сьогодні було підписано 6 двосторонніх документів між президентами, очільниками міністерств України та Азербайджану, державними нафтовими компаніями.
Володимир Зеленський та Ільхам Алієв підписали спільну Декларацію Президента України та Президента Азербайджану.
Один із шести документів мав за честь підписати і я з міністром економіки Азербайджанської Республіки Мікаїлом Джаббаровим. Це Меморандум про взаєморозуміння між нашими міністерствами щодо співпраці в аграрній сфері.
Цей документ сприятиме розвитку співпраці у вирощуванні сільськогосподарських культур та продовольчій безпеці, взаємній співпраці в агросекторі, інвестуванні в проекти переробки сільськогосподарської сировини, торгівлі добривами.
Тому переконаний, що об’єднання досвіду, напрацювань, інвестицій дозволить забезпечити ще більш стрімкий розвиток сільського господарства і Україні, й Азербайджану!
2022-й рік ми розпочинаємо з того, що виводимо наше партнерство на якісно новий рівень.
Так, сьогодні було підписано 6 двосторонніх документів між президентами, очільниками міністерств України та Азербайджану, державними нафтовими компаніями.
Володимир Зеленський та Ільхам Алієв підписали спільну Декларацію Президента України та Президента Азербайджану.
Один із шести документів мав за честь підписати і я з міністром економіки Азербайджанської Республіки Мікаїлом Джаббаровим. Це Меморандум про взаєморозуміння між нашими міністерствами щодо співпраці в аграрній сфері.
Цей документ сприятиме розвитку співпраці у вирощуванні сільськогосподарських культур та продовольчій безпеці, взаємній співпраці в агросекторі, інвестуванні в проекти переробки сільськогосподарської сировини, торгівлі добривами.
Тому переконаний, що об’єднання досвіду, напрацювань, інвестицій дозволить забезпечити ще більш стрімкий розвиток сільського господарства і Україні, й Азербайджану!
Маючи настільки багатий земельний фонд, який перевищує 60 млн га землі, Україна просто зобов’язана берегти та піклуватися про свої землі. Тим більше, що 70% – це сільськогосподарські землі, які дають нам продукти харчування.
Тому формула проста: якість ґрунтів = якість їжі, яку ми споживаємо.
Втім протягом останнього десятка років використання земельно-ресурсного потенціалу держави не можна було назвати раціональним: мільйони гектарів наших земель опинилися у вкрай зношеному стані, а єдина державна система охорони земель була взагалі відсутня. Донедавна. Сьогодні Кабмін зробив два рішучі кроки до кардинальних змін у цьому питанні.
1. Уряд затвердив порядок консервації земель ✔
2. Уряд схвалив Концепції загальнодержавної цільової програми з використання та охорони земель ✔
Це означає, що деградовані землі мають бути виведені з обігу шляхом їх консервації. Механізм залужування, заліснення та ренатуралізації дозволить відновити виснажені ґрунти; а відновлення зрошувальних систем – раціонально використовувати запаси вологи в ґрунті.
Крім того, Кабмін впровадить комплексну програму щодо використання та охорони земель до 2032. Вона передбачатиме:
- розробку схем землеустрою і технікоекономічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративнотериторіальних одиниць;
- моніторинг земель і якості ґрунтів із створенням геоінформаційної платформи;
- запобігання необґрунтованому вилученню земель с/г призначення для несільськогосподарських потреб;
- захист земель від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, дотримання особливого режиму використання охоронюваних земель.
Земельна реформа і, зокрема, введення ринку землі створили додаткові можливості для землекористувачів та землевласників, але водночас наклали подвійну відповідальність щодо поліпшення захисту земельного фонду України, навколишнього природного середовища, здоров’я населення. Готуємо відповідний законопроект та будемо радикально змінювати підходи до ефективного землекористування земельними ресурсами.
Тому формула проста: якість ґрунтів = якість їжі, яку ми споживаємо.
Втім протягом останнього десятка років використання земельно-ресурсного потенціалу держави не можна було назвати раціональним: мільйони гектарів наших земель опинилися у вкрай зношеному стані, а єдина державна система охорони земель була взагалі відсутня. Донедавна. Сьогодні Кабмін зробив два рішучі кроки до кардинальних змін у цьому питанні.
1. Уряд затвердив порядок консервації земель ✔
2. Уряд схвалив Концепції загальнодержавної цільової програми з використання та охорони земель ✔
Це означає, що деградовані землі мають бути виведені з обігу шляхом їх консервації. Механізм залужування, заліснення та ренатуралізації дозволить відновити виснажені ґрунти; а відновлення зрошувальних систем – раціонально використовувати запаси вологи в ґрунті.
Крім того, Кабмін впровадить комплексну програму щодо використання та охорони земель до 2032. Вона передбачатиме:
- розробку схем землеустрою і технікоекономічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративнотериторіальних одиниць;
- моніторинг земель і якості ґрунтів із створенням геоінформаційної платформи;
- запобігання необґрунтованому вилученню земель с/г призначення для несільськогосподарських потреб;
- захист земель від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, дотримання особливого режиму використання охоронюваних земель.
Земельна реформа і, зокрема, введення ринку землі створили додаткові можливості для землекористувачів та землевласників, але водночас наклали подвійну відповідальність щодо поліпшення захисту земельного фонду України, навколишнього природного середовища, здоров’я населення. Готуємо відповідний законопроект та будемо радикально змінювати підходи до ефективного землекористування земельними ресурсами.
Під час другого засідання Земельного штабу представники аграрних асоціацій скаржилися на недосконалу роботу сервісу автоматичної оцінки вартості нерухомості Фонду держмайна України.
Тоді Мінагрополітики та Держгеокадастр пообіцяли допомогти Фонду доопрацювати роботу цього сервісу.
І ось сьогодні можемо стверджувати, що оціночна вартість земельних ділянок вираховується коректно.
Отже, у чому була проблема?
Через недостатню кількість угод для порівняння та некоректне внесення до бази інформації про деякі угоди в роботі сервісу траплялися випадки некоректного обчислення оціночної вартості. Ситуація ускладнювалася тим, що середні ціни могли спотворюватися окремими угодами, де сільськогосподарські землі купувалися за цінами для несільськогосподарських, із прицілом на їх використання для інших потреб.
Чому це принципово важливо для тих, хто укладає угоди на ринку землі?
Виходячи з показника оціночної вартості, вираховується податок при купівлі-продажу (міні) земельної ділянки. Крім того, вартість її продажу не може бути нижчою від її оціночної вартості. Тому часом некоректно обрахована оціночна вартість призводила до такого ж некоректного оподаткування та унеможливлювала продаж с/г землі за справедливою ринковою ціною.
Завдяки співпраці Мінагрополітики, Держгеокадастру та Фонду держмайна в напрямі удосконалення алгоритму розрахунку оціночної вартості ринок сільгоспземель отримав новий потужний поштовх до розвитку.
Крім того, зі зростанням кількості угод робота сервісу ставатиме ще більш точною. Головне — сервіс справді ефективний та був і залишиться безкоштовним для користувачів.
Тоді Мінагрополітики та Держгеокадастр пообіцяли допомогти Фонду доопрацювати роботу цього сервісу.
І ось сьогодні можемо стверджувати, що оціночна вартість земельних ділянок вираховується коректно.
Отже, у чому була проблема?
Через недостатню кількість угод для порівняння та некоректне внесення до бази інформації про деякі угоди в роботі сервісу траплялися випадки некоректного обчислення оціночної вартості. Ситуація ускладнювалася тим, що середні ціни могли спотворюватися окремими угодами, де сільськогосподарські землі купувалися за цінами для несільськогосподарських, із прицілом на їх використання для інших потреб.
Чому це принципово важливо для тих, хто укладає угоди на ринку землі?
Виходячи з показника оціночної вартості, вираховується податок при купівлі-продажу (міні) земельної ділянки. Крім того, вартість її продажу не може бути нижчою від її оціночної вартості. Тому часом некоректно обрахована оціночна вартість призводила до такого ж некоректного оподаткування та унеможливлювала продаж с/г землі за справедливою ринковою ціною.
Завдяки співпраці Мінагрополітики, Держгеокадастру та Фонду держмайна в напрямі удосконалення алгоритму розрахунку оціночної вартості ринок сільгоспземель отримав новий потужний поштовх до розвитку.
Крім того, зі зростанням кількості угод робота сервісу ставатиме ще більш точною. Головне — сервіс справді ефективний та був і залишиться безкоштовним для користувачів.
