На порядку денному наших міжурядових консультацій та перемовин із Прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском сьогодні низка важливих питань:

📌 Зброя для України. Її потрібно більше, і ми над цим спільно працюємо. Це передбачає, зокрема, створення спільних оборонних підприємств на території України й Польщі.
📌 Питання кордонів. Україна потребує “шляхів солідарності”. У наших урядів спільне розуміння важливості цього проєкту. Так само як і спільне розуміння того, що питання кордону необхідно вирішувати комплексно. Україна запропонувала для цього конкретні кроки.
📌 Торгівля. Першочергову важливість має питання продовження лібералізації торгівлі. Це те, що стосується можливості українських виробників продовжувати поставки своєї продукції в ЄС без мит та тарифів.
📌 Розвиток інфраструктури та відновлення. Україна надала свої пропозиції щодо, зокрема, будівництва автостради «Краківець-Львів-Броди-Рівне». Сподіваємося також на участь Польщі у відбудові України. Вдячні польським партнерам за ініціативу долучитися до відновлення Харківської області.
📌 Енергетика. Польща допомагає нам стабілізувати енергосистему шляхом імпорту в Україну електроенергії. Маємо взірцевий кейс будівництва лінії електропередач «Хмельницька АЕС – Жешув». Це поглиблює інтеграцію української енергосистеми з європейською.
📌 Європейська інтеграція України. Польща буде працювати з нами, аби перша міжурядова конференція ЄС та України щодо переговорів про наш вступ до Євросоюзу відбулася вже в першій половині цього року.

Також разом із Прем’єр-міністром Дональдом Туском ми підписали Спільну заяву. У ній окреслили наші поточні двосторонні відносини та подальші плани.

Уряди України та Польщі сьогодні обговорили питання розблокування кордонів для аграрної продукції. Україна запропонувала для цього План з п’яти кроків. Можемо сказати, що маємо прогрес у їх виконанні:

➡️ Україна погодилася на обмеження, зокрема й запобіжники, які запропоновані Єврокомісією щодо нашого аграрного експорту. Це компроміс, який необхідний для наших країн, аби аграрний експорт з України не ніс навіть теоретичної загрози польським агровиробникам.
➡️ Україна звернулася до Єврокомісії з пропозицією провести невідкладний скринінг, тобто аналіз, законодавства в аграрній політиці та транспорті. Маємо рішення Єврокомісії щодо пріоритетного скринінгу розділу, який стосується аграрної політики. Очікуємо, що це відбудеться наприкінці квітня.
➡️ російський та білоруський аграрний експорт до ЄС має зупинитися. Вдячні польському Уряду й Сейму, який ухвалив відповідний заклик до Єврокомісії. Наш голос почули в Брюсселі. Єврокомісія запропонувала запровадити збільшення мит на 50% на агропродукцію з росії і Білорусі, зокрема на імпорт зерна. Нові ставки фактично мають зупинити цю торгівлю.
➡️ Запропонували створити антикризовий штаб. Уже налагодили регулярну взаємодію між нашими міністрами сільського господарства й економіки. Учора долучили до такої співпраці асоціації. Останнє засідання Спільної координаційної платформи з питань експорту і транзиту української аграрної продукції засвідчило готовність сторін до вироблення спільних рішень.
➡️ Звернулися до Польщі, аби вільний пропуск через кордон був не лише для боєприпасів і гуманітарної допомоги, але й пального. Це важливо, бо це безпосередньо стосується питань національної безпеки. Польща внесла пункти пропуску на кордоні й прилеглі шляхи до переліку об’єктів критичної інфраструктури. Ми вчинили так само.

Маємо позитивні тенденції та динаміку й для розблокування кордону. Важливо цю динаміку зберегти та рухатися далі.

Україна продовжує послідовний курс на створення безбар’єрного середовища для усіх громадян, бо на першому місці є потреби людини.

Провели з першою леді України Оленою Зеленською засідання Ради безбар’єрності. Обговорили результати роботи міністерств та основні напрями.

Озвучив напрямки, які сьогодні для мене як Прем’єр-міністра є в пріоритеті:

➡️ Перший — це створення максимального простору можливостей для захисників. Ідеться про реформу ВЛК і МСЕК, про дебюрократизацію установ, про фізичну безбар’єрність в усіх закладах, куди може прийти захисник чи захисниця.
➡️ Другий напрямок — відбудова за принципом «краще, ніж було». Уся відновлена інфраструктура має відповідати стандартам інклюзивності та безбар’єрності.
➡️ Третій — цифрова безбар’єрність. Тут ідеться про доступ до швидкісного інтернету навіть у віддалених громадах. Про можливості скористатися цифровими послугами для тих людей, які мають фізичні особливості. І, звичайно, про те, що кожен новий діжджитал-сервіс, який ми впроваджуємо, наближає нас до інклюзивного суспільства.

Дякую першій леді України Олені Зеленській за постійну залученість в проблематику безбар’єрності.