Forwarded from Омбудсман Лубінець Дмитро
"Москалькова повідомила про майже щоденне обговорення з Лубінцем повернення цивільних осіб". Днями саме під таким заголовком у російських ЗМІ оприлюднили повідомлення Уповноваженої з прав людини в РФ, зроблене під час жіночого форуму.
Дізнався про таку активність із здивуванням. Тому не можу підтвердити слова своєї російської візаві.
Загалом зміст і тональність недавніх заяв російської сторони мають мало спільного із всебічною реалізацією домовленостей, досягнутих під час зустрічі Уповноважених в Анкарі, зокрема, щодо повернення цивільних заручників та репатріації важкопоранених і тяжкохворих військовополонених.
Попри те, що сторонам вдалося здійснити обмін списками військовополонених та передати великий список цивільних заручників, яких РФ утримує в полоні. Наразі я фіксую затягування процесу реалізації погодженого плану саме з боку РФ.
Фактом лишається лише одне – як російська сторона поводить себе на полі бою, так і виконує домовленості!
Дізнався про таку активність із здивуванням. Тому не можу підтвердити слова своєї російської візаві.
Загалом зміст і тональність недавніх заяв російської сторони мають мало спільного із всебічною реалізацією домовленостей, досягнутих під час зустрічі Уповноважених в Анкарі, зокрема, щодо повернення цивільних заручників та репатріації важкопоранених і тяжкохворих військовополонених.
Попри те, що сторонам вдалося здійснити обмін списками військовополонених та передати великий список цивільних заручників, яких РФ утримує в полоні. Наразі я фіксую затягування процесу реалізації погодженого плану саме з боку РФ.
Фактом лишається лише одне – як російська сторона поводить себе на полі бою, так і виконує домовленості!
‼️ Так звана «омбудсмен» держави-агресорки Тетяна Москалькова заявила, що, мовляв, українська сторона не виявила бажання забрати 70 українських військовополонених під час обміну, який відбувся 7 березня. Чиновниця надала начебто список цих військовополонених.
☝ Російська омбудсмен не є суб’єктом перемовин під час обмінів. Тетяна Москалькова вкотре озвучує тези, потрібні росіянам для розхитування українського суспільства. Вона жодним словом не прохопилася про резонансну позасудову страту українського беззбройного воїна, водночас шукає відмовки для того, щоби пояснити російському суспільству відсутність прогресу у поверненні власних військовополонених.
➡️ За словами українського омбудсмена Дмитра Лубінця, загалом зміст і тональність недавніх заяв російської сторони мають мало спільного із всебічною реалізацією домовленостей, досягнутих під час зустрічі Уповноважених в Анкарі, зокрема, щодо повернення цивільних заручників та репатріації важкопоранених і тяжкохворих військовополонених.
➡️ Позитив у публікації прізвищ наших Захисників один – ми завдяки цьому знаємо, що в полоні у ворога знаходяться перелічені воїни. Адже росія робить усе можливе, щоби приховати від України факт перебування в полоні наших оборонців.
☝ В опублікованому Москальковою списку є також і ті військовослужбовці, які вже насправді звільнені з полону. Це свідчить про некомпетентність так званого «омбудсмена» та відсутність володіння ситуацією. Такі провокації з російського боку відбуваються вже не вперше.
🇺🇦 Україна готова забирати з полону і забирає всіх наших Захисників та Захисниць, яких пропонує на обмінах протилежна сторона.
📌 25 лютого цього року Тетяна Москалькова потрапила до санкційного списку Євросоюзу за заперечення фільтраційних заходів, які проводила росія на окупованих територіях України. Також Москалькову виключено з Міжнародного інституту омбудсмана (IOI).
☝ Російська омбудсмен не є суб’єктом перемовин під час обмінів. Тетяна Москалькова вкотре озвучує тези, потрібні росіянам для розхитування українського суспільства. Вона жодним словом не прохопилася про резонансну позасудову страту українського беззбройного воїна, водночас шукає відмовки для того, щоби пояснити російському суспільству відсутність прогресу у поверненні власних військовополонених.
➡️ За словами українського омбудсмена Дмитра Лубінця, загалом зміст і тональність недавніх заяв російської сторони мають мало спільного із всебічною реалізацією домовленостей, досягнутих під час зустрічі Уповноважених в Анкарі, зокрема, щодо повернення цивільних заручників та репатріації важкопоранених і тяжкохворих військовополонених.
➡️ Позитив у публікації прізвищ наших Захисників один – ми завдяки цьому знаємо, що в полоні у ворога знаходяться перелічені воїни. Адже росія робить усе можливе, щоби приховати від України факт перебування в полоні наших оборонців.
☝ В опублікованому Москальковою списку є також і ті військовослужбовці, які вже насправді звільнені з полону. Це свідчить про некомпетентність так званого «омбудсмена» та відсутність володіння ситуацією. Такі провокації з російського боку відбуваються вже не вперше.
🇺🇦 Україна готова забирати з полону і забирає всіх наших Захисників та Захисниць, яких пропонує на обмінах протилежна сторона.
📌 25 лютого цього року Тетяна Москалькова потрапила до санкційного списку Євросоюзу за заперечення фільтраційних заходів, які проводила росія на окупованих територіях України. Також Москалькову виключено з Міжнародного інституту омбудсмана (IOI).
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
‼️ Українську волонтерку та парамедикиню Юлію Паєвську (Тайру) нагороджено Міжнародною премією International Women of Courage (IWOC).
Відзнаку Тайра отримала 8 березня в Білому домі з рук держсекретаря США Ентоні Блінкена та першої леді США Джилл Байден.
🇺🇸 Як зазначається на сайті Держдепартаменту США, нагороду героїчна українка отримала «за моральну і фізичну мужність». Попри залякування і тортури в російських тюрмах, Юлія Паєвська продовжує допомагати України в боротьбі проти окупантів як вдома, так і за кордоном.
🇺🇦 Під час отримання нагороди Тайра зазначила, що сприймає відзнаку як визнання мужності всього відважного українського жіноцтва, яке зараз бореться за життя своїх дітей, своєї країни та всього українського народу.
Відзнаку Тайра отримала 8 березня в Білому домі з рук держсекретаря США Ентоні Блінкена та першої леді США Джилл Байден.
🇺🇸 Як зазначається на сайті Держдепартаменту США, нагороду героїчна українка отримала «за моральну і фізичну мужність». Попри залякування і тортури в російських тюрмах, Юлія Паєвська продовжує допомагати України в боротьбі проти окупантів як вдома, так і за кордоном.
🇺🇦 Під час отримання нагороди Тайра зазначила, що сприймає відзнаку як визнання мужності всього відважного українського жіноцтва, яке зараз бореться за життя своїх дітей, своєї країни та всього українського народу.
‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами Оборонців 54-ої окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Зокрема, 46-го окремого штурмового батальйону «Донбас».
👨👩👦👦 З родичами полонених і зниклих безвісти військовослужбовців спілкувалися представники Координаційного штабу, Національної поліції та Сухопутних військ Збройних сил України.
➡️ Одна з тем, яку порушили під час зустрічі, стосувалася з’ясування місцезнаходження військовослужбовця. За словами представника Штабу, розшукати і встановити точне місце перебування Захисника на території росії чи на тимчасово окупованих українських територіях дуже складно.
➡️ Він додав, що велика кількість інформації щодо військовослужбовця надходить від рідних, хоч вона не завжди верифікована. Ще одні джерела – свідчення повернених з полону та Міжнародний комітет Червоного Хреста, якщо його представники отримують відповідний доступ до місць утримань. У деяких випадках результативним може бути також звернення адвокатів.
💬 “Те, що ми знаємо, де перебуває людина, не є визначальними для її повернення, – зазначив представник Штабу. – Але ми мусимо збирати інформацію.”
☝ Також він звернув увагу на те, що родичів про повернення їхніх близьких з полону повідомляють по-різному, залежно від того, де і в який спосіб відбувається сам процес обміну.
👨👩👦👦 З родичами полонених і зниклих безвісти військовослужбовців спілкувалися представники Координаційного штабу, Національної поліції та Сухопутних військ Збройних сил України.
➡️ Одна з тем, яку порушили під час зустрічі, стосувалася з’ясування місцезнаходження військовослужбовця. За словами представника Штабу, розшукати і встановити точне місце перебування Захисника на території росії чи на тимчасово окупованих українських територіях дуже складно.
➡️ Він додав, що велика кількість інформації щодо військовослужбовця надходить від рідних, хоч вона не завжди верифікована. Ще одні джерела – свідчення повернених з полону та Міжнародний комітет Червоного Хреста, якщо його представники отримують відповідний доступ до місць утримань. У деяких випадках результативним може бути також звернення адвокатів.
💬 “Те, що ми знаємо, де перебуває людина, не є визначальними для її повернення, – зазначив представник Штабу. – Але ми мусимо збирати інформацію.”
☝ Також він звернув увагу на те, що родичів про повернення їхніх близьких з полону повідомляють по-різному, залежно від того, де і в який спосіб відбувається сам процес обміну.
‼️ У Координаційному штабі відбулася онлайн-зустріч з родинами Захисників 81-ої окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
➡️ На запитання родичів полонених та зниклих безвісти десантників відповідав представник Координаційного штабу.
➡️ Він зазначив, що сповіщення про зникнення безвісти військовослужбовця військова частина спрямовує до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП), а вже звідти його передають родичам. Інформацію, яку частина зобов’язана надати, вона вказує у сповіщенні. Щоб отримати інші матеріали, які стосуються військовослужбовця, треба через РТЦК та СП звернутися до військової частини. Деякі матеріали родичі можуть отримати, якщо вони не мають обмеження в доступі. У випадку, коли тривалий час немає зворотного зв’язку, можна звернутися до Координаційного штабу, фахівці якого спробують з’ясувати причини відсутності комунікації.
☝ Усі відомості про це накопичуються в офісі Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
➡️ За словами представника Штабу, безвісти зниклі військовослужбовці так само залучаються у процеси обміну і теж повертаються з полону:
💬 “Віддають людей ті, хто їх утримує, – наголосив представник Штабу. – Ми подаємо запити щодо всіх осіб, які є в реєстрі Оборонців.” 🇺🇦
➡️ На запитання родичів полонених та зниклих безвісти десантників відповідав представник Координаційного штабу.
➡️ Він зазначив, що сповіщення про зникнення безвісти військовослужбовця військова частина спрямовує до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП), а вже звідти його передають родичам. Інформацію, яку частина зобов’язана надати, вона вказує у сповіщенні. Щоб отримати інші матеріали, які стосуються військовослужбовця, треба через РТЦК та СП звернутися до військової частини. Деякі матеріали родичі можуть отримати, якщо вони не мають обмеження в доступі. У випадку, коли тривалий час немає зворотного зв’язку, можна звернутися до Координаційного штабу, фахівці якого спробують з’ясувати причини відсутності комунікації.
☝ Усі відомості про це накопичуються в офісі Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
➡️ За словами представника Штабу, безвісти зниклі військовослужбовці так само залучаються у процеси обміну і теж повертаються з полону:
💬 “Віддають людей ті, хто їх утримує, – наголосив представник Штабу. – Ми подаємо запити щодо всіх осіб, які є в реєстрі Оборонців.” 🇺🇦
‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами військовослужбовців 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
📌 На запитання близьких відповіли представники Штабу, Нацполіції та Служби Безпеки України (Об’єднаний центр).
➡️ Представник Координаційного штабу зазначив, що облікова категорія «полон» у Національному інформаційному бюро (НІБ) зазначається лише після офіційного підтвердження росією через Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Цього вимагають Женевські конвенції.
☝️ Таке офіційне підтвердження є підставою вимагати відвідин полоненого представниками Червоного Хреста й реалізації права на листування. Але на обміни це не впливає.
💬 «Листи від рідних отримували далеко не всі наші полонені. Ідуть вони три-чотири місяці. Тож ті, кого обміняли, могли їх просто не дочекатися. А було навіть таке, що близькі відправили лист і фотографію. Так фото передали Захиснику, а лист ні», – сказав представник Штабу.
➡️ Відео людини в полоні, яке росіяни викладають у соцмережах, є фактичним підтвердженням полону для нашої сторони, але не офіційним, тому облікова категорія в НІБ не змінюється. Утім воно є підставою для рідних звернутися до МКЧХ, щоб організація вимагала офіційного підтвердження від російської сторони.
⬇️⬇️⬇️
📌 На запитання близьких відповіли представники Штабу, Нацполіції та Служби Безпеки України (Об’єднаний центр).
➡️ Представник Координаційного штабу зазначив, що облікова категорія «полон» у Національному інформаційному бюро (НІБ) зазначається лише після офіційного підтвердження росією через Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Цього вимагають Женевські конвенції.
☝️ Таке офіційне підтвердження є підставою вимагати відвідин полоненого представниками Червоного Хреста й реалізації права на листування. Але на обміни це не впливає.
💬 «Листи від рідних отримували далеко не всі наші полонені. Ідуть вони три-чотири місяці. Тож ті, кого обміняли, могли їх просто не дочекатися. А було навіть таке, що близькі відправили лист і фотографію. Так фото передали Захиснику, а лист ні», – сказав представник Штабу.
➡️ Відео людини в полоні, яке росіяни викладають у соцмережах, є фактичним підтвердженням полону для нашої сторони, але не офіційним, тому облікова категорія в НІБ не змінюється. Утім воно є підставою для рідних звернутися до МКЧХ, щоб організація вимагала офіційного підтвердження від російської сторони.
⬇️⬇️⬇️
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
‼️ Перші миті на свободі: емоційні моменти повернення додому Оборонців, які довгі місяці перебували в російських тюрмах.
Вони вірили, витримали і не зламалися. Щирі емоції, сльози полегшення і знову «Слава Україні!» - вільно і на повні груди.
🇺🇦 Борімося - поборемо!
Вони вірили, витримали і не зламалися. Щирі емоції, сльози полегшення і знову «Слава Україні!» - вільно і на повні груди.
🇺🇦 Борімося - поборемо!
‼️ «Якщо одразу не вбили, то рано чи пізно мали обміняти»
➡️ Маріупольця Павла Щепку з 56-ї окремої мотопіхотної бригади обміняли 16 лютого. У полон він потрапив з Азовсталі, мав поранення – відкритий перелом правої ноги.
💬 «Поранення отримав 1 квітня у Маріуполі під час авіаудару. Ракета прилетіла зовсім близько. Була сильна контузія, пошкодило барабанні перетинки, – згадує Павло. – Мене евакуювали на завод Азовсталь. Там перебував до 15 травня – до самого виходу. На Азовсталі було більш-менш нормально. Сиділи в підвальному приміщенні. Не скажу, що то був бункер – ще три-чотири поверхи адмінбудівлі над нами. Якби там залишилися, нас би привалило.
Після Азовсталі перші 3,5 місяці лежав у Донецьку, у госпіталі №15. Там мене чотири рази перев’язали за весь час. Йодом припекли кілька ран. У госпіталі були різні працівники – як адекватні, так і не дуже. Образи були словесні. Такого, щоб хтось підходив і бив, не пригадую».
➡️ З госпіталя Павла на місяць відправили до горезвісного табору в Оленівці. Найбільшою проблемою для нього було пересування, адже милиць йому не видали.
💬 «Хлопців приносили пораненим їжу. Проблемою був похід у туалет. Доводилось стрибати 200 метрів до вбиральні.
Звідти мене перевели у слідчий ізолятор у Камишині Волгоградської області. Тримали в камері на 16 місць. Усі були наші. Офіцерський склад утримували в окремих камерах.
Цілодобово за нами стежили вертухаї: одне вічко у дверях і ще два в стіні. Постійно зазирали й починали вчити, як треба жити. Крім того, у камері й коридорі – відеоспостереження. «Найцікавіше» – прийомка шокерами. Казали до поранених: «Ізвінітє, обично ми інвалідов і старіков нє трогаєм, но севодня прекрасний день…». Наступного дня закріпили пройдений матеріал… Потім стало легше.
Їжу розносили й прибирали на поверсі їхні в’язні. Нашим завданням було сидіти на дупі рівно з шостої ранку до десяти вечора. Ми не працювали. Спілкування заборонене – тільки пошепки.
Казали нам, що рашики вже під Києвом. Що України скоро не буде. Жодна інформація з Батьківщини не доходила. Кілька разів показували фільми, як, мовляв, наші ставляться до військовополонених – якісь кадри ще з 2014 року. А також відеоурок про те, хто такі Мазепа і Бандера. Пропаганда, словом. Казали, що коли ми повернемося, СБУшники будуть і нас убивати».
➡️ У таборі Павлу допомагала триматися віра у свою країну. Полон, за його словами, – це продовження війни:
💬 «Якщо одразу не вбили, то рано чи пізно мали обміняти.
16 лютого відчинилися двері камери. Назвали прізвища трьох. Коли ми переодягалися в лазні, привели ще одну людину. Обмін був великою радістю!
Є державні структури, які займаються переговорами. У полоні багато хлопців. Про них не забувають. Хтось потребує лікування, хтось операції. Рідним треба вірити й чекати. Все вийде! Хлопці в полоні завжди думають про близьких… Це допомагає.
Було таке: приходить санітарка в госпіталі в Донецьку, де мене тримали влітку, і плаче. Показує відео, як хлопець, якого обміняли, каже, що його не годували. А ця санітарка була хороша – цукерку могла принести, хліба шматочок. Після такого ставлення погіршується.
У таборі починають жорстокіше поводитися після того, як надивляться новин. Росіяни з телевізором сплять в обнімку. Усе, що показують по зомбоящику, вони вважають правдою».
➡️ Маріупольця Павла Щепку з 56-ї окремої мотопіхотної бригади обміняли 16 лютого. У полон він потрапив з Азовсталі, мав поранення – відкритий перелом правої ноги.
💬 «Поранення отримав 1 квітня у Маріуполі під час авіаудару. Ракета прилетіла зовсім близько. Була сильна контузія, пошкодило барабанні перетинки, – згадує Павло. – Мене евакуювали на завод Азовсталь. Там перебував до 15 травня – до самого виходу. На Азовсталі було більш-менш нормально. Сиділи в підвальному приміщенні. Не скажу, що то був бункер – ще три-чотири поверхи адмінбудівлі над нами. Якби там залишилися, нас би привалило.
Після Азовсталі перші 3,5 місяці лежав у Донецьку, у госпіталі №15. Там мене чотири рази перев’язали за весь час. Йодом припекли кілька ран. У госпіталі були різні працівники – як адекватні, так і не дуже. Образи були словесні. Такого, щоб хтось підходив і бив, не пригадую».
➡️ З госпіталя Павла на місяць відправили до горезвісного табору в Оленівці. Найбільшою проблемою для нього було пересування, адже милиць йому не видали.
💬 «Хлопців приносили пораненим їжу. Проблемою був похід у туалет. Доводилось стрибати 200 метрів до вбиральні.
Звідти мене перевели у слідчий ізолятор у Камишині Волгоградської області. Тримали в камері на 16 місць. Усі були наші. Офіцерський склад утримували в окремих камерах.
Цілодобово за нами стежили вертухаї: одне вічко у дверях і ще два в стіні. Постійно зазирали й починали вчити, як треба жити. Крім того, у камері й коридорі – відеоспостереження. «Найцікавіше» – прийомка шокерами. Казали до поранених: «Ізвінітє, обично ми інвалідов і старіков нє трогаєм, но севодня прекрасний день…». Наступного дня закріпили пройдений матеріал… Потім стало легше.
Їжу розносили й прибирали на поверсі їхні в’язні. Нашим завданням було сидіти на дупі рівно з шостої ранку до десяти вечора. Ми не працювали. Спілкування заборонене – тільки пошепки.
Казали нам, що рашики вже під Києвом. Що України скоро не буде. Жодна інформація з Батьківщини не доходила. Кілька разів показували фільми, як, мовляв, наші ставляться до військовополонених – якісь кадри ще з 2014 року. А також відеоурок про те, хто такі Мазепа і Бандера. Пропаганда, словом. Казали, що коли ми повернемося, СБУшники будуть і нас убивати».
➡️ У таборі Павлу допомагала триматися віра у свою країну. Полон, за його словами, – це продовження війни:
💬 «Якщо одразу не вбили, то рано чи пізно мали обміняти.
16 лютого відчинилися двері камери. Назвали прізвища трьох. Коли ми переодягалися в лазні, привели ще одну людину. Обмін був великою радістю!
Є державні структури, які займаються переговорами. У полоні багато хлопців. Про них не забувають. Хтось потребує лікування, хтось операції. Рідним треба вірити й чекати. Все вийде! Хлопці в полоні завжди думають про близьких… Це допомагає.
Було таке: приходить санітарка в госпіталі в Донецьку, де мене тримали влітку, і плаче. Показує відео, як хлопець, якого обміняли, каже, що його не годували. А ця санітарка була хороша – цукерку могла принести, хліба шматочок. Після такого ставлення погіршується.
У таборі починають жорстокіше поводитися після того, як надивляться новин. Росіяни з телевізором сплять в обнімку. Усе, що показують по зомбоящику, вони вважають правдою».
‼️ За ініціативи громадської організації «Жінки зі сталі» у Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами військовослужбовців штурмової бригади «Азов» (в/ч 3057).
➡️ Представник Штабу зазначив, що нашій стороні відомо місце утримання далеко не всіх азовців, оскільки після теракту в Оленівці їх порозвозили по різних таборах і тримають ізольовано від інших українських полонених. Тому від тих, хто повернувся, надходить менше інформації щодо утримання бійців «Азову».
➡️ Не припиняється робота й стосовно пошуку третьої країни, яка могла б виступити посередником у обміні бійців «Азову». Певні надії покладаємо на Туреччину, бо ця країна має реальні важелі впливу на рф. До того ж уже був прецедент участі Анкари в обміні.
☝ Щодо роботи Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) представник Штабу зазначив, що представникам цієї організації вдалося відвідати місця утримання в Донецьку та Горлівці. Зараз вони намагаються потрапити до полонених у Луганський області.
➡️ Представник Штабу зазначив, що нашій стороні відомо місце утримання далеко не всіх азовців, оскільки після теракту в Оленівці їх порозвозили по різних таборах і тримають ізольовано від інших українських полонених. Тому від тих, хто повернувся, надходить менше інформації щодо утримання бійців «Азову».
➡️ Не припиняється робота й стосовно пошуку третьої країни, яка могла б виступити посередником у обміні бійців «Азову». Певні надії покладаємо на Туреччину, бо ця країна має реальні важелі впливу на рф. До того ж уже був прецедент участі Анкари в обміні.
☝ Щодо роботи Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) представник Штабу зазначив, що представникам цієї організації вдалося відвідати місця утримання в Донецьку та Горлівці. Зараз вони намагаються потрапити до полонених у Луганський області.
‼️ Кожен Захисник і Захисниця, яких вдається визволити з ворожого полону, після звільнення потрапляє до центру реабілітації та реінтеграції.
➡️ Там з Оборонцями працюють фахівці, які допомагають їм вилікувати поранення та повернутися до життя на свободі: профільні медики, психологи, юристи, які допомагають виробити документи, втрачені або відібрані в полоні. Про один з таких центрів і про те, як все це відбувається, на власному прикладі розповів нещодавно визволений воїн з 56-ої окремої мотопіхотної бригади Павла Щепка.
У полон він потрапив 15 травня на Азовсталі – з відкритим переломом правої ноги й уламками в тілі внаслідок авіаудару.
Після обміну Павло два тижні перебував у медичному центрі.
Звідти возили в обласний центр на ретельне обстеження.
💬 «Ставлення чудове. Обстежили вуха, зробили знімки ноги, кардіограму. Зараз проходжу реабілітацію в Києві перед операцією на нозі. Будуть її рівняти й витягувати уламки – тільки ті, що заважають. Бо всі витягти нереально», – каже він.
Зараз Павло в одному зі столичних госпіталів:
«Я ще не до кінця усвідомив, що вже вдома. Але нам тут допомагають: можна поспілкуватися з психологом, з людьми з Координаційного штабу. Щось згадати. Рідні теж допомагають.
Телевізор не дивлюся й новини не читаю. Інформацію з фронту дізнаюся від друзів – у мене їх багато.
В лікарні я весь день мотаюся – то процедури, то побратими приїжджають і можна поспілкуватися. А там вже й обід і вечеря. Музику слухаю – старі пісні наші, перероблені під сучасні мотиви: «Батько наш Бандера…», «Червона калина».
Більше про історію Павла Щепки можна почитати за посиланням
⬇️⬇️⬇️
➡️ Там з Оборонцями працюють фахівці, які допомагають їм вилікувати поранення та повернутися до життя на свободі: профільні медики, психологи, юристи, які допомагають виробити документи, втрачені або відібрані в полоні. Про один з таких центрів і про те, як все це відбувається, на власному прикладі розповів нещодавно визволений воїн з 56-ої окремої мотопіхотної бригади Павла Щепка.
У полон він потрапив 15 травня на Азовсталі – з відкритим переломом правої ноги й уламками в тілі внаслідок авіаудару.
Після обміну Павло два тижні перебував у медичному центрі.
Звідти возили в обласний центр на ретельне обстеження.
💬 «Ставлення чудове. Обстежили вуха, зробили знімки ноги, кардіограму. Зараз проходжу реабілітацію в Києві перед операцією на нозі. Будуть її рівняти й витягувати уламки – тільки ті, що заважають. Бо всі витягти нереально», – каже він.
Зараз Павло в одному зі столичних госпіталів:
«Я ще не до кінця усвідомив, що вже вдома. Але нам тут допомагають: можна поспілкуватися з психологом, з людьми з Координаційного штабу. Щось згадати. Рідні теж допомагають.
Телевізор не дивлюся й новини не читаю. Інформацію з фронту дізнаюся від друзів – у мене їх багато.
В лікарні я весь день мотаюся – то процедури, то побратими приїжджають і можна поспілкуватися. А там вже й обід і вечеря. Музику слухаю – старі пісні наші, перероблені під сучасні мотиви: «Батько наш Бандера…», «Червона калина».
Більше про історію Павла Щепки можна почитати за посиланням
⬇️⬇️⬇️
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
«Якщо одразу не вбили, то рано чи пізно мали обміняти» - Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
Маріупольця Павла Щепку з 56-ї окремої мотопіхотної бригади обміняли 16 лютого. У полон він потрапив з Азовсталі, мав поранення – відкритий перелом правої ноги. «Поранення отримав 1 квітня у Маріуполі під час авіаудару. Ракета прилетіла зовсім близько. Була…
‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами Оборонців 36-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.
➡️ З родичами полонених морських піхотинців спілкувався представник Координаційного штабу.
Одне із запитань під час зустрічі стосувалося свідчень звільнених з полону військовослужбовців. За словами представника Координаційного штабу, одним із дуже важливих джерел інформації про наших Захисників і Захисниць, які перебувають у полоні чи зникли безвісти, є саме свідчення тих, хто повернувся з російської неволі. Відомості, які вони надають, впливають на зміну виду обліку: якщо військовослужбовець вважався зниклим безвісти, але від звільненого з полону про нього з’явилася інформація, то облікова категорія може змінитися на “ймовірно, полон”.
☝️ Також він додав, що офіційно підтвердити полон може лише міністерство оборони російської федерації через Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ). Представники МКЧХ повинні мати доступ до місць утримань військовополонених, проте отримати такі дозволи від країни-агресорки вкрай складно. Але навіть відвідавши колонії і поспілкувавшись з полоненими, вони не завжди поширюють інформацію про те, які саме місця утримання вони відвідали.
➡️ Представник Штабу звернув увагу на те, що кожна зі сторін збройного конфлікту бере на себе певні зобов’язання щодо поводження з військовополоненими. Це стосується умов утримання, медичної допомоги, права на листування з родичами тощо. Мотиви не надання росією інформації про місцеперебування наших Оборонців можуть бути різні, проте в багатьох випадках окупант не дотримується міжнародних зобов’язань і не повідомляє про місця утримання українських військовослужбовців.
➡️ З родичами полонених морських піхотинців спілкувався представник Координаційного штабу.
Одне із запитань під час зустрічі стосувалося свідчень звільнених з полону військовослужбовців. За словами представника Координаційного штабу, одним із дуже важливих джерел інформації про наших Захисників і Захисниць, які перебувають у полоні чи зникли безвісти, є саме свідчення тих, хто повернувся з російської неволі. Відомості, які вони надають, впливають на зміну виду обліку: якщо військовослужбовець вважався зниклим безвісти, але від звільненого з полону про нього з’явилася інформація, то облікова категорія може змінитися на “ймовірно, полон”.
☝️ Також він додав, що офіційно підтвердити полон може лише міністерство оборони російської федерації через Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ). Представники МКЧХ повинні мати доступ до місць утримань військовополонених, проте отримати такі дозволи від країни-агресорки вкрай складно. Але навіть відвідавши колонії і поспілкувавшись з полоненими, вони не завжди поширюють інформацію про те, які саме місця утримання вони відвідали.
➡️ Представник Штабу звернув увагу на те, що кожна зі сторін збройного конфлікту бере на себе певні зобов’язання щодо поводження з військовополоненими. Це стосується умов утримання, медичної допомоги, права на листування з родичами тощо. Мотиви не надання росією інформації про місцеперебування наших Оборонців можуть бути різні, проте в багатьох випадках окупант не дотримується міжнародних зобов’язань і не повідомляє про місця утримання українських військовослужбовців.
‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами полонених музикантів оркестру 36 окремої бригади морської піхоти.
➡️ На зустрічі обговорили, чи впливає місце утримання полонених на ймовірність обміну. Представник штабу зазначив, що наші перемовники завжди тиснуть на окупантів, якщо з тих чи інших місць утримання майже не повертають людей. Таким чином намагаються виправити ситуацію.
💬 «Бували випадки, коли росіяни літаком збирали наших Захисників по всій росії. Але таке трапляється нечасто», – сказав представник Штабу.
☝️ Після Нового року почастішали випадки, коли росіяни публікують відео з нашими Оборонцями. На цих відео полонених під примусом змушують казати, нібито до них добре ставляться у полоні, а Україна їх «не хоче забирати».
💬 «Це роблять, аби деморалізувати наших хлопців і дівчат, викликати недовіру рідних до українських державних органів. Основний важіль на перемовинах – це наш обмінний фонд. Чим більше успіхів на фронті, тим більше у нас полонених, тим краще ідуть перемовини».
➡️ На зустрічі обговорили, чи впливає місце утримання полонених на ймовірність обміну. Представник штабу зазначив, що наші перемовники завжди тиснуть на окупантів, якщо з тих чи інших місць утримання майже не повертають людей. Таким чином намагаються виправити ситуацію.
💬 «Бували випадки, коли росіяни літаком збирали наших Захисників по всій росії. Але таке трапляється нечасто», – сказав представник Штабу.
☝️ Після Нового року почастішали випадки, коли росіяни публікують відео з нашими Оборонцями. На цих відео полонених під примусом змушують казати, нібито до них добре ставляться у полоні, а Україна їх «не хоче забирати».
💬 «Це роблять, аби деморалізувати наших хлопців і дівчат, викликати недовіру рідних до українських державних органів. Основний важіль на перемовинах – це наш обмінний фонд. Чим більше успіхів на фронті, тим більше у нас полонених, тим краще ідуть перемовини».
‼️ У Львові розпочав роботу Регіональний центр Західного регіону Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими – Консультаційний центр Західного регіону
☝️ Відтепер мешканцям західних областей України, зокрема родинам військовослужбовців, буде зручніше отримувати консультації, юридичну та психологічну допомогу ближче до місця проживання.
На відкриття Регіонального центру прибули представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, зокрема керівник і секретар робочої групи з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників Координаційного штабу Андрій Юсов і Богдан Охріменко.
На початку презентації слово взяв начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.
💬 «Дуже символічно та знаково, що наш Регіональний центр вперше відчиняє свої двері у День добровольця. Саме українські добровольці першими прийняли на себе удар ворога, без сумнівів і за покликом серця першими пішли у бій. На жаль, багато добровольців сьогодні також перебувають у російському полоні. Я вірю і сподіваюсь, що відкриття цього центру також стане внеском у нашу спільну перемогу і допоможе повернути всіх наших Оборонців додому», - сказав пан Козицький.
➡️ Богдан Охріменко у своєму виступі зазначив, що фахівці Консультаційного центру пройшли навчання у громадській приймальні при Координаційному штабі в Києві.
💬 «Ми сподіваємося, що отриманий досвід допоможе львів’янам надавати якісні послуги мешканцям усіх областей Заходу України. І головне - почути людей, підтримати їх та допомогти в ці складні часи».
💬 «Відкриття Регіонального центру – це ще один крок і свідчення того, що Україна пам’ятає про всіх своїх Захисників та Захисниць і наша команда докладатиме все більше зусиль, аби всі вони повернулися додому. Україна не забуває нікого з тих, хто став на її захист і готова допомагати та підтримувати стільки, скільки це буде необхідно і в максимальному обсязі», - зазначив Андрій Юсов.
➡️ Під час відкриття львівського Регіонального центру виступила Наталія Гусак, яка представляла родини військовополонених під час засідання в ООН. Чоловік Наталії досі перебуває у російському полоні:
💬 "Я була збентежена, коли мене запросили виступити в ООН. Проте тоді я пересвідчилася: завдяки роботі Координаційного штабу ми точно знаємо, що докладаються всі можливі зусилля, аби звільнити кожного нашого Захисника та Захисницю. Я сподіваюся, що ми донесли у штаб-квартирі ООН до кожного дипломата ідею про те, що нам також необхідна допомога міжнародного співтовариства".
📌 Координатором Консультаційного центру призначено громадську активістку, координаторку Офісу підтримки родин військових Анну Кузюту.
Під час презентації роботи Консультаційного центру Західного регіону також були присутні, заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, народний депутат України Святослав Юраш, очільники обласних управлінь та відомств.
Нагадаємо, що головним завданням центру є надання інформаційно-консультативної та необхідної профільної підтримки сім’ям полонених та зниклих безвісти військовослужбовців.
Працівники центру допоможуть рідним та близьким оборонців України, які потрапили в полон або зникли безвісти за особливих обставин:
• отримати інформацію щодо юридичних та процедурних питань, пов’язаних з перебуванням воїна у полоні;
• отримати консультації щодо державних соціальних зобов’язань, гарантованих у випадку потрапляння в полон;
• отримати психологічну підтримку тощо.
У Консультаційному центрі Західного регіону буде можливість як отримати консультацію по телефону, так і записатися на особисту зустріч.
☎️ Багатоканальна телефонна лінія Консультаційного центру Західного регіону:
0 800 300 541, для дзвінків з-за кордону +38 032 2295754 (пн-пт з 10:00 по 17:00)
Телефонні консультації: з 10:00 до 16:00 з понеділка по п’ятницю
📮 Адреса Консультаційного центру Західного регіону:
79005, м. Львів, вул. Коперника, 17 (Палац мистецтв, 2 поверх)
⬇️⬇️⬇️
☝️ Відтепер мешканцям західних областей України, зокрема родинам військовослужбовців, буде зручніше отримувати консультації, юридичну та психологічну допомогу ближче до місця проживання.
На відкриття Регіонального центру прибули представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, зокрема керівник і секретар робочої групи з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників Координаційного штабу Андрій Юсов і Богдан Охріменко.
На початку презентації слово взяв начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.
💬 «Дуже символічно та знаково, що наш Регіональний центр вперше відчиняє свої двері у День добровольця. Саме українські добровольці першими прийняли на себе удар ворога, без сумнівів і за покликом серця першими пішли у бій. На жаль, багато добровольців сьогодні також перебувають у російському полоні. Я вірю і сподіваюсь, що відкриття цього центру також стане внеском у нашу спільну перемогу і допоможе повернути всіх наших Оборонців додому», - сказав пан Козицький.
➡️ Богдан Охріменко у своєму виступі зазначив, що фахівці Консультаційного центру пройшли навчання у громадській приймальні при Координаційному штабі в Києві.
💬 «Ми сподіваємося, що отриманий досвід допоможе львів’янам надавати якісні послуги мешканцям усіх областей Заходу України. І головне - почути людей, підтримати їх та допомогти в ці складні часи».
💬 «Відкриття Регіонального центру – це ще один крок і свідчення того, що Україна пам’ятає про всіх своїх Захисників та Захисниць і наша команда докладатиме все більше зусиль, аби всі вони повернулися додому. Україна не забуває нікого з тих, хто став на її захист і готова допомагати та підтримувати стільки, скільки це буде необхідно і в максимальному обсязі», - зазначив Андрій Юсов.
➡️ Під час відкриття львівського Регіонального центру виступила Наталія Гусак, яка представляла родини військовополонених під час засідання в ООН. Чоловік Наталії досі перебуває у російському полоні:
💬 "Я була збентежена, коли мене запросили виступити в ООН. Проте тоді я пересвідчилася: завдяки роботі Координаційного штабу ми точно знаємо, що докладаються всі можливі зусилля, аби звільнити кожного нашого Захисника та Захисницю. Я сподіваюся, що ми донесли у штаб-квартирі ООН до кожного дипломата ідею про те, що нам також необхідна допомога міжнародного співтовариства".
📌 Координатором Консультаційного центру призначено громадську активістку, координаторку Офісу підтримки родин військових Анну Кузюту.
Під час презентації роботи Консультаційного центру Західного регіону також були присутні, заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, народний депутат України Святослав Юраш, очільники обласних управлінь та відомств.
Нагадаємо, що головним завданням центру є надання інформаційно-консультативної та необхідної профільної підтримки сім’ям полонених та зниклих безвісти військовослужбовців.
Працівники центру допоможуть рідним та близьким оборонців України, які потрапили в полон або зникли безвісти за особливих обставин:
• отримати інформацію щодо юридичних та процедурних питань, пов’язаних з перебуванням воїна у полоні;
• отримати консультації щодо державних соціальних зобов’язань, гарантованих у випадку потрапляння в полон;
• отримати психологічну підтримку тощо.
У Консультаційному центрі Західного регіону буде можливість як отримати консультацію по телефону, так і записатися на особисту зустріч.
☎️ Багатоканальна телефонна лінія Консультаційного центру Західного регіону:
0 800 300 541, для дзвінків з-за кордону +38 032 2295754 (пн-пт з 10:00 по 17:00)
Телефонні консультації: з 10:00 до 16:00 з понеділка по п’ятницю
📮 Адреса Консультаційного центру Західного регіону:
79005, м. Львів, вул. Коперника, 17 (Палац мистецтв, 2 поверх)
⬇️⬇️⬇️
‼️ У Координаційному штабі відбулася онлайн-зустріч з родинами полонених і зниклих безвісти Захисників 30-ої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.
➡️ Участь у заході взяли представники Координаційного штабу та військової частини А 0409.
☝️ За словами представника військової частини, щоб облікувати зниклого безвісти військовослужбовця як полоненого, частина повинна отримати відповідне документальне підтвердження від компетентних органів.
💬 “Якщо є конкретне підтвердження, ми обліковуємо військовослужбовця як полоненого", – уточнив він.
📌 Також представник частини зазначив, що в рамках проведення службового розслідування здійснюється опитування, усі відомості спрямовуються до компетентних органів. Проте висновки розслідування не можуть ґрунтуватися на припущеннях, мають бути конкретні докази.
➡️ Що стосується локації ймовірного місця зникнення військовослужбовця, він пояснив, що коли підрозділ знає ймовірне місце зникнення, це вказується у відповідному акті службового розслідування. Проте є труднощі зі встановленням таких локацій у місцях, де велися чи ведуться активні бойові дії. Якщо немає доказів загибелі військовослужбовця, командування вживає заходів із його пошуку.
💬 “Уся інформація, отримана від свідків події, спрямовується до відповідних органів, – додав представник військової частини. – Родичам чи їхнім адвокатам ми можемо надати лише ту інформацію, яка не має обмеження в доступі.”
Представник Координаційного штабу наголосив, що військова частина безпосередньо не бере участі в процесі обміну військовополоненими, але може надсилати інформацію щодо військовослужбовця, якщо вона оновлюється чи уточнюється.
☝️ Він зауважив, що належних відомостей про людей, які перебувають в полоні, росія часто не надає. Така інформація надходить з різних джерел, у тому числі від повернених з полону.
Також представник Штабу звернув увагу на те, що стосовно всіх захисників, які внесені в єдиний реєстр Оборонців, ведеться робота з повернення з полону. Полонені повертаються з різних місць утримань і від різних угруповань, які їх утримують.
➡️ Участь у заході взяли представники Координаційного штабу та військової частини А 0409.
☝️ За словами представника військової частини, щоб облікувати зниклого безвісти військовослужбовця як полоненого, частина повинна отримати відповідне документальне підтвердження від компетентних органів.
💬 “Якщо є конкретне підтвердження, ми обліковуємо військовослужбовця як полоненого", – уточнив він.
📌 Також представник частини зазначив, що в рамках проведення службового розслідування здійснюється опитування, усі відомості спрямовуються до компетентних органів. Проте висновки розслідування не можуть ґрунтуватися на припущеннях, мають бути конкретні докази.
➡️ Що стосується локації ймовірного місця зникнення військовослужбовця, він пояснив, що коли підрозділ знає ймовірне місце зникнення, це вказується у відповідному акті службового розслідування. Проте є труднощі зі встановленням таких локацій у місцях, де велися чи ведуться активні бойові дії. Якщо немає доказів загибелі військовослужбовця, командування вживає заходів із його пошуку.
💬 “Уся інформація, отримана від свідків події, спрямовується до відповідних органів, – додав представник військової частини. – Родичам чи їхнім адвокатам ми можемо надати лише ту інформацію, яка не має обмеження в доступі.”
Представник Координаційного штабу наголосив, що військова частина безпосередньо не бере участі в процесі обміну військовополоненими, але може надсилати інформацію щодо військовослужбовця, якщо вона оновлюється чи уточнюється.
☝️ Він зауважив, що належних відомостей про людей, які перебувають в полоні, росія часто не надає. Така інформація надходить з різних джерел, у тому числі від повернених з полону.
Також представник Штабу звернув увагу на те, що стосовно всіх захисників, які внесені в єдиний реєстр Оборонців, ведеться робота з повернення з полону. Полонені повертаються з різних місць утримань і від різних угруповань, які їх утримують.